Постанова № 34361796, 09.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 жовтня 2013 року (15 год. 00 хв.) Справа № 808/6092/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Бунчука В.В.,

відповідача - Счастливої І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

08.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (далі - позивач) до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача, які пов'язані з відмовою у видачі свідоцтва платника єдиного податку позивачу; зобов'язати відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку з 01.07.2013.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії відповідача щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку є протиправними.

Ухвалою судді від 10.07.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.07.2013.

У судове засідання 23.07.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 23.07.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 07.08.2013.

Ухвалою від 07.08.2013 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 07.08.2013.

У судове засідання 07.08.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 07.08.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 12.09.2013.

Ухвалою від 12.09.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 12.09.2013.

У судовому засіданні 12.09.2013 було оголошено перерву до 18.09.2013.

Ухвалою від 18.09.2013 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до 09.10.2013.

Ухвалою від 09.10.2013 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 09.10.2013.

09.10.2013 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач сформулював позовні вимоги наступним чином: визнати протиправними дії відповідача, які пов'язані з відмовою у видачі свідоцтва платника єдиного податку позивачу; зобов'язати відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку з 01.07.2013; зобов'язати відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку з 01.10.2013; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 34,41 грн. сплачений при подачі адміністративного позову до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що відповідачем не було надано вмотивованої відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, а лише наведено норми статей Податкового кодексу України та їх зміст. Зазначив, що відповідачем не було обґрунтовано своєї позиції та не вказано яких саме юридичних осіб і в якій частці майно наявне в статутному капіталі позивача. Крім того, відповідачем не було обґрунтовано твердження про наявність на день подачі заяви про реєстрацію платника єдиного податку податкового боргу, не вказано який саме вид податкового боргу, його розмір та період виникнення. Вважає, дії відповідача щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку протиправними, а тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що відповідь щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку прийнята правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначив, що оскільки засновник позивача (Приморська міська рада) не є платником єдиного податку, то спрощена система оподаткування не може поширюватись на підприємство комунальної форми власності (позивача). Крім того, зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді з/п та заборгованість з ринкового збору. Вважає, що відповідач правомірно відмовив у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку, а тому позовні вимоги необґрунтованими та просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 09.10.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивач, 17.11.2008 зареєстрований як юридична особа, номер запису в реєстрі - 10941020000000372.

20.05.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №661, відповідно до якої просив перевести позивача на спрощену систему оподаткування починаючи з 01.07.2013. До зазначеної заяви було додано розрахунок доходу позивача за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, відповідно до якого загальна сума доходів складає 778500,00 грн.

Листом від 27.06.2013 №294/10/10 відповідач надав відповідь на вищезазначену заяву, якою повідомив позивача про відмову у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку. Підставою зазначеної відмови було визначено невідповідність суб'єкта господарювання (позивача) вимогам ст. 291 Податкового кодексу України. Крім того, у відповіді відповідач посилається на п.п. 291.5.5 та п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, згідно яких не можуть бути платниками єдиного податку: суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків; суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

13.09.2013 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої просив перевести позивача на спрощену систему оподаткування починаючи з 01.10.2013.

Листом від 23.09.2013 №960/10/15 відповідач надав відповідь на вищезазначену заяву, якою повідомив позивача про відмову у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку з тих же підстав, що були визначені відповідачем у відповіді від 27.06.2013 №294/10/10.

Вважаючи протиправним дії відповідача, які пов'язані з відмовою у видачі свідоцтва платника єдиного податку позивачу, останній звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно ст. 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.

У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання вимог підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Згідно п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Щодо посилань відповідача на не відповідність позивача вимогам п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно статуту позивача, позивач є комунальним підприємством, власником якого є територіальна громада, а засновником Приморська міська рада. Згідно статуту позивача, засновник створює статутний фонд (складений капітал) у розмірі 500000,00 грн. у грошовому значенні.

Відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.

Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Отже, комунальне підприємство - це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Із зазначеного вбачається, що єдиним засновником (учасником) комунального підприємства є територіальна громада в особі уповноваженого органу, а в цьому випадку Приморська міська рада Запорізької області.

Таким чином, оскільки Приморська міська рада не є платником єдиного податку, то спрощена система оподаткування не може поширюватись на підприємство комунальної форми власності (позивача).

Стосовно посилань відповідача про те, що на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку позивач мав податковий борг, суд зазначає наступне.

Згідно довідки про стан заборгованості позивача станом на 03.06.2013 та облікової картки позивача за ним рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді з/п у розмірі 40198,53 грн., в тому числі, загальна заборгованість - 42215,07 грн., залишок несплаченої пені - 2016,54 грн.

Судом встановлено, що відповідно до письмової заяви від 30.07.2013 суми податку на доходи найманих працівників по коду платежу 11010177, які перераховані позивачем платіжними дорученнями з 04.01.2012 по 01.03.2013 на загальну суму 48464,58 грн. переведено на погашення боргу на суму 42215,07 грн. по податку на доходи фізичних осіб по коду платежу 11010100. Проте, згідно даних довідки про стан заборгованості позивача, за несвоєчасну сплату зобов'язань з цього податку відповідачем була нарахована пеня за період з 02.03.2011 по 30.07.2013 на загальну суму 8906,33 грн. Станом на час подання заяви про реєстрацію платника єдиного податку зазначена сума пені позивачем сплачена не була, а тому набула статусу податкового боргу.

Також, згідно довідки про стан заборгованості та облікової картки позивача за позивачем рахується заборгованість з ринкового збору у сумі 117521,78 грн., в тому числі, загальна заборгованість - 118489,12 грн., залишок несплаченої пені - 967,34 грн.

Позивач обґрунтовує факт відсутності заборгованості з ринкового збору наявним рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2011 по справі №2а-8972/10/0870, відповідно до якого у задоволенні позову відповідача щодо стягнення заборгованості з ринкового збору з позивача у сумі 108961,37 грн. було відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зазначене рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Суд зазначає, що хоча рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2011 і відмовлено в задоволенні позову податкової щодо стягнення заборгованості з ринкового збору з позивача у сумі 108961,37 грн., проте це не спростовує факту наявності у позивача зазначеної податкової заборгованості. Борг наявний та на день подачі заяви про реєстрацію платника єдиного податку не списаний (погашений).

Крім того, на підтвердження наявного податкового боргу позивача з ринкового збору, відповідач надав Акти перевірок позивача з доказами направлення та прийняті за результатами перевірок податкові повідомлення-рішення від 01.12.2010 №0003101500/0, №0003091500/0, від 19.07.2010 №0001721500/0, від 15.02.2012 №0000251500, від 28.11.2011 №0001281500, від 11.07.2011 №000071/1520/36277773, якими, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, до позивача були застосовані штрафні санкції, а також докази їх направлення позивачу. Зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржені, а тому набули статусу узгоджених податкових зобов'язань.

Отже, як зазначалося вище, оскільки засновник позивача не є платником єдиного податку, а тому спрощена система оподаткування не може поширюватись на позивача та враховуючи те, що у позивача на час подання заяви була наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді з/п у розмірі 40198,53 грн., а також, заборгованість з ринкового збору у сумі 117521,78 грн., відповідач правомірно відмовив у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, які пов'язані з відмовою у видачі свідоцтва платника єдиного податку позивачу, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 17.10.2013.