Рішення № 34357585, 23.10.2013, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2862/13-ц

Провадження № 2/177/1030/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 жовтня 2013 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Гофмеклер М. Д.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бугаєнко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 04.10.2013 року, уточнюючи позовні вимоги в ході судового засідання, просив суд стягнути з відповідача - ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО» заборгованість по заробітній платі у розмірі 11997,56 грн., 6890,88 грн. в рахунок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що з 26.03.2013 року по 28.08.2013 року він працював в ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО», спочатку на посаді головного енергетика, а згодом - виконуючим обов'язки головного інженера підприємства. 28.08.2013 року він був звільнений за власним бажанням. В порушення ст. 116 КзПП України з ним не було проведено розрахунку при звільненні, при цьому сума заборгованості по заробітній платі склала 11997,56 грн., яка не виплачена йому до цього часу.

У зв'язку з цим він просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 11997,56 грн., та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2013 року по 18.10.2013 року в розмірі 6890,88 грн.

Крім того, просив стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., мотивуючи тим, що несвоєчасна виплата заробітної плати при звільненні спричинили йому моральні страждання, адже він змушений був відмовляти собі у всьому, будучи батьком 3 річної дитини - був позбавлений можливості забезпечити їй необхідне харчуванням та одягом, крім цього сам перебував на лікуванні та потребував коштів, а тому змушений був позичати гроші у знайомих, що принижувало його гідність. Позивач вказував, що з вини відповідача його звичайний спосіб життя змінився, він втратив нормальні життєві зв'язки, втратив почуття довіри до людей.

Представник відповідача Бугаєнко О.С., який діє на підставі п. 10 статуту ДП «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО» та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.03.2012 року (а.с. 29, 95-107) в судовому засіданні позовні вимоги в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 11997, 56 грн. визнав в повному обсязі. Вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди не визнав, мотивував це тим, що виплата нарахованої заробітної плати в день звільнення не була проведена через відсутність коштів у підприємства, через наявність дебіторської заборгованості, крім цього, майже одразу після звільнення ОСОБА_1 працевлаштувався до іншого підприємства, де і отримував заробітну плату.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - підлягає задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення моральної шкоди - частковому задоволенню, з наступних законних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1, він працював в ДП«Криворізьке «Райагропроменерго» з 26.03.2013 року по 28.08.2013 року (а.с.7-9, 34). Вказаний факт не заперечувався сторонами.

28.08.2013 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за ст. 38 КзПП України - за власним бажанням, що підтверджується наказом по підприємству № 47-К від 28.08.2013 року (а.с.10).

Згідно довідки ДП Криворізьке «Райагропроменерго» від 28.08.2013 року, заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 на день звільнення склала 11997,56 грн.(а.с. 17-18). Вказаний розмір заборгованості по заробітній платі не оспорювався сторонами, а тому в силу ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню. Оскільки вимоги в частині заборгованості по заробітній платі визнані відповідачем в повному обсязі, то суд вважає за необхідне задовольнити їх і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 11997,56 грн.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність роботодавця у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При цьому, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає спори в межах заявлених позовних вимог.

Оскільки заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, незважаючи на відсутність спору про її розмір, не виплачена на час розгляду справи, а позивач наполягав на стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2013 року по 18.10.2013 року, то суд, виходячи з принципу диспозитивності, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в цій частині в повному обсязі, виходячи зі наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пункт 8 Порядку передбачає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Так, судом встановлено, позивач був звільнений 28.08.2013 року, отже останніми 2 місяцями, які передували його звільненню були червень та липень 2013 року (а.с. 27). Згідно табеля обліку робочого часу ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО», в червні ОСОБА_1 пропрацював -18 робочих днів, за що йому було нараховано заробітну плату - 3773 грн., а в липні - 24 робочі дні, за які нараховано заробітну плату - 4048,90 грн. (а.с. 28, 40-43).

Отже, середньоденна заробітна плата позивача складала: 7821,9 грн.( 3773грн. + 4048,9 грн.) (сума заробітної плати за період червень-липень 2013 року) \ 42 (кількість робочих днів за період червень-липень 2013 року) =186, 24грн. (середньоденна заробітна плата ОСОБА_1).

Період затримки заробітної плати належної ОСОБА_1 при звільненні, за період з 29.08.2013 року по 18.10.2013 року, складає 37 робочих днів (2 дні серпень, 21 день - вересень, 14 днів - жовтень 2013 року) (а.с. 130), а отже сума середнього заробітку за час затримки розрахунку дорівнює: 186, 24 грн. х 37 роб. днів = 6890,88 грн., яка і підлягає стягненню, в силу ст.. 117 КЗпП України

Заперечення представника відповідача в частині невизнання вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд не приймає до уваги, оскільки право працівника на проведення таких виплат передбачено ст. 117 КзПП України. Факт працевлаштування ОСОБА_1 в ЗАТ «Криворіжцемремонт», на наступний день після звільнення з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО», згідно ст. 117 КЗпП України не позбавляє його права на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку та не виключає відповідальності ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО», за допущене порушення трудових прав ОСОБА_1 Разом з тим, закон не забороняє враховувати вказані факти при визначенні розміру моральної шкоди.

Доводи представника відповідача про те, що причиною не проведення розрахунку при звільненні була значна дебіторська заборгованість, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-64\13, який є обов'язковим для всіх судів в силу ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Допущене відповідачем порушення трудового законодавства завдало позивачу моральні страждання, оскільки він був позбавлений гарантованого ст. 43 Конституції України права на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя та право на своєчасне одержання винагороди за працю. Позбавлення його такого права, призвело до змін звичного для нього способу життя, він був позбавлений можливості задовольнити елементарні потреби людини в харчуванні, лікуванні, був змушений позичати кошти у знайомих, що принижувало його людську гідність, оскільки він фактично заробив кошти своєю працею, але не міг ними розпорядитися. Крім цього, як вбачається з довідки ЗАТ «Криворіжцемремонт» від 17.10.2013 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні (а.с.36), а тому дійсно потребував коштів. У зв'язку з вище викладеним, суд вважає доведеним факт порушення з вини відповідача законних прав ОСОБА_1, а також те, що вказане порушення призвело до моральних страждