Постанова № 34375068, 22.10.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/1991/13-а

11:20

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

за участю секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;

з участю:

представників позивача - Хованець Т.М., Щеколдін М.Ю.;

представника відповідача - Іліки Р.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Чернівці" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003822210 за формою "Р" від 09.09.2013 року, №0003842210 за формою "Р" від 09.09.2013 року, №0003812210 за формою "П" від 09.09.2013 року, №0003832210 за формою "В4" від 09.09.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

10 вересня 2013 року ТОВ "Богдан-Авто Чернівці" було отримано:

-податкове повідомлення-рішення за формою "Р" від 09 вересня 2013 року №0003842210, згідно якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 455041,25 грн., в тому числі за основним платежем - 395811,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59230,25 грн.;

-податкове повідомлення-рішення за формою "П" від 09 вересня 2013 року №0003812210, згідно якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 276317,0 грн.;

-податкове повідомлення-рішення за формою "Р" від 09 вересня 2013 року №003822210, згідно якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання 100018,75 грн., в тому числі за основним платежем 80015, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20003,75 грн.;

-податкове повідомлення-рішення за формою "В4" від 09 вересня 2013 року №0003832210, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмір 6030,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту перевірки №1066/22-01/37722415 від 21.08.2013 року про результати документальної планової перевірки ТОВ "Богдан-Авто Чернівці", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 27.05.2011 року по 31.12.2012 року.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акту перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Свою позицію обґрунтовує тим, що ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал"" було надано позику позивачу та укладено договори позики у відповідності до положень чинного законодавства України.

Суми грошових коштів у розмірі 1844000,00 грн., які було отримано позивачем за укладеними договорами позики повністю відповідають визначенню позики, наведеному у пп. 14.1.267 п.14.1 ст.14 ПК України.

В акті перевірки зазначено, що отримані позивачем суми грошових коштів від ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" за договорами позики є безповоротною фінансовою допомогою.

Позивач вважає, що визначення в акті перевірки, що договори позики є договорами безповоротної фінансової допомоги протирічать суті договірних взаємовідносин та спростовуються наявними документами, які були надані під час проведення перевірки.

Також, позивачем у відповідності до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України було відображено у складі витрат проценти нараховані за договорами позики на загальну суму 278488,00 грн.

Отже, позивач вважає, що висновки в акті перевірки щодо заниження позивачем суми іншого доходу у розмірі 1844000,00 грн., та завищення показника витрат на загальну суму 278488,00 грн. не відповідають обставинам справи та чинному законодавству України.

В п.3.2.2 акту перевірки зазначено, що за період з 27.05.2011 року по 31.12.2012 року встановлено завищення податкового кредиту ТОВ "Богдан-Авто Чернівці" на загальну суму 100387,00 грн. в результаті наступного порушення - не зазначення у податкових накладних обов'язкових реквізитів (кодів УКТЗЕД), чим порушено п.198.6 ст.198, п.201.1 , п.201.10 ст.201 ПКУ.

Перелік податкових накладних в акті перевірки містить податкові накладні починаючи з 17.08.2011 року. Зміни стосовно п. "і" внесені відповідним законом від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 06.08.2011 року. Зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної внесені Наказом Мінфіну №1379 від 01.11.2011 року, дата набрання чинності якого 16.12.2011 року. Таким чином до 16.12.2011 року діяла форма податкової накладної без окремої графи УКТ ЗЕД і заповнювати даний обов'язків реквізит не було можливості, так як діяла обов'язкова форма податкової накладної.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив, що грошові кошти, які були отримані позивачем від ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал"" згідно договорів позики, не є позикою, а є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки згідно до офіційного сайту Держфінпослуг "dfl.gv.ua" ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал"" не зареєстрований як фінансова установа та не внесений до Державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, в порушення п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, ТОВ "Богдан-Авто Чернівці" занижено задекларований суб'єктом господарювання показник у рядку 02 Декларації "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))" за 2011, 2012 рік на загальну суму 1816850 грн. в т.ч. за заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників за 2-4 квартал 2011 року - 668000,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 46000,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 1117200,00 грн., та завищено задекларованих суб'єктом господарювання показників за 3 квартал 2012 року на 14350,00 грн., внаслідок порушення п.п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України.

В порушення п.138.10.5 ст.138 Податкового кодексу України, ТОВ "Богдан-Авто Чернівці" було завищено показник витрат на загальну суму 278488,00 грн., (в т.ч. за 4 квартал 2011 року - 22825,00 грн., за 1 квартал - 30885,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 59719,00 грн., за 3 квартал 2012 року - 82629,00 грн., за 4 квартал 2012 року 82430,00 грн.).

Отже, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2011-2012 роки на загальну суму 395811,00 грн.

Також, ТОВ "Богдан-Авто Чернівці" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, які заповнені з порушенням: не зазначення у податкових накладних обов'язкових реквізитів (кодів УКТ ЗЕД).

Таким чином, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів, робіт, послуг всього у сумі 100387,00 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених в податкових накладних, які заповнені з порушенням (не зазначення у податкових накладних обов'язкових реквізитів-кодів УКТ ЗЕД), чим порушено п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідач вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях є обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного податкового та валютного законодавства України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Судом дослідженні докази надані сторонами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях в період з 25.07.2013 року по 07.08.2013 року проведена документальна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Чернівці".

21 серпня 2013 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №1066/22-01/37722415, про результати документальної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Чернівці", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 27.05.2011 року по 31.12.2012 року.

Згідно акта перевірки, було встановлено порушення п.137.10 ст.137 п.п.138.10.5, п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2011-2012 р.р. на загальну суму 395 811 грн., в т.ч. за 2011 на загальну суму 158 890 грн. (в т.ч. за 4 квартал 2011 року на 158 890 грн.), за 2012 рік 236 921 грн. (в т.ч. за 2 квартал 2012 року на суму 193 925,0 грн., за 3 квартал 2012 року на 31 262,0 грн., за 4 квартал 2012 року на 11 734 грн.)., зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 276 317 грн.;

П.198.6, ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за 2011, 2012 рік у сумі 80015 грн. ( в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 38 483 грн., за грудень 2012 року на суму 29 240 грн., за березень 2012 року на суму 12 292 грн.)., встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року (р.19) в сумі 14 342 грн., встановлено завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду (р. 24) за грудень 2012 року на суму 6030,0 грн.(а.с. 21-51).

09 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0003842210 згідно якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 455041,25 грн., в тому числі за основним платежем - 395811,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59230,25 грн.;

- №0003812210, згідно якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 276317,0 грн.;

- №003822210, згідно якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання 100018,75 грн., в тому числі за основним платежем 80015, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20003,75 грн.;

-№0003832210, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмір 6030,00 грн.(а.с. 62-65).

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" яке діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ф'южн Капітал Партнерз» на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду №1/КУА-11 від 01 червня 2011 року, в особі директора Ганапольского Д.О., який діє на підставі Статуту (Позикодавець) та ТОВ "Богдан-Авто Чернівці", в особі директора Рички О.В., який діє на підставі Статуту (Позичальник) було укладено договори позики №П-54/11 від 20.10.2011 року, №П-114/11 від 21.12.2011 року, №П-52/12 від 21.02.2012 року, №П-102/12 від 18.04.2012 року, №П-131/12 від 13.06.202 року.

У 2011-2012 роках на підставі вказаних договорів на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 1844000 грн. За користування коштами за умовами договорів позики в цей період позивачем сплачено позикодавцю проценти за користування позикою в сумі 278488,00 грн., які віднесені до складу валових витрат у відповідні податкові періоди. Дані обставини не заперечують сторони, вони підтверджені дослідженими судом договорами позики, деклараціями з податку на прибуток підприємства, банківськими виписками про рух коштів (а.с. 68-118).

Згідно свідоцтва Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" включений до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів з 02 березня 2009 року (119) .

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про затвердження Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів" №296 від 14.07.2004року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 2 серпня 2004 р. за № 957/9556 цей Порядок визначає умови включення до державного реєстру фінансових установ професійних учасників фондового ринку та корпоративних інвестиційних фондів, що надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, видачу свідоцтв про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, унесення відповідних змін до системи реєстру та заміну цих свідоцтв. Пунктами 1.2., 1.3. та 1.5. Порядку встановлено, що державний реєстр фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів (далі - Реєстр), - це перелік адміністративної інформації про фінансові установи, що формується та узагальнюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) згідно з вимогами цього Порядку як система збору, накопичення та обліку відомостей про ці установи. Свідоцтво про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, форма якого встановлена додатком 1 до цього Порядку (далі - Свідоцтво), - документ установленого зразка, який засвідчує факт набуття професійним учасником фондового ринку або корпоративним інвестиційним фондом статусу фінансової установи шляхом унесення інформації про нього до Реєстру. Дія цього Порядку поширюється на професійних учасників фондового ринку, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, що входять у перелік фінансових послуг, визначений статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Пунктом 6 частини 1 даної статті встановлено, що фінансовими послугами вважаються послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

За таких обставин суд вважає, що ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" є ніщо інше як фінансова установа відповідно до вимог Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і має право надавати позики, визначені у підпункті 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на ту обставину, що ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" не є фінансовою установою, оскільки не зареєстрований у національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, безпідставні та необгрунтовані.

Слід також зазначити, що відповідачем в ході перевірки не надано жодної оцінки тій обставині, що ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" документований свідоцтвом та включений до реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, виклавши при цьому свої висновки посилаючись виключно на те, що на офіційному сайті Держфінпослуг відсутня інформація про реєстрацію останнього як фінансової установи.

Згідно пункту 2 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ" № 41 від 28.08.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118 дія цього Положення поширюється на всіх юридичних осіб (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їхньої діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів) незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надають одну чи декілька фінансових послуг, державне регулювання діяльності з надання яких належить до компетенції Нацкомфінпослуг. Статтею 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.

Системний аналіз даних правових норм свідчить про те, що фінансові послуги можуть надавати не тільки фінансові установи, які зареєстровані у національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а й інші фінансові установи, які зареєстровані у встановленому порядку Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Оскільки позивач отримував позику у встановленому порядку від фінансової установи, він мав право відносити до складу валових витрат проценти, сплачені за такою позикою у відповідних періодах відповідно до вимог підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, а кошти отримані як позика не можуть вважатись доходом - безповоротною фінансовою допомогою.

Вказаним вище підпунктом встановлено, що до складу інших витрат відносяться фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Заперечуючи проти позову відповідач вказував на те, що отримані позивачем за договорами позики кошти є безповоротною фінансовою допомогою. Однак такі висновки суперечать фактичним обставинам справи та вимогам підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який визначає безповоротну фінансову допомогу як: суму коштів, передану платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; суму безнадійної заборгованості, відшкодовану кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основну суму кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також суму процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Згідно договорів позики надані за ними кошти підлягають поверненню у визначені договорами строки (пункт 4 договорів а.с. 92-103), а тому не можуть підпадати під визначення безповоротної фінансової допомоги.

За таких обставин висновки відповідача про порушення позивачем вимог підпунктів п.137.10 ст.137, п.п.138.10.5, п.138.10, ст.138 Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованими

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

В п.3.2.2 акту перевірки відповідач зробив висновки про те, що за період з 27.05.2011 року по 31.12.2012 року встановлено завищення податкового кредиту ТОВ "Богдан-Авто Чернівці" на загальну суму 100387,00 грн. в результаті наступного порушення - не зазначення у податкових накладних обов'язкових реквізитів (кодів УКТ ЗЕД).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: (окрім іншого) п. «і» код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що позивачу в період з 17.08.2011 року по 03.12.2012 року надавались продавцями товарів податкові накладні з податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки наданими в судовому засіданні поясненнями, та не заперечувалось сторонами.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011, № 3609-VI, доповнено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України пунктом «і») код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)", зазначений закон набрав чинності 06.08.2011 року.

Зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної внесені Наказом Мінфіну №1379 від 01.11.2011 року, дата набрання чинності якого 16.12.2011 року.

Враховуючи викладене, до 16.12.2011 року діяла форма податкової накладної без окремої графи УКТ ЗЕД. А тому, на думку суду позивач був позбавлений можливості заповнювати даний реквізит УКТ ЗЕД, так як діяла обов'язкова форма податкової накладної.

Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця, отже податкові накладні, які надані позивачу постачальниками за формою та змістом повністю відповідають вимогам п.201.1 ст. 201 ПК України чинної на час виникнення правовідносин, саме щодо податкових накладних, які видані до 16.12.2011 року.

Суд погоджується із запереченням відповідача в тій частині, що при постачанні імпортованих товарів платник податку повинен в графі 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" податкової накладної зазначати виключно код УКТ ЗЕД, вказаний у вантажній митній декларації, якою були оформлені такі товари при їх ввезенні на митну територію України, в тому числі і у тому випадку, якщо вказаний у вантажні митній декларації код УКТ ЗЕД змінився на момент постачання товару.

Проте, суд не може погодитись і висновками податкового органу про те, що податкові накладні виписані в період з грудня 2011 року по грудень 2012 року на ім'я позивача не відповідають вимогам закону.

Як встановленого судом, відповідачем в ході перевірки, а так само в ході судового розгляду справи не доведено той факт, та не надано жодного доказу того, що товари які придбані позивачем і зазначені в податкових накладних, які видавались позивачу з 21.12.2011 року по 03.12.2012 року є імпортованими, а бо ж підакцизними.

Отже, відповідно до вимог Податкового кодексу України вказані податкові накладні є належною підставою для нарахування позивачем сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що спірні рішення прийняті відповідачем всупереч порядку та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення, а тому суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати -судовий збір в сумі 2294,00 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003822210 за формою «Р» від 09.09.2013 року, №0003842210 за формою «Р» від 09.09.2013 року, №0003812210 за формою «П» від 09.09.2013 року, №0003832210 за формою «В4» від 09.09.2013 року.

3. Органу Державної казначейської служби України стягнути на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Чернівці" судові витрати у розмірі 2294,00 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 28 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Боднарюк