Постанова № 34374848, 21.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 р. Справа № 804/10444/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представників позивача Рибіної І.В., Грачової С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача - Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо складання Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» щодо підтвердження здійснення господарчих відносин з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року № 469/22.2-11/31102827 від 15.02.2013 року;

- зобов'язати відповідача спростувати в усіх носіях інформації, включаючи електронні бази даних податкового органу щодо порушення позивачем податкової дисципліни;

- зобов'язати відповідача відновити інформацію по платнику ПДВ - Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» в системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яку було вилучено на підставі Акту № 469/22.2-11/31102827 від 15.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 21, 42, 73Податкового кодексу Українип.п. 1-7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при вчиненні оскаржуваних дій.

При цьому позивач зазначає, що відповідачем не було здійснено заходів щодо надсилання письмового запиту про надання інформації у разі проведення зустрічної звірки. Відповідачем не було надано ані довідки про результати проведення зустрічної звірки, ані акту про неможливість проведення зустрічної звірки. Про складання відповідачем Акту позивач дізнався від свого контрагенту, у якого в ході проведення перевірки не були визнані суми податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями, здійсненими між ним та позивачем. Відповідач не застосував жодних заходів щодо з'ясування фактичного місцезнаходження позивача, оскільки при здійсненні відповідних заходів відповідач з'ясував би фактичне знаходження позивача, яке відповідає юридичній адресі позивача. Ґрунтуючись на повідомленні від контрагентів позивач припускає, що на підставі акту було вилучено з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання з'явилися представники позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та звернувся з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року здійснено заміну відповідача на належного - Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем було складено Акт 469/22.2-11/311 від 15.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ««Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

У вказаному акті зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що працівниками ДПІ у Красногвардійському районі проведені заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків ПП «БМК „БУДСЕРВІС-2С00». Перевіркою встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою. Також неможливо співставити данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, види, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічна звірка проводилась без присутності директора ПП «БМК „Будсервіс - 2000». У зв'язку з тим, що ПП «БМК „Будсервіс-2000» не підтверджено податковий кредит з ПДВ (первинні документи фінансово - господарської діяльності підприємством до перевірки не надано, а посадові особи підприємства знаходяться у розшуку), у ПП «БМК «БУДСЕРВІС-2000» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, чим порушено ст. 185 ПК України. Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у квітні, травні, червні, липні, серпні,вересні, жовтні, листопаді 2012 року. Враховуючи вищевикладене, ПП «БМК „Будсервіс-2000» порушено ст. 185 ПКУ з частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) з контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями за період квітень, травень, червень, липень, серпень,вересень, жовтень, листопад 2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 73.5. статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У відповідності з п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

У відповідності з п. 4, п. 6, вказаного Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що зміст зустрічної звірки полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів конкретного платника податків з відповідними даними первинних бухгалтерських та інших документів інших суб'єктів господарювання.

При цьому, зустрічна звірка здійснюється на підставі документально підтвердженої інформації, отриманої податковим органом від суб'єкта господарювання після надіслання йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення його законному чи уповноваженому представникові під розписку завіреного печаткою запиту про подання відповідної інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач запиту про надання позивачем відповідної інформації не складав та належним чином такого запиту йому не направляв.

При цьому Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено.

Водночас, пунктом 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3).

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто Державній податковій адміністрації України право визначати порядок проведення зустрічних звірок надано не було.

Крім того, оскаржуваний Акт від 18.02.2013 року № 261/224/35864460 не відповідає зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що є додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, а саме: не містить всієї інформації, передбаченої вказаним зразком форми акту та навпаки містить інформацію, що не передбачена цим зразком акту, зокрема, висновки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з контрагентом.

Зазначені обставини вказують на те, що Акт 469/22.2-11/311 від 15.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ««Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку» не є таким, що складений у відповідності з чинним законодавством.

Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

За своїм змістом оскаржувані дії відповідача щодо складання Акту № 469/22.2-11/311 від 15.02.2013 року не є такими, що безпосередньо самі створюють будь-які юридичні наслідки для позивача, а отже вони не можуть бути предметом оскарження в суді.

Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Підстави та коло суб'єктів, які можуть звертатися до адміністративного суду з вимогою про спростування неправдивих відомостей визначені у статті 176 КАС України та є вичерпними. Позивач до таких суб'єктів не відноситься.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо складання Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» щодо підтвердження здійснення господарчих відносин з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року № 469/22.2-11/31102827 від 15.02.2013 року та про зобов'язання відповідача спростувати в усіх носіях інформації, включаючи електронні бази даних податкового органу щодо порушення позивачем податкової дисципліни є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як вбачається з наданих відповідачем матеріалів, ним на підставі Акту № 469/22.2-11/311 від 15.02.2013 року самостійно було внесено зміни до задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Проте, статтею 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

При цьому статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності з Інструкцією «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення. З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку. Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги.

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі Акту 469/22.2-11/311 від 15.02.2013 року, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності дій щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000»в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-200» задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість відносно Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» за період з 01.04.2012 року по 30.11.2012 року, які були в них до внесення змін на підставі Акту від 15.02.2013 року № 469/22.2-11/31102827.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 331102827) судовий збір в сумі 24,00 гри. (двадцять чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Серьогіна