Рішення № 34371560, 10.10.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2543/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 45 Євтушенко П.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Новіков О. М. суддів Вініченко Б. Б. , Храпко В. Д. при секретарі Посипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Черкаської міської ради про відновлення межі та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з відповідним позовом до ОСОБА_7, Черкаської міської ради, посилаючись на те, що являється власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, за яким згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради була закріплена земельна ділянка площею 1 086 кв.м. В 1999 року він та сусід ОСОБА_8, який мешкав по АДРЕСА_2, розпочали приватизацію земельних ділянок, тому 04.05.1999 року підписали акти визначення і погодження меж, де визначили межу прямою лінією. Державний акт на право приватної власності на землю позивач отримав в листопаді 1999 року, а ОСОБА_8 - в березні 2000 року.

Як виявилось пізніше приватизація обох земельних ділянок була проведена з помилками. Тому у 2009 році рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси за позовом ОСОБА_6, визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Черкаської міської ради від 20.07.1999 року № 61 в частині передачі ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки площею 1 000 кв.м по АДРЕСА_1 та виданий йому на підставі цього державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

24 червня 2004 року ОСОБА_8 подарував належну йому земельну ділянку ОСОБА_7

Отриманий ОСОБА_7 державний акт серії ЯА № 784325 рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2011 року скасовано, оскільки він змінює конфігурацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 порушує права ОСОБА_6, як власника суміжної земельної ділянки.

Позивач зазначив для виготовлення йому нового державного акту на землю без помилок потрібно погодити межу з сусідами, проте ОСОБА_7 відмовляється це робити.

Рішенням комісії по вирішенню земельних спорів у межах міста Черкаси. № 92 від 25 лютого 2013 року встановлено межу між домоволодіннями АДРЕСА_1 відповідно до плану встановлених меж, розробленого ТОВ «Геоземпроект», тобто по фактичному використанню земельних ділянок.

ОСОБА_6 не погодився з таким розмежуванням, тому просив суд відновити межу землекористування між будинковолодіннями АДРЕСА_1 відповідно до актів визначення і погодження меж від 04.05.1999 року, яку було погоджено з ОСОБА_8; усунути порушення в землекористуванні; зобов'язати Черкаську міську раду затвердити землевпорядну документацію на виготовлення державного акту на право приватної власності за земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги та просив суд відновити межу між вказаними земельними ділянками згідно акту встановлення та погодження меж та зведеного плану земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, які виготовило КП «Земля» прямою лінією довжиною 55 м. 16 см.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2013 року ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Черкаської міської ради про відновлення межі та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Колегія суддів не може погодитись з тим, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 повністю. Виходячи зі змісту гл. 18 ЗК України, п.п. 4, 22 Постанови Пленуму верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» колегія суддів вважає, що районний суд повинен був встановити межу між землекористувачами на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми.

Так, судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 15.12.1995 року ОСОБА_6 є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 274 від 05.04.1956 року за домоволодінням по АДРЕСА_2 зареєстрована земельна ділянка, площею 1086 кв.м (в постійне користування та залишки 1040 кв.м., в тимчасове 46 кв.м в межах: 20.25, 54.60, 19.60, 54.40, як відображено на квартальній зйомці кварталу №96).

На підставі договору купівлі-продажу від 4 травня 2000 року ОСОБА_7 набула права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2, а на підставі договору дарування від 24 червня 2004 року набула права власності на земельну ділянку, на якій цей будинок розташований. Минулий власник домоволодіння - ОСОБА_8

Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2, виданого у 2000 році ОСОБА_8 площа земельної ділянки складала 654 кв.м.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2011 року отриманий ОСОБА_7 державний акт серії ЯА № 784325 на право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2, скасовано.

У 2009 році рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси за позовом ОСОБА_6 визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Черкаської міської ради від 20.07.1999 року № 61 в частині передачі ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки площею 1 000 кв.м по АДРЕСА_1 та виданий йому на підставі цього державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Отже обидві земельні ділянки, за межу між якими виник спір, на даний час є неприватизованими.

Як вбачається з технічних паспортів обох будинковолодінь, скасованих державних актів ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розміри та конфігурація обох земельних ділянок постійно змінювались і межа між будинковолодіннями належним чином не встановлювалась.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2010 року відновлено межові знаки між домоволодіннями АДРЕСА_1. Це рішення суду, яке набрало законної сили, відновило межові знаки між будинковолодіннями а також встановило довжину фасадної (20.13 метра) та тильної (19.59 метра) сторін земельної ділянки АДРЕСА_1, яким користується позивач.

Керуючись ч. 3 ст. 61 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає можливим та достатнім спертись на дані вказаного рішення суду для встановлення межі між домоволодіннями ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Рішенням Комісії № 92 від 25.11.2013 року по вирішенню земельних спорів у межах м. Черкаси визнано такими, що втратили чинність попередні рішення Комісії а також враховуючи фактичне використання земельних ділянок, з метою раціонального землекористування, встановлена межа між домоволодіннями АДРЕСА_1 відповідно до плану встановлення меж, розробленого ТОВ "Геоземпроект".

Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості встановлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи, що будівля сараю та літньої кухні позивача в п.5 зведеного плану земельної ділянки, виконаного КП «Земля» (а.с 90) та в п. Б рішення Комісії № 92 ( а.с. 66) розташована безпосередньо на спірній межі, суд апеляційної інстанції вважає можливим та справедливим залишити конфігурацію обох земельних ділянок по фактичному їх використанню. Таке розмежування не порушує права обох сторін, відповідає раніше визначеним площам земельних ділянок та повністю узгоджується з розмірами будинковолодіння № 120, визначене рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2010 року.

Що стосується вимоги позивача провести межу довжиною 55.16 метра то ця вимога нічим не підтверджена не співпадає з даним и земельно-кадастрової документації і не може бути задоволена.

В зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2013 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Встановити межу землекористування між будинковолодіннями АДРЕСА_1 в м. Черкаси відповідно до Рішення по вирішенню земельних спорів у межах міста Черкаси № 92 від 25 лютого 2013 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :