Постанова № 34364166, 23.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.10.2013 р. справа №905/3822/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Богатир К.В., Ушенко Л.В.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Мельнікова Є.В., за довіреністю

від третьої особи 1 - не з'явився

від третьої особи 2 - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецькна рішення господарського судуДонецької областівід07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.)у справі№905/3822/13 (суддя Сажнева М.В.)за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м.Київдо за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк ОСОБА_2, м.Донецьк ОСОБА_3, м.Макіївка Донецької областіпростягнення 18 148,28грн.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18 148,28 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на договір добровільного страхування наземного транспорту №А0241105 від 15.09.2011р.; документи, що підтверджують настання страхового випадку в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за участю транспортного засобу «LEXSUS/RX 350», д/н НОМЕР_1, який належить та перебував під керуванням ОСОБА_2, та тролейбуса д/н НОМЕР_2, що належить ККП «Донелектроавтотранс», яким керувала ОСОБА_3; докази виплати страхового відшкодування; Постанову Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 10.04.2012р. по справі №3/0553/406/12; незадоволення відповідачем претензії про відшкодування шкоди; ст. 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2013р. порушено провадження у справі №905/3822/13; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2, м.Донецьк; в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3, м.Макіївка Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2013р. у справі №905/3822/13 позов задоволений повністю; стягнуто з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», Донецьк на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ суму збитків в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 148,28 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Рішення мотивоване наявністю у позивача права вимоги сплати відповідачем здійсненого страхового відшкодування в порядку регресу; чинністю договору страхування № А0241105 від 15.09.2011р. на час настання страхового випадку; відсутністю в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем перерахування позивачу страхового відшкодування у розмірі 18 148,28 грн. в порядку регресу.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2013р. по справі №905/3822/13 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» відмовити повністю.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим. Вказує на недоведеність обставин набрання чинності договором добровільного страхування наземного транспорту №А0241105 від 15.09.2011р. станом на момент ДТП, вважаючи неналежним доказом надану позивачем довідку від 24.07.2013р. про надходження страхових платежів по договору страхування, у зв'язку з чим у позивача не виникло підстав здійснювати страхову виплату страхувальнику та вимагати відшкодування шкоди в порядку регресу. Зазначає про відсутність в матеріалах справи первинного документу на підтвердження внесення ОСОБА_2 страхового платежу за вказаним договором страхування.

В судовому засіданні представник відповідача висловився на підтримку апеляційної скарги.

Позивач та треті особи не скористались правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобов'язувались забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

15.09.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №А0241105, згідно з п.1.3 якого застрахованим транспортним засобом є Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова/шасі (VIN-код) НОМЕР_3, 2010 року випуску.

Страхова сума обумовлена сторонами в розмірі 518 225,00 грн. (п.3.1. Договору страхування).

За умовами п. 4.1. Договору страхування страховим ризиком є, зокрема, дорожньо-транспортна пригода.

Франшиза при пошкодженні ТЗ обумовлена сторонами у розмірі 0,5 % від загальної страхової суми (п. 4.3. Договору страхування).

Пунктом 4.4. Договору страхування передбачено виплату страхового відшкодування без урахування зносу. Строк дії договору (п.6.) - з 30.09.2011р. по 29.09.2012р.

Крім того, між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Поліс №АА/7015553 зі строком дії з 30.09.2011р. по 29.09.2012р.; забезпеченим транспортним засобом є Lexus RX 350, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова (шасі) НОМЕР_3, 2010 року випуску (п. 6 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2012р. о 14 год. 20 хв. у Будьоннівському районі м. Донецька по вул. 230 Стрілецької дивізії відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Lexus 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та перебував під його керуванням, та тролейбуса ЗІУ-9, номерний знак НОМЕР_2, що належить ДЕАТ ДТТУ, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого транспортний засіб Lexus 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження в боковій правій та задній правій частинах, що підтверджується Довідкою №8967550 про дорожньо-транспортну пригоду Відділу ДАІ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, протоколом від 23.02.2012р. огляду транспортного засобу.

Наведене, стало підставою для звернення ОСОБА_2 до позивача з Заявою про настання події (КАСКО).

Постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10.04.2012р. у справі №3/0553/406/12 ОСОБА_3, яка працює водієм ККПДГЕС «Донелектроавтотранс», визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивачем на підтвердження визнання факту настання страхового випадку складені: страховий акт №6865Р/38/2012 від 22.03.2012р. на суму 18 148,28 грн., розрахунок суми страхового відшкодування (додаток 1 до страхового акту №6865Р/38 від 22.03.2012р.) на суму 18 148,28 грн., в підставу якого покладений Рахунок-фактура №СФ-0000288 від 25.02.2012р. на суму 20739,41 грн. ТОВ «Алекс-Моторс».

На підтвердження виплати позивачем страхового відшкодування згідно договору страхування № А 241105 від 15.09.2011р. та Рахунку №СФ-0000288 від 25.02.2012р. на користь ТОВ «Алекс-Моторс» за ремонт Lexus 350, НОМЕР_1, ОСОБА_2, позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення №25759 від 26.03.2012р. на суму 18 148,28 грн.

Враховуючи наведене, позивачем на адресу ККП ДМР «Донелектроавтотранс» було надіслано Претензію №04/892 від 02.08.2012р., якою, з посиланням на ст. ст. 993, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», запропоновано відповідачу здійснити відшкодування шкоди в розмірі 18 148,28 грн. Претензію отримано ККП ДМР «Донелектроавтотранс» 06.08.2012р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»).

За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. З цією нормою кореспондується ст. 27 Закону України «Про страхування», за якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, позивач, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування наземного транспорту №А0241105 від 15.09.2011р., шляхом виплати страхового відшкодування згідно платіжного доручення №25759 від 26.03.2012р. набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Наявними в матеріалах справи документами, зокрема, постановою Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 10.04.2012р. у справі №3/0553/406/12, Довідкою від 22.07.2013р. ККП ДМР «Донелектроавтотранс», матеріалами адміністративної справи, підтверджено, що на момент ДТП винна особа - ОСОБА_3, працювала в ККП ДМР «Донелектроавтотранс» на посаді водія тролейбуса тролейбусного депо №2, та під час ДТП безпосередньо керувала тролейбусом № НОМЕР_2.

Таким чином, особою відповідальною за завдані збитки є Комунальне комерційне підприємство ДМР «Донелектроавтотранс», як роботодавець особи, винної у скоєнні ДТП.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач набув право вимоги до ККП ДМР «Донелектроавтотранс» про сплату в порядку регресу здійсненого страхового відшкодування в сумі 18 148,28 грн.

Безпідставними є доводи апелянта, що Договір страхування №А0241105 від 15.09.2011р., укладений між ОСОБА_2 та позивачем, не набув чинності через несплату страхувальником передбаченої договором страхової премії.

Відповідно до ст. 983 Цивільного Кодексу України, ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 6 Договору страхування договір вступає в дію з 00-00 годин 30 вересня 2011р., але не раніше дня, наступного за днем сплати страхової премії (першої її частини) на поточний рахунок страховика.

Пунктом 3.4 Договору страхування сторони обумовили розмір страхової премії - 28 398,73 грн.

Довідкою від 24.07.2013р. АТ «СГ «ТАС» (Донецька дирекція) про надходження страхових платежів по договору А №241105 позивачем підтверджено сплату 16.09.2011р. страхувальником (ОСОБА_2) в повному обсязі страхової премії в сумі 28 398,73 грн.

Крім того, матеріали справи свідчать, що сторони договору страхування № А 0241105 від 15.09.2011р. своїми діями - зверненням страхувальника з заявою про настання події (КАСКО), складанням страховиком (позивачем) страхового акту, виплатою страхового відшкодування, підтвердили його дійсність, оскільки такі дії були направлені на виконання умов зазначеного договору.

На підставі викладеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №905/3822/13 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - ККП ДМР «Донелектроавтотранс», м.Донецьк.

Результати апеляційного провадження у справі №905/3822/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №905/3822/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №905/3822/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: К.В. Богатир

Л.В. Ушенко

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,

2-третім особам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО