Постанова № 34358699, 19.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 р. Справа №801/5136/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пономарчук М.В.;

від відповідача - Макієнко Н.Ю., довіреність від 30.07.2013 року; Джемілова А.Н., довіреність від 20.08.2013 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим",

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Головного управління Міндоходів АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим із вимогами про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00001000023 та №0000120023 від 18 січня 2010 року. Позовні вимоги щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000120023 від 18 січня 2010 року за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії мотивовані тим, що така оптова торгівля протягом перевіреного періоду ним не здійснювалась, а мали місце операції з надання позивачем алкогольної продукції комісіонерам в межах договорів комісії, які в наступному за дорученням позивача - Комітента та від свого імені здійснювали оптову торгівлю алкогольною продукцією. Позивач вважає, що оскільки такі операції з передачі комітентом комісіонерам алкогольної продукції не передбачають передачу права власності на цю продукцію, то зазначена діяльність не підпадає під визначення "поставка" або "оптова торгівля", а тому відповідно не потребує наявності ліцензій. Окрім того, позивач не погоджується з висновками ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим про порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957, яке виразилося у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін. У зв'язку з цим пояснив, що реалізація алкогольної продукції здійснювалась ним за цінами, що відповідають рівню справедливих ринкових цін, з урахуванням знижок. В обґрунтування позиції щодо оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001000023 від 18 січня 2010 року, яке винесено за не проведення через РРО розрахункових операцій з реалізації продукції невласного виробництва (ячменю та пшениці) на суму 293775,87 гривень, позивач зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року в редакції Закону України від 1 червня 2000 року N 1776-III, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Позивач також посилається на той факт, що місце реалізації товару (с. Віліне) не співпадає з місцем приймання від покупця готівкових коштів (м. Сімферополь) ані в просторі, ані в часі, у зв'язку з чим позивач вважає відсутнім склад правопорушення при застосуванні РРО, а відповідне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001000023 від 18 січня 2010 року - таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.2010 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2011 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 27.07.2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2011 року скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції та справу передано на новий розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягали на задоволенні адміністративного позову, з урахуванням наданих на вимогу суду документів по справі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма "Крим" має статус юридичної особи з 04.04.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 №571402 від 08.10.2007 року, виданим Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим (т.1 а.с.75).

14.04.2000 року позивача взято на облік ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим.

У період з 26.11.2009 року по 24.12.2009 року Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі АР Крим була проведена планова виїзна перевірка СЗАТ агрофірма "Крим" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №365/23/03759754 від 28.12.2009 року (т.1 а.с.10-68) (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено ряд порушень позивачем чинного податкового та іншого законодавства, в тому числі:

1) п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке виразилося у не проведенні через РРО розрахункових операцій з реалізації продукції невласного виробництва (ячменю та пшениці) на суму 293775,87 гривень, за що ст. 17 вказаного Закону передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність;

2) ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося в оптовій торгівлі алкогольними напоями в кількості 1098544 пляшки на суму 5645213,95 гривень на адресу підприємств оптової торгівлі без наявності ліцензії на оптову торгівлю, за що згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 17 вищевказаного Закону передбачена відповідальність в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 гривень;

3) Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", яке виразилося у реалізації алкогольних напоїв у кількості 14772 пляшок за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін на суму 188749,60 гривень, за що ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачена відповідальність у розмірі 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000,00 гривень.

Висновки акту перевірки були покладені в основу рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000100023 від 18.01.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879,35 гривень - за проведення через РРО розрахункових операцій, а також рішення №0000120023 від 18.01.2009 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290427,90 гривень за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій та про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60 гривень за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін (т.1 а.с.8-9).

Не погодившись з даними рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПА в АР Крим, але за результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПА в АР Крим за вих. № 567/10/25-023 від 12.03.2010 року "Про результати розгляду скарги" скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін.

Аналогічного висновку дійшла і ДПА України за результатами розгляду повторної скарги позивача, що підтверджується рішенням ДПА України № 4171/6/25-0415 від 29.04.2010 року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивач є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000100023 від 18.01.2010р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879,35 гривень за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося у не проведенні через РРО розрахункових операцій з реалізації продукції невласного виробництва на загальну суму 293775,87 гривень (штрафні санкції розраховано: 293775,87 гривень х 5 =1468879,35 гривень), судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними та на момент виникнення спірних правовідносин та у редакції відповідній моменту виникнення таких правовідносин.

