Рішення № 34367986, 22.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17599/13 22.10.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНЕКС»

до публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»

про стягнення 80 654, 00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Панченко Г.В. (довіреність від 21.10.2013 року)

відповідача: представник Сизоненко С.В. (довіреність № 1067 від 08.08.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНЕКС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» 80 654, 00 грн., (у тому числі: 70 885, 00 грн. - основного боргу, 7 960, 04 грн. - пеня, 212, 65 грн. - інфляційні втрати та 1 596, 37 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/17599/13 та призначено її розгляд на 01.10.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.09.2013 року представник Відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, у поданому клопотанні просив суд зобов'язати Позивача надіслати на адресу Відповідача копії документів, що перелічені в додатках до позовної заяви.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання в частині зобов'язання Позивача надіслати копії документів, що перелічені в додатках до позовної заяви, оскільки в матеріалах справи знаходяться належні докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами Відповідачу, зокрема, фіскальний чек № 0854 від 09.09.2013 року та опис вкладення від 09.09.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.10.2013 року представник Відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, крім того, у поданому клопотанні просив суд зобов'язати Позивача провести звірку взаєморозрахунків.

Суд відмовив у задоволенні поданих клопотань у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві, зазначивши, що вимоги Позивача про стягнення основного боргу є передчасними, а вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 29.09.2006 року укладено договір № 287, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи по облаштуванню операційних блоків хірургічного корпусу на об'єкті: «Будівництво і реконструкція Українського НДІ Онкології і радіології МОЗ України», що розташований за адресою: вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва, а Відповідач сплати їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 287 від 29.09.2006 року вартість робіт склала 2 407 717, 20 грн. та є динамічною.

У зв'язку зі змінами порядку виконання, збільшенням обсягів робіт та зростанням цін на матеріали, сторонами у справі укладались додаткові угоди № 1 від 20.12.2006 року, № 2 від 02.02.2007 року, № 3 від 29.10.2007 року, № 4 від 14.11.2008 року, № 5 від 15.11.2010 року, № 6 від 19.05.2011 року до договору № 287 від 29.09.2006 року, відповідно до останньої вартість робіт за договором склала 22 988 893, 20 грн.

Виконання підрядних робіт Позивачем у період з листопада 2006 року по серпень 2011 року підтверджено наданим суду актами виконаних робіт та довідками про вартість робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 287 від 29.09.2006 року на суму 21 967 093, 20 грн.

Пунктом 5.5 договору № 287 від 29.09.2006 року сторони погодили, що при розрахунках з Позивачем Відповідач утримує з вартості виконаних робіт за надані послуги генпідряду 1, 5 % від вартості робіт.

Пунктом 2 додаткової угоди № 6 від 19.05.2011 року сторони погодили згідно із пунктом 5.5 договору № 287 від 29.09.2006 року застосувати до додатку № 1.6 ставку за надані послуги генпідряду у розмірі 2, 1 % від вартості виконаних робіт.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 07.02.2007 року, укладеної Позивачем та Відповідачем до договору № 287 від 29.09.2006 року сторони погодили, що накопичені за період будівництва 5 %, що знімаються щомісячно від вартості виконаних робіт за винятком вартості покупних матеріалів, відкладених платежів сплачується через рік після закінчення робіт і підписання акта введення об'єкту в експлуатацію та проведення перевірки Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.

На підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 06.12.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 11 січня 2012 року видано сертифікат серії КВ № 16412004088, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта.

Таким чином, у Позивача виникло право з 12.01.2013 року вимагати у Відповідача повернення грошових коштів у розмірі 70 885, 00 грн., що накопичені за період будівництва відповідно до умов договору № 287 від 29.09.2006 року.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 17.12.2012 року у справі № 5011-26/6062-2012 встановлено наявність у Позивач права на стягнення з Відповідача грошових коштів у розмірі 70 885, 00 грн.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням наведеного, посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що Відповідач не повернув Позивачу грошові кошти на виконання умов договору № 287 від 29.09.2006 року, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, позовна вимога про стягнення 70 885, 00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині термнів фінансування робіт.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 10.3 договору № 287 від 29.09.2006 року за порушення термінів фінансування робіт, визначених пунктом 5.5 договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10 % вартості таких робіт.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що у Позивача виникло право вимагати повернення грошових коштів у період з 12.01.2013 року та з урахуванням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, правомірним буде нарахування пені за період з 12.01.2013 року по 11.06.2013 року, тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 4 394, 87 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені проценти є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши розрахунки Позивача, правомірним буде нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 12.01.2013 року по 06.09.2013 року, тому до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 1 386, 63 грн., а позовна вимога про стягнення з Відповідача інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійсненні розрахунку за спірний період. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНЕКС» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 76 666, 50 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Народного Ополчення, будинок 26-А, ідентифікаційний код 04012661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНЕКС» (03148, м. Київ, вулиця Жмеринська, будинок 5, ідентифікаційний код 23721802) 70 885 (сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 63 коп. - 3 % річних, 4 394 (чотири тисячі триста дев'яносто чотири) грн. 87 коп. - пеня та 1 635 (одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 44 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 24.10.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.