Рішення № 34372803, 08.10.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5879/13-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Лісовського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про захист прав споживача, визнання незаконною підвищення процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту та недійсною умови договору та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача, визнання незаконною підвищення процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту та недійсною умови договору, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000.

Зазначає, що відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався надати їй, а вона зобов'язалася прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті 97 000 (дев'яносто сім тисяч) доларів США, 00 центів, та сплатити проценти, відповідно до п. 1.3.1. Договору, у розмірі 12,3 (дванадцять цілих три десяті) річних за користування кредитом, що нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, який ще не повернутий нею у власність відповідача. І вона зобов'язана повернути відповідачу кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 05 жовтня 2017 року.

Посилається на те, що 03.02.2009 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 від 24 листопада 2006 року, згідно якої розмір ануїтетного платежу складає 1 010, 00 доларів США. День сплати ануїтетного платежу 25 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого вона зобов'язана сплатити ануїтетний платіж.

Звертає увагу суду на те, що у п. 9.2 Договору зазначено, що відповідач згідно умов п. 1.3.1. Договору, може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення, за умови настання обставин та в порядку визначених даним пунктом Договору, обов'язковою умовою зміни розміру процентної ставки є повідомлення позичальника про це за 14 днів до дня зміни процентної ставки.

Зазначає, що як вбачається з Довідки-розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом за кредитним договором № 11410867000 від 03.02.2009 року (№ 11083399000 від 24.11.2006 року) з березня 2008 року відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку з 12,3% до 24,6% річних. Однак, повідомлення про збільшення розміру процентної ставки вона не отримувала, у зв'язку з чим відповідачем не виконані вимоги кредитного договору щодо її повідомлення про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, що є порушенням ст. 526, 629 ЦК України.

Посилається на те, що з вищевикладеного вбачається, що зміна в односторонньому порядку процентної ставки призвела до порушень п. 1.3.1. Договору № 11410867000 від 03.02.2009 року (№ 11083399000 від 24.11.2006 року) та ч. 4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Крім того посилаючись на ст.ст. 526, 536, 638, 652, 1054, 1055 ЦК України зазначає, що у разі недосягнення сторонами кредитного договору згоди у письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є недійсною (ч.2 ст. 215, ч.2 ст. 236 ЦК України). Вказівка закону на нікчемність договору є імперативною (ч.2 ст. 215 ЦК України) і такий договір (чи його істотна умова) є недійсним з моменту його укладення (ст.204, ч. 1 ст. 236 ЦК України) незалежно чи виконали вони його умови.

Також звертає увагу суду на те, що зі змісту п. 9.2 Договору, вбачається, що відповідач на власний розсуд має право самостійно змінити термін повернення кредиту і внесення плати за кредит та вимагати дострокового повернення суми кредиту у повному розмірі та сплати нарахованих процентів і комісій в порядку, передбаченому розділом 11 Договору. Вважає, що положення зазначеного пункту Договору порушують її права та законні інтереси, містять дискримінаційні правила стосовно зміни відсоткової ставки, та є несправедливою умовою договору (такою, що в супереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника). Зазначена дискримінаційність підтверджується і відсутністю у Договорі умов щодо права на зменшення процентної ставки у випадку зміни обставин, що спричинили її збільшення.

На підставі вищевикладеного звертається з даним позовом до суду та просить визнати дії ПАТ «УкрСиббанк» щодо підвищення процентної ставки з березня 2008 року за договором про надання споживчого кредиту та нарахування відсотків всупереч визначеного

за Договором методу «факт/360» з 2007 року, незаконними; зобов'язати ПАТ «УкрСиббанк» віднести здійснені ОСОБА_3 платежі на погашення кредиту за обумовленою в договорі при його укладенні процентною ставкою; визнати пункт 9.2 Договору про надання споживчого кредиту недійсним.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 11083399000.

Зазначають, що відповідно до умов зазначеного Договору, банк надав відповідачці кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 97 000, 00 (дев'яносто сім тисяч) доларів США 00 центів, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 05 жовтня 2017 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,3 % річних.

Посилаються на те, що 03.02.2009 року між банком та відповідачем-1 укладено Додаткова угода № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11083399000 від 24.11.2006 року.

Звертають увагу суду на те, що станом на 20.06.2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 103 934,74 (сто три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) дол. США. 74 цента, що за курсом НБУ станом на 20.06.2013 року становить 830 750, 38 (вісімсот тридцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 38 копійок, з яких: 77890,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.06.2013 року становить 622 578, 61 гривень - кредитна заборгованість; 26 044, 26 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.06.2013 року становить 208 171, 77 гривень - заборгованість по процентам.

Крім того зазначають, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 65354 від 24.11.2006 року.

Пунктом 1.4 договору поруки передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Звертають увагу суду на те, що 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено Договір Факторингу № 1 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника, а ТОВ «Кей-Колект» набув права вимагати погашення заборгованості за даним кредитним договором. Відповідно до п. 1.4 договору факторингу одночасно з відступленням прав Вимоги до Фактора переходять усі права банку за всіма договорами забезпечення.

Зазначають, що відповідно до п. 3.1. Договору Факторингу права вимоги від клієнта до Фактора переходять у дату відступлення, після чого Фактор набуває права вимоги від боржників і гарантів виконання всіх зобов'язань за первинними договорами та договорами забезпечення, а тому використовуючи своє право, звертаються до суду з даним позовом.

Представник позивачки за первісним позовом і відповідачки за зустрічним позовом в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримує з підстав викладених в ньому, обґрунтувавши поясненнями просить суд їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом і представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні проти вимог позивачки за первісним позовом заперечує в повному обсязі, обґрунтувавши поясненнями просить суд відмовити в задоволенні її позову в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити з підстав викладених в ньому.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе слухати справу за відсутності відповідача ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивачки за первісним позовом, а відповідачки за зустрічним позовом, представника відповідача за первісним позовом, а позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов є доведеним, а тому підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 24 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 (а.с. 11-19).

Згідно п. 1 зазначеного Договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті 97 000 (дев'яносто сім тисяч) доларів США, 00 центів, та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах , визначених цим договором.

За використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з

видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,3 (дванадцять цілих три десяті) % річних. Сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п. 9.2 Договору. Нараховування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 05 жовтня 2017 року.

Як вбачаться з матеріалів справи, 24.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 65354 (а.с.94-96), згідно умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання ОСОБА_3 своїх грошових зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000.

27.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, як майновим поручителем ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 було укладено Договір іпотеки № 35942 (а.с.30-34), згідно умов якого Іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

30.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 було укладено Договір іпотеки № 32616 (а.с.25-28), згідно умов якого Іпотекодавець передала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

03.02.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 від 24 листопада 2006 року (а.с.24).

Як вбачається зі змісту зазначеної Додаткової угоди № 1, сторони зокрема дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту. Так Позичальник з дати підписання цієї Додаткової угоди зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 1 010,0 (одна тисяча десять) доларів США 00 центів. День сплати ануїтетного платежу 25 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого Позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов Договору. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого цим пунктом Договору, і буде складатися із суми фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати Позичальником всіх попередніх ануїтетних платежів. Нарахування процентів за Договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом «30/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

Згідно п. 3 Додаткової угоди № 1, сторони дійшли також згоди про зміну кінцевого терміну повернення кредиту за Договором, а саме Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 06.12.2021 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору

Крім того судом встановлено, що у зв'язку з укладенням між сторонами зазначеної Додаткової угоди № 1 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 від 24 листопада 2006 року, також було укладено Договори про внесення змін до Договору іпотеки № 32616 від 30.11.2006 року, Договору іпотеки № 35942 від 27.11.2006 року та Договору поруки № 65354 від 24.11.2006 року (а.с.29, 35, 93).

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З аналізу вищезазначених норм Закону вбачається, що однією із істотних умов кредитного Договору є відсотки за користування кредитом.

Судом встановлено, що сторонами під час укладення Кредитного договору було досягнуто згоди про їх розмір, а саме 12,3 (дванадцять цілих три десяті) % річних, про що вони засвідчили своїми підписами на всіх вищезазначених договорах.

Крім того, зі змісту зазначеного Кредитного договору вбачається, що сторони під час його укладення дійшли згоди про те, що нараховування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

А в подальшому сторони уклавши Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 від 24 листопада 2006 року, визначили та погодили, що нарахування процентів за Договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом «30/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

Як вже зазначалося вище, позивачка звертаючись з даним позовом до суду обґрунтовує його зокрема тим, що з березня 2008 року відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку з 12,3% до 24,6% річних, що є порушенням п. 1.3.1. Договору № 11410867000 від 03.02.2009 року (№ 11083399000 від 24.11.2006 року), ст.ст. 526, 629 ЦК України та ч. 4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Однак з даними твердженнями суд погодитись не може виходячи з наступних підстав.

Так відповідно до ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Згідно п. 9.2 Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 від 24 листопада 2006 року (а.с.16), відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що протягом дії цього Договору Банк відповідно до умов п. 1.3.1. Договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із обставин зазначених в даному пункті.

Крім того зі змісту зазначеного пункту кредитного Договору вбачається, що сторони погодили і порядок збільшення розміру відсоткової ставки за Договором, а саме: Банк не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою

відповідного рекомендованого листа за адресою Позичальника;

- такий новий розмір процентної ставки за цим Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Банку до Позичальника, без укладення Сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього Договору;

У разі незгоди із встановлюваним новим розміром процентної ставки, Позичальник у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки зобов'язується надати Банку письмове повідомлення про свою незгоду із такою новою ставкою.

Сторони погодили, що факт неподання Позичальником на зазначену у Договорі адресу Банку у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки повідомлення про його незгоду із такою новою ставкою, вважається згодою Позичальника на встановлення Банком такого нового розміру процентної ставки з дати, що зазначена у повідомленні.

