ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" жовтня 2013 р. м. Київ К-41027/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення публічно-акціонерного товариства Промінвестбанку у місті Чернігові» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 по справі №2а-2207/10/2570 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення публічно-акціонерного товариства Промінвестбанку у місті Чернігові» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
На розгляд суду передано вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення публічно-акціонерного товариства Промінвестбанку у місті Чернігові» (далі - ПАТ «Промінвестбанк», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Чернігові (далі - ДПІ у м.Чернігові, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.04.2010 № 000432200/0, яким нараховані штрафні санкції за порушення строку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період вересня-жовтня 2009 року на суму 21924,00грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, оскільки позивачем несвоєчасно перераховано податок з доходів нерезидента за період вересня-жовтня 2009 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 14.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 17.12.2010 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 13, 16, 18 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України №334/94-ВР), п. 2 та п.п. «а» (іі) п.3 ст.2, ст. 22 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал» від 10.01.2002 №2929-III (далі - Конвенція), ст. 218 Господарського кодексу України, п.п.4.4.1. п.4.4. ст.4, п.17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України №2181-III) .
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, що на підставі акту №248/22/09353450 від 15.04.2010, складеного за результатом виїзної планової перевірки філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку у м.Чернігові» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2009, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2010 №0000432200/0, яким до позивача на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181-III застосовано штрафні санкції у розмірі 21924,00грн.
З акту перевірки вбачається, що за перевіряємий період згідно банківських договорів укладених між ПАТ «Промінвестбанк» (в собі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку у м.Чернігові») та АТ «RTC AG» (АРТИСИ ЄЙДЖИ), філією було нараховано та перераховано відсотки нерезиденту на загальну суму 312290,00грн., сплачено до бюджету 31229,00грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб (10% відповідно до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою).
Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення зокрема, п.13.2 ст.13, п.16.13 ст. 16 Закону України №334/94-ВР, внаслідок несвоєчасного перерахування до бюджету податку з доходів нерезидента на суму 10962,00грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що згідно відомостей про нарахування відсотків по депозитному рахунку, філією «Відділення ПАТ Промінвестбанку у м.Чернігові» перераховано до бюджету податок на доходи нерезидентів: у сумі 2469,00грн. (дата перерахування нерезиденту - 30.09.2009, дата сплати до бюджету - 13.11.2009) та у сумі 8493,00грн. (дата перерахування нерезиденту - 30.10.2009, дата сплати до бюджету - 30.11.2009).
Відповідно до п. 1.21 ст. 1 та п. 13.1 ст. 13 Закону України №334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними ст. 13 зазначеного Закону України.
Під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походження з України, слід розуміти у тому числі проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом (абз. «а» ч. 2 ст. 13 Закону України №334/94-ВР).
Приписами п. 13.2 ст. 13 зазначеного Закону передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у п. 13.3 - п. 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Згідно з п. 16.13 ст. 16 Закону України №334/94-ВР відповідальність за утримання і перерахування до бюджету, зокрема, податків, зазначених у ст. 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.
Положеннями п. 18.1 ст. 18 вказаного Закону встановлено, що у випадку якщо міжнародними договорами, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал - проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій Другій державі. Проте, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми процентів (п.2).
Будь-які проценти, про які йдеться у пункті 1, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі проценти сплачуються: a) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання; b) у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству; c) за позиками будь-якого виду, що надаються банком; або d) самій Договірній Державі, або її політико-адміністративному підрозділу, або місцевому органу влади.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» цей порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.
Статтею 6 Порядку визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у раз подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній податковий період (рік) може застосовувати положення міжнародного договору, зокрема звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Філією відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м. Чернігів було надано до перевірки нотаріально засвідчену копію довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір та «Звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів».
Отже, враховуючи, що Конвенція не встановлює інших правил ніж ті, що передбачені Законом України № 334-94-ВР за виключенням ставки податку - 10%, а проценти, які виплачуються резидентом України резиденту Швейцарської Федеральної Ради, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами, та за встановлених судом обставин щодо підтвердження факту несвоєчасно перерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів, застосування до позивача штрафних санкцій є правомірним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення публічно-акціонерного товариства Промінвестбанку у місті Чернігові» залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ А.М. Лосєв
Судове рішення № 34360096, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2207/10/2570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: