Постанова № 34375388, 18.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року 09:30 № 826/11424/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілторг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 р. № 0000702207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілторг» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 р. № 0000702207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2013 р. суд закрив провадження в частині позовних вимог про визнання акта № 400-1/1-22-30-32768680 від 12.06.2013 р. з проведення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Стілторг» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Будстрім» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 р. незаконним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 12.06.2013 р. № 400-1/1-22-30-32768680 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідачем незаконно була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка, оскільки тривала не три дні, як зазначено в Наказі № 1553, а 9 днів. Позивачем належним чином декларувались зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Будстрім», виписано податкові накладні по взаємовідносинам з покупцями і замовниками, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі виданих податкових накладних. Крім того, у позивача є підтвердження подальшого використання товарів та послуг, отриманих від контрагента «Будстрім». Таким чином інформація, викладена в акті перевірки та зроблені в ньому висновки ґрунтуються на припущеннях, помилкових даних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заяв про розгляд справи без його у часті та/або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень, заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити. Спростовуючи позовні вимоги зазначив, що перевіркою контрагента позивача ТОВ «Будстрім» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Виходячи з аналізу первинних документів встановлено, що згідно договорів надання послуг/придбання товарів повинні бути виконані умови та необхідна наявність матеріальних та трудових ресурсів. Позивачем не надано жодного підтверджуючого документу на транспортування, не відображено визначення жодного об'єкту надання послуг за податковими накладними чи актами приймання-передачі виконаних робіт. Перевіркою не встановлено наявність складських приміщень для зберігання обладнання та всієї поставленої продукції за договорами, не надано документів, що підтверджують оплату за виконаними договорами. Крім того відсутні підтверджуючі документи щодо реалізації продукції на користь покупців та відповідні платіжні документи по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями. Отже, господарські операції позивача не мають товарного характеру.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілторг» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Будстрім» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Стілторг» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 441 482,51 грн., у тому числі за квітень 2012 р. в сумі 8000,00 грн., за травень 2012 р. в сумі 25 052,00 грн., за червень 2012 р. в сумі 73 794,00 грн., за липень 2012 р. в сумі 55 397,00 грн., за серпень 2012 р. в сумі 43 071,00 грн., за вересень 2012 р. в сумі 56 800,00 грн., за жовтень 2012 р. в сумі 81 425,00 грн., за листопад 2012 р. в сумі 44 086,00 грн., а грудень 2012 р. в сумі 53 858,00 грн.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт від 12.06.2013 р.№ 400-1/1-22-30-32768680 та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 р. № 0000702207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 551 854,00 грн., в тому числі за основним платежем 441 483,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 110 371,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету, подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, та додання розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про необхідність дослідження реальності здійснених господарських операцій Вищий адміністративний суд України наголошував і в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 - "…з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку…".

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ «Стілторг» зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.03.2011 р., перебуває на обліку у ДПІ Голосіївського району м. Києва та має статус платника податку на додану вартість. Основними видами діяльності, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є будівництво будівель, виготовлення каркасних конструкцій і покрівель.

З матеріалів справи вбачається, що спірні суми податкових зобов'язань було нараховано відповідачем на підставі непідтверджених документально господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Будстрім».

На думку позивача, спірні взаємовідносини підтверджуються наступними первинними документами.

Між ТОВ «Стілторг» (надалі - Покупець) та ТОВ «Будстрім» (надалі - Постачальник) укладено договір поставки № 1041 від 01.03.2012, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Кількість і асортимент товару зазначені в специфікаціях, рахунках-фактурах, накладних (товарно-транспортних накладних при наявності), що є невід'ємною частиною договору. На момент укладення договору, товаром є будівельні матеріали, комплектуючі та расходні матеріали, інші супутні цінності.

Відповідно до п. 2.4 договору моментом передачі товару покупцеві є дата підписання відповідних видаткових накладних на товар, або одержання товару у транспортних організаціях, які доставили товар.