Як вбачається із Довідки-розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом за кредитним договором № 11410867000 від 03.02.2009 року (№ 11083399000 від 24.11.2006 року), на яку посилається позивачка як на доказ збільшення відповідачем в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом (а.с.38-44), з 31.03.2008 року АКІБ «УкрСиббанк» дійсно розпочалося нарахування підвищеної процентної ставки в розмірі 24,6%, однак не на тіло кредиту, як то стверджує позивачка, а лише на суму простроченої заборгованості, що не є фактичним підвищенням процентної ставки, а є штрафною санкцією за неналежне виконання Позичальником своїх грошових зобов'язань.

Крім того із зазначеної Довідки-розрахунку вбачається, що позивачка погоджувалася із зазначеним нарахуванням підвищеної процентної ставки на суму простроченої заборгованості здійснюючи погашення заборгованості по процентам.

Враховуючи вищевикладене, встановлені в судовому засіданні обставини суд приходить до висновку про відсутність в діях Банку порушень ст.ст. 526, 629 ЦК України, п.п. 1.3.1., 9.2 Договору № 11410867000 від 03.02.2009 року (№ 11083399000 від 24.11.2006 року) та ч. 4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Також суд не вбачає в положеннях п. 9.2 Договору, як то зазначає позивачка, порушення її права та законних інтересів, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним, оскільки як вже зазналося вище згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що сторони погодили всі істотні умов договору, в тому числі і умови договору викладені в зазначеному п. 9.2. про що засвідчили своїми підписами, позивачка тривалий час належним чином виконувала умови зазначеного договору, а тому на даний час відсутні підстави вважати, що умови зазначеного договору не відповідають або суперечать вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки за первісним позовом не знайшли свого підтвердженням в судовому засіданні є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Зустрічний же позов відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Як вже зазначалося вище, судом зокрема встановлено, що 24.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 (а.с. 11-19).

Згідно п. 1 зазначеного Договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті 97 000 (дев'яносто сім тисяч) доларів США, 00 центів, та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах , визначених цим договором.

За використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з

видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,3 (дванадцять цілих три десяті) % річних.

03.02.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 від 24 листопада 2006 року (а.с.24), згідно умов якої сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, а саме Позичальник з дати підписання цієї Додаткової угоди зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 1 010,0 (дна тисяча десять) доларів США 00 центів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем-1 було отримано кредитні кошти у встановленому в Договорі розмірі, що підтверджує пояснення представника позивача за зустрічним позовом про належне виконання АКІБ «УкрСиббанк» своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.78, 79-87), 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено Договір Факторингу № 1, за яким АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги зокрема до боржника ОСОБА_3, а ТОВ «Кей-Колект» набув права вимагати погашення заборгованості за кредитним договором № 11083399000 від 24 листопада 2006 року.

Відповідно до п. 1.4 договору факторингу одночасно з відступленням прав Вимоги до Фактора переходять усі права банку за всіма договорами забезпечення.

Статті 512, 513, 514 ЦК України визначають, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що по Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000 від 24 листопада 2006 року, укладеному між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, дійсно відбулася заміна кредитора з АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект».

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено та підтверджується наданими суду Розрахунками заборгованості, які суд приймає як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України (а.с.66-75), що відповідач-1 отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності систематично порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 20.06.2013 року становить 103 934,74 (сто три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) дол. США. 74 цента, що за курсом НБУ станом на 20.06.2013 року становить 830 750, 38 (вісімсот тридцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 38 копійок, з яких: 77890,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.06.2013 року становить 622 578, 61 гривень - кредитна заборгованість; 26 044, 26 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.06.2013 року становить 208 171, 77 гривень - заборгованість по процентам.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про доведеність порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором у зв'язку з чим у позивача дійсно виникло право достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Крім того, стаття 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Судом встановлено, що 24.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 65354 (а.с.94-96), згідно умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання ОСОБА_3 своїх грошових зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11083399000.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.4 Договору поруки № 65354, Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення заборгованості не тільки з Позичальника, а й з Поручителя знайшли своє доведення в судовому засіданні і є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного Законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки за первісним позовом не підлягають задоволенню, а зустрічний позов відповідача є доведеним, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачів за зустрічним позовом на користь позивача підлягає стягненню солідарно судовий збір в розмірі 3441, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 525, 526, 530, 533, 536, 541, 542, 543, 546, 549, 554, 577, 599, 610, 611, 612, 1046, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054, 1056-1,1077 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про захист прав споживача, визнання підвищення процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту та недійсною умови договору - відмовити.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968:

- суму боргу за Договором про надання споживчого кредиту № 11410867000 від 03.02.2009 року в розмірі 103 934, 74 (сто три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) дол.. США 74 цента, що за курсом НБУ станом на 20.06.2013 року становить 830 750, 38 (вісімсот тридцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 38 копійок;

- судовий збір в розмірі 3 441, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко