Ухвала суду № 34373431, 23.10.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Бреславського О. Г.

суддів: Половінкіна Н.Ю.,Савчук М.В.

секретаря: Скрипник С.В.

за участю: представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діють ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного м. Чернівці від 19 серпня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 серпня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 та ОСОБА_3, просять рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Вважають вказане рішення незаконним, таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

22ц-1422/13 Головуючий в І інстанції Вольська-Тонієвич О.В.

Категорія 19/21 Доповідач Бреславський О.Г.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка у суді не довела обставин, на які посилалась, як на обґрунтування своїх вимог.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_4 ? частини квартири АДРЕСА_1.

Пізніше ОСОБА_4 подарував належну йому на праві власності ? частини спірної квартири ОСОБА_5

Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

За змістом ст. 233 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася.

Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Так, невигідними умовами може бути реалізація коштовного майна за низьку ціну. При вчиненні таких правочинів у сторони, яка відчужує майно, немає помилки або обману, вона, укладаючи такий правочин, усвідомлює, що вчиняє його на вкрай невигідних умовах за збігом і під впливом тяжких обставин.

Обґрунтовуючи підставність позову, позивачка посилалась на те, що оспорюваний договір дарування укладено нею під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки вона перебувала в хворобливому стані через систематичне вживання спиртних напоїв, перебування на обліку в наркологічному диспансері та скрутному матеріальному становищі.

За правилами ст. 717 ЦК України договори дарування належать до безоплатних правочинів, за їх умовами обдаровані не мають перед дарувальником будь-яких зобов'язань матеріального характеру.

За таких обставин, посилання позивачки на те, що, укладаючи договір дарування квартири, вона перебувала в хворобливому стані через систематичне вживання спиртних напоїв, перебування на обліку в наркологічному диспансері та скрутному матеріальному становищі в силу приписів ст. 717 ЦК України не можуть бути підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, як такого, що укладений внаслідок збігу тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах.

Вищевикладене свідчить про те, що позивачка не довела обставин, які в силу приписів ст. 233 ЦК України, могли бути підставою для визнання недійсним оспорюваного договору дарування.

Вирішуючи спір по суті, відповідно до приписів ст. ст. 212-214 ЦПК України, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи та належним чином оцінивши надані докази, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позову.

Посилання апелянта на те, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 на момент укладення договору дарування могла розуміти наслідки вчинення нею дій та керувати ними, фактично порушує право останньої на звернення до суду з позовом за захистом своїх порушених прав на підставі ст. 225 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки в контексті даного висновку зазначено, що позивачка не визнавалася обмежено дієздатною чи недієздатною у встановленому законом порядку.

Водночас, такий висновок суду першої інстанції не вплинув на правильність по суті вирішення спору.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції по їх оцінці.

Доводи апеляційної скарги правильність викладених у рішенні висновків суду першої інстанції не спростовують і не містять посилань на такі порушення норм законодавства, які могли б стати підставою для зміни чи скасування судового рішення.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: