Постанова № 34362039, 21.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21 жовтня 2013 року (10 год. 20 хв.) Справа № 808/7218/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Столяренко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекціі у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

05.09.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету м. Заводського району м. Запоріжжя податковий борг з єдиного податку в сумі 1272,80 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач, згідно з обліковими даними, має податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб-підприємців загальною сумою 1272,80 грн.

Ухвалою судді від 06.09.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 19.09.2013.

У судове засідання 19.09.2013 відповідач не прибув. Станом на 19.09.2013 у суду були відсутні відомості про отримання відповідачем повістки про виклик до суду на 19.09.2013.

Через неприбуття у судове засідання відповідача судовий розгляд був відкладений на 03.10.2013.

У судове засідання 03.10.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 03.10.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 21.10.2013.

Ухвалою від 21.10.2013 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 21.10.2013.

21.10.2013 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання, призначене на 21.10.2013 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

Судові повістки надсилались відповідачу на адресу наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте були повернені до суду без вручення відповідачу із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відтак, відповідач, в силу вимог ч. 4 ст. 33 КАС України, є належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.11.2012 відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості фізичної особи-підприємця.

На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 21.11.2012 №8986 з 01.12.2012 відповідача було переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платника єдиного податку другої групи (ставка у відсотках доходу - 16%), вид діяльності відповідачем визначений як роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, згідно з пунктом 47.11 КВЕД.

Ставка єдиного податку для зазначеного виду діяльності в грудні 2012 року становила 171,68 грн., з січня 2013 року - 183,52 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем єдиного податку за грудень 2012 року (щомісячна сума сплати - 171,68 грн.) та з січня 2013 року по червень 2013 року (щомісячна сума сплати - 183,52 грн.).

Згідно розрахунку заборгованості та довідки про заборгованість станом на 26.06.2013 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку за грудень 2012, яка складає 171,68 грн. та заборгованість зі сплати єдиного податку з січня 2013 року по червень 2013 року, яка складає - 1101,12 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача по єдиному податку становить 171,68 грн. + 1101,12 грн. = 1272,80 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку йому надсилалась податкова вимога від 25.04.2013 №212-19 на суму 507,27 грн., яка повернулась до позивача з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами п.п. 291.2, 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, до другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Судом встановлено, що відповідачем до позивача була подана заява застосування спрощеної системи оподаткування з 01.12.2012.

За приписами п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно із пп. 2 п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

За приписами п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Відповідно до п.п. 295.1, 295.2, 295.4 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Пунктом 300.1 статті 300 ПК України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вище норм податкового законодавства, відповідач не сплачував встановленого розміру ставки єдиного податку у визначені законодавством строки, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі 1272,80 грн. Зазначене підтверджується даними довідки про заборгованість та розрахунку заборгованості відповідача.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань відповідачу 25.04.2012 було направлено податкову вимогу №212-19, яка повернулась до позивача з відміткою відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу №212-19 від 25.04.2013 відкликаною. Крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився, але повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача №212-19 від 25.04.2013 є чинною.

Пунктом 295.8 статті 295 ПК України визначено, що у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Відповідачем суду не надано жодного доказу припинення ним провадження господарської діяльності.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктами 95.1.-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідачем не сплачено, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути с фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована: АДРЕСА_1) на користь Місцевого бюджету Заводського району м. Запоріжжя на р\р 31516970700004, одержувач - Місцевий бюджет Заводського району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025372, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 18050400 заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб-підприємців у розмірі 1272,80 грн. (одна тисяча двісті сімдесят дві гривні 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль