Рішення № 34366709, 23.10.2013, Великобурлуцький районний суд Харківської області

провадження № 2/616/241/13

справа № 616/772/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Бабак К.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та визнання права власності на частину житлового будинку та частину земельних ділянок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грачівка Великобурлуцького районного суду Харківської області, по відношенню до народженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Устинівка ОСОБА_5, та визнання в порядку спадкування після ОСОБА_6 права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, та 1/2 частину земельних часток (паїв) площею 6,9178 га та 7,3 га, які розташовані в с. Чорне Великобурлуцького району Харківської області.

Позивачка ОСОБА_1 на обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона з 2007 року по червень 2012 року мала статеві стосунки з ОСОБА_6 і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5. Оскільки вона з ОСОБА_6 не перебувала у шлюбі, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був зроблений за прізвищем матері, ім'я та по батькові - за її вказівкою. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. За життя він визнавав сина - постійно з ним спілкувався, надавав матеріальну допомогу. За висновком фахівця по проведенню молекулярно - генетичного аналізу для визначення біологічного батьківства ТОВ «БіоАналітичніТехнології» від 31.10.2011 року імовірність батьківства ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_5 складає 99,98 %. Визнання батьківства необхідне для прийняття ОСОБА_5 спадщини після померлого ОСОБА_6, а також для отримання пенсії за померлого годувальника.

Представник позивача ОСОБА_2 уточнив, що у позові ставиться питання про визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину двох земельних ділянок, а не земельних часток (паїв).

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, надала заперечення проти позову. Відповідачка вважає не доведеним те, що ОСОБА_6 за життя добровільно визнав своє батьківство відносно ОСОБА_5 Тест-аналіз стосовно батьківства не являється належним доказом, ОСОБА_6 не міг постійно підтримувати з ОСОБА_1 інтимні стосунки, надавати їй матеріальну допомогу та допомогу по веденню домашнього господарства, оскільки позивачка та ОСОБА_6 проживали в різних населених пунктах, які знаходяться на значній відстані один від одного, ОСОБА_6 постійно проживав вдома дружиною ОСОБА_3 З 2009 року ОСОБА_6 ніде не працював, зловживав алкогольними напоями, знаходився на утриманні дружини. Все майно, нажите в шлюбі з ОСОБА_6, є спільною сумісною власністю.

Представник відповідачки ОСОБА_4 зазначив, що висновок спеціаліста щодо вірогідності батьківства не встановлює батьківство. ОСОБА_6 після отримання висновку мав час, щоб оформити своє батьківство у органах РАГС, але не зробив цього.

Суд дослідив надані сторонами докази, встановив обставини справи і визначив відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини записаний ОСОБА_7, матір'ю - ОСОБА_1 (а.с.8).

У довідці, виданій виконкомом Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, зазначено, що у актовому записі № 14 від 15.07.2011 р. про народження ОСОБА_8 відомості про батька записані за заявою матері згідно з ч.1 ст.135 СК України (а.с.30).

ОСОБА_6 з 29.08.1992 р. перебував у шлюбі з ОСОБА_3 і до моменту своєї смерті проживав з дружиною у с. Грачівка Великобурлуцького району Харківської області (а.с.а.с. 44,47-49).

Помер ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, що посвідчено свідоцтвом про смерть (а.с. 45).

Згідно з ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Єдиний доказ, який надала позивачка на підтвердження своєї вимоги щодо встановлення факту батьківства, це висновок фахівця по проведенню молекулярно-генетичного аналізу для визначення біологічного батьківства, складений 31.10.2011 р. фахівцями ТОВ фірма «Б.А.Т.» - БіоАналітичніТехнології, згідно з яким зроблено висновок про те, що імовірність батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_5 складає 99,98% (а.с. 88-91).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно з ч.1 ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Наданий позивачкою висновок фахівця не є висновком експерта, оскільки він виконаний поза межами судового розгляду, без дотримання порядку призначення експертизи і змісту експертного висновку, встановленого ст.ст. 144,147 ЦПК України, без попередження осіб, які виконували дослідження, про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до ч.1 ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи викладене вище, суд не бере до уваги як доказ з підстав його недопустимості висновок фахівця по проведенню молекулярно-генетичного аналізу для визначення біологічного батьківства, складений 31.10.2011 р. фахівцями ТОВ фірма «Б.А.Т.

Якщо ОСОБА_6 на підставі вказаного висновку фахівця мав намір визнати своє батьківство, він міг би зробити це за життя в порядку, передбаченому ч.1 ст.126 СК України.

Інших доказів, які б підтверджували батьківство ОСОБА_6 відносно дитини, позивачем не надано.

За таких обставин відсутні підстави для встановлення факту батьківства і, як наслідок цього, для задоволення вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та визнання права власності на частину житлового будинку та частину земельних ділянок в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складений 25 жовтня 2013 року.

Суддя Ю.В. Нестайко