Вирок № 34365767, 23.08.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/8126/2012

Провадження № 1/0907/569/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Болюк І.І.

з участю: секретарів: Макаранюк М.М., Гречун Т.Б.,

Стефанець Г.Я.

прокурорів Соломчака Б.Т.,Федорук Ю.І.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,

за ст.286 ч.1 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

30 липня 2011 року близько 21:00 год. ОСОБА_7, у вечірній період часу в дощову погоду, керуючи автомобілем марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі дороги по вул.Галицькій в напрямку перехрестя вулиць Галицька-Хіміків м.Івано-Франківська, із середньою швидкістю 50 км/год. В цей же час, в попутному напрямку руху автомобіля по крайній правій смузі дороги рухався на велосипеді ОСОБА_4, який під'їжджаючи до перехрестя вулиць Галицька-Хіміків, з крайньої правої смуги розпочав проводити маневр - поворот ліворуч, при чому виїхав на смугу руху автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1. Водій ОСОБА_7, під'їжджаючи до вказаного перехрестя, маючи об'єктивну можливість виявити велосипедиста, проявив неуважність, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рух, в результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4. При цьому, водій ОСОБА_7 грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме:

п.1.3., згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливим;

п.1.5., в якому зазначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п.1.7., згідно якого водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності;

п.1.10., в частині визначення терміну "небезпека для руху" - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічого стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;

п.2.3."б", який зобов'язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

п.12.3., який зобов'язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

В результаті порушення підсуднім ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_8 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня, закритої травми грудної клітки з двобічними переломами ребер, перелому лівої ключиці зі зміщенням відламків, закритого перелому поперечного відростка першого грудного хребця зліва, рани в ділянках голови та лівої верхньої кінцівки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що являється власником автомобіля марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1.

Так, 30.07.2011 року він повертався з м.Шатськ Волинської області з відпочинку, разом із своїм сином ОСОБА_9, який сидів на передньому сидінні та сім'єю ОСОБА_10 з двома дітьми.

Близько 21:00 год. цього ж дня, він рухався на вказаному автомобілі по с.Угринів, Тисменицького району до м.Івано-Франківська. На вулиці були вечірні сутінки, автомобілі рухалися з включеним світлом фар, асфальтне покриття було мокре, падав невеликий дощ. Він рухався на вказаному автомобілі по крайній лівій смузі руху ближче до осьової лінії, в напрямку м.Івано-Франківська, із середньою швидкістю близько 50-60 км/год, точно вказати не може. Коли став наближатися до перехрестя вулиць Галицька-Хіміків, побачив, як на його смугу руху з крайньої правої смуги руху, що ближче до тротуару, на відстані близько 10 м. від його автомобіля рухається велосипедист. Даний велосипедист виїхав на смугу руху його транспорту без подачі будь-яких сигналів. Після подачі одного звукового сигналу він став гальмувати, не змінюючи при цьому напрямку руху та смугу руху. В результаті чого, відбулося зіткнення з даним велосипедистом та, як наслідок, останній вдарився об лобове скло та впав на асфальт, а його велосипед відкинуло вперед відносно його автомобіля. Коли він викликав швидку допомогу, то потерпілий велосипедист ОСОБА_4 був без свідомості. Потерпілого ОСОБА_4 він відвідував у лікарні, намагався надати останньому матеріальну допомогу, однак, останній відмовився. Вважає винним у даному ДТП саме потерпілого, оскільки останній нереагував на його звуковий сигнал та надалі продовжував здійснювати свій маневр ліворуч по його (підсудного), смузі руху, чим порушив правила дорожнього, що призвело до зіткнення велисопедиста з його транспортним засобом. Просить його виправдати, а цивільний позов потерпілого залишити без розгляду.

Незважаючи на невизнання вини самим підсуднім, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 30.07.2011 року, близько 20 год. 10 хв. він їхав по вул.Галицькій у напрямку перехрестя з вул.Хіміків по крайній правій смузі поруч узбіччя по асфальтному покритті. Доїхавши до повороту на вул.Хіміків та переконавшись, що автомобілі у зустрічному та попутньому напрямку відсутні, подав сигнал лівою рукою та проїхавши прехрестя вулиць Галицької та Хіміків, почав здійснювати маневр вліво, в той час автомобілів не було, однак, доїхавши до дорожньої розмітки ближче до середини дороги, за перехрестям з вул.Хіміків, відчув удар у ліву сторону велосипеда, після чого втратив свідомість та був доставлений в ОКЛ. Про те, що потрапив в ДТП, йому повідомила дружина. Внаслідок даного ДТП, він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, закриту травму грудної клітки з двобічними переломами ребер, перелом лівої ключиці зі зміщенням відламків, закритий перелом поперечного відростка першого грудного хребця зліва, рани в ділянках голови та лівої верхньої кінцівки. Цивільний позов підтримав в повному обсязі. Просить стягнути з підсудного ОСОБА_6 на його користь 4 311 (чотири тисячі триста одинадцять) грн. матеріальної шкоди, 20 000(двадцять тисяч) грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу.

Поясненнями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що він являється сином ОСОБА_6 Так, в день ДТП він сидів на передньому пасажирському сидінні. Близько 21.00.год по вул.Галицькій, не доїзджаючи до повороту на вул.Хіміків він побачив велосипедиста, який рухався з крайньої правої смуги в сторону їхнього автомобіля. Батько подав звуковий сигнал, оскільки вважав, що велосипедист змінить напрямок руху з маневру на ліво на маневр прямо та продовжить керувати велосипедом по крайній правій смузі, оскільки вона була вільною від інших транспортних засобів. В момент зіткнення потерпілий ОСОБА_4 вдарився разом з велосипедом об лобове скло. Коли вибіг з машини, то побачив, що велосипед від удару відкинуло, а посередині проїзджої частини лежав потерпілий ОСОБА_4

Поясненнями свідка ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12, яка являється дружиною останнього та дала аналогічні пояснення, з яких вбачається, що в день ДТП він разом здружиною та двома неповнолітніми дітьми перебували в транспортному засобі марки "Фольксваген Пасат" під керуванням ОСОБА_6 Він сидів позаду підсудного, поряд неповнолітні діти з дружиною. Коли вони наближалися до перехрестя то він бачив, що на їхню смугу руху з крайньої правої рухається чоловік на велосипеді. Після того, як потерпілий став продовжувати маневр ліворуч, на попутню смугу їхнього напрямку, підсудній ОСОБА_6 подав звуковий сигнал та одночасно почав гальмувати, однак уникнути наїзду не зміг, після чого зупинився. Від удару велосипедист впав на асвальт, а велосипед відкинуло попереду автомобіля.

Поясненями експерта ОСОБА_13, який працює на посаді старшого експерта сектору автотехнічних досліджень відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області та з приводу наданого ним висновку проведеної автотехнічної експертизи пояснив, висновок носить двохзначний характер, оскільки було задано два темпи руху велосипедиста та дві швидкості руху транспортного засобу, які були змінними. А тому, виходячи з цього, водій транспортного засобу "Фольксваген Пасат" ОСОБА_6 повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 12.3, 12.4 та 1.10 (в частині визначення поняття "небезпека для руху" і виконання його вимог). Згідно вимог вказаних пунктів ПДР України, у виниклій дорожній ситуації, водій автомобіля марки "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1, повинен був з технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з моменту зміни велосипедистом ОСОБА_4 напрямку свого руху - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_6 доведена дослідженими матеріалами кримінальної справи, а саме:

Протоколом огляду місця події від 30.07.2011 року (т.1 а.с.8), з якого вбачається, що місцем ДТП являється ділянка проїзджої частини на перехресті вулиць Галицької та Хіміків м.Івано-Франківська, де попереду автомобіля "Фольцваген Пасат" у лівій смузі руху у напрямку огляду знаходиться велосипед у лежачому положенні та направлений рульовою частиною до центральної частини міста, а задньою частиною до лівого переднього колеса автомобіля на відстані по перпендикуляру - 10,40 м. При огляді, слідів гальмування не виявлено, дорога у вологому стані, що підтверджується також, план-схемою до протоколу та фототаблицями (т.1 а.с.9-19).

Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспорту від 30.07.2011 року, (т.1 а.с.20-21), з якого вбачаються слідуючі пошкодження: "Фольксваген Пассат" - пошкоджено дах, лобове скло, люк, капот.; велосипед: пошкоджено заднє колесо.

Відповідно до довідки №828 від 30.07.2011 року, ОСОБА_4 з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку, субдуральна гематома, госпіталізовано в реанімаційне відділення (т.1 а.с.22).

Відповідно до висновку спеціаліста №09/17-91 від 26.08.2011 року (т.1 а.с.47-49), рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля "Фольксваген Пассат" перебувала на момент ДТП в працездатному стані, а отже могла виконувати функції по зупинці транспортного засобу та відповідає технічним вимогам на експлуатацію.

Відповідно до акту судово-медичного обстеження № 1094 від 03.10.2011 року (т.1 а.с.72-76) та висновку експерта № 90/1094/11-Е від 31.01.2012 року (т.1 а.с.107-111)у потерпілого ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження :закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку середнього ступеня;закрита травма грудної клітки з двобічними переломами ребер,переломом лівої ключиці зі зміщенням відламків; закритий перелом поперечного відростка 1-го грудного хребця зліва; рани в ділянках голови та лівої верхньої кінцівки, які можуть відповідати терміну,вказаному обстежуваним,утворилися від дії тупих твердих предметів і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості,які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Окрім того, в ОСОБА_4 малася рана в ділянці лівої ключиці, яка являється наслідком проведеної 04.08.2011 року операці - металоостеосинтезу прелому лівої ключиці металевою пластиною.

Висновком експерта №09/17-55 від 21.02.2012 року (т.1 а.с.118-120), згідно якого на момент огляду та дослідження системи рульового керування та гальмівної системи автомобіля "Фольксваген Пассат" реєстраційний № НОМЕР_1 останні, перебували в працездатному стані та могли виконувати пердбачені для них функції.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 30.04.2012 року (т.1 а.с.127-132), проведеними з потерпілим ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_6, з яких вбачається, що відстань по траекторії руху велисопедиста до місця наїзду на потерпілого ОСОБА_4 становить 8,9 метрів. В свою чергу підсудній ОСОБА_6 вказав, що по крайній лівій смузі руху, що ближче до осьової лінії він рухався в напрямку м.Івано-Франківська з середньою швидкістю 50-60 км/год. Наближаючись до перехрестя вулиць Галицька-Хіміків, він побачив на відстані 10м. від свого автомобіля велосипедиста, який рухається з крайньої правої смуги на його смугу руху, здійснюючи маневр ліворуч. Підсудний ОСОБА_6, подав один звуковий сигнал,однак, смугу руху не змінив, в той час, коли права крайня смуга в попутньому напрямку, була вільною від інших транспортних засобів, чого не заперечував сам підсудній.

Висновком експерта № 09/17-158 від 15.05.2012 року, з якого вбачається, що водій транспортного засобу "Фольксваген Пасат" ОСОБА_6 повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 12.3, 12.4 та 1.10 (в частині визначення поняття "небезпека для руху" і виконання його вимог). Згідно вимог вказаних пунктів ПДР України, у виниклій дорожній ситуації, водій автомобіля марки "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1, повинен був з технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з моменту зміни велосипедистом ОСОБА_4 напрямку свого руху - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В свою чергу велосипедист ОСОБА_4, як учасник дорожнього руху повинен був керуватися вимогами пунктів 6.8 та 10.1 ПДР України та перед зміною напрямку свого руху повинен був переконатись, що це буде безпечним і не ставить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. При швидості руху автомобіля 50 км/год, водій автомобіля ОСОБА_6 володів технічною можливістю попередити виниклу ДТП шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. При швидкості руху 60 км/год, технічної можливості уникнення ДТП шляхом екстренного гальмування не являлося б можливим.

Відповідно до постанови Апеляційного суду від 21.05.2013 року (т.2 а.с.30-31), постанову Івано-Франківського міського суду від 20.09.2011 року про адміністративне правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП України - скасовано, а справу закрито.

Позиція підсудного ОСОБА_6, його захисника та пояснення свідка ОСОБА_15 про те, що потерпілий ОСОБА_4 появився на смузі руху ОСОБА_6, несподівано, а тому він не мав технічної змоги уникнути даної ДТП, не знайшла свого об'єктивного підтвердження в процесі, як досудового так і судового слідства та спростована дослідженими доказами. Зокрема, сам підсудний ОСОБА_6 не заперечив, що він керував транспортним засобом зі швидкістю приблизно 50-60 км/год, а отже його швидкість була змінною, та такою, що з технічної точки зору при гальмуванні дозволяла уникнути зіткнення із велосипедистом ОСОБА_4, якого він побачив, в процесі здійснення маневру ліворуч, коли останній продовжував даний маневр через його попутню ліву смугу руху наближену до середньої лінії на відстані 10 метрів від автомобіля. Він не заперечив, що всупереч вимогам п.п.1.10 "небезпека для руху" ПДР України, він не змінив крайню ліву смугу руху в межах свого попутнього напрямку на крайню праву, в той час, коли мав таку змогу, оскільки остання, була вільною від інших транспортних засобів. Окрім того, свідок ОСОБА_15 підтвердив, що потерпілий проїхав половину правої смуги руху та перебував при цьому за 10 метрів від автомобіля "Фольксваген-Пасат" та після удару об вітрове скло його разом з велосипедом відкинуло попереду автомобіля при цьому кепка потерпілого після удару, залишилась на перехресті.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.286 КК України кваліфіковано вірно.

Призначаючи підсудному покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, являється інвалідом ІІІ групи, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОКПНД не перебуває, думку потерпілого, який просить підсудного покарати згідно вимог закону.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, особу винного, обставини справи, думку потерпілого, який просить підсудного покарати згідно вимог закону, позицію прокурора в судовому засіданні, який при призначенні покарання підсудному просив застосувати вимоги ст.75 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_6 можливе без відбування покарання, яке йому слід обрати у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.286 КК України без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, а тому, керуючись ст.ст.75,76 КК України його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши відповідні обов'язки.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного, та попередження вчинення ним злочинів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди на суму 4 311 (чотири тисячі триста одинадцять) грн., моральної шкоди заподіяної злочином на суму 20 000 (двадцять тисяч) грн. та судових витрат на правову допомогу, підлягає до часткового задоволення.

Так, згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Судом встановлено факт порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодженя середньої тяжкості з вини підсудного ОСОБА_6, який керував транспортним засобом. Як наслідок, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні та переніс оперативне втручання. А тому судом, виходячи з вимог розумності, справедливості, враховуючи характер вчиненого діяння, обставини справи, ступінь вини відповідача, його вік, стан здоров'я, відшкодування матеріальної шкоди слід встановити в розмірі 4300 грн., які потерпілий підтвердив документально (т.1 а.с.226-229), а відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., яку слід стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.91 КПК України 1960 р. судові витрати в кримінальному процесі складаються: 1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; 2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів; 3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі.

Витрати потерпілого на правову допомогу судовими витратами не являються, а тому позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 про їх стягнення задоволенню не підлягають.

Із рахунків № 23/1613 (т.1 а.с.117) та №23/4837 (т.1 а.с.140) вбачається, що на проведення автотехнічних експертиз, пов'язаних із дослідженням доказів по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст.286 ч.1 КК України в загальній сумі витрачено 869 грн. 40 коп. Ці кошти є судовими витратами, а тому на підставі ст.93 КПК України 1960 р., підлягають стягненню з ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при МВС в Івано-Франківській області.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.81 КПК України 1960 р.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 р., суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Керуючись ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, ОСОБА_6, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 4 300 (чотири тисячі триста) гривень матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази (т.1 а.с.77):

- паперовий конверт (опечатаний), в якому знаходиться волосся; паперовий конверт (опечатаний), в якому знаходиться лако-фарбне покриття; паперовий конверт (опечатаний), в якому знаходяться: мікрооб'єкти; поліетиленовий пакет (опечатаний), в якому знаходиться бинтова стрічка просочена речовиною бурого кольору (т.1 а.с.23) - знищити;

- автомобіль марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, 1996 року випуску (т.1 а.с.81) - вважати повернутим за належністю ОСОБА_6

- двохколісний велосипед іноземного виробництва без назви (т.1 а.с.79) - вважати повернутим за належністю ОСОБА_4

Стягнути із ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області, (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу: 24060300 "Інші надходження", банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача: 836014, призначення платежу: за висновки експерта №09/17-55 від 21.02.2012 року та № 09/17-158 від 15.05.2012 року) судові витрати за проведення судових автотехнічних експертиз в загальній сумі 869 гривень 40 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Болюк І.І.