Рішення № 34357777, 14.10.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22360/13-ц

Провадження №2/761/7609/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 жовтня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києвав складі головуючого суддіМальцева Д.О.при секретарі Жигня І.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Рітейл - Страхування», третя особа ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування та пені,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ПрАТ "Страхова компанія «Рітейл-Страхування» (далі відповідач), третя особа ОСОБА_4 про визнання страхового випадку, зобов'язання вчинити дії та стягнення страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.12.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за яким було застраховано автомобіль «Ніссан Алмера» д.р.н НОМЕР_2 (далі автомобіль).

21 березня 2013року у м. Києві на перехресті вул. Ілліча та вул. Сормовської відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. На місце пригоди відповідач направив свого представника - аварійного комісара ТОВ «Юніверсал Ассистанс», який здійснив огляд пошкодженого автомобіля та склав акт огляду отриманих автомобілем пошкоджень.

25 березня 2013 року на виконання умов договору позивач надав автомобіль для проведення огляду на станцію технічного обслуговування ТОВ «Лайф-Авто» на якій складено рахунок вартості відновлювального ремонту та надано відповідачу для виплати страхового відшкодування.

Враховуючи повну бездіяльність та ігнорування умов договору страхування з боку відповідача, позивач був змушений 23.04.2013р. звернутися до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте відповідач відмовляється виконувати умови договору.

Внаслідок невиконання умов договору позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності із заявою про проведення оцінки вартості відновлювального ремонту. Згідно наданого висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 52125,18 грн.

Позивач вказує, що внаслідок безпідставної відмови відповідача у виконанні умов договору, позивачеві завдано моральну шкоду у розмірі 10000грн., яку він просить стягнути на свою користь. Крім цього, у зв'язку з безпідставною відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 2534,26 грн., 3% річних у розмірі 526,97грн. та витрати пов'язані з проведенням оцінки у розмірі 390 грн., відправкою поштової кореспонденції на адресу відповідача у розмірі 49,68грн. Всього позивач просить стягнути на свою користь 65842,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що в діях позивача вбачаються ознаки злочину передбаченого ст.15 ст.190 КК України, які виражені у цілеспрямованому укладанні договору страхування та в подальшому незаконного отримування страхового відшкодування про що свідчить відповідна заява відповідача до правоохоронних органів та довідка слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві про прийняття та реєстрацію заяви. Таким чином, представник відповідача вважає, що у позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третю особу дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 07.12.2012р. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за яким був застрахований транспортний засіб «Ніссан Алмера», д.н.з.НОМЕР_2.

Відповідно до п.2.2 договору страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодо набувачу) за шкоду, пов'язану з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого транспортного засобу, а страхувальник зобов'язується сплачувати страховий платіж у визначені строки та виконувати умови цього договору .

Відповідно до п.3.2 договору страховий випадок - подія, передбачена п.3.1 частини Б цього договору, що відбулась та призвела до пошкодження, знищення чи втрати застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання.

21 березня 2013року у м. Києві на перехресті вул. Ілліча та вул. Сормовській відбулась ДТП внаслідок, якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2013року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 10.1.1 договору при виникненні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніше 24 годин як тільки стане відомо про випадок викликати відповідні компетентні органи, висновки яких будуть прийняті страховиком як належні та достатні докази для визнання події як страхового випадку.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що 21.03.2013 року позивач звернувся до відповідача із письмовим повідомленням про пошкодження автомобіля.

Відповідно до п.12.1 договору з дати отримання всіх необхідних документів страховик протягом десяти робочих днів зобов'язаний прийняти одне з наступних рішень: про виплату страхового відшкодування; про відстрочку щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє страхувальника протягом п'яти робочих днів з дати прийняття такого рішення; відмову у виплаті страхового відшкодування, про що також письмово повідомляє страховика протягом п'яти робочих днів.

Відповідно до п.12.3 договору у випадках, коли надані документи суперечать один одному або не дають можливості однозначно з'ясувати обставини, причини, характер, розмір збитку, особу винну в настанні страхової події - страховик відстрочує прийняття рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування і строк може бути подовжений до шістдесяти робочих днів з дати отримання останнього документа для з'ясування обставин страхового випадку, про що страховик письмово повідомляє страхувальника/вигодонабувача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення наведених умов договору не прийняв будь-яке з наведених рішень та у встановлений строк про прийняте рішення позивача не повідомив.

Відповідно до п.12.11.11 страхове відшкодування визначається в розмірі збитків.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

16 липня 2013 року позивач уклав з ТОВ «ЕКСПЕРТПЛЮС» договір № 01/16 щодо встановлення вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля. За проведене дослідження позивачем сплачено 390 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 11 від 12.09.2013р.

10 серпня 2013 року експертом надано висновок № 45 згідно якого вартість матеріального збитку завданого власнику застрахованого автомобіля за винятком вартості робіт складає 41568,35грн.

Проте позивач просить стягнути на його користь 52125,18 грн. належним чином не обґрунтувавши різницю між розміром шкоди встановленої експертом та сумою яку він просить стягнути. За таких обставин суд вважає що позовні вимоги у частині стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню.

Положеннями ст. 991 ЦК України та розділом 13 договору страхування встановлено перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Разом з тим, відповідно до ст. 10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно з вимогами ст.ст.57 - 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Протягом всього часу розгляду справи судом не здобуто, а представником відповідача не надано належних та допустимих доказів які у відповідності до вимог цивільного законодавства та умов договору стали підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, як і не надано доказів щодо прийняття рішення про його відстрочку.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення на його користь суми страхового відшкодування та витрат пов'язаних з проведенням експертного дослідження є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Крім цього, відповідно до п.16.1 договору за невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла на момент прострочення платежу, за кожен день прострочення цього платежу.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо прийняття рішення про виплату страхового відшкодування відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 2044, 25 грн.

Разом з тим, вимоги позивача щодо застосування положень ч.2 ст. 625 ЦК України не підлягає застосуванню, ураховуючи те, що сторонами встановлений інший розмір пені, що підлягає стягненню.

Крім цього, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення завданої морально шкоди виходячи з наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в стравах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема п. 4 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Крім цього, даною постановою передбачено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

В даному випадку мають місце договірні відносини, які склалися між сторонами, а договором, укладеним між позивачем та відповідачами, не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 440,02грн. судових витрат.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 626, 629, 979, 991, 1192 ЦК України, ст.16 Закону України «Про страхування», ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Рітейл - Страхування», третя особа ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та пені - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Рітейл - Страхування» (м. Київ, вул.Хрещактик, 6, код ЄДРПОУ 30930046) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.п.н.НОМЕР_3), 41568,35 грн. страхове відшкодування, 2044,25 грн. пені, 390 грн. витрат пов'язаних з проведенням експертного дослідження та 440,02грн. судових витрат, а всього 44442,62грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя