Постанова № 34375318, 28.10.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3771/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд" до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

11.10.2013 року до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Чернігівське районне комунальне підприємство "Чернігіврайагробуд" (далі-позивач) з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі-відповідач), в якому просить скасувати постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2012 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рахунок № 26046704201124 в АТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805 являється рахунком для зарахування страхових коштів, а відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на такі кошти не може буди звернено стягнення. У зв'язку із чим позивач просить скасувати постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2012 року.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви, в яких просили розгляд справи провести у їх відсутності. Представник відповідача одночасно зазначив, що питання щодо скасування оскаржуваної постанови залишає на розсуд суду.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, 26.11.2012 року УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області сформовано вимогу про сплату боргу з позивача заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7885,19 грн.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

На підставі заяви стягувача від 30.11.2013 року № 8849/08-01 заступником начальника відповідача Дмітрієвим С.А. 07.12.2012 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 35548795.

21.12.2012 року винесена постанова про арешт коштів боржника в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 380805, рахунки №№ 26000137658, 26009704200924, 26005704201024, 26046704201124 (а.с.6).

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини даного адміністративного позову регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною четвертою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем серед іншого, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Частиною третьою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Разом з тим, статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік на які кошти не може бути звернено стягнення.

До вказаного переліку також підпадають виплати на лікування та поховання, тобто матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до пункту 5 статті 117 Бюджетного кодексу України передбачено, що нецільове використання бюджетних коштів є підставою для призупинення бюджетних асигнувань.

Як вбачається з матеріалів справи, на рахунок № 26046704201124, що знаходиться в АТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805 зараховуються кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується довідкою АТ «Райффайзен банк «Аваль» від 28.03.2013 року (а.с.9).

Отже, використання коштів на даному рахунку позивача можливо тільки за цільовим призначенням виділених бюджетних коштів.

В даному випадку накладено арешт на державні кошти, які мають цільове призначення, а тому на ці кошти не може бути звернено стягнення.

Частиною п'ятою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до пункту 4.2.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року № 489/20802, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС.

Як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 21.12.2013 року, державним виконавцем накладено арешт на декілька рахунків, в тому числі на рахунок № 26046704201124.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що спірна постанова, в якій недійсну частину можна відокремити та ідентифікувати, є протиправною в частині.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з метою захисту прав позивача, необхідно скасувати постанову заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 21.12.2012 року ВП № 35548795 в частині накладення арешту на рахунок цільового призначення № 26046704201124, що знаходиться в АТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805 та зобов'язати відповідача зняти арешт з останнього.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статті 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд", - задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 21.12.2012 року ВП № 35548795 в частині накладення арешту на рахунок № 26046704201124, що знаходиться в АТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805

Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції зняти арешт з рахунку № 26046704201124 в АТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь Чернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд" (код ЄДРПОУ 32079553) судові витрати у розмірі 17,21 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко