Постанова № 34375292, 23.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шевченко Л.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа №219/7284/2013-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бишова М.В.,

суддів: Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2013 року у справі №219/7284/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення разової допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради, в якому просив стягнути на його користь щорічну допомогу на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, за 2013 рік згідно з ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 5735 грн.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2013 року позову ОСОБА_2 задоволений, внаслідок чого дії відповідача визнані неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивача щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в який просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказав, що щорічна допомога на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії за 2013 рік передбачена ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» встановлено, що в 2013р. норми и положення ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік згідно з Законом України від 06.12.2012р. №5515-VI. Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. розмір щорічної допомоги на оздоровлення ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідам 2 групи становить 120 грн.

Згідно з частиною 8 статті 183? КАС України апеляційну скаргу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порядок та розміри виплат учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС передбачені ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів не погоджується з доводами та висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст.51 Бюджетного кодексу України.

Розміри щорічної допомоги на оздоровлення відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ї соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюється цим законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлений розмір допомоги на оздоровлення, а саме - 120 грн для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інвалідам 2-ї групи.

Відповідно до п.4 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

На дійсний час вищезазначені положення та постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визнано неконституційними.

Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, а не в розмірах, що передбачені положеннями ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим, відповідно до приписів ст.202 КАС України, вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 24, 94, 1832, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2013 року у справі №219/7284/13-а - задовольнити.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2013 року у справі №219/7284/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення разової допомоги на оздоровлення - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів М.В. Бишов

В.А. Шальєва

І.Д. Компанієць