Постанова № 34359583, 09.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/1464/13-а

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Горошко Н.П. ,

Воробйової С.О.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, Севастопольського міського центру зайнятості - Максимова Наталі Миколаївна, довіреність № 4184/08 від 23.11.13,

відповідач, ОСОБА_3 паспорт серія НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВУМВС України від 30 червня 2000 року,

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Водяхін С.А.) від 04.07.13 у справі №827/1464/13-а

за позовом Севастопольського міського центру зайнятості (вул. Руднєва 40, м.Севастополь, 99053)

до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.07.13 у справі №827/1464/13-а у задоволені адміністративного позову Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 09.10.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відповідач наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

У період з 08.02.2006 року по 04.04.2007 року на підставі наказу Севастопольського міського центру зайнятості від 15.02.2006 року №НТ 060215 ОСОБА_3 було надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

28 вересня 2012 року ОСОБА_3 також звернулась до Севастопольського міського центру зайнятості з заявою про допомогу у працевлаштуванні.

Наказом Севастопольського міського центру зайнятості від 05.10.2012 року №НТ 121005 на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

ОСОБА_3 було перераховано допомогу по безробіттю: за період з 15.02.2006 року по 09.02.2007 року на суму 5499,57 грн.; за період з 05.10.2012 року по 08.04.2013 року на суму 16 922,62 грн.

Наказом Севастопольського міського центру зайнятості від 09 квітня 2013 року № НТ 130409 з 09.04.2013 року ОСОБА_3 припинили виплату допомоги по безробіттю у зв'язку зі встановленням факту призначення виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Зазначений наказ мотивовано тим, що ОСОБА_3 на дату реєстрації у Севастопольському міському центрі зайнятості була зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності у Гагарінської міської державної адміністрації м. Севастополя з 12.10.2000 року під №03085250Ф0030027, та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності на підставі рішення Господарського суду м. Севастополя від 15.06.2004 року про припинення підприємницької діяльності було проведено лише 01.04.2013 року. Тому ОСОБА_3 у період перебування на обліку у Севастопольському міському центрі зайнятості як безробітна відносилась до категорії зайнятого населення і не підлягала реєстрації у якості безробітного.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до вимог Порядку розслідування страхових випадків і обумовленості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України № 60/62 від 13.02.2009р. інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості (далі СМЦЗ) проведена перевірка обґрунтованості виплати матеріального забезпечення стосовно ОСОБА_3

За результатами проведеної перевірки складено Акт №28 від 17.04.2013, яким встановлено, що 28.09.2012р. ОСОБА_3 звернулась до Севастопольського міської центру зайнятості з проханням про допомогу у працевлаштуванні. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803 XII (далі - Закон №803) наказом №НТ 121005 від 05.10.2012 р. відповідачу надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Крім того, згідно акту №28 від 17.04.2013 року відповідач раніше звертався за допомогою у працевлаштуванні та перебувала на обліку в СМЦЗ в якості безробітної в період з 08.02.2006 по 04.04.2007 (Наказом №НТ 060215 15.02.2006 р. надано статус безробітного з призначенням допомоги безробіттю) в той час як відносилась до категорії зайнятого населення і не підлягала реєстрації в СМЦЗ в якості безробітного, оскільки відомості до державного реєстру запису про припинення його діяльності внесенні лише 20.06.2013 року. Саме з цього часу у позивача виникло право на пред'явлення позову.

Встановлено, що ОСОБА_3 на дату реєстрації в СМЦЗ була зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності в Гагарінській міській державній адміністрації м.Севастополя з 12.10.2000 р. під №03085250Ф0030027.

Також перевіркою встановлено, що рішенням Господарського суду м. Севастополя від 15.06.2004 року у справа №20-6/154 скасована державна реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 Проведення заходів по ліквідації судом покладено на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 і ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя, тобто ОСОБА_3 була обізнана про необхідність дій щодо припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року в редакції діючій на даний час і на час ухвалення рішення Господарським судом м. Севастополя від 15.06.2004 року, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних Єдиного державного реєстру, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача на підставі судового рішенням, що не пов'язано з її банкрутством відбулася 20.06.2013 року і саме з цього часу вона була позбавлена статусу підприємця (а.с. 45-46).

Колегія суддів зазначає, що згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, при наявності свідоцтва про державну реєстрацію, як суб'єкта підприємницької діяльності та відсутності у Єдиному державному реєстрі запису припинення підприємницької діяльності, отже, відповідач не виконала вимоги Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року та рішення Господарського суду м. Севастополя від 15.06.2004 року і доводи щодо не здійснення підприємницької діяльності, яка є діяльністю, що здійснюється на власний ризик, правового значення не мають.

Відповідно до п.п. "б" п.3 статті1 Закону №803, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 року, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, на думку колегії суддів, аналіз наведених норм та обставин дає підстави вважати, що у справі, яка розглядається, відповідачем при зверненні не подано достовірні дані, обов'язок про надання на яких покладено саме на особу, що звертається до центру зайнятості для встановлення статусу безробітної та виплати відповідної допомоги та оплати соціальних послуг. Отже, допомога по безробіттю є одержаною неправомірно та підлягає поверненню відповідачем.

Судова колегія дійшла до висновку про наявність усіх законних підстав для задоволення позовних вимог Севастопольського міського центру зайнятості.

Статтями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; в мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Все вище перелічене є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в порядку п. 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Севастопольського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 04.07.13 у справі №827/1464/13-а задовольнити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 04.07.13 у справі №827/1464/13-а скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов задовольнити повністю.

5.Стягнути з ОСОБА_3 на користь Севастопольського міського центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості наданих їй соціальних послуг у сумі 22422,30 грн.

Постанова набирає законної з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 14.10.2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак