Рішення № 34374268, 22.10.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/11941/12

Номер провадження 2/404/390/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання нікчемним договору дарування та його скасування, вселення, зобов'язання надати ключі та не чинити перешкоди в користуванні квартирою, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1. Усунути перешкоди позивачу у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно договору дарування квартири від 12.11.2012 р., вона є власником квартири АДРЕСА_1. Згідно довідки КРЕП № 3 від 21.11.2012 р. № 59 в квартирі зареєстрований відповідач, який не є членом її сім'ї. Оскільки відповідач залишається зареєстрованим в квартирі вона позбавлена передбаченого права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Крім того, вона вимушена сплачувати за нього всі комунальні платежі та нести витрати на утримання квартири.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.01.2013 р. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в частині позовних вимог про усунення перешкоди позивачу у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 залишено без розгляду (а.с.59).

Відповідач позов не визнав. Подав зустрічний позов до ОСОБА_1. Просив визнати нікчемним правочин - договір дарування № 1299 від 12.11.2012 р. приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 та скасувати його в зв'язку з порушенням його публічного порядку. Зобов'язати повернути у його власність все майно згідно акту від 16.07.2012 р. та майно подружжя ОСОБА_1 шляхом витребування його з незаконного володіння, що знаходилося у ОСОБА_6, а віднині у ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 надати ОСОБА_2 дублікат ключів від замків дверей квартири АДРЕСА_1 не чинити перешкод в користуванні зазначеним майном. Визнати квартиру АДРЕСА_1 майном спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом розподілу в рівних долях по ? частці кожному (а.с. 85-87).

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 17.01.2013 р. відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зобов'язання повернути у власність ОСОБА_2 все майно згідно акту від 16.07.2012 р. та майно подружжя ОСОБА_2 шляхом витребування його з незаконного володіння, що знаходилося у ОСОБА_6, а віднині у ОСОБА_1 та визнання квартири АДРЕСА_1 майном спільного сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом розподілу в рівних долях по ? частці кожному.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 05.09.2013 р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нікчемним договору дарування та його скасування, вселення, зобов'язання надати ключі та не чинити перешкоди в користуванні квартирою об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с. 205).

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 05.09.2013 р. по зустрічній позовній заяві в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 208-209).

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просить усунути їй перешкоди в користуванні власність, висиливши відповідача із квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала повністю та прохала суд відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1, ОСОБА_8, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просив відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 вимоги зустрічної позовної заяви підтримали в повному обсязі, проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечили.

Треті особи, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в судове засідання не з'явилися. Про час та день слухання справи повідомлені в установленому законом порядку.

Представник Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився. Про час та день слухання справи повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання нікчемним договору дарування та його скасування, вселення, зобов'язання надати ключі та не чинити перешкоди в користуванні квартирою не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, складається з права володіння, права користування і права розпорядження.

Статтею 391 ЦК України, якою регулюється захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, визначено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися о суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 була власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.10.1997 р., посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованим в реєстрі за № 4992 (а.с. 32).

Відповідно до довідки КРЕПа № 3, в квартирі АДРЕСА_1 з 10.06.2005 р. зареєстрований ОСОБА_2 (а.с. 4).

ОСОБА_2 з 08.08.1992 р. по 17.09.2008 р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, донькою ОСОБА_6.

Відповідно до норм ЦК України члени сім'ї власника, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Частинами 1,4 ст.156 ЖК України встановлено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 ЖК України, зокрема один з подружжя власника, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Наведені норми права кореспондуються з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») від 03.06.1999 р. № 5-рп/99, в якому зазначено, що для даного випадку обов'язковою складовою поняття член сім'ї є спільне проживання з власником житлового будинку та ведення спільного господарства.

Із пояснень сторін наданих в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх донька ОСОБА_11 мешкали в квартирі АДРЕСА_1, а ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 мешкав окремо від ОСОБА_6 у окремій квартирі, спільного господарства з нею не вів.

Оскільки ОСОБА_2 з власником квартири № 34, ОСОБА_6, постійно разом не проживав і спільного господарства не вів, тому не міг набути статусу члена сім'ї власника квартири.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 24.09.2012 р. ОСОБА_2 був вселений в квартиру АДРЕСА_1, як член сім'ї власника ОСОБА_6

Однак, відповідно до договору дарування від 12.11.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 1229, власником квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_1, зареєструвавши право власності, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухомість (а.с. 3, 28-29).

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Таким чином, право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Оскільки з листопада 2012 р. ОСОБА_1 є власником квартири, вона у відповідності зі ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.

Також судом враховано, що договір про користування спірною квартирою між сторонами та між ОСОБА_2 і попереднім власником цього житла, ОСОБА_6, не укладався.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є єдиною власницею спірної квартири і має права вимагати усунути їй перешкоди у користуванні, розпорядженні своєю власністю, позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні власністю, виселивши відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За наявності судового рішення про виселення, яке набрало законної сили, та відповідно до ст.14 ЦПК України є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, зняття з реєстраційного обліку такої особи у судовому порядку не потребується.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволені, вимоги по зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення, зобов'язання надати ключі та не чинити перешкоди в користуванні квартирою не підлягають задоволенню.

Вимога позивача про визнання нікчемним правочин - договір дарування № 1299 від 12.11.2012 р. приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 стосовно квартири АДРЕСА_1 та скасування його в зв'язку з порушенням публічного порядку ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні 12.11.2012 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1.

Посилаючись на незаконність укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 договору дарування, позивач просив суд визнати договір нікчемним в силу ст. 228 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснено в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оспорюваний договір від 12.11.2012 р. не порушує публічний порядок, тому що не містить перелічених вище ознак, зокрема він не укладався з наміром порушити публічний порядок, у зв'язку з чим він не може бути визнаний недійсним на підставі ст. 228 ЦК України.

Крім цього, судом враховується, що ОСОБА_2 не є власником квартири АДРЕСА_1 та не був стороною у спірному договорі.

За таких обставин, суд, оцінивши матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в повному обсязі.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 щодо зобов'язання ОСОБА_6 вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_6 надати ОСОБА_2 дублікат ключів від замків дверей квартири АДРЕСА_1, не чинити перешкод в користуванні зазначеним майном, як з підстав відмови у задоволенні первісного позову, так і з підстав того, що така вимога поставлена до третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп. Судові витрати по зустрічній позовній заяві віднести за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») від 03.06.1999 р. № 5-рп/99, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 156, 164 ЖК України, ст.ст. 228, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 88, 212-218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання нікчемним договору дарування та його скасування, вселення, зобов'язання надати ключі та не чинити перешкоди в користуванні квартирою - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда