Постанова № 34358330, 22.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 922/517/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р.та рішеннягосподарського суду Харківської області від 16.04.2013р.у справі№922/517/13-г господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія"простягнення 503467,94грн.,

За участю представників:

- позивача: Чубатюк І.В., дов. №340 від 28.01.2013р.; Чубатюк Р.Ю., дов. №339 від 28.01.2013р.;

- відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" про стягнення 503467,94грн., в тому числі: 405727,9грн. основного боргу, 16594,46грн. пені, 81145,58грн. - 20% штрафу.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог про стягнення основної заборгованості на суму 405727,9грн., пені на суму 27165,85грн., 20% штрафу на суму 81145,58грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2013р. у справі №922/517/13-г (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" 514039,33грн., в тому числі: сума основного боргу -405727,9грн., пеня - 27165,85грн., 20% штраф - 81145,58грн., судовий збір в сумі 10280,79грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. у справі №922/517/13-г (колегія суддів у складі головуючого судді Гончар Т.В., суддів Барбашової С.В., Гребенюк Н.В.) апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013р. у справі №922/517/13-г скасовано в частині стягнення пені у розмірі 36,26грн. та в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Глобал Оушен Лінк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок "Надія" 0,36грн. за подання апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судовими попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013р. у справі №922/517/13-г, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. у справі №922/517/13-г в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині постанову залишити без змін, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Подану скаржником заяву про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій до закінчення їх перегляду в порядку касації, колегією суддів касаційної інстанції відхилено, оскільки заявником не надано доказів видачі судом першої інстанції відповідного наказу у даній справі, прийняття державною виконавчою службою постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом у даній справі, та з огляду на те, що за приписами ст.1211 Господарського процесуального кодексу України, зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 23.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий будинок "Надія" (клієнт) був укладений договір №395/12 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом, за умовами п.1.1, 1.3, 1.4 якого експедитор зобов'язувався за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією і забезпеченням перевезення вантажів ТОВ ТБ "Надія" у великотонажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Транспортно-експедиторські послуги за цим договором надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезень територією України. Експедитор надає клієнту транспортно-експедиторські послуги у відповідності до Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Цивільним та Господарським кодексами України.

У пунктах 2.1.-2.3 договору сторони правочину погодили, що організація виконання експедитором визначених договором послуг здійснюється на підставі заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг, яка оформляється та узгоджується сторонами на кожне перевезення, що є додатком №1 до цього договору та його невід'ємною частиною. В заявці визначаються характеристика вантажу, його особливості, тип і кількість вантажу (контейнерів), вага, маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з урахуванням сплати плати експедитору, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші умови. Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою клієнта та надається експедитору за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти.

За умовами п.3.1.1, 3.1.16 договору експедитор зобов'язався: організовувати транспортно-експедиторське обслуговування на підставі письмової заявки клієнта; надавати клієнту податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, інші документи, що підтверджують факт оплати послуг та додаткових витрат, що виникли у процесі транспортного-експедиторського обслуговування. У п.3.2.4. договору сторони визначили право експедитора на відшкодування додаткових витрат, що виникли при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта.

З договірних умов, визначених сторонами у п.3.3.1, 3.3.3 3.3.8, 3.3.9, 3.3.13 договору суди попередніх інстанцій встановили, що клієнт зобов'язався забезпечити надання не пізніше ніж за 24 години з моменту відправлення вантажу повної, точної і достовірної інформації щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення та іншої необхідної інформації зазначеної у заявці; видати експедитору чи його представнику довіреність, а також необхідні інструкції з перевезення, перевалки, збереження вантажів, оформлення та розсилання вантажної документації, необхідної для виконання експедитором своїх обов'язків; компенсувати витрати експедиторові, пов'язані зі зберіганням, поставкою, простоєм контейнерів під завантаженням, розвантаженням, поверненням та інших витрат пов'язаних з виконанням даного договору; сплатити за рахунками, пред'явленими експедитором у строк не більший ніж 3 банківських дні з часу пред'явлення рахунку; після виконання експедитором послуг, передбачених даним договором зобов'язаний прийняти та підписати акт виконаних робіт. Якщо в межах 5 днів клієнт не повернув підписаний ним акт, послуги рахуються прийнятими клієнтом без зауважень.

За умовами п.4.1-4.4 договору вартість послуг (ставка) погоджується сторонами в заявці. Ціна договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати експедитору, а також витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання цього договору. Розрахунки за цим договором здійснюються клієнтом у безготівковій формі на умовах 100% передоплати суми узгодженої у заявці, якщо інший термін не обумовлено у заявці, узгодженій сторонами. Остаточні розрахунки сторонами здійснюються з урахуванням фактичних витрат експедитора. У разі перевищення витрат експедитора суми, зазначеної в передоплаті, клієнт додатково компенсує понесені експедитором витрати.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов договору, ТОВ Торговий будинок "Надія" було надіслано експедитору заявку на організацію транспортно-експедиторських послуг №304 від 23.07.2012р. та довіреність №8 від 22.07.2012р., за якою клієнт замовив перевезення вантажу залізничним транспортом 55х40'DV футових морських контейнерів з вантажем полівінілхлорид (походження якого є США), що прибув в Одеський морський торговий порт за маршрутом до станції призначення - Харків-Ліски, Південної залізниці. Позивач забезпечив надання послуг експедирування, транспортування, митного оформлення та доставляння вантажу клієнту за коносаментом №ZIMUORF434645 у відпорних контейнерах, наведених в судових рішеннях, залізницею України за залізничними накладними, наведеними в судових рішеннях. Відповідач повернув контейнерне обладнання його власнику (обладнання є власністю лінії ZІМ) в Одеський морський торговий порт залізничним транспортом у наступний строк: 03.08.2012р., 06.08.2012р., 08.08.2012р., 09.08.2012р., 10.08.2012р., 11.08.2012р., 13.08.2012р., 14.08.2012р. за відповідними залізничними накладними. З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведення наведеними доказами доставляння відповідачу вантажу у 55х40'DV футових контейнерах та повернення ним порожнього контейнерного обладнання.

За додаткове зберігання відповідачем завантажених контейнерів та використання контейнерного обладнання понад встановлений строк (демередж): 11х40'DV футових контейнерів позивач поніс додаткові витрати за укладеними в інтересах відповідача договорами з суб'єктами господарювання на транспортно-експедиційне обслуговування з суб'єктами господарювання, в т.ч. з ДП "ГПК України" по договору №09633/К від 31.07.2009р. про порядок надання комплексу послуг, пов'язаних з обробкою контейнерів експедитора на контейнернім терміналі Одеського морського торгівельного порту та з ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" по договору №43Р від 11.03.2010р. щодо організації морських, наземних перевезень та експедирування вантажів у контейнерах, які знаходяться у власності (лізингу) і на праві користування лінії, що увійшли до складу неоплачених рахунків, зокрема: рахунок ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" №14853 від 23.10.2012р. на суму 82030,85грн. (без ПДВ) щодо оплати демереджу на користь судноплавної лінії по 11х40'DV футових контейнерах, акт (надання послуг) №ОУ-0014126D від 25.10.2012р., рахунок ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" №10244 від 27.07.2012р. на суму 17690,4грн. (у т.ч. ПДВ) щодо додаткового зберігання вищезазначених контейнерів, акт (надання послуг) №ОУ-0009734 від 31.07.2012р., договори та відповідні платіжні доручення, оплачені ТОВ "ЗІМ ІНРЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" за платіжними дорученнями від 25.10.2012р. №6027, від 31.07.2012р. №3140.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що з метою відшкодування клієнтом вищезазначених витрат, що увійшли до складу транспортно-експедиторських послуг, позивач направив відповідачу супровідним листом №4916 від 27.08.2012р. - рахунок-фактуру №G-90480 від 02.08.2012р. на суму 531934,14грн., акт виконаних робіт (послуг) №G-90480 від 10.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №4956 від 29.08.2012р. - рахунок-фактуру №G-89181 від 26.07.2012р. на суму 679,4грн., акт виконаних робіт (послуг) №G-90480 від 10.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №4956 від 29.08.2012р. - рахунок-фактуру №G-89232 від 30.07.2012р. на суму 17696,51грн., акт виконаних робіт (послуг) №G-89232 від 10.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №5799 від 24.10.2012р. - рахунок-фактуру №G-103425 від 24.10.2012р. на суму 98437,02грн., акт виконаних робіт (послуг) №G-103425 від 24.10.2012. у двох примірниках. Відповідач частково оплати вказані рахунки: №G-90480 від 02.08.2012р. на суму 531934,14грн. та №G-89181 від 26.07.2012р. на суму 679,4грн., що підтверджується реєстрами Одеського відділення публічного акціонерного товариства "Марфін банк" платежів по рахунку позивача, решта рахунків №G-89232 від 30.07.2012 на суму 17696,51грн. та №G-103425 від 24.10.2012р. на суму 98437,02грн. в порушення умов п.3.3.9 договору не оплачені, внаслідок чого заборгованість за рахунками станом на 22.01.2013р. склала 116133,53грн.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за довіреністю №9 від 02.08.2012р. позивач забезпечив надання послуг експедирування, транспортування, митного оформлення та доставляння вантажу клієнту за коносаментом №ZIMUORF435894 у відповідних 55 контейнерах залізницею України за залізничними накладними, наведеними в судових рішеннях. Відповідач повернув 20.08.2012р., 21.08.2012р., 22.08.2012р., 23.08.2012р., 25.08.2012р., 26.08.2012р. контейнерне обладнання його власнику в Одеський морський торговий порт залізничним транспортом за відповідними залізничними накладними, зазначеними в судових рішеннях. З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про доведення позивачем належними доказами доставляння відповідачу вантажу у 55х40'DV футових контейнерах та повернення ним порожнього контейнерного обладнання.

За виставлення та зважування 7х40'DV футових контейнерів позивачем понесені додаткові витрати перед ДП "ГПК України" та оплачено рахунки ДП "ГПК України" №11213 від 15.08.2012р. на суму 6474,34грн. (у т.ч. ПДВ) та №11037 від 15.08.2012р. на суму 2848,7грн. (у т.ч ПДВ), за платіжними дорученнями №3948 від 23.08.2012р., №3140 від 31.07.2012р. та актами виконаних робіт.

За додаткове зберігання та повторне візування завантажених контейнерів позивачем понесені додаткові витрати перед ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД", у зв'язку з чим ним оплачено рахунки ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" №10844 від 10.08.2012р. на суму 9856,08грн. (у т.ч. ПДВ), №11200 від 18.08.2012р. на суму 500грн. (у т.ч. ПДВ), за платіжним дорученням №3565 від 10.08.2012р. та актами (надання послуг) №ОУ- 0010171 від 10.08.2012р., №ОУ-0010502 від 17.08.2012р.

За використання контейнерного обладнання понад встановлений строк (демередж) позивачем понесені додаткові витрати перед ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" та оплачено рахунок ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ Україна СЕРВІСИЗ ЛТД" №14849Б від 23.10.2012р. на суму 66467,96грн. (без ПДВ), за платіжним дорученням №5974 від 24.10.2012р. та актом №ОУ-0014072Б від 24.10.2012р.

З метою відшкодування клієнтом вищезазначених витрат, що увійшли до складу транспортно-експедиторських послуг, позивачем направлені відповідачу супровідним листом №4916 від 27.08.2012р. - рахунок-фактура №G-90686 від 07.08.2012р. на суму 531934,13грн. (оплачений), акт виконаних робіт (послуг) №G-90686 від 20.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №4956 від 29.08.2012р. - рахунок-фактура №G-91963 від 15.08.2012р. на суму 2357,94грн. (оригінал), акт виконаних робіт (послуг) №G-91963 від 20.08.2012 у двох примірниках; супровідним листом №4956 від 29.08.2012р. - рахунок-фактура №G-92284 від 17.08.2012р. на суму 10356,53грн. (оригінал), акт виконаних робіт (послуг) G-92284 від 20.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №5799 від 24.10.2012р. - рахунок-фактура №G-103426 від 24.10.2012р. на суму 79761,55грн. (оригінал), акт виконаних робіт (послуг) G-103426 від 24.10.2012р. у двох примірниках. Відповідач оплатив лише рахунок №G-90686 від 07.08.2012р. на суму 531934,13грн., що підтверджено реєстром Одеського відділення публічного акціонерного товариства "Марфін банк" платежів по рахунку позивача, решта рахунків відповідач в порушення умов п.п.3.3.9 договору не оплатив, внаслідок чого заборгованість відповідача станом на 22.01.2013р. склала 92476,02грн.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за довіреністю №10 від 09.08.2012р. позивач забезпечив надання послуг експедирування, транспортування, митного оформлення та доставляння вантажу клієнту за коносаментом №ZIMUORF437006 у 57 контейнерах, наведених в судових рішеннях, залізницею України за залізничними накладними: №41829490 від 16.08.2012р. та № 41848219 від 17.08.2012р. Відповідач 27.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р., 30.08.2012р., 02.09.2012р., 04.09.2012р. повернув контейнерне обладнання його власнику в Одеський морський торговий порт залізничним транспортом за наведеними в судових рішеннях залізничними накладними. З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведення позивачем належними доказами доставляння відповідачу вантажу у 57х40'DV футових контейнерах та повернення ним порожнього контейнерного обладнання.

За понаднормове зберігання контейнерів позивачем оплачено рахунок ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ Україна СЕРВІСИЗ ЛТД" №11053 від 15.08.2012р., на суму 7950,96грн. (без ПДВ), за платіжним дорученням №3687 від 15.08.2012р. та актом (надання послуг) №ОУ-0010372 від 15.08.2012р.

За виставлення та зважування 4х40'DV футових контейнерів з вантажем відповідача позивачем понесені додаткові витрати перед ДП "ГПК України" та оплачено рахунки ДП "ГПК України" №11978 від 29.08.2012р., №11348 від 20.08.2012р. за платіжними дорученнями №4275 від 05.09.2012р., №4027 від 28.08.2012р. та актами (надання послуг) №ОУ-0010678 від 21.08.2012р., №ОУ-0014172Б від 25.10.2012р.

За понаднормове зберігання контейнерів позивачем оплачено рахунок ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" №11333 від 21.08.2012р. на суму 4412,88грн. (у т.ч. ПДВ), за платіжним дорученням №3807 від 21.08.2012р. та актом (надання послуг) №ОУ-0010678 від 21.08.2012р.

За використання контейнерного обладнання понад встановлений строк (демередж) позивачем понесені додаткові витрати перед ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД", у зв'язку з чим ним оплачено рахунок ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ Україна СЕРВІСИЗ ЛТД" №14856Б від 23.10.2012р. у сумі 152841,29грн. (без ПДВ), за платіжним дорученням №5028 від 25.10.2012р. та актом №ОУ-0014172Б від 25.10.2012р.

З метою відшкодування клієнтом вищезазначених витрат, що увійшли до складу транспортно-експедиторських послуг, позивач направив відповідачу супровідним листом №4916 від 27.08.2012р. рахунок-фактуру №G-91944 від 14.08.2012р. на суму 551277,25грн. (оплачений), акт виконаних робіт (послуг) №G-91944 від 20.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №4956 від 29.08.2012р. - рахунок-фактуру №G-91976 від 15.08.2012р. на суму 7953,04грн. (оригінал), акт виконаних робіт (послуг) №G-91976 від 20.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №4956 від 29.08.2012р. - рахунок-фактуру №G-92313 від 20.08.2012р. на суму 1342,82грн. (оригінал), акт виконаних робіт (послуг) №G-92313 від 20.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №4956 від 29.08.2012р. - рахунок-фактуру №G-92430 від 20.08.2012р. на суму 4412,94грн. (оригінал), акт виконаних робіт (послуг) №G-92430 від 20.08.2012р. у двох примірниках; супровідним листом №5799 від 24.10.2012р. - рахунок-фактуру №G-103427 від 24.10.2012р. на суму 183409,55грн. (оригінал), акт виконаних робіт (послуг) G-103426 від 24.10.2012р. у двох примірниках (оригінали). Відповідач оплатив лише рахунок №G-91944 від 14.08.2012р. на суму 551277,25грн., що підтверджено реєстром Одеського відділення публічного акціонерного товариства "Марфін банк" платежів по рахунку позивача, решта рахунків відповідачем в порушення п.п.3.3.9 договору не оплачено, внаслідок чого заборгованість відповідача за вищезазначеними рахунками склала 197118,35грн.

Водночас судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за довіреностями №8 від 22.07.2012р., №9 від 02.08.2012р. та №10 від 09.08.2012р. відповідач надав позивачу право здійснювати від імені клієнта всі необхідні дії, пов'язані з транспортно-експедиційним обслуговуванням, отриманням та доставкою контейнерів. Умовами п.3.2.4, 3.3.8 договору сторони передбачили, право експедитора на відшкодування додаткових витрат, що виникли при виконанні договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта, та обов'язок клієнта компенсувати витрати експедиторові пов'язані зі зберіганням, доставкою, простоєм контейнерів під завантаженням, розвантаженням, розмитненням, поверненням та інших витрат, пов'язаних з виконанням укладеного договору. З поданих позивачем коносаментів №ZIMUORF434645 від 06/20/12, №ZIMUORF437006 від 07/06/12 та №ZIMUORF435894 від 06/28/12, в яких відповідач є вантажоодержувачем та сповіщеною стороною щодо умов та тарифів, судами з'ясовано відображення на останньому аркуші умов та тарифів перевізника, у тому числі - ставки демереджу при умові імпорту вантажу в Україну, здійснення витрат перевізника щодо повернення порожнього контейнеру за рахунок одержувача та витрат на технічну обробку, які оплачуються в порту призначення. З листа ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД" від 27.02.2012р. №1095, адресованому позивачу, судом апеляційної інстанції зазначено про викладення в ньому повної розшифровки розрахунків сум, витрат пред'явлених до сплати наданих за зберігання та демередж послуг по кожному з коносаментів.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що позивач направив відповідачу претензію №032 від 04.01.2013р. (отриману останнім, але залишену без відповіді) про сплату суми заборгованості за коносаментами №ZIMUORF434645 від 06/20/12, №ZIMUORF437006 від 07/06/12 та №ZIMUORF435894 від 06/28/12, як понесені позивачем витрати з метою виконання умов договору.

Водночас надав правову оцінку умовам п.п.2.1-2.4 договору, вказав про погодження сторонами складання та надання клієнтом за узгодженою формою заявки експедитору, здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, встановив наявність однієї заяви підписаної між сторонами, відсутність звернення відповідача до позивача з пропозицією підписання оформленої ним іншої заявки, надання відповідачем на ім'я позивача письмових довіреностей (на кожне окреме перевезення) з повноваженнями здійснювати експедирування, транспортування, митне оформлення, отримання та доставляння вантажів, які надійшли за вказаними у них коносаментами, надані позивачем, суд апеляційної інстанції зазначив про ненадання відповідачем доказів відступлення від порядку узгодження послуг, передбаченого умовами укладеного договору.

Зважаючи на вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, врахував приписи ст.929, ч.1 ст.932, ч.1, 3, 4 ст.933 Цивільного кодексу України, ст.1, ч.2 ст.4, ст.ст.9, 10, 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", вірно встановив підтвердження позивачем понесення витрат по оплаті за зберігання, демередж контейнерів з метою виконання договору транспортного експедирування, укладеного з відповідачем, неспростування відповідачем підстав нарахування штрафу за прострочення повернення контейнерного обладнання, наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за вказаними коносаментами, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з вірним висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 405727,9грн.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. (Постанова Верховного суду України від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011).

Врахував вказані договірні умови, приписи ст.ст.11, 509, 525, 526, 546, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачену у п.5.8 договору відповідальність у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу за порушення клієнтом термінів оплати послуг, визначених у п.п.3.3.9 договору, невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати направлених позивачем рахунків, виставлених на виконання умов договору, перевірив правильність здійсненого позивачем розрахунку пені на суму 27165,85грн. та 20% штрафу на суму 81145,58грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті 405727,9грн., встановив неправильне визначення позивачем дати виникнення прострочення та кількості днів у 2012р. та помилкове його прийняття судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу на суму 81145,58грн. та пені на суму 27129,59грн., скасувавши рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені на суму 36,26грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові, залишивши без змін в решті судове рішення.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, п.п.1, 5 п.2 ч.2 Закону України "Про судовий збір", слід стягнути зі скаржника на користь Державного бюджету України 1541,75грн. судового збору, недоплаченого за подання касаційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. у справі №922/517/13-г - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" (62416, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Пісочин, вул. Крупської, буд. 15-а, код ЄДРПОУ 25612905) на користь Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, банк - ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку - 820019, код за ЄДРПОУ - 38004897, код бюджетної класифікації - 2203004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254) 1541(одну тисячу п'ятсот сорок одну)грн. 75коп. судового збору за подання касаційної скарги. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко