Постанова № 34375034, 22.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа №818/7495/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Петрищев О.О.

представника відповідача Соловей Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Сумська митниця) в якому просив скасувати рішення Сумської митниці від 22.02.2013 року №805130000/2013/000036/1 про коригування митної вартості товарів, стягнути з Державного бюджету України 27506,31 грн. надмірно сплаченого мита та 280564,38 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.09.2012 року між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанія "Tolexis International" (продавець) укладено контракт №1409 RPT про поставку фосфоритів. 25.01.2013 року сторонами контракту укладено додаткову угоду №4, якою визначено ціну товару в розмірі 130,00 доларів США за 1 метричну тону. В подальшому, 115500 метричних тон товару, на загальну суму 1501500,00 доларів США, було поставлено покупцю морським та залізничним транспортом. З метою оформлення зазначеного товару до Сумської митниці було подано митну декларацію від 20.02.2013 року №805130000/2013/001715, якою визначено ціну товару в розмірі 11919401,39 грн., за ціною - 130,00 доларів США за 1 метричну тону (за першим методом).

22.02.2013 року відповідачем прийнято рішення №805130000/2013/000036/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 145,00 доларів США за 1 метричну тону за другим методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Таке рішення Сумської митниці призвело до сплати ПАТ "Сумихімпром" додаткових платежів у вигляді 27506,31 грн. мита та 280564,38 грн. податку на додану вартість.

Вказане рішення Сумської митниці позивач вважає протиправним, прийнятим з порушенням норм Митного кодексу України, та просить його скасувати.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що при здійсненні митного оформлення товару було виявлено ряд розбіжностей щодо порядку оплати поставленого товару згідно контракту №1409 RPT від 14.09.2012 року. Відповідно до п. 1 додаткової угоди №2 від 23.10.2012 року оплата товару здійснюється 100% протягом 5 днів з моменту відвантаження або передплатою. Товар було відвантажено 03.02.2013 року, що підтверджується коносаментом, а оплата товару, згідно з поданими 20.02.2013 року до митниці товаросупровідними документами, проведена не була. В зв'язку з цим посадовою особою митного поста було письмово запитано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. При дослідженні додаткових документів, відповідач дійшов висновку, що заявлена декларантом митна вартість товару не підтверджена документально, тому рішенням від 22.02.2013 року №805130000/2013/000036/1 митну вартість було скориговано за другорядним методом - ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, з підстав, викладених в письмовому відзиві, в задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 14.09.2012 року між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанія "Tolexis International Limited" (продавець) укладено контракт №1409 RPT (а.с.8-13).

Предметом вказаного контракту, згідно п. 1.2, є фосфорити виробництва (походження) Сирія в кількості 300000 метричних тон.

25.01.2013 року між ПАТ "Сумихімпром" та компанією "Tolexis International Limited" укладено додаткову угоду №4 до контракту №1409 RPT, пунктом 1 якої встановлено ціну товару, а саме: 130,00 доларів США за 1 метричну тону на умовах CIF порт Миколаїв/Бердянськ або інший український порт Чорного моря за попередньою згодою сторін (Інкотермс 2000). Загальна вартість контракту складає 136060000,00 доларів США (пункт 2 угоди №4) (а.с.16).

На виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар - сирійські фосфати кальцію розмелені в кількості 11550 метричних тон, що підтверджується копією коносамента №1 від 03.02.2013 року (а.с.19, 20).

В подальшому, частина імпортованого товару в кількості 11471000 кг була транспортована позивачу залізничним транспортом до станції "Баси", що підтверджується копіями накладних (а.с.24, 27, 30, 33).

Для митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію від 20.02.2013 року №805130000/2013/001715 (а.с.36-37). Ціна товару визначена на рівні 11919401,39 грн. (1491230,00 доларів за курсом долару США 7,993).

До вказаної митної декларації позивачем було додано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 13.11.2012 року №805/2012/0000152, контракт від 14.09.2013 року №1409 RPT, додаткові угоди №3 та №4 до контракту №1409 RPT, рахунок-фактуру (інвойс) від 05.02.2013 року №02066, коносамент №1 від 03.02.2013 року, залізничні накладні від 16.02.2013 року №42134924, від 14.02.2013 року №42103481, від 13.02.2013 року №42077305, від 12.02.2013 року №42060897, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 03.02.2013 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2721 від 12.02.2013 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2721 від 14.02.2013 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2721 від 16.02.2013 року, декларацію про походження товару №02066 від 05.02.2013 року.

В ході митного оформлення товару посадовою особою Сумської митниці письмово витребувані документи для визначення митної вартості товару згідно ст. 53 Митного кодексу України (а.с.40).

Додатково позивачем було подано наступні документи: лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 21.02.2013 року №726 (а.с.42).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення товару документів, посадовою особою митного поста "Суми-центральний" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2013 року №805130000/2013/000036/1, згідно якого другорядні методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) не застосовувався, тому що відсутня інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються в України з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, з розрахунку 145,00 доларів США за 1 метричну тону (загальна вартість товару склала 1663295,00 за курсом долару США 7,99) (а.с.43-44).

Крім того, у зв'язку із поданням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.02.2013 року №805130000/2013/00028 (а.с.45-46).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступного.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частини 1, 2 ст. 53 МУ України).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється, згідно ч. 1 ст. 57 МК України, за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (стаття 57 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і єдиною підставою його незастосування є те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Сумської митниці щодо вартості імпортованого товару.

Під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, зазначену в митній декларації.

Як вбачається з рахунку-фактури (інвойсу) від 05.02.2013 року №02066 вартість придбаного товару (фосфати кальцію розмелені) за контрактом від 14.09.2012 року №1409 RPT становить 1501500,00 доларів США за 11550 метричних тон по ціні 130,00 доларів США за тону метричну товару, який поставлявся покупцю партіями (а.с.18).

20.02.2013 року ПАТ "Сумихімпром" заявило до митного оформлення партію фосфатів кількістю 11471000 кг, вартістю 1491230,00 доларів США.

Згідно платіжних доручень від 15.03.2013 року №117 та від 18.03.2013 року №121, позивачем проведено оплату партії товару на загальну суму 1501500,00 доларів США на підставі контракту від 14.09.2012 року №1409 RPT (а.с.22, 23).

Враховуючи ціну товару за одну тону метричну (130,00 доларів США) та загальну суму коштів у розмірі 1501500,00 доларів США, сплачених платіжними дорученнями від 15.03.2013 року №117 та від 18.03.2013 року №121, покупцем було повністю оплачено партію товару кількістю 11471000 кг (11550 метричних тон) доставленого позивачем з порту м. Миколаїв залізничним транспортом, про що свідчать залізничні накладні від 16.02.2013 року №42134924 (а.с.33), від 14.02.2013 року №42103481 (а.с.30), від 13.02.2013 року №42077305 (а.с.27), від 12.02.2013 року №42060897 (а.с.24).

Таким чином, вартість заявленої до оформлення партії товару не перевищувала вартість оплаченого товару згідно вказаних вище платіжних доручень.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.53 МК України одним із документів, які підтверджують митну вартість товару, є банківській платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Зазначена норма вказує на можливість, а не обов'язковість наявності банківського платіжного документу на момент декларування імпортованого товару.

Згідно митної декларації від 20.02.2013 року №805130000/2013/001715 кількість заявленого до митного оформлення товару становила 11471000 кг, вартість 1491230,00 доларів США (11919401,39 грн.), тому вартість фосфоритів за одну метричну тону складає 130,00 доларів США (1491230,00/11471=130), що повністю співпадає з ціною товару за тону метричну, вказаній як у додатковій угоді №4 від 25.01.2013 року до контракту №1409 RPT так і у рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.02.2013 року №02066.

Таким чином, позивачем було надано митному органу усі документи, що підтверджували заявлену митну вартість.

Також, митним органом в своєму рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів та картці відмови в прийнятті митної декларації, жодним чином не було обґрунтовано із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості.

Посилання відповідача на той факт, що метод за абз. а п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України обрано під час консультацій з позивачем, не приймаються судом до уваги, оскільки проведення консультацій не є підставою для незастосування послідовності методів визначення митної вартості товарів, а є підставою для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, та є обов'язковою процедурою, що передує застосуванню другорядних методів, враховуючи приписи ч. 4 ст. 57 МК України.

Такий висновок підтверджується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України, відповідно до якого декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Судом було зобов'язано представника відповідача надати докази того, що Сумська митниця не могла застосувати другорядний метод визначення вартості товару за абз. а п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Вимоги суд представником позивача виконані не були, докази надані не були, з огляду на те, що самим же позивачем завозився ідентичний товар за інший період, що підтверджується судовими рішеннями, прийнятими Сумським окружним адміністративним судом по справам №818/1694/13-а та №818/1295/13-а (а.с.73-84).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.02.2013 року №805130000/2013/000036/1 не відповідає вимогам митного законодавства, тому позовні вимоги щодо його скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України 27506,31 грн. надмірно сплаченого мита та 280564,38 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів (частини 3, 6 ст. 301 МК України).

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618 (далі - Порядок №618).

Розділом III Порядку №618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 року №611/147 затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок №611/147).

Згідно з пунктом 2 Порядку №611/147 Повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Пунктом 5 Порядку №611/147 передбачено, що Митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

На підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку №611/147).

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення.

В матеріалах такі докази відсутні, представником позивача не надано доказів подання такої заяви до митного органу.

Враховуючи те, що заява про повернення сум грошового зобов'язання до митного органу позивачем не надавалась, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, на час розгляду справи у суді не скасоване, суд вважає позовну вимогу про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" 27506,31 грн. надмірно сплаченого мита та 280564,38 грн. податку на додану вартість передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення, стягнення коштів - задовольнити частково.

Скасувати рішення Сумської митниці Міндоходів від 22.02.2013 року №805130000/2013/000036/1 про коригування митної вартості товарів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 25.10.2013 року