Ухвала суду № 34360366, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/46116/11

№ К/9991/46116/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва та Державної податкової адміністрації Миколаївської області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.08.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011

у справі № 2-а-1602/09/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Альба-Регіа»

до 1. Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (ДПІ)

2. Державної податкової адміністрації Миколаївської області (ДПА)

про визнання дій щодо проведення планової виїзної перевірки незаконними, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.08.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011, позов задоволено частково: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва № 0000252350/0 від 23.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5887,75 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва та ДПА Миколаївської області звернулись з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено перевірку господарської одиниці позивача - аптеки, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів,69.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки № 0013/14/00/23/30283121 від 12.01.2009, про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів до книги обліку розрахункових операцій (КОРО) за Z- звітом № 1456 від 17.11.2007 на загальну суму 1177,55 грн. Висновок податкового органу про неоприбуткування готівки зроблено з огляду на те, що 17.11.2007 позивачем було роздруковано Z- звіт № 1456 та вклеєно у КОРО, проте запис у розділі 2 КОРО «Облік руху готівки та сум розрахунків» за 17.11.2007 було зроблено 18.11.2007.

На підставі зазначеного акту ДПІ прийнято рішення № 0000252350/0 від 23.01.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 5887,75 грн. (1177,55грн.х5).

Згідно з абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Задовольняючи позов частково та скасовуючи рішення № 0000252350/0 від 23.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5887,75 грн., суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що грошові кошти у сумі 1177,55 грн. були своєчасно оприбутковані в касі підприємства, тобто в день їх фактичного надходження - 17.11.2007. При цьому суд виходив з того, що вказана обставина підтверджується тим, що в КОРО Z- звіт № 1456 від 17.11.2007 підклеєний перед Z- звітом № 1457 від 18.11.2007, а в касовій книзі, оглянутій під час судового засідання, вчинені записи за 16.11.2007,17.11.2007 (1177,55 грн.) та 18.11.2007 у відповідній послідовності.

З таким висновком, однак, не можна погодитися в повній мірі.

За змістом норми пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні саме запис до книги обліку розрахункових операцій, а не підклеювання Z- звіту є оприбуткуванням готівки в касу. У зв'язку з цим та обставина, що в КОРО сума 1177,55 грн. за Z- звітом № 1456 від 17.11.2007 внесена після запису за 18.11.2007, свідчить про несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки у сумі 1177,55 грн. та про наявність правопорушення, відповідальність за яке встановлена нормою абзацу 3 ст.1 Указу Президента України № 436/95.

Однак, статтею 250 Господарського кодексу України (ГК) визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, що штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні за юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки встановлені за порушення визначених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення № 0000252350/0 від 23.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5887,75 грн .застосовано до позивача за межами річного строку з дня вчинення правопорушення.

Неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, однак, не вплинуло на правильність вирішення спору.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва та Державної податкової адміністрації Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.08.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.В. Муравйов підписН.Є. Блажівська