Вирок № 34366569, 25.10.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

Дата ухвалення
25.10.2013
Номер справи
425/2579/13-к
Номер документу
34366569
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2013 1-кп/425/194/13

425/2579/13-к

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

Головуючого судді: Одношевної В.В.

при секретарі: Рогожкіній І.Ю.

за участю прокурора Зельчан Л.М., Арсені О.І., Щукіна Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне, Луганської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

6 червня 2013 року о 19 годині ОСОБА_1, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар кулаком в обличчя, від чого потерпілий ОСОБА_2 упав на землю. В результаті дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження в вигляді: забиття, синця в області внутрішньої частини лівої виличної кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 186 від 13 липня 2013 року за своїм характером і в своїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у скоєнні зазначеного правопорушення визнав частково, пояснивши, що 6 червня 2013 року він с ОСОБА_3 сиділи на століку біля будинку по АДРЕСА_2, пили пиво. З ним була його племінниця, яка стала рвати листя з дерева. Жінка потерпілого стала робити їм зауваження, говорити, що викликає міліцію. В цей час з під'їзду вибіг потерпілий, який одразу ж наніс йому удар кулаком в обличчя. На ньому були сонцезахисні окуляри, які впали на землю. Він нахилився, щоб підняти окуляри, в цей час жінка потерпілого стала наносити йому удари ногами. Тоді він вирішив відійти, відштовхнув потерпілого, щоб той не наносив йому ударів. Потерпілий перечепився через бордюр, впавши на землю. З місця події він пішов.

Цивільний позов, заявлений потерпілим визнає в сумі 145, 62 грн. відповідно до пояснень лікаря ОСОБА_4. Інші вимоги не визнає.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні даного кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що 6.06.2013 року приблизно о 18-30 годині він йшов з голубятні. Побачив обвинуваченого, ОСОБА_3. Обвинувачений дуже голосно щось доказував його жінці, виражався нецензурною лайкою. Він попросив обвинуваченого заспокоїтися, на що той наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого він впав. Ввечері йому стало погано, він звернувся до лікарні, знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні два тижня.

Обвинувачений знаходився у стані алкогольного сп,яніння, вони сиділи за століком, пили пиво.

Обвинувачений приносив йому свої вибачення, але він вибачення не приймає, оскільки міг би прийняти вибачення, коли все сталось, вважає вибачення не щирими.

Наполягає на самому суворому покаранні.

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілий - це чоловік її сестри. В той день вона приїхала до сестри, побачила як сестра розмовляє з обвинуваченим, який перебував в стані алкогольного сп,яніння, виражався нецензурною лайкою. Сестра просила його припинити вживати спиртні напої, лаятися. Але на це обвинувачений продовжував ще більше висловлюватись нецензурною лайкою. В цей час підійшов потерпілий, який попросив піти обвинуваченого, на що той став кричати та кулаком наніс удар потерпілому в обличчя. Потерпілий впав на бордюр спиною. Вона та сестра допомогли потерпілому піднятися, встали між обвинуваченим та потерпілим.

Ударів потерпілий обвинуваченому, не наносив.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілий - це її чоловік. В той день вона вийшла на вулицю, зустрічати сестру. Біля столу стояли обвинувачений та ОСОБА_3, яких вона попросила піти, оскільки вони тривалий час займали його, на що обвинувачений став ображати її. Чоловік зробив хлопцям зауваження, на що обвинувачений вдарив потерпілого кулаком в обличчя, від чого чоловік впав на землю.

З приводу листя дівчинці зауваження вона не робила.

Показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що знаходилася вдома, коли почула крик, шум. Вона вийшла на балкон, побачила, як обвинувачений, як їй побачилось, штовхнув потерпілого, потерпілий впав на спину.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка потерпілого. Знаходилась дома, на кухні, почувши шум, вийшла на балкон. Живе на 2 поверсі, це сталося під її балконом. Бачила, як обвинувачений вдарив кулаком потерпілого, від чого той впав навзнічь, на спину.

Показаннями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що вона лікувала потерпілого після отримання ним тілесних ушкоджень. Нею було призначено лікування потерпілому, а саме диклак, В 12, кавінтон, сінарта, сульфат магнію, вітаксон, цефтріаксон, щодо придбання цих ліків є відповідні чеки. Крім того, що потерпілий лікувався в неї, він також лікувався в ЛОР-лікаря у зв'язку з тим, що в ОСОБА_6 також встановлено діагноз «гайморит». Сердечні препарати, противовірусні, антибіотики, вона потерпілому не призначала, вважає, що ці препарати міг призначити ЛОР-лікар.

Висновком експерта №186 від 13.07.2013 р., згідно до якого у ОСОБА_2 встановлені тілесні ушкодження в вигляді: забиття, синця в області внутрішньої частини лівої виличної кістки, струсу головного мозку, що за своїм характером та в своїй сукупністю, як в комплексі складають ЗЧМТ, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. А.с. 19-20.

Судово-медичний експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що тілесні ушкодження, виявлені в потерпілого, оцінювались у сукупності та могли утворитися при обставинах вказаних останнім, саме при нанесенні удару, що не суперечить висновку судово-медичної експертизи.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочині), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю доведено. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України - як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Суд не приймає до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який заперечував нанесення удару потерпілому, пояснював, що захищався від потерпілого, оскільки його пояснення спростовуються поясненнями потерпілого, свідків, наведених вище, розцінює позицію обвинуваченого як намагання уникнути відповідальності. Підстав не довіряти поясненням потерпілого, свідків у суду немає. По наведеним підставам суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_3, який знаходиться в дружніх стосунках з обвинуваченим, та який зазначив, що саме потерпілий перший наніс удар обвинуваченому та свідка ОСОБА_10, сестри обвинуваченого, яка також пояснила, що бачила, як саме ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_10 по обличчю. Суд розцінює їх показання як бажання допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності за скоєне.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, його наслідки, особу винного, який раніше не судимий, в цілому позитивно характеризується за місцем проживання, притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173, 185 КУпАП, не працює, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Суд приймає до уваги, що обвинуваченим було спричинено тілесні ушкодження потерпілому, який є значно старшим за нього. Крім того, суд враховує думку потерпілого, який в судовому засіданні наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не знаходить.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд вважає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особи обвинуваченого, суд вважає покаранням, достатнім для виправлення обвинуваченого в вигляді обмеження волі, але з застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов, заявлений по справі потерпілим про стягнення матеріальної шкоди в сумі 778,53 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. суд вважає вирішити наступним чином.

Оскільки в матеріалах справи є документи, підтверджуючи витрати потерпілого на лікування відповідно до призначеного лікування лікарем-невропатологом ОСОБА_4, в сумі 306,47 грн., суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого витрати на лікування в зазначеній сумі. В стягуванні іншій суми суд вважає необхідним відмовити, оскільки вважає, що лікування на суму, в стягуванні якій відмовлено, призначене ЛОР лікарем щодо лікування «гаймориту», який, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, не відноситься до тілесних ушкоджень, встановлених в ОСОБА_2. Тобто, на думку суду, в даному випадку відсутній причинний зв'язок між діями обвинуваченого (нанесення удару потерпілому) та встановленим діагнозом «гайморит» (саме в результаті вказаних дій обвинуваченого). Крім того, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_11 (лор-лікаря), він не може стверджувати, що причиною гаймориту є спричинення травми потерпілому. Ліки «хьюмер», суміш для інгаляцій, азимед, цинабсін він призначав у зв'язку з гайморитом, сердечні препарати не призначав.

Позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000 грн. суд вважає можливим задовольнити частково в сумі 4000 грн., оскільки вважає, що діями ОСОБА_1 потерпілому було спричинено моральні страждання, так як потерпілий відчував фізичну біль у зв'язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень. Визначаючи розмір моральної шкоди суд керується принципом розумності та справедливості, приймає до уваги всі обставини, що встановлені по справі.

Крім того, з обвинуваченого підлягає стягненню витрати на лікування, понесені Рубіжанською міською лікарнею в сумі 806, 68 грн.

Процесуальних витрат, речових доказів по справі не має.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочині), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання в вигляді обмеження волі, строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Згідно з п.3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 364, 88 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради затрати на лікування в сумі 806,68 грн. р\р 35428024002018, код 26349674 УДК Луганської області, МФО 804013.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.

Суддя В.В. Одношевна

Попередній документ : 34345927
Наступний документ : 34366687