Відповідно до договору поставки № 028 від 14.03.2012, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар. Кількість і асортимент товару зазначені в специфікаціях, рахунках-фактурах, накладних (товарно-транспортних накладних при наявності), що є невід'ємною частиною договору. На момент укладення договору, товаром є сорбціонний вуглецево утримуючий біосорбент (препарат «Еколан -М» ТУ У 24.6-35780370-001-2009), призначений для очищення середовищ від нафти та нафтопродуктів й іншого виду забруднення, вугілля, бони та інші супутні матеріальні цінності.

Відповідно до п. 2.4 договору моментом передачі товару Покупцеві є дата підписання відповідних видаткових накладних на товар, або одержання товару у транспортних організаціях, які доставили товар.

ТОВ «Будстрім» видано позивачу наступні накладні: відповідно до договору № 028 від 14.03.2012. - від 19.11.2012 № 1119-2, від 19.11.2012 №1119-3, від 15.06.2012 № 0615-2, від 21.06.2012 № 0621-2, від 30.07.2012 № 0730-2, від 16.08.2012 № 0816-3, від 04.10.2012 № 1004-4, від 05.10.2012 № 1005-2, від 08.10.2012 № 1008-2, від 09.10.2012 № 1009-2, від 19.10.2012 № 1019-2, від 22.10.2012 №1022-2, від 23.10.2012 №1023-2, від 24.10.2012 № 1024-2, від 24.10.2012 №1024-2, від 24.10.2012 № 1024-4, відповідно до договору № 1041 від 01.03.2012 - від 16.11.2012 № 1116-2, від 31.10.2012 № 1031-3.

Податкові накладні:

До договору на виконання робіт № 026 від 14.03.2012 - від 02.04.2012 № 4025, від 18.06.2012 №1181.

До договору про надання послуг № 039 від 11.05.2012 - від 26.05.2012 №527, від 27.06.2012 №1273, від 20.07.2012 №1199, від 09.08.2012 №1038, від 31.10.2012 № 1040.

До договору на виконання робіт № 027 від 07.03.2012 - від 28.05.2012 №529, від 29.05.2012 №533, від 30.05.2012 №536, від 08.06.2012 №1080, від 12.06.2012 №1120, від 15.06.2012 № 1150, від 22.06.2012 № 1221, від 25.06.2012 №1252, від 25.06.2012 №1253, від 25.06.2012 №1254, від 27.06.2012 №1270, від 27.06.2012 № 1270, від 27.06.2012 №1271, від 27.06.2012 №1272, від 20.07.2012 №1194, від 20.07.2012 №1195, від 25.07.2012 №1251, від 26.07.2012 №1253, від 26.07.2012 № 1255, від 30.07.2012 №1304, від 30.07.2012 № 1306, від 31.07.2012 №1315, від 21.08.2012 №1204, від 23.08.2012 № 1207, від 30.08.2012 № 1241, від 30.08.2012 №1242, від 31.08.2012 №1314, від 31.08.2012 №1315, від 04.09.2012 №1041, від 11.09.2012 №1056, від 20.09.2012 №1081, від 21.09.2012 №1083, від 24.09.2012 №1085, від 25.09.2012 № 1087, від 26.09.2012 №1094, від 28.09.2012 № 1105, від 12.10.2012 №1004, від 19.10.2012 №1010, від 22.10.2012 № 1011, від 23.10.2012 № 1013, від 24.10.2012 № 1014, від 24.10.2012 № 1015, від 26.10.2012 № 1019, від 29.10.2012 № 1022, від 30.10.2012 № 1030, від 31.10.2012 № 1038, від 11.10.2012 № 1003, від 30.11.2012 № 1150, від 29.11.2012 № 1148, від 26.11.2012 №1142, від 20.11.2012 №1136, від 19.11.2012 №1133, від 07.11.2012 №1121, від 11.12.2012 № 1215, від 14.12.2012 №1221, від 21.12.2012 №1232, від 24.12.2012 №1238, від 25.12.2012 № 1241, від 26.12.2012 №1245, від 27.12.2012 №1248, від 28.12.2012 №1250.

До договору поставки № 028 від 14.03.2012 - від 15.06.2012 №1151, від 21.06.2012 № 1211, від 30.07.2012 №1302, від 16.08.2012 №1042, від 04.10.2012 №992, від 05.10.2012 №995, від 08.10.2012 №996, від 09.10.2012 №998, від 19.11.2012 №1131, від 19.11.2012 №1130, від 01.11.2012 №1108.

До договору поставки № 1041 від 01.03.2012 - від 31.10.2012 № 1039, від 16.11.2012 №1128, від 16.11.2012 №1128.

ТОВ «Будстрім» одержано від позивача наступні Замовлення на комплексне обслуговування та виконання робіт (Додаток № 2 до Договору № 027 від 07.03.2012): від 01.11.2012, від 30.04.2012, від 01.08.2012, від 02.07.2012, від 01.06.2012, від 30.11.2012, від 31.08.2012, від 01.10.2012.

Вартість робіт узгоджувалася сторонами на підставі протоколу узгодження вартості (договірної ціни) на виконання робіт (Додаток № 1 до Договору № 027 від 07.03.2012): від 30.04.2012, від 01.06.2012, від 04.06.2012, від 02.07.2012, від 04.07.2012, від 01.08.2012, від 31.08.2012, від 01.10.2012, від 30.11.2012, від 01.11.2012.

Про наявність складського приміщення у позивача свідчить договір оренди № Б-31/133 суборенди нежитлового приміщення від 14.11.2011 р., акт приймання-передачі № 1 до договору суборенди нежитлового приміщення № Б-31/133 від 14.11.2011. Однак суд звертає увагу, що відповідно до п. 1.2 договору загальна площа приміщення складає лише 2,9 кв.м.

Факт виконаних робіт підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг):

За договором № 027 від 07.03.2012 - № 4/12 від 28.12.2012, № 3/12 від 27.12.2012, № 2/12 від 21.12.2012, № 1/11 від 30.11.2012, № 3/10 від 31.10.2012, № 2/10 від 26.10.2012, № 1/10 від 11.10.2012, № 3/09 від 28.09.2012, № 2/09 від 26.09.2012, № 1/09 від 25.09.2012, № 3/08 від 31.08.2012, № 2/08 від 30.08.2012, № 5/07 від 31.07.2012, № 4/06 від 30.07.2012, № 3/07 від 26.07.2012, № 2/07 від 25.07.2012, № 1/07 від 20.07.2012, № 8/06 від 27.06.2012, № 6/06 від 27.06.2012, №5/06 від 27.06.2012, №4/06 від 25.06.2012, № 3/06 від 25.06.2012, № 2/06 від 22.06.2012, №3/05 від 30.05.2012, № 2/05 від 29.05.2012, № 1/05 від 28.05.2012, № 3/05 від 30.05.2012.

За договором № 039 від 11.03.2012 - № 1/12 від 01.12.2012, № 4/10 від 31.10.2012, № 1/08 від 09.08.2012, № 7/06 від 27.06.2012, № 0/05 від 26.05.2012.

За договором № 026 від 14.03.2012 - № 1/06 від 18.06.2012, № 1/04 від 02.04.2012.

Згідно реєстру виданих та отриманих накладних за звітні (податкові) періоди, а саме: за грудень 2012, за листопад 2012, за жовтень 2012, за вересень 2012, за серпень 2012, за липень 2012, за червень 2012, за квітень 2012, за травень 2012 податкові накладні включено до реєстру виданих та отриманих накладних.

На підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами в іншому ланцюгу постачання товарів, послуг, виконання робіт позивач надав наступні документи.

Договір підряду № 0108 від 28.07.2011 р., укладений з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Рема», договір на виконання науково-дослідних робіт № 105-2012 від 20.08.2012, укладений з Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, договір № 1912 від 12.01.2012, укладений з ТОВ «Науково-виробничий «Інгеоком», договір № 1812 від 28.12.2011, укладений з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Рема», договір про надання послуг № 0201 від 23.01.2012, укладений з ТОВ «НВП «Екозахист», договір поставки № 0303 від 20.03.2012, укладений з ТОВ «ТК БСЗ «Металіст», договір купівлі-продажу № 01/07 від 15.07.2011, укладений з ТОВ «Підприємство «Маст-Буд», договір № 2512 про закупівлю товарів за державні кошти від 19.10.2012, укладений з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, договір поставки № 2403 від 15.03.2012, укладений з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Рема», договір купівлі-продажу товару № 2210 від 29.10.2012, укладений з ТОВ «Український Теплоенергетичний Альянс», договір купівлі-продажу товару № 10/06-12 від 01.06.2012, укладений з ТОВ «Екотехсервіс», договір № 02-ТР про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.01.2012, укладений з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2

На підтвердження виконання вищенаведених договорів позивачем надано акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг), накладні та довіреності на отримання препарату «Еколан-М».

Зокрема на підтвердження здійснення замовлень щодо перевезення вантажів позивачем надано подорожні листи № 07/10 від 08.10.2012, № 12/07 від 31.07.2012, № 6/11 від 19.11.2012, № 5/06 від 15.06.2012, № 12/10 від 22.10.2012.

Щодо препарату «Еколан-М» позивачем надано сертифікати якості, технічні умови ТУ У 24.6-35780370-001-2009, висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 21.12.2009 р., Висновок державної екологічної експертизи щодо матеріалів стосовно використання препарату «Еколан-М».

Проаналізувавши вищенаведені первинні документи у сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що надані позивачем первинні документи носять неповний та суперечливий характер. Так, згідно договорів надання послуг/придбання товарів повинні бути виконані обов'язкові умови та необхідна наявність матеріальних і трудових ресурсів.

Так, остання декларація з податку на прибуток ТОВ «Будстрім» подана за 2012 рік. Згідно відображених в ній даних неможливо встановити достатньої кількості матеріальних активів підприємства на виконання послуг з перевезення, демонтажу будівлі та поставки товарів, також відсутні відомості щодо наявності трудового персоналу.

Крім того, необхідною умовою при здійсненні перевезень є транспортування, яке підтверджується, у відповідності до умов чинного законодавства, оформленням відповідних товарно-транспортних накладних. З наданих позивачем подорожніх листів, вбачається лише перевезення препарату «Еколан-М», а тому суд вважає такі докази перевезення недостатніми та неповними.

Разом з тим, у відповідності до умов договорів роботи та послуги проводяться на території об'єктів м. Києва та Київської області. Жодного визначення об'єктів не відображено ані в актах виконаних робіт, ані в податкових накладних, також суду не надано специфікацій до договорів.

При цьому суд зауважує, що в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт не за всіма договорами. Зі змісту актів вбачається лише виконання робіт щодо попереднього дослідження, проведення аналізу, обстеження, проведення розрахунків, підбір проб, підготовка документів та аналіз інформації. Натомість відсутні докази фактичного виконання робіт до договорів підряду, надання послуг, наприклад: поставка будівельних матеріалів, комплектуючих, расходних матеріалів, інших матеріальних цінностей, про які йдеться в договорах № 1041 від 01.03.2012, № 028 від 14.03.2012.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до умов договорів моментом передачі товару є дата підписання відповідних видаткових накладних на товар, проте доказів на підписання останніх суду не надано.

Також суду не надано доказів розрахунків між сторонами та документів, які б вказували на рух активів, якими є банківські виписки, рахунки-фактури.

Також суд критично оцінює договір суборенди нежилого приміщення, оскільки площа приміщення не дає підстав стверджувати про можливість розміщення в ній будівельних матеріалів, расходних матеріалів та інше.

Крім того, суд звертає увагу, що більшість актів виконаних робіт та податкових накладних не підтверджується укладеними договорами, а саме, вони є складеними у відповідності до договорів № 027 від 07.03.2012, № 039 від 11.03.2012, № 026 від 14.03.2012, докази укладення яких відсутні.

Виконання певних робіт з демонтажу бетонної конструкції та вивозу будівничого сміття повинні підтверджуватися відповідними дозвільними документами, докази отримання яких в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищенаведені обставини, наявність документів, які надані позивачем до перевірки та додані до матеріалів справи, мають суперечність обов'язкових умов за договорами і не доводять реальність здійснення операцій.

Крім цього, з акту про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Будстрім» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Орієнтир», ТОВ «Егіда Віта» та контрагентами-покупцями від 28.03.2013 № 187/22-2/38097887 вбачається невстановлення факту отримання товарів (послуг) ТОВ «Будстрім» від контрагентів-покупців. З висновку податкового органу вбачається, що у зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності є неможливим.

Суд враховує лист Державної податкової інспекції від 23.04.2013 р. № 1636/7/22-228 з якого вбачається, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС повідомляє, що відпрацювання по ланцюгу постачання ТОВ «Будстрім» потрібно проводити виключно по контрагенту покупцю ТОВ «Електрощитовий завод «Елетон».

Проте суд не приймає до уваги посилання позивача на лист ТОВ «Стілторг» від 15.05.2013 р. вих. №.30/05-13 та від 31.05.2013 р. вих. № 34/05 ТОВ «Будстрім», в якому зазначено, що в ТОВ «Будстрім» працюють два співробітники, яким нараховується та сплачується заробітна плата. Підприємство орендує офіс, складські приміщення, має основні засоби, у тому числі виробничі активи, оскільки дані листи не є беззаперечними доказами наявності наведеного.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що позапланова невиїзна перевірка тривала 9 діб, з 03 по 12 червня 2013 р., а не 3 дні, як вказано в Наказі № 1553, з огляду на наступне.

Будь-яка документальна невиїзна перевірка (планова чи непланова) здійснюється посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення (наказу) керівника податкового органу. Проведення планової документальної невиїзної перевірки здійснюється за умови наявності обставин, передбачених п. 77.1 ст. 77 ПК України, - включення платника у план-графік проведення планових документальних перевірок з періодичністю, що визначається залежно від ступеня ризику в діяльності платника податків. Право на проведення невиїзної документальної планової перевірки надається лише у випадку, коли платнику не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 ПК України). Документальна невиїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів полягає у перевірці податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п. 75.1.2 ст. 75 ПК України) - без виїзду посадових осіб податкового органу за місцезнаходженням платника податків, що перевіряється.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась на підставі Наказу № 1553 від 30.05.2013 р. про проведення документальної позапланової перевірки, на підставі пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та повідомлення № 162/10/22-30 від 31.05.2013, факт отримання яких, підтверджується підписом директора ТОВ «Стілторг» Кононихіна Д.В. на акті перевірки від № 400-1/1-22-30-32768680 від 12.06.2013 р. та не заперечується позивачем.

Отже, порядок проведення перевірки дотриманий відповідачем, докази оскарження останнього відсутні.

При цьому, суд звертає увагу, що в даній справі оскаржується правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому вважає, що перевищення строку проведення перевірки з 3 до 9 днів, без видачі наказу на продовження строку даної перевірки, не впливає на обставини, встановлені судом в даній справі.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, наявності трудових ресурсів та інших основних засобів, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг та виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових накладних, актів виконаних робіт тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що позивачем порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 441 483,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 р. № 0000702207, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілторг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук