Рішення № 34367880, 23.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18386/13 23.10.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоКомунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»Простягнення 725 061,18 грн. Суддя Трофименко Т.Ю. Представники позивача:Цурка Н.О. - по дов. №91/2013/02/06-12 від 06.02.2013р.відповідача:Бичківська - Яновська І.С. - по дов. 7/2197 від 23.10.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс» 725 061,18 грн., із яких: 699 113,04 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 21 299,96 грн. пені за прострочку платежу, 4 648,18 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. порушено провадження по даній справі, розгляд справи призначено на 23.10.2013р.

Представником відповідача в судовому засіданні наданий письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 699 113.04 грн. визнав повністю. В частині стягнення пені відповідачем подана заява в судовому засіданні 23.10.2013р., відповідно до якої просить зменшити, відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України суму пені.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостій1них вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Клопотання мотивоване тим, що головним розпорядником коштів для відповідача є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Відповідач є одержувачем бюджетних коштів.

Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів на відповідний рік, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів ( ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до положень п. 6.4.2 Статуту Комунального підприємства «Київдорсервіс», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.04.2004 № 680 відповідач зобов'язаний забезпечувати цільове використання закріпленого за ним майна та виділених бюджетних коштів.

У бюджеті міста Києва головному розпоряднику щорічно передбачаються кошти на оплату електроенергії, на підставі чого головним розпорядником щорічно погоджується План використання бюджетних коштів на відповідний рік для одержувачів, зокрема для відповідача.

Головним розпорядником, згідно Плану використання бюджетних коштів на 2013 рік передбачені кошти у сумі 1880,00 тис. грн. на оплату електроенергії, яка споживається світлофорними об'єктами м. Києва, проте кошти на оплату таких видатків від головного розпорядника коштів до цього часу не надходили.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Зважаючи на те, що рішення у справі № 910/18386/13 не може вплинути на права і обов'язки Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

21.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі позивач) та Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс» (надалі відповідач) було укладено договір про закупівлю послуги за державні кошти за №20006.

Згідно п. 1.1 позивач зобов'язується у січні - листопаді 201 3року поставити відповідачу електричну енергію, зазначену п рп.1.2, а відповідач - прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі у терміни, визначені договором.

Згідно п.2.2 Додатку 2 до договору відповідач оплачує вартість використаної енергії протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунків.

Позивачем надано суду належні докази про використану відповідачем активну електричну енергію за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, однак відповідачем договірні зобов'язання належним чином не виконані, внаслідок чого за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р. виникла заборгованість за використану активну енергію в сумі 699 113,04 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 699 113, 04 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 21 299,96 коп. пені за прострочку платежу та 4 648,18 грн. - 3% річних.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підпунктом 7.3.1 договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що Головний розпорядник бюджетних коштів м. Києва - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) уповноважив одержувача коштів - відповідача - на виконання заходів щодо оплати електроенергії, що споживається світлофорними об'єктами м. Києва. Згідно рішення сесії Київської міської ради про бюджет м. Києва на відповідний рік, головним розпорядником коштів для відповідача є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі за текстом - головний розпорядник коштів). відповідач є одержувачем бюджетних коштів.

Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів на відповідний рік, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів (ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до положень п. 6.4.2 Статуту Комунального підприємства «Київдорсервіс», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.04.2004 № 680 відповідач зобов'язаний забезпечувати цільове використання закріпленого за ним майна та виділених бюджетних коштів

Частиною 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетні призначення встановлюються рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Частиною 2 ст. 21 Бюджетного кодексу передбачено, що кошти бюджет) отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

У бюджеті міста Києва головному розпоряднику щорічно передбачаються кошти на оплату електроенергії, на підставі чого головним розпорядником щороку погоджується План використання бюджетних коштів на відповідний рік для одержувачів, зокрема для відповідача.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку зменшити розмір стягнення пені до 3 000 грн.

Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 4 648,18 грн. - 3% річних.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в сумі 4 648,18 суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, а розмір пені зменшено за заявою відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Київської місткої ради «Київдорсервіс» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305 на розрахунковий рахунок №26038301201 у Головному управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 0013105) 699 1113 грн. 04 коп.

Стягнути з Комунального підприємства Київської місткої ради «Київдорсервіс» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305 на розрахунковий рахунок №26000306201 у Головному управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 0013105) 3 000 грн. 00 коп. - пені., 4 648 грн. 18 коп. -3% річних, 2 423 грн. 41 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.2013р.

Суддя Т.Ю. Трофименко