Вирок № 3435904, 11.06.2007, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа №1-78 2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2007 року м. Тлумач

Тлумацький районний суд Іано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бондаренко Г.Ю. секретаря - Скавінська М. М. з участю прокурора - Рудого Б.І. адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, безпартійного, в минулому не судимого, гр. України,

за ст. 121 ч.1 КК України, суд, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_2 умисно заподіяв ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Злочин було вчинено при слідуючих обставинах :

01.10.2005 року близько 22 год. 30 хв. в с Палагичі Тлумацького району в ході конфлікту на грунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_3 в груди від якого останній впав на землю. Після чого підійшов до нього і наніс ще два удари ногою по голові, завдавши закриту внутрішньочерепну травму у вигляді забою головного мозку важкого ступеня, внутрішньомозкових крововиливів під тверду мозкову оболонку в обох лобно-скроневих ділянках, з двома синцями обличчя.

Закрита внутрішньочерепна травма у вигляді забою головного мозку важкого ступеня, внутрішньомозкових крововиливів під тверду мозкову оболонку в обох лобно-скроневих ділянках, з двома синцями обличчя була спричинена сукупністю нанесення не менше двох ударів потерпілому по голові тупими твердими предметами, які могли бути і взуті ноги, при цьому кожний з ударів викликав закриту черепно-мозкову травму, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення і такі тілесні ушкодження у ОСОБА_3 не могли утворитися при падінні з висоти власного росту.

Підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав у вчиненні інкримінованого йому злочину, пояснив, що 01.10.2005 року приблизно о 22 год. він вийшов із весілля, яке відбувалося в ОСОБА_4 на дорогу щоб покурити.

На дорозі побачив свого товариша ОСОБА_5, підійшов до нього, привітався, став розмовляти. В цей час до них підійшов ОСОБА_3 у нетверезому стані, сказав йому принести з весілля випивку, а коли він двічі відмовився, в конфлікт втрутився ОСОБА_5, якому ОСОБА_3 наніс головою удар в обличчя, а він заступився за ОСОБА_5, вдарив ОСОБА_3 в груди , від удару останній впав на землю і на землі ще два

-2-

рази копнув його в ділянку голови.

Розуміє, що зробив недобре, розкаюється у скоєному, цивільний позов прокурора визнає повністю, просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 дав покази аналогічні, як підсудний ОСОБА_2, ствердивши достовірність обставин на, які він покликається. Претензій матеріального і морального характеру до підсудного не має, оскільки останній відшкодував всі кошти на операцію та лікування. Просить підсудного до кримінальної відповідальності не притягати.

У відповідності ст. 299 КПК України, суд не досліджував докази стосовно фактичних обставин справи, які підсудний ОСОБА_2 не оспорює, правильно розуміючи зміст цих обставин, за відсутністю сумнівів в добровільності та істинності її позиції.

Ґрунтуючись на показаннях підсудного ОСОБА_2, суд вважає доведенною його вину в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння потерпілому, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 121 ч. 1 КК України.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, що ним вчинений тяжкий злочин, при цьому він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся, потерпілий його простив, а тому він підлягає передбаченому санкцією ст. 121 ч.1 КК України покаранню у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, беручи до уваги тяжкість злочину, особу винного та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а тому на підставі ст. 75 КК України його належить звільнити від відбування такого покарання з випробуванням, встановивши необхідний іспитовий строк з покладенням на нього певних обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України.

Пред'явлений прокурором Тлумацького району цивільний позов підлягає до задоволення, у відповідності із ст. 1206 ЦК України з підсудного належить стягнути 2050 грн. в порядку відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком - 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк - 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 протягом іспитового строку звільнення його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням наступні обов'язки:

· не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ;

· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд. Цивільний позов прокурора Тлумацького району - задовольнити. Стягнути з засудженого ОСОБА_2 2050 (дві тисячі п'ятдесят)

-3-

грн. в дохід бюджету Івано-Франківської області в порядку відшкодування витрат Івано-Франківській обласній клінічній лікарні на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, на р/р 35420004001179, УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, Код. 01993150.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Тлумацький районний суд.