Постанова № 34359421, 22.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Худіна О.О.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року справа № 219/4431/13-а

5

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Гаврищук Т.Г., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Романенко Т.О., за участю представника відповідача Сидоренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2013 року у справі № 219/4431/13-а за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського управління юстиції, третя особа Управління Державної казначейської служби України в м.Артемівську про стягнення недоотриманої суми по виконавчому листу , -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2013 року позов ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, третя особа Управління Державної казначейської служби України в м. Артемівську, про стягнення недоотриманої суми по виконавчому листу задоволено. Визнано неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції з розподілу коштів, перерахованих за цільовим призначенням на ім'я ОСОБА_3 Управлінням Державної казначейської служби у м. Артемівську Донецької області між іншими стягувачами. Стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції на користь ОСОБА_3 недоперераховану суму у розмірі 7680 гривень, списану на ім'я ОСОБА_3 з рахунку Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Управлінням Державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на положення частин 2 та 3 ст. 21 КАС України, оскільки позивачем заявлені вимоги про відшкодування шкоди без вирішення публічно-правового спору, а тому позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Також, суд першої інстанції не вірно дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскілки при перерахуванні Державною казначейською службою на рахунок відповідача списаних коштів з рахунків УПСЗН, вони розподілялися між різними стягувачами з додержанням правил черговості на підставі ст. 42-44 Закону України «Про виконавче провадження». Також апелянт посилається на те, що позивачем припущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися ще в червні 2011 року з відміток на виконавчому листі державного виконавця та вказівки залишку невиконаної суми за виконавчим листом.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Позивач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися.

Колегія суддів, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, встановила порушення, допущені судом першої інстанції та, враховуючи приписи ч.1 ст. 195 КАС України, вийшла за межі доводів апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження ВП № 16937237, за яким виконувався виконавчий лист від 11.01.2010 року № 2а-9039/09, виданий 12.01.2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з УПСЗН Артемівської міської ради на користь ОСОБА_3 33480 гривень.

Постановою від 30.12.2011 виконавчий лист № 2а-9039/09 року було повернуто стягувану з частковим виконанням. Згідно постанови стягнуто 10366,72 грн., залишок нестягнутої суми 23113,28 грн.

Постановою відповідача від 20.06.2012 року було винесено постанову про повернення позивачу виконавчого документа. В постанові зазначено, що борг на користь ОСОБА_3 стягнуто частково у сумі 10366,72 гривні, залишок нестягнутої суми складає 23113,28 гривень (арк. справи 4).

Постановою відповідача від 11.03.2013 року було винесено постанову про повернення позивачу виконавчого документа. В постанові зазначено, що залишок нестягнутої суми складає 15433,38 гривень (арк. справи 12, 13).

В листі Управління Державної казначейської служби України в м. Артемівську від 05.06.2013 року № 03-07/2281 зазначено, що Управління підтверджує стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Артмеміської міської ради та перерахування коштів, згідно платіжних вимог, на депозитний рахунок ВДВС Артемівського управління юстиції по справі № 2а-9039/09 на загальну суму 18046,62 грн.: 21.03.2011 року - 2036,84 грн., 08.04.2011 року - 1421,99 грн., 27.07.2011 року - 3400,00 грн., 12.08.2011 року - 987,79 грн., 17.10.2011 року - 3400,00 грн., 23.11.2011 року - 3400,00 грн., 26.12.2011 року - 3400,00 грн.

Перерахування вказаних сум також підтверджено відмітками Управління Державної казначейської служби України в м. Артемівську у виконавчому листі № 2а-9039/09, згідно якого на 26.12.2011 року залишок несплаченої суми 15433,38 грн.

Перерахування коштів також підтверджується платіжними вимогами № 1 від 18.03.2011 року, № 3 від 08.04.2011 року, № 3 від 27.07.2011 року, № 4 від 10.08.2011 року, № 1 від 17.10.2011 року, № 1 від 22.11.2011 року. В наведених вимогах в графі «призначення платежу» зазначено: стягнення на користь ОСОБА_3 невиплаченої допомоги на оздоровлення згідно виконавчого листа № 2а-9093/09 виданого 12.01.2010 року Артемівським міськрайонним судом (арк. справи 74, 75, 79, 83, 87, 91).

Грошові кошти, які були перераховані з казначейською службою на рахунок відповідача за платіжними вимогами від 26.12.2011 року, 22.11.2011 року, були перераховані відповідачем на рахунок позивача лише у розмірі 2520,10 грн. (арк. справи 68-73), а за вимогою від 17.10.2011 року взагалі не перераховані.

Таким чином, розмір недоотриманої позивачем суми, яка надійшла у період з жовтня по грудень 2011 року від казначейської служби на рахунок ВДВС, складає 7680,00 грн.

Вищенаведені обставини не є спірними і знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції підтвердив, що на протязі 2011 року на підставі виконавчого листа № 2а-9039/09 через орган держказначейства на рахунок ВДВС від УПСЗН Артемівської міської ради надійшли загальна сума 18046,62 грн., але на користь ОСОБА_3 з цих коштів ВДВС фактично перераховано 10366,62 грн. Різниця в сумі 7680,00 грн., яка недоотримана позивачем, виникла у зв'язку із тим, що державний виконавець при перерахуванні Державною казначейською службою на рахунок відповідача коштів, списаних з рахунків УПСЗН, на підставі ст. 42-44 Закону України «Про виконавче провадження» розподіляв їх пропорційно між різними стягувачами, боржником яких також є УПСЗН Артемівської міської ради, а тому дії відповідача не можливо вважати неправомірними. При цьому виконавчі провадження позивача і інших стягувачив у зведене виконавче провадження не об'єднувались.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України і визнав неправомірними дії відповідача з розподілу коштів, перерахованих Управлінням Державної казначейської служби у м. Артемівську Донецької області за цільовим призначенням на ім'я ОСОБА_3 між іншими стягувачами, та стягнув з відповідача на користь позивача суму недоплати у розмірі 7680,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача з перерозподілу коштів, перерахованих за цільовим призначенням на ім'я ОСОБА_3, між іншими стягувачами, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1 та 5 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Враховуючи те, що частина грошових коштів у розмірі 7680,00 грн., які були перераховані казначейською службою з рахунку УПСЗН Артемівської міськради на рахунок відповідача саме на виконання виконавчого листа № 2а-9093/09, виданого 12.01.2010 року Артемівським міськрайонним судом, але в подальшому необґрунтовано не перераховані на особистий рахунок ОСОБА_3, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача в цій частині.

В той же час, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про стягнення перерозподіленої спірної суми з відповідача, оскільки при звернення до суду позивач, з метою захисту своїх прав, вимагав стягнути на його користь саме ті кошти, які вже були утримані казначейською службою з рахунків УПСЗН на підставі виконавчого листа № 2а-9093/09, а не інші кошти, які належать відповідачу як юридичній особі. Вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розумінні Цивільного кодексу України позивачем не заявлялось.

За таких обставин, з метою уникнення можливості стягнення спірної суми в подвійному розмірі на підставі двох різних судових рішень, колегія суддів вважає належним способом захисту порушених прав позивача зобов'язання відповідача усунути порушення законодавства та прав позивача шляхом вчинення певних дій, а саме шляхом здійснення перерахування на користь позивача спірної суми, що надійшла від УПСЗН Артемівської міської ради на підставі виконавчого листа № 2а-9093/09.

Посилання апелянта на те, що при перерахуванні Державною казначейською службою на рахунок відповідача коштів з рахунків УПСЗН, вони розподілялися між різними стягувачами на підставі ст. 42-44 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.19.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток 19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.

Пункт 4.19.3. цієї Інструкції визначає, що при задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Системний аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що положення статті 44 Закону України «Про виконаве провадження» щодо черговості та пропорційності задоволення вимог стягувачів за виконавчими провадженнями щодо одного й того самого боржника застосовуються у разі наявності зведеного виконавчого провадження, за яким надходять кошти без визначення їх цільового призначення.

За матеріалами справи відсутні докази стосовно того, що виконавче провадження за виконавчим листом від 11.01.2010 року № 2а-9039/09 про стягнення з УПСЗН Артемівської міської ради на користь ОСОБА_3 33480 гривень, було приєднано у зведене виконавче провадження з іншими, а тому відповідач неправомірно здійснив розподіл коштів у сумі 7680,00 грн., що надійшли в межах виконавчого провадження ВП № 16937237, на користь інших стягувачів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів наявності у його провадженні інших виконавчих проваджень, за якими боржником було УПСЗН Артемівської міської ради і на погашення боргу за якими відповідач перерозподілив спірні кошти у розмірі 7680,00 грн.

Доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки за своїм характером порушення права позивача є триваючим і триває до теперішнього часу, оскільки стягнуті з боржника кошти на користь позивача як стягувача досі не надійшли.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір за суттю, але допустив помилку при застосуванні норми матеріального права, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2013 року у справі № 219/4431/13-а за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського управління юстиції, третя особа Управління Державної казначейської служби України в м. Артемівську про стягнення недоотриманої суми по виконавчому листу змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2013 року у справі № 219/4431/13-а викласти в наступній редакції:

«Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області перерахувати кошти в сумі 7680,00 грн., що надійшли на його рахунок від Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради згідно виконавчого листа № 2а-9039/09, виданого 12.01.2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області, в рамках виконавчого провадження ВП № 16937237, на користь ОСОБА_3».

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 25 жовтня 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Т.Г. Гаврищук

О.В. Карпушова