Рішення № 34367900, 17.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/19 17.10.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До відповідача комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району міста Києва

Про стягнення 3722475,99 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Цурка Н.О. (за дов.)

від відповідача Саушкіна О.В. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» до комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району міста Києва про стягнення 3722475,99 грн. за договором № 023-0278 (змінено на 230278) від 01.01.1991 р., а саме: 2698332,61 грн. основного боргу, 877035,79 грн. інфляційних, трьох процентів річних в розмірі 147107,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання за вказаним вище договором.

Ухвалою суду від 22.12.2008 р. порушено провадження у справі № 6/19.

Ухвалою суду від 19.02.2009 р. зупинено провадження у справі № 6/19 до вирішення адміністративної справи № 8/131.

Ухвалою суду від 16.09.2013 р. поновлено провадження у справі.

Позивачем подано докази зміни назви акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Су вважає за необхідне змінити назву позивача в порядку ст. 25 ГПК України.

Відповідач у поданому суду відзиві зазначив, що ним погашено 2698332,61 грн. основного боргу в травні 2013 р.. Заперечив проти задоволення вимог про стягнення 877035,79 грн. інфляційних, 147107,59 грн. трьох процентів річних.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.01.1991 р. між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго», яке відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.1995 № 31, 31.08.1995 № 177 та від 29.09.1995 р. № 176 реорганізовано у філіал АК «Київенерго», яка є правонаступником його майна, прав та зобов'язань та ДК УЖГ Мінського району міста Києва укладено договір № 023-0278 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

На підставі рішення Київської міської ради від 08.11.2002 № 121/1555 «Про управління житловим господарством м. Києва з урахуванням адміністративно-територіальної реформи», рішення Оболонської районної у м. Києві ради від 13.03.2002 № 7/13, наказу ДК УЖГ Мінського району м. Києва від 18.09.2001 № 252 «Про заходи щодо реорганізації ДК УЖГ Мінського району м. Києва було створене комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві.

01.10.2005 р. відповідно до додаткової угоди до Договору змінено номер договору на № 230278.

Відповідно до умов Договору його предметом є зобов'язання постачальника щодо виробництва та постачання для потреб опалення та гарячого водопостачання теплової енергії та зобов'язання споживача її оплати.

Пунктом 21. Договору передбачено, що його дія пролонгується на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його припинення.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а нарахування здійснюється згідно з тарифами, встановленими і затвердженими Київською міською державною адміністрацією, за навантаженнями і обсягами, визначеними в Договорі.

Відповідно до п. 13 Договору відповідач повинен до 10-13 числа місяця, наступного за розрахунковим провести кінцевий розрахунок за спожиту теплоенергію.

Оскільки у період з 01.11.2006 р. по 01.10.2008 р. відповідач належним чином не виконував зобов'язання щодо оплати поставленої теплової енергії, в нього станом на 01.10.2008 р. утворилась заборгованість на суму 2698332,61 грн..

Станом на день подання позовної заяви (17.12.2008 р.) заборгованість відповідача становила 2698332,61 грн..

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи в суді відповідачем погашено 2698332,61 грн. заборгованості, відтак в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних за період з листопада 2006 року по жовтень 2008 р., наданий позивачем, як вірний. Інфляційна складова боргу становить 877035,79 грн., а три проценти річних - 147107,59 грн..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 877035,79 грн. інфляційної складової боргу, 147107,59 грн. трьох процентів річних. В частині стягнення боргу в сумі 2698332,61 грн. провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району міста Києва (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 57, код 05757498) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 877035,79 грн. інфляційної складової боргу, 147107,59 грн. трьох процентів річних, 25500 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 2698332,61 грн. припинити.

Рішення підписано 25.10.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун