Рішення № 34370163, 29.08.2013, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2231/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кіндяк І.С.

при секретарі - Токар М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи це тим, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір та договір іпотеки відповідно в рахунок забезпечення виконання кредитного договору, однак відповідач належним чином умови кредитного договору не виконує: не сплачує грошові кошти згідно графіка погашення заборгованості, в результаті чого виникла заборгованість перед банком.Тому позивач у позовній заяві просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 та виселити відповідача із вказаного домоволодіння.

У судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо надавши до суду заяву в якій позов підтримав повністю та просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у ній доказів, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у відповідності до положень ч.9 ст. 76 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав. За таких обставин, за згодою позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд дослідивши матеріали, вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Встановлено, що 08.05.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № PLСRGK 0000000002, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 21885.00 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.05.2023 року (а.с. 12-16).

В свою чергу відповідач зобов'язувався щомісяця в період сплати, повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору між сторонами було укладено договір іпотеки № PLСRGK 0000000002 від 08.05.2013 року, предметом якого стало нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 43.10, житловою площею 16.80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 151500 грн. 00 коп (а.с. 17).

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі 21885.00 (Доларів США).

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

Відповідно до частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини - суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором № PLСRGK 0000000002 від 08.05.2013 року відповідач станом на 10.04.2013 року має заборгованість - 69839.06 (Долар США), що за курсом 7.99відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.04.2013 року складає 558014.08 грн., яка складається з наступного:22201.22 (Долар США)- заборгованість за кредитом;14682.92 (Долар США)- заборгованість по процентам за користування кредитом; 3963.19 (Долар США)- заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 25636.26 (Долар США)- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до кредитного договору: 31.29 (Долар США)- штраф (фіксована частина), 3324.18 (Долар США)- штраф (процентна складова)(а.с. 6-8).

Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно- правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предмет іпотеки є житлове приміщення.

Згідно ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або пава користування житловим приміщенням.

У частині виселення позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Разом із тим у ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. З ст. 109 ЖК України.

Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або власника, або в інший погоджений сторонами строк.

У матеріалах справи містяться письмова вимога банку, адресована ОСОБА_2 про добровільне звільнення житла (а.с.9), разом з тим, сама вимога про її вручення не містить інформації про дату вручення їх відповідачу.

Враховуючи те, що банк належних доказів отримання відповідачами вимоги про добровільне виселення з житла не надав, тобто не дотримався обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення, встановленої положеннями Закону України "Про іпотеку", позовні вимоги ПАТ в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує, дане зобов'язання забезпечене договором іпотеки нерухомого майна, що є житловою будівлею, суд приходить до висновку про необхідність звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом надання права відповідачу укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від імені відповідача із наданням при цьому всіх повноважень, потрібних для вчинення даного правочину.

Судові витрати по справі на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 611, 1046-1050 ЦК України, ст.. 107 ЖК України, ст. 33, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 85, 88, 209, 212-215, 218, 224,226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити - частково.

Звернути стягнення на будинок загальною площею 43.10 кв.м. , житловою площею 16.80 кв.м., що розташований за адресою: Полтавська обл.Полтавський р-н,с.Мачухи, вул.Шевченка, буд.38, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № PLСRGK 0000000002 від 08.05.2013 року) Публічним Акціонерним Товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3670,4 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: І. С. Кіндяк