Постанова № 34361679, 15.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 816/3211/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Корольова І.М.

представника відповідача Павліка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 816/3211/13-а

за позовом Новосанжарського селищного комбінату комунального підприємства

до Державної фінансової інспекції в Полтавській області

про часткове скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Новосанжарський селищний комбінат комунальних підприємств, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, в якому просив суд скасувати вимогу відповідача від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 в частині поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів на суму 17 218 грн. 39 коп., що виникло внаслідок зменшення заборгованості по відрахуванням з орендної плати; відшкодування вартості списаних паливно-мастильних матеріалів у вихідні дні загалом в розмірі 6 515 грн. 94 коп. по легковому транспорту; забезпечення відшкодування коштів за оренду автомобіля MAZDA-6 ОСОБА_3 в сумі 31 268 грн., виплачені за нотаріально не посвідченим договором оренди; застосування процедури при закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти протягом 2011 року, січня-червня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року адміністративний позов Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 5, 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області "Про усунення виявлених порушень" від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області "Про усунення виявлених порушень" від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 в частині зобов'язання Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств забезпечити відшкодування вартості списаного з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43, бензину та газу в розмірі 6 515 грн. 94 коп. за рахунок винних осіб, вказаних в акті ревізії.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення та неврахування судом першої інстанції приписів пп. 2 п. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України, п. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч. 3 ст. 640, ст. 606, ст. 237 Цивільного кодексу України, ст. 70, ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцем ДФІ в Полтавській області, відповідно до пункту 1.2.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2013 року, на підставі направлень від 11 лютого 2013 року №183 та від 19 березня 2013 року №285, у період з 13 лютого 2013 року по 20 березня 2013 року проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Новосанжарського СККП за 2011, 2012 роки та завершений звітний період 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 27 березня 2013 року №06-21/185 (далі по тексту - Акт ревізії) /т. ІІ, а.с. 1-55/, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства України.

З огляду на виявлені в ході проведення планової виїзної ревізії порушення, ДФІ в Полтавській області начальнику Новосанжарського СККП ОСОБА_4 надіслано вимогу від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" /т. І, а.с. 218-221/, якою, окрім іншого, зобов'язано позивача:

- забезпечити поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів на суму 17 218 грн. 39 коп., що виникло внаслідок зменшення заборгованості по орендній платі без наявності підтверджуючих розпорядчих та інших документів, чим порушено пункт 14 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 5 сесії Новосанжарської селищної ради п'ятого скликання від 21 вересня 2006 року. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущенні порушення, шкоду у порядку та розмірі, встановленому законодавством України /пункт 2/;

- забезпечити відшкодування Новосанжарському СККП вартості списаного з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43, бензину та газу в загальній сумі 8 142 грн. 25 коп. (6 603 грн. 26 коп. + 1538 грн. 96 коп.) за рахунок винних осіб, вказаних в акті ревізії. В іншому випадку стягнути з винних осіб, вказаних в акті ревізії та винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому законодавством України /пункт 4/;

- відобразити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість в розмірі 31 268 грн., що виникла внаслідок нарахування та сплати коштів на користь громадянина ОСОБА_3 за оренду легкового автомобіля MAZDA-6 (реєстраційний номер НОМЕР_1) за нотаріально не посвідченими договорами оренди, чим порушено ч. 3 ст. 640, ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, п. 6.1 договорів оренди транспортного засобу від 01 січня 2010 року № б/н та від 01 січня 2011 року № б/н. Стягнути на користь Новосанжарського СККП дебіторську заборгованість громадянина ОСОБА_3 по орендній платі в розмірі 31 268 грн. У разі необхідності, вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагента /пункт 5/;

- закупівлю товарів, робіт та послуг проводити у відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01 червня 2010 року №2289-VI /пункт 10/.

Не погоджуючись з вищенаведеними вимогами контролюючого органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку про порушення відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, принципів ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Згідно пункту 2 вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень", від позивача вимагається забезпечити поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів на суму 17218,39 грн., яке виникло внаслідок зменшення заборгованості по орендній платі без наявності підтверджуючих розпорядчих та інших документів, чим порушено п. 14 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 5 сесії Новосанжарської селищної ради п'ятого скликання від 21.09.2006 (із змінами).

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущенні порушення, шкоду у порядку та розмірі, встановленому законодавством України. У разі необхідності, вказане питання вирішити шляхом подання позову до контрагентів.

Як зазначено в акті ревізії, відповідно до пункту 9 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 5 сесії Новосанжарської селищної ради п'ятого скликання від 21 вересня 2006 року (з врахуванням змін, затверджених рішенням четвертої сесії селищної ради шостого скликання від 19 січня 2011 року) 15% коштів, отриманих від оренди, спрямовується до бюджету селищної ради, 85% - на рахунок Новосанжарського СККП.

Суцільною ревізією перерахування доходів до бюджету, отриманих Новосанжарським СККП від оренди, встановлено, що станом на 01 січня 2011 року за даними бухгалтерського обліку (балансовий субрахунок 642 "Податки підприємства") обліковується заборгованість позивача перед бюджетом селищної ради по відрахуваннях із орендної плати в розмірі 14 332 грн.

Крім того, Новосанжарським СККП за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2013 року отримано дохід від оренди загалом в розмірі 57 810 грн. 08 коп. без ПДВ (в т.ч., за 2011 рік - 22 235 грн. 24 коп., за 2012 рік - 32 919 грн. 48 коп., за січень 2013 року - 2 655 грн. 36 коп.), проте нарахування коштів в розмірі 15% від доходу (8 671 грн. 51 коп.) до бюджету селищної ради ревізією не встановлено.

Відповідно до бухгалтерської довідки за грудень 2011 року, головним бухгалтером Новосанжарського СККП ОСОБА_5 зараховано в рахунок боргу по відрахуванням орендної плати вартість виконаних ремонтних робіт по колишньому готелю Україна в сумі 17 218,39 грн., однак, первинні бухгалтерські документи до бухгалтерської довідки по проведенню взаємозаліку Новосанжарським СККП та Новосанжарською селищною радою, на письмовий запит відповідача від 11.02.2013 № 6, до перевірки не надані.

В ході ревізії головним бухгалтером Новосанжарського СККП ОСОБА_5 до бухгалтерської довідки за грудень 2011 року надано рішення тридцятої сесії Новосанжарської селищної ради шостого скликання, від 12.12.2012 року, яким Новосанжарському СККП надано дозвіл на відшкодування селищній раді кошти, одержані за оренду комунального майна, в рахунок витрат на проведення ремонту приміщення колишнього готелю „Україна" за адресою: вул. Леніна, 34/7.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків Новосанжарського СККП та Новосанжарської селищної ради, заборгованість Новосанжарського СККП в сумі 17 218, 39 грн. (відрахування по орендній платі) станом на 31.01.2013 року не обліковується.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що Новосанжарським СККП без наявності розпорядчих та інших документів (рішення Новосанжарської селищної ради за 2011 рік, протокол проведення взаємозаліку тощо) зменшена заборгованість перед Новосанжарською селищною радою в сумі 17 218,39 грн., чим порушено п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (із змінами), п. 14 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 5 сесії Новосанжарської селищної ради п'ятого скликання від 21.09.2006 року (із змінами).

Зазначене порушення призвело до недоотримання місцевим бюджетом Новосанжарської селищної ради доходів за 2011 рік та до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 17 218, 39 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, одним із принципів бюджетної системи України є принцип збалансованості тобто, повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до п. 12 статті 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Посилання позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, на те, що зменшення заборгованості по відрахуваннях від орендної плати в розмірі 17 218 грн. 39 коп. у бухгалтерському обліку проведено на підставі рішення тринадцятої сесії Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області від 12 грудня 2011 року, однак, у рішенні помилково зазначено дату 23.12.2012 року, що підтверджується довідкою від 10 липня 2013 року № 02-21/462 за підписом селищного голови /т. ІІ, а.с. 59, 217/, колегія суддів не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (із змінами) визначено, що рішення Ради нормативно - правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

На момент проведення перевірки у відповідача не було підстав для врахування рішення Новосанжарської селищної ради, яке прийняте 12 грудня 2012 року, оскільки таке рішення не може відноситися і регулювати дії позивача, що здійснювались у 2011 році.

Крім того, довідка селищного голови № 02-21/462, на яку посилається суд першої інстанції, видана головою селищної ради Новосанжарського району Полтавської області на адресу Полтавського окружного адміністративного суду 10.07.2013 року вже під час судового розгляду зазначеної справи по суті, а отже зазначена довідка не може впливати на висновки акту перевірки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.15 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських Рад можуть скасуватися акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Згідно зі ст. 59 вказаного вище закону Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Внесення змін до вже прийнятих Радами рішень законодавством не передбачено. Однак, слід зауважити, що офіційне тлумачення положень Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, надане у рішенні Конституційного суду України від 16.04.2009 у справі №1-9/2009. Суд вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, помилка, на яку посилається позивач, допущена у рішенні тринадцятої сесії Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області від 12 грудня 2012 року може бути виправлена шляхом внесення відповідних змін рішенням органу місцевого самоврядування. Таких доказів позивачем ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи, не надано.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що вищезазначене рішення тринадцятої сесії Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області прийнято саме 12 грудня 2011 року є необґрунтованим.

Також колегія суддів не приймає у якості належного доказу, на підтвердження факту виконання позивачем робіт з ремонту приміщення колишнього готелю "Україна", долучені до матеріалів справи копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми №КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2 /т. І, а.с. 14-22/, з огляду на наступне.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Оглянуті документи не містять дати і місця складання, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, що в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак не можуть сприйматися судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу, на підставі яких ДФІ в Полтавській області прийнято вимогу від 26 квітня 2013 року № 16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" в частині зобов'язання позивача забезпечити поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів в розмірі 17 218 грн. 39 коп., яке виникло внаслідок зменшення заборгованості по орендній платі без наявності підтверджуючих розпорядчих та інших документів.

Що стосується пункту 4 оскаржуваної вимоги, яким позивача зобов'язати забезпечити відшкодування Новосанжарському СККП вартості списаного з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43, бензину та газу в загальній сумі 8 142 грн. 25 коп. (6 603 грн. 26 коп. + 1538 грн. 96 коп.) за рахунок винних осіб, вказаних в акті ревізії, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту ревізії, ревізією фінансово-господарської діяльності Новосанжарського СККП встановлено факти списання позивачем паливно-мастильних матеріалів за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2013 року на роботу службового транспорту (легкових автомобілів) в дні, коли працівники підприємства (начальник ОСОБА_4, механік ОСОБА_7, майстер водопроводу ОСОБА_8, слюсар ОСОБА_6.), які використовували даний транспорт, були вихідні або перебували у відпустці, що підтверджується відомостями табеля обліку робочого часу.

На підтвердження правомірності списання паливно-мастильних матеріалів, позивачем надано до матеріалів справи подорожні листи, які, згідно пояснень представника позивача, виписувалися у зв'язку із залученням працівників підприємства до ліквідації аварій на водопровідних мережах та на свердловинах. При цьому, зазначені особи працюють на умовах ненормованого робочого дня, у зв'язку з чим їм надається відпустка. Що стосується осіб, які перебували у відпустці, подорожні листи виписувалися у зв'язку з виробничою необхідністю без відзиву їх з відпустки.

Так, відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату України від 17 лютого 1998 року №74, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 1998 року за №149/2589 (чинної на момент виникнення спірних відносин), подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми №3 є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що подорожні листи підтверджують лише факт понесення позивачем витрат на пальне, а факт використання службового транспорту у виробничих цілях протягом вихідних та святкових днів має бути підтверджений табелями обліку робочого часу.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо наявності наказів на відкликання працівників із відпусток у відповідності до ст. 79 Кодексу законів про працю України, наказів про призначення чергових працівників у вихідні дні або графіку чергувань працівників Новосанжарського СККП у вихідні дні.

Судом апеляційної інстанції, при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, було витребувано у позивача копії табелю обліку використання робочого часу за перевіряємий період, який не містить підписів працівників - начальника ОСОБА_4, механіка ОСОБА_7, майстера водопроводу ОСОБА_8, слюсара ОСОБА_6, які підтверджують факт виходу цих працівників на роботу у вихідні дні, а також під час перебування у відпустках.

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати праці працівників Новосанжарського СККП за роботу у вихідні та святкові дні або за невикористану частину відпустки.

З долученої до матеріалів справи копії журналу реєстрації поривів, на яку посилається суд першої інстанції, взагалі неможливо встановити прізвища відповідальних осіб за виконання ремонтних робіт, оскільки в журналі наявні лише підписи. /т. І, а.с. 137-156/.

При цьому, з наданого журналу реєстрації поривів, колегією суддів встановлено, що виїзди за вказаними у журналі адресами для ремонту водогону здійснювались на вантажному автомобілі ЕО-2621 № 08449, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля, долученими позивачем до матеріалів справи. Натомість списання Новосанжарським СККП палива здійснювалось по подорожніх листах службового легкового автомобіля Мазда 6 НОМЕР_1, що підтверджується наданою до суду апеляційної інстанції відомістю списання Новосанжарським селищним комбінатом комунальних підприємств палива по подорожніх листах автотранспортних засобів у вихідні дні для ліквідації аварійних ситуацій на водопровідних мережах в смт. Нові Санжари за період з 01.01.2011 року по 31.01.2013 року.

Крім того, в наданих позивачем до матеріалів справи подорожніх листах, на підставі яких здійснювалось списання пального, належним чином не заповнені графи: завдання водієві, час прибуття, час вибуття, код марки пального, внаслідок чого неможливо перевірити використання легкового автомобіля Мазда 6 НОМЕР_1 на виробничі цілі, а також вартість списаного позивачем пального.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено правомірність списання позивачем ПММ у вихідні дні та під час перебування відповідальних працівників у відпустці позивачем здійснено на виробничі цілі на підставі належним чином оформлених подорожніх листів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" в частині зобов'язання позивача забезпечити відшкодування Новосанжарському СККП вартості списаних з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті паливно-мастильних матеріалів в розмірі 6 515 грн. 94 коп. є правомірними.

Відносно пункту 5 спірної вимоги, яким позивача зобов'язано відобразити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість в розмірі 31 268 грн., що виникла внаслідок нарахування та сплати коштів на користь громадянина ОСОБА_3 за оренду легкового автомобіля MAZDA-6 (реєстраційний номер НОМЕР_1) за нотаріально не посвідченими договорами оренди, стягнути на користь Новосанжарського СККП дебіторську заборгованість громадянина ОСОБА_3 по орендній платі в розмірі 31 268 грн. У разі необхідності, вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагента. В іншому випадку стягнути з винних осіб, вказаних в акті ревізії, у проведенні зайвих витрат, шкоди у порядку та розмірі встановленому законодавством України.

З акту ревізії вбачається, що, під час проведення перевірки правильності формування та законності здійснення позивачем адміністративних витрат, контролюючим органом встановлено, що Новосанжарським СККП протягом ревізуємого періоду за даними бухгалтерського обліку (балансовий субрахунок І „Адміністративні витрати") до складу адміністративних витрат віднесені витрати по оренді та утриманню легкового автомобілю МАZDА-6 реєстраційний номер НОМЕР_1).

Відповідно рішення тридцять третьої сесії п'ятого скликання Новосанжарської селищної ради від 29.12.2009 начальнику Новосанжарського СККП ОСОБА_4 надано дозвіл на використання власного автомобіля у виробничий діяльності. Пунктом 2 рішення від 29.12.2009 року встановлено розмір компенсаційних витрат по експлуатації автомобіля - в межах не більше амортизаційних відрахувань.

В ході ревізії на письмовий запит від 13.03.2013 № 12 надані договори, укладені Новосанжарським СККП з громадянином ОСОБА_3, на підставі яких проводилось нарахування та сплата орендної плати, а саме:

- договір оренди транспортного засобу від 01.01.2011 б/н., відповідно п. 1.1 якого Орендодавець (ОСОБА_3.) передає, а Новосанжарський СККП (Орендар) приймає у строкове платне користування легковий автомобіль "МА2БА-6" (реєстраційний номер НОМЕР_1). Розмір орендної плати становить 1000,00 грн. (п. 3.1 договору). Договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення і дії до 24.02,2011 року. (п. 6.1 договору);

- договір найма (оренди) автомобіля від 25.02.2011 б/н. згідно умов договору (п. 1)

Наймодавець (ОСОБА_3.) передає, а Наймач (Новосанжарський СККП) приймає в тимчасове платне користування на 3 (три) роки, тобто до 25.02.2014, транспортний засіб "МАZDА-6" (реєстраційний номер НОМЕР_1).

Договором (п. 6) передбачено, що за користування транспортним засобом Новосанжарський СККП сплачує плату в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень за місяць.

Умовами п. 2.3.4 договору оренди транспортного засобу від 01.01.2011 б/н та п. 3 договору найма (оренди) автомобіля від 25.02.2011 б/н передбачено, що технічне обслуговування, ремонт (крім капітального) та витрати, пов'язані з використанням автомобіля, та витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу покладені на Новосанжарський СККП.

Інші договори оренди (найму) транспортного засобу, які діяли за період з 01.01.2011 року по 31.01.2013 року, до ревізії позивачем не було не надано.

Під час проведення ревізії, контролюючим органом було встановлено, що договір оренди транспортного засобу від 01.01.2011 б/н нотаріально не посвідчений, що є порушенням ч. 2 ст. 799 та ч. 3 ст. 640 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ (із змінами).

За даними бухгалтерського обліку Новосанжарського СККП (балансовий субрахунок 682 "Розрахунки по орендованих засобах") станом на 01.01.2011 року заборгованість громадянина ОСОБА_3 перед Новосанжарським СККП складала 1000,00 грн.

Новосанжарським СККП за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 за даними бухгалтерського обліку та первинних документах та відображено:

- нарахування орендної плати за користування легковим автомобілем на загальну суму 41268,00 грн., з якої: 29268,00 грн. - донарахована орендна плата її 2010 рік; 12000,00грн. - нарахована в травні 2011 року орендна плата за 2011 рік;

- повернення громадянином ОСОБА_3 по прибутковому касовому ордеру від 18.05.2011 № 374 коштів за оренду згідно акту перевірки КРУ в сумі 12632,86 грн.;

- сплата Новосанжарським СККП орендної плати громадянину ОСОБА_3, нарахованої за 2011 рік та донарахованої за 2010 рік орендної плати за користування легковим автомобілем на загальну суму 41268,00 грн.

Станом на 31.12.2011 за даними бухгалтерського обліку заборгованість Новосанжарського СККП перед громадянином ОСОБА_3 становила 11 122,32 гривні.

Наданим договором оренди транспортного засобу від 01.01.2010 б/н, укладеним начальником Новосанжарським СККП ОСОБА_4 (Оренда) та громадянином ОСОБА_3 (Орендодавець) передбачено передати у строкове платне користування транспортний засіб - автомобіль "МАZDA-6" (реєстраційний номер НОМЕР_1); розмір орендної плати - 3000,00 грн. на місяць (п. 3.1 договору). Умовами п 6.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення і діє до 31 грудня 2010 року.

Договір оренди транспортного засобу від 01.01.2010 б/н також нотаріально не посвідчений, чим порушено ч. 2 ст.799 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ (із змінами).

Враховуючи те, що договори оренди транспортного засобу від 01.01.2010 року б/н та від 01.01.2011 року б/н нотаріально не посвідчені та те, що умовами п. 6.1 вищевказаних договорів передбачене набрання чинності договорів з моменту нотаріального посвідчення, контролюючий орган дійшов висновку, що Новосанжарським СККП у 2011 році завищено нарахування орендної плати за користування легковим автомобілем "МАZDА-6" (реєстраційний номер НОМЕР_1) на загальну суму 31268,00 грн., а саме: 41268,00 грн. (нарахована орендна плата за 2011 рік та донарахована орендна плата за 2010 рік) - 10000,00 грн. (10 міс. х 1000,00 грн. - підлягала нарахуванню орендна плата по договору найма (оренди) автомобіля від 25.02.2011 року б/н).

Колегія суддів погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З огляду на вищенаведені норми законодавства та враховуючи, що договори оренди транспортного засобу від 01.01.2010 б/н та від 01.01.2011 б/н нотаріально не посвідчені та те, що умовами п. 6.1 вищевказаних договорів передбачене набрання чинності договорів з моменту нотаріального посвідчення, колегія суддів дійшла висновку, що правочини за вказаними договорами не можуть вважатись вчиненими, станом на момент проведення ревізії, за наслідком якої складено акт та винесено вимогу.

За таких обставин, відповідач дійшов правомірного висновку, що Новосанжарським СККП у 2011 році завищено нарахування орендної плати за користування легковим автомобілем "МАZDА-6" (реєстраційний номер НОМЕР_1) на загальну суму 31268,00 грн. (донарахована орендна плата за 2010 рік у розмірі 29 268,00 грн. за договором від 01.01.2010 року та нарахована орендна плата січень-лютий 2011 року у розмірі 2 000 грн. за договором від 01.01.2011р. б/н).

Посилання суду першої інстанції, на те, що рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року у справі №542/682/13-ц визнано дійсним договір оренди транспортного засобу від 01 січня 2010 року /т. І, а.с. 166/, а тому, що пункт 5 вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" є безпідставним, колегія суддів вважає помилковим з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правомірність оскаржуваних рішень (дій) суб'єкта владних повноважень перевіряються судами станом на момент їх прийняття (вчинення), в даному випадку, станом на момент проведення ревізії та прийняття вимоги .

Враховуючи, що рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року у справі № 542/682/13-ц набрало законної сили лише 06.05.2013 року, а тому воно не може впливати на висновки, викладені у акті ревізії від 27.03.2013 року № 06-21/185, та не може свідчити про протиправність вимоги відповідача прийнятої на підставі висновків цього акту.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що Новосанжарським СККП правомірно нараховано та виплачено ОСОБА_3 орендну плату за оренду автомобіля на підставі договору оренди від 01 січня 2010 року у розмірі 31268, 00 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку спірним правовідносинам з приводу нарахування орендної плати Новосанжарським СККП за договором оренди транспортного засобу від 01.01.2011 б/н, який також не посвідчений нотаріально, та по якому контролюючим органом встановлено завищення нарахування орендної плати за січень-лютий 2011 року на суму 2, 000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" щодо зобов'язання позивача відобразити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість в розмірі 31 268 грн., що виникла внаслідок нарахування та сплати коштів на користь громадянина ОСОБА_3 за оренду легкового автомобіля MAZDA-6 (реєстраційний номер НОМЕР_1) за нотаріально не посвідченими договорами оренди, стягнути на користь Новосанжарського СККП дебіторську заборгованість громадянина ОСОБА_3 по орендній платі в розмірі 31 268 грн. є правомірною та обґрунтованою.

З приводу оскарженого позивачем п. 10 вимоги, яким Новосанжарське СККП зобов'язано проводити закупівлю товарів, робіт та послуг у відповідності до Закону України „Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289- VI (із змінами), колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ревізією дотримання законодавства щодо створення тендерного комітету та дотримання законодавства при формуванні його складу встановлено, що в 2011 році не було створено тендерний комітет, що є порушенням п. 1 статті 11 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-УІ (зі змінами), придбання скрапленого газу та бензину проводилось без застосування процедури державних закупівель, договір про поставку паливно-мастильних матеріалів та поставки нафтопродуктів не містили вартості договору, що є порушенням п. 1 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-УІ (в редакції до 04.07.2012 року).

Також, позивачем по справі за результатами проведення торгів здійснювалась за державні кошти закупівля електричної енергії, а також продуктів нафтопереробних рідких та газоподібних, газуприродного, з порушенням п. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-УІ (зі змінами), яким передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Крім того, ревізією встановлено недотримання позивачем вимог "Про здійснення державних закупівель", оскільки секретарем тендерного комітету не отримано відповідного сертифікату.

Таким чином, за наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено вимогу (п. 10 вимоги) якою зобов'язано Новосанжарське СККП проводити закупівлю товарів, робіт та послуг у відповідності до Закону України „Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289- VI (із змінами).

Як вбачається з матеріалів справи, в 2012 році відповідно до наказу начальника Новосанжарського СККП ОСОБА_3 від 16.02.2012 № 12 створено тендерний комітет. Протягом 2012 року комітет з конкурсних торгів діяв у складі: - голова тендерного комітету ОСОБА_5 - головний бухгалтер; заступник голови тендерного комітету - ОСОБА_9 - комірник; секретар тендерного комітету - ОСОБА_7 - механік; члени тендерного комітету: ОСОБА_10 - бухгалтер; ОСОБА_11 - контролер.

При цьому, в ході здійснення ревізії по питанню наявності документів по проходженню навчання у сфері здійснення закупівель встановлено, що тільки голова тендерного комітету ОСОБА_5 і заступник голови тендерного комітету ОСОБА_12 мають сертифікати про проходження навчання Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-УІ (із змінами), голова та секретар комітету з конкурсних торгів повинні пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.

Однак, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, доказів отримання секретарем тендерного комітету сертифікату у відповідності до приписів п. 2 ст. 11 вищезазначеного закону, не надано.

Отже, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо відсутності будь-яких порушень під час здійснення закупівель за державні кошти та вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з тих підстав, що п. 10 спірної вимоги є передчасним та застосований на майбутнє, такими, що не відповідають обставинам у справі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені прийняті Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, приймаючи вимогу "Про усунення виявлених порушень" від 26.04.2013 року, в оскаржуваній позивачем частині, діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про скасування пунктів 2, 4, 5, 10 такої вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року через порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 816/3211/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про часткове скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_13Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_14 ОСОБА_15

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: ОСОБА_13