Як зазначено у п. 3.7.2 акту перевірки, висновки якого покладені в основу спірного рішення, ДПІ було встановлено, що в перевіреному періоді СЗАТ агрофірма "Крим" здійснювало реалізацію пшениці за готівкові кошти, у т.ч. 16894кг за прибутковими касовими ордерами № 2746 від 06.07.2009 року, № 2747 від 09.07.2009 року та № 2748 від 17.07.2009 року на загальну суму 22975,87 гривень. При цьому вказано, що пшениця у кількості 16894кг була придбана СЗАТ агрофірма "Крим" від СЗАТ "Симиренко" згідно податкової накладної № 257 від 06.07.2009 року на загальну суму 22975,87 гривень.

Перевіркою також встановлено реалізацію 38600 кг ячменю за готівкові кошти, в т.ч. за прибутковими касовими ордерами № 2776 від 17.08.2009 року, № 2777 від 19.08.2009 року, № 2778 від 20.08.2009 року та № 2779 від 21.08.2009 року на загальну суму 38600 гривень. При цьому вказано, що цей ячмінь у кількості 47103кг було придбано СЗАТ агрофірма "Крим" від ТОВ "Гринтек" згідно податкової накладної № 2 від 07.08.2009 року на суму 45784,12 гривень.

Крім того, перевіркою встановлено реалізацію позивачем згідно з податковою накладною № 65 від 17.02.2009 року ячменю у кількості 193500кг на адресу фермерського господарства "Вайоц Дзор", оплата за який надійшла від вказаного господарства готівковими коштами у касу СЗАТ агрофірма "Крим" на загальну суму 232200,00 гривень. При цьому вказано, що цей ячмінь у кількості 193500кг було придбано СЗАТ агрофірма "Крим" від СЗАТ "Симиренко" згідно податкової накладної № 163 від 17.02.2009 року на загальну вартість 232200,00 гривень.

Всього, за висновком відповідача, СЗАТ агрофірма "Крим" не проведено через РРО реалізацію продукції невласного виробництва на суму 293775,87 гривень, що є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, факт реалізації позивачем у перевіреному періоді пшениці та ячменю не власного виробництва не заперечується позивачем по суті.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Суд вважає, що з вищенаведених норм Закону слідує, що суб'єкт господарювання зобов'язаний проводити через РРО не будь-які операції з продажу товарів, а лише розрахункові операції, тобто операції з прийняття від покупця готівки за місцем реалізації товарів.

Вказане підтверджується також положеннями п. 12 ст. 9 вищевказаного Закону, в якому зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Як свідчать матеріали справи, на підставі видаткових накладних № РН-0000060 від 06.07.2009 року (1786кг), № РН-0000061 від 09.07.2009 року (803кг), № РН-0000062 від 17.07.2009 року (14305кг) позивачем кінцевому споживачу реалізовано 16894кг пшениці.

На вказані операції СЗАТ агрофірма "Крим", як продавцем, виписані податкові накладні: № 120 від 06.07.2009 року, № 121 від 09.07.2009 року та № 122 від 17.07.2009 року.

Згідно з матеріальним звітом за липень 2009 року, відвантаження вказаної пшениці було здійснено зі складу в с. Берегове.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу СЗАТ агрофірма "Крим" 1Г від 03.01.2008 року розміщення каси підприємства було визначено за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7 - фактичне місцезнаходження позивача, що згідно з п. 2.3.2 акту перевірки було також відображено і відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, оплата кінцевими споживачами придбаної пшениці згідно прибуткових касових ордерів № 2746 від 06.07.2009 року на суму 2428,96 гривень, № 2747 від 09.07.2009 року на суму 1092,08 гривень та № 27748 від 17.07.2009 року на суму 19454,83 гривень, всього на суму 22975,87 гривень здійснювалась до каси СЗАТ агрофірма "Крим", яка знаходиться за вищевказаною адресою.

Оприбуткування отриманих за цими операціями грошових коштів в розмірі 22975,87 гривень підтверджується даними касової книги за липень 2009 року.

Реалізація ячменю в розмірі 38600кг, як свідчать матеріали справи, була здійснена кінцевому споживачу на підставі видаткових накладних № РН-0000074 від 17.08.2009 року (8300кг), № РН-0000075 від 19.08.2009 року (10800кг), № РН-0000076 від 20.08.2009 року (9500кг) та № 0000077 від 21.08.2009 року (10000кг).

Згідно з матеріальним звітом за серпень 2009 року, відвантаження вказаної пшениці також було здійснено зі складу в с. Берегове, а позивачем також виписані податкові накладні: № 159 від 17.08.2009 року, № 162 від 19.08.2009 року, № 163 від 20.08.2009 року та № 165 від 21.08.2009 року.

Оплата придбаного ячменю, як відображено в акті перевірки, підтверджується прибутковими касовими ордерами № 2776 від 17.08.2009 року на суму 8300,00 гривень, № 2777 від 19.08.2009 року на суму 10800,00 гривень, № 2778 від 20.08.2009 року на суму 9500,00 гривень та № 2779 від 21.08.2009 року на суму 10000,00 гривень, всього на суму 38600,00 гривень.

Оприбуткування отриманих за цими операціями грошових коштів в розмірі 38600грн. в касі позивача підтверджується даними касової книги за серпень 2009 року.

Судом також встановлено, що реалізація 193500кг ячменю фермерському господарству "Вайоц Дзор" була здійснена на підставі договору купівлі-продажу б/н від 17.02.2009 року, відповідно до п. 1.1 якого СЗАТ агрофірма "Крим" (Продавець) зобов'язалось в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність ФГ "Вайоц Дзор" (Покупцю), а Покупець - прийняти та оплатити товар.

Згідно з матеріальним звітом за лютий 2009 року, відвантаження вказаного ячменю було здійснено зі складу в с. Берегове та передача товару підтверджується видатковою накладною № К00000012 від 17.02.2009 року, позивачем також була виписана податкова накладна № 65 від 17.02.2009 року.

Оплата даного ячменю ФГ "Вайоц Дзор" здійснювалась згідно наведених в акті перевірки та наявних в матеріалах справи прибуткових касових ордерів до каси СЗАТ агрофірма "Крим".

Оприбуткування отриманих за цими операціями грошових коштів в розмірі 232200,00 гривень підтверджується даними касової книги за серпень та вересень 2009 року.

Судом також встановлено, що згідно з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по уточнюючому розрахунку ПДВ за лютий 2009 року, обсяг поставки 193500 гривень та сума ПДВ 38700 гривень, всього 232200,00 гривень по контрагенту Фермерське господарство "Вайоц Дзор" (ІПН 358783101133) віднесена позивачем до податкових зобов'язань.

Таким чином, як слідує з матеріалів справи, місце реалізації товару (с. Берегове) не співпадає з місцем приймання від покупця готівкових коштів (м. Сімферополь) ані в просторі, ані в часі, що виключає обов'язок позивача проводити спірні операції через РРО.

Більше того, відповідачем по справі не доведено, що або в місці розміщення зерноскладу (с. Берегове), або за місцем розташування каси (м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7) встановлено зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Як пояснив позивач та свідчать матеріали справи, відповідно до довідки про реєстрацію ЕККА, виданої ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 1088/10/23-3 від 02.06.2009 року, позивач має РРО лише в місці роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині за адресою: Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 203.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що прийняття ним готівки до каси підприємства без використання РРО ґрунтується на вимогах п. 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в якому зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), а також вимогах п.п. 1.2, 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року.

Так, відповідно до п. 1.2 вказаного Положення готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

В силу п. 2.2 даного Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

П. 2.6 Положення визначає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Крім того, виходячи з положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вбачається, що цей Закон є невід'ємною частиною встановленого Державою механізму контролю за діяльністю суб'єктів господарювання в частині отримання коштів при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, направленого на недопущення ухилення суб'єктів господарювання від сплати податків зборів та обов'язкових платежів та запобігання Державі шкоди від заниження суб'єктом господарювання об'єкту оподаткування з якого повинні сплачуватися податки.

Отже, метою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є недопущення неоприбуткування коштів в касі підприємства та ухилення від оподаткування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач оформлював розрахунки за проведені операції прибутковими касовими ордерами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що отримана позивачем виручка в повному обсязі надходила на рахунки позивача та відображалася в податковій зв'язності, що свідчить про відсутність фактів приховування доходів (прибутку) від оподаткування та обліку, контроль за яким здійснюється державою в особі уповноважених органів.

Вказане свідчить про те, що з боку позивач не вчинено дій, направлених на заниження отриманого прибутку (доходу), що в свою чергу, свідчить про відсутність завдання Державі шкоді у вигляді заниження об'єкту оподаткування.

Таким чином, в розумінні терміну оприбуткування, яке викладено у п.1.2. Положення про ведення касових операцій, позивачем були оприбутковані готівкові кошти, що надійшли до каси за період, який перевірявся.

Крім того, суд не погоджується з посиланнями податкового органу на порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки вказана норма кореспондується з п. 12 ст. 9 цього Закону, в якому зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюється (оптова торгівля тощо), що й відбулося в правовідносинах між СПАТ АФ «Крим» та ФГ «Вайоц Дзор». Зазначена обставина також знаходить своє підтвердження у п.п. 1.2, 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року.

Отже, з урахуванням мети, на яку виданий Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та враховуючи зміст зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій має бути застосована у разі вчинення позивачем дій з неоприбуткування готівки у касі, тобто за не проведення готівкових коштів через касу, що може потягнути за собою, у тому числі, невиконання зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Згідно до положень п.8 ч.1 ст.2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

Вказаний критерій випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь - яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Суд, вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення, виходячи з встановлених у ході розгляду справи фактичних даних, враховуючи положення п.8 ч. 3 ст.2 КАС України, приймаючи до уваги мету, на яку виданий Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" приходить до висновку, що рішення прийнято відповідачем непропорційно, оскільки з встановлених судом обставин вбачається здійснення їх оприбуткування, а встановлені відповідачем факти не можуть бути підставою для висновків про непроведення через РРО розрахункових операцій, що потягне заниження прибутку (доходу) та, як наслідок ухилення від сплати податків.

Отже діями позивача не завдано шкоди Державі внаслідок встановлених відповідачем порушень, в зв'язку з чим рішення відповідача прийняте без дотримання розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване це рішення та інтересами позивача.

Таким чином, рішення відповідача є таким, що прийнято без дотримання принципу пропорційності, що також є підставою для його скасування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що штрафні санкції в розмірі 1468879,35 гривень застосовані до позивача безпідставно, а тому рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000100023 від 18 січня 2010 року про їх застосування підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Перевіряючи правомірність рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000120023 від 18 січня 2009 року про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма "Крим" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290427,90 гривень за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій та фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60 гривень за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно з даним рішенням, датованим 18.01.2009 року, в його основу покладено акт перевірки № 365/23/03759754 від 28.12.2009 року, що є неможливим у часі та свідчить про допущення відповідачем помилки в частині зазначення дати рішення, що суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, жодною нормою податкового законодавства не передбачено право податкового органу вносити будь-які виправлення у прийняті та вручені платнику податків рішення.

Оцінюючи вказане рішення по суті, судом щодо застосування до СЗАТ агрофірма "Крим" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290427,90 гривень за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій встановлено наступне.

У п. 3.7.2.5 акту перевірки, висновки якого покладені в основу даних штрафних санкцій, зазначено, що позивачем порушено ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995р. зі змінами і доповненнями.

Вказане порушення, за висновком ДПІ, полягає в тому, що в той час, коли Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України за невнесення чергових платежів 29.12.2008 року призупинена дія ліцензії № 004835 на право оптової торгівлі алкогольними напоями і розпорядженням Департаменту САТ ДПА України від 06.02.2009 року. СЗАТ агрофірма "Крим" анульована вищевказана ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями за несплату чергового платежу, розпорядження про що було отримано підприємством 10.02.2009 року, відповідно до наданих до перевірки первинних документів (видаткових накладних на комісію, податкових накладних, матеріальних звітів по складу готової продукції) встановлено факт оптової торгівлі алкогольною продукцією за період з 10.02.2009 року по 30.09.2009 року в кількості 1098544 пляшки на суму 5645214,00 гривень на адресу підприємств оптової торгівлі без наявності ліцензії на оптову торгівлю, а саме: ТОВ "Торговий Дім "Колорит" у кількості 1031565 пляшок на суму 5286242,37 гривень, Філія "Компанія "Ронікс" ТОВ "Торговий Дім "Колорит" у кількості 15740 пляшок на суму 96665,84 гривень, Чернігівська філія ТОВ "Торговий Дім "Колорит" у кількості 18073 пляшок на суму 91453,14 гривень, ТОВ "Агрофірма Крим Вино" у кількості 33166 пляшок на суму 170852,60 гривень (стор. 95-96 акту перевірки)

Суд вважає вказані висновки ДПІ безпідставними, виходячи з наступного.

Як зазначено у п. 3.7.1 акту перевірки, у перевіреному періоді СЗАТ агрофірма "Крим" здійснювало діяльність, яка підлягала ліцензуванню, зокрема, виробництво алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (виноробної продукції) № 252 від 17.03.2006 року (переоформлена 11.08.2006 року), виданої Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України з 17.03.2006 року до 17.03.2011 року, сплаченої за період з 17.03.2008 року по 17.03.2010 року.

Ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 року зі змінами і доповненнями, визначає, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

При цьому, згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії підприємство притягується до відповідальності в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Перевіряючи правильність надання відповідачем оцінки господарським операціям позивача з передачі на адресу підприємств оптової торгівлі (ТОВ "Торговий Дім "Колорит", Філія "Компанія "Ронікс", ТОВ "Торговий Дім "Колорит", Чернігівська філія ТОВ "Торговий Дім "Колорит", ТОВ "Агрофірма Крим Вино") алкогольної продукції на підставі наданих до перевірки первинних документів (договорів на комісію, видаткових накладних на комісію, податкових накладних, матеріальних звітів по складу готової продукції) як оптової торгівлі алкогольною продукцією, суд вважає таку оцінку помилковою.

Так, в силу ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

Ст. 712 Цивільного кодексу України також визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Крім того, поняття "поставка товарів" наведено у п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

При цьому, зазначено, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Суд звертає увагу на той факт, що в акті перевірки в частині зазначення дати договору №1 від 23.01.2009 року відповідачем зроблено технічну помилку, оскільки відвантаження алкогольної продукції у даному випадку здійснювалось за договором №1 від 01.01.2009 року, про що відповідач вказує на 72 аркуші акту перевірки №365/23/0759754 від 28.12.2009 року в таблиці №5 та також підтверджуються відповідачем у додаткових поясненнях до заперечень по справі та під час розгляду справи. Отже, договір комісії від 23.01.2009 року позивачем не укладався та помилково зазначений в акті перевірки, а тому суд позбавлений можливості його досліджувати та надати йому обгрунтування.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, у перевіреному періоді СЗАТ агрофірма "Крим" (Комітент) були укладені договори комісії на продаж товару - алкогольних напоїв власного виробництва з підприємствами (Комісіонерами): б/н від 01.01.2009 року з ТОВ "Торговий Дім "Колорит", б/н від 10.05.2009 року з Філією "Компанія "Ронікс" в м. Донецьку ТОВ "Торговий Дім "Колорит", № 47 від 01.06.2009 року з Чернігівською філією ТОВ "Торговий Дім "Колорит" та № 1 від 11.09.2009 року з ТОВ "Агрофірма Крим Вино". Вказана обставина відображена і відповідачем на стор. 72 акту перевірки.

З п. 1 вказаних договорів слідує, що їх предметом є здійснення комісіонерами від свого імені за дорученням та за рахунок Комітента оптового продажу вина в асортименті третім особам за цінами, вказаними в узгодженій сторонами специфікації, за що Комітент зобов'язаний виплачувати комісіонерам щомісячну винагороду у розмірі 0,01 гривень за кожну продану ними одиницю товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок. Вивіз товару здійснюється Комісіонером зі складу Комітенту (товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв).

Пунктом 2 цих договорів передбачено, що Комітент зобов'язався передати, а Комісіонер зобов'язався прийняти у комітента призначений для продажу товар в строки, кількості і асортименті, встановлених в специфікації.

Так, на підтвердження виконання зазначених договорів, позивачем надані специфікації, з яких вбачаються строки реалізації, кількість (об'єм), вартість та асортимент товару, який передавався Комісіонерам.

Так, відповідно до специфікацій до договорів комісії б/н від 01.06.2009 року, б/н від 01.01.2009 року, №1 від 11.09.2009 року строк передачі товару - протягом 10 календарних днів з моменту отримання заявки від Комісіонера; кількість та асортимент товару, що передається на комісію - по сумі всього товару по всім видатковим накладним; ціна реалізації товару - не нижче вартості товару, вказаного у видатковій накладній на комісію.

Згідно з специфікацією до договору комісії б/н від 10.05.2009 року строк передачі товару - протягом 10 календарних днів з моменту отримання заявки від Комісіонера; кількість та асортимент товару, що передається на комісію - по сумі всього товару по всім видатковим накладним.

Таким чином, з зазначених специфікацій не вбачається жодних ознак, які б свідчили про можливий продаж товару.

Умови вказаних договорів відповідають змісту договору комісії, поняття якого наведено у ст. 1011 ЦК України - за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

З цього слідує, що оптову торгівлю алкогольними напоями здійснював не позивач, а комісіонери від свого імені та за комісійну винагороду.

Факт наявності у вказаних осіб (Комісіонерів) ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями було встановлено при перевірці (стор. 72 акту перевірки) та підтверджується відповідними ліцензіями, копії яких містяться в матеріалах справи.

В силу ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Так, виконання комісіонерами умов договорів комісії підтверджується звітами комісіонерів, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що не заперечувалось при перевірці.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що пунктом 6 договору б/н від 10.05.2009 року передбачено, що у випадку не реалізації (не продажу) товару Комісіонером або не отримання ним вищезгаданих сум від третіх осіб у строк, вказаний в п.5 цього договору Комісіонер здійснює оплату вартості отриманого на комісію, але не проданого товару (або якщо за нього не отримані грошові кошти) Комітенту виходячи із вартості зазначеної в накладних на комісію.

Разом з тим, з наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки №115/з від 14.08.2013 року (т. 2 а.с.251) вбачається об'єм переданого на комісію за договором комісії від 10.05.2009 року та відповідно до якої за період з 01.05.2009 року по 31.12.2010 року позивач здійснив поставку до Філії "Компанія "Ронікс" в м. Донецьк ТОВ «Торговий дім «Колорит» власної продукції в наступному асортименті:

- вино Слов'янське рожеве Етикетка1 - 0,7 л. в кількості 2000 пляшок;

- вино Приморське червоне Етикетка1 - 0,7 л. в кількості 2000 пляшок;

- портвейн Таврида білий - 0,7 л. в кількості 4000 пляшок;

- вино Приморське червоне - 0,7 л. в кількості 2000 пляшок;

- вино Кагор - 0,7 л. в кількості 3600 пляшок;

- портвейн Приморський червоний «77» - 0,7 л. в кількості 2000 пляшок;

- портвейн Приморський червоний - 0,7 л. в кількості 2000 пляшок;

- портвейн Приморський червоний - 1 л. т/п в кількості 2400 шт.;

- портвейн Таврида червоний - 1л. т/п в кількості 1200 шт.;

- слов'янське рожеве - 1 л. т/п в кількості 2400 шт.

Таким чином, придбання комісіонером товару у власність не вбачається.

Крім того, з наявних в матеріалах справи банківських виписок та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) слідує, що отримані комісіонерами від реалізації третім особам алкогольної продукції кошти були перераховані позивачу з посиланням у призначенні платежу на договір комісії, що свідчить про виконання комісіонерами умов договорів комісії, а не про оплату придбаного товару за договором поставки.

Як було встановлено перевіркою та відображено відповідачем в акті, на виконання вказаних договорів комісії позивачем було відвантажено зі складу готової продукції алкогольні напої у кількості 1085185 пляшок на суму 5511987,40 гривень, що підтверджується видатковими накладними на комісію та податковими накладними (реєстр наведено у табл. 6 акту перевірки), а також встановлено, що СЗАТ агрофірма "Крим" виплачена комісійна винагорода у розмірі 0,01 гривна за одну продану пляшку вина підприємствам Комісіонерам у сумі 11304,09 гривень, що підтверджується виписаними податковими накладними, що наведені у таблиці 10 (стор. 95 акту перевірки).

Суд вважає, що передача позивачем комісіонерам по відповідним витратним накладним товару помилково розглядається відповідачем як оптова торгівля, оскільки у вказаних накладних міститься посилання на те, що це є накладні на комісію, а тому внаслідок передачі товару за цими накладними перехід права власності на товар від позивача до комісіонерів не відбувався.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" оптовою торгівлею є діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

Однак, як свідчать матеріали справи та підтверджено відповідачем на стор. 71 акту перевірки, позивач передавав комісіонерам на комісію продукцію власного виробництва, а не здійснював придбання та відповідне перетворення алкогольної продукції для наступної її реалізації.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що передача алкогольної продукції комісіонерам в рамках договорів комісії не підпадає під визначення "поставка" або "оптова торгівля", а тому не потребує наявності ліцензії.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування відповідачем до позивача штрафу в розмірі 11290427,90 гривень за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій є безпідставним та не ґрунтується на законі.

Що стосується застосування до позивача рішенням ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000120023 від 18.01.2009 року фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60 гривень за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін, то судом встановлено наступне.

У п. 3.7.2.4 акту перевірки, висновки якого покладені в основу застосування вищевказаних штрафних санкцій, зазначено, що за наданими до перевірки за перевірений період документами СЗАТ агрофірма "Крим" придбавало алкогольні напої (горілку, лікеро-горілчані вироби, коньяк, шампанське та вина у асортименті) від інших підприємств: 1) Філія "Компанія "Ронікс" в м. Донецьку ТОВ "Торговий Дім "Колорит"; 2) ЗАТ ЛГВЗ "Луга-Нова" Торговий Дім "Луга-Нова"; 3) ТОВ фірма "Ірбіс" та здійснювало продаж горілки, лікеро-горілчаних виробів та коньяку за цінами нижчими, ніж встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" (стор. 68 акту перевірки).

За висновками відповідача, відповідно до вищевказаної постанови КМУ роздрібна ціна на алкогольні напої за 1 літр 100-відсоткового спирту складає: горілка та лікеро-горілчані вироби - 70грн., коньяк три зірочки - 125грн., коньяк чотири зірочки - 140грн., коньяк п'ять зірочок - 160грн., а оскільки роздрібні ціни під час реалізації вищевказаної продукції різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків, то відповідні роздрібні ціни повинні складати: горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,7л міцністю 40% об. - 19,60грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,5л міцністю 40% об. - 14,00грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,45л міцністю 40% об. - 12,60грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,25л міцністю 40% об. - 7,00грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,2л міцністю 40% об. - 5,60грн.; коньяк чотири зірочки ємністю 0,5л міцністю 40% об. - 28,00грн.; коньяк п'ять зірочок ємністю 0,5л міцністю 40% об. - 32,00грн.

В той же час, як було встановлено перевіркою, за даними "Х" звітів електронно-касового апарату DATEKC (фіскальний номер 000113001417, заводський номер ДУ 02020053) та податкових накладних, підприємством здійснена реалізація горілки, лікеро-горілчаних виробів та коньяку за цінами нижче мінімальних роздрібних цін (стор. 69 акту перевірки).

Всього за перевірений період, як зазначив відповідач, підприємство реалізувало алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних цін на роздрібну торгівлю у кількості 14772 пляшок на суму 166243,30 гривень, в той час як при реалізації вищевказаної продукції СЗАТ агрофірма "Крим" повинно було одержати прибуток у сумі 188749,60 гривень за продаж алкогольних напоїв у кількості 14772 пляшок, на які встановлені мінімальні роздрібні ціни згідно з постановою КМУ № 957 від 30.10.2008 року (стор. 71 акту перевірки).

У зв'язку з цим, до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, тобто в розмірі 188749,60 гривень.

В той же час, як свідчать матеріали справи, позивач за видатковими накладними № К-002321 від 17.11.2008 року на суму 1170,00 гривень (в т.ч. ПДВ 195грн.), № К-002322 від 18.11.2008 року на суму 994,50 гривень (в т.ч. ПДВ 165,75грн.), № К-0002353 від 18.12.2008 року на суму 39015,60 гривень (в т.ч. ПДВ 6502,60грн.), № К-0002355 від 22.12.2008 року на суму 81784,48 гривень (в т.ч. ПДВ 13630,74грн.), № К-0002356 від 23.12.2008 року на суму 22003,00 гривень (в т.ч. ПДВ 3667,16грн.), № К-002359 від 24.12.2008 року на суму 1033,80 гривень (в т.ч. ПДВ 172,30грн.), № К-002361 від 25.12.2008 року на суму 21877,42 гривень (в т.ч. ПДВ 3646,24грн.) реалізував фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 алкогольну продукцію в кількості 14772 пляшок всього на суму 167878,80 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що на кожну поставку такої продукції позивачем були виписані податкові накладні, які відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" одночасно є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами.

Вказана реалізація, як встановлено судом, мала місце до анулювання Розпорядженням Департаменту САТ ДПА України від 06.02.2009 року виданої позивачу ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 004835), тобто у період строку її дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування, а оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

Відповідно до наявних у матеріалах справи письмових пояснень фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, вбачається, що він протягом 2007-2009 років на підставі ліцензій серія НОМЕР_2 від 31.07.2007 року та серія НОМЕР_3 від 26.08.2008 року здійснював діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями у належному йому павільйоні АДРЕСА_2, для чого придбавав алкогольні напої у різних постачальників, в тому числі СЗАТ агрофірма "Крим". Протягом листопада-грудня 2008 року ним у належному СЗАТ агрофірма "Крим" магазині в с. Віліне було придбано алкогольної продукції (горілка та коньяк) 14860 пляшок на загальну суму 167878,80 гривень. При цьому письмового договору між ними не укладалось, а придбання товару здійснювалось за видатковими накладними: № К-002321 від 17.11.2008 року на суму 1170,00 гривень, № К-002322 від 18.11.2008 року на суму 994,50 гривень, № К-0002353 від 18.12.2008 року на суму 39015,60 гривень, № К-0002355 від 22.12.2008 року на суму 81784,48 гривень, № К-0002356 від 23.12.2008 року на суму 22003,00 гривень, № К-002359 від 24.12.2008 року на суму 1033,80 гривень, № К-002361 від 25.12.2008 року на суму 21877,42 гривень. Після отримання алкогольної продукції, по мірі його приїздів до Криму та можливості сплатити кошти за неї, він частками розраховувався за придбану продукцію готівкою, у тому ж самому магазині, з якого був відпущений товар.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 25.06.2012 року підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 припинено через визнання її банкрутом, що підтверджується наданим на вимогу суду Державним реєстратором Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2, а.с.235). Вказані обставини унеможливлюють надання ОСОБА_4 первинних бухгалтерських документів на підтвердження придбання протягом листопада-грудня 2008 року алкогольної продукції (горілка та коньяк) 14860 пляшок на загальну суму 167878,80 гривень.

Разом з тим, ненадання третьою особою бухгалтерських документів на підтвердження придбання алкогольної продукції, у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності не може спростовувати сам факт такого придбання, а може лише припускати можливе порушення правил бухгалтерського обліку.

Разом з тим, факт прийняття позивачем готівки підтверджується "Х" звітами електронно-касового апарату DATEKC (фіскальний номер 000113001417, заводський номер ДУ 02020053), який відповідно до довідки ДПІ в Бахчисарайському районі АРК № 1088/10/23-3 від 02.06.2009 року зареєстрований на магазин за адресою: Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 203.

Суд вважає, що оскільки в "Х" звітах не значиться назва покупця, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що вказані кошти надходили від кінцевого споживача, незважаючи навіть на те, що обсяги поставленої продукції (іноді сотні і тисячі плашок) свідчили про зворотне і очевидно не відповідали поняттю "роздрібна торгівля".

Таким чином, з вищевказаних доказів слідує, що спірні господарські операції є оптовою торгівлею алкогольними напоями, адже позивачем здійснювалась діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, а не діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, а тому відповідачем до цін на реалізовану продукцію безпідставно були застосовані роздрібні, а не оптово-відпускні ціни.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим застосування до позивача відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних цін на роздрібну торгівлю у вигляді штрафу в розмірі 188749,60 гривень.

Вказане свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000120023 від 18.01.2009 року в повному обсязі.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, в даній адміністративній справі ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов'язку щодо доведення правомірності прийнятих рішень, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій у спірних рішеннях.

Таким чином, рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим № 00001000023 та №0000120023 від 18 січня 2010 року не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 19.09.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 23.09.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000100023 від 18.01.2010 року про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма "Крим" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879 (один мільйон чотириста шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 35 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про застосування фінансових санкцій №0000120023 від 18.01.2009 року про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма "Крим" фінансових санкцій у вигляді штрафу за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій в розмірі 11290427 (одинадцять мільйонів двісті дев'яносто тисяч чотириста двадцять сім) гривень 90 копійок та фінансових санкцій у вигляді штрафу за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін в розмірі 188749 (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 60 копійок

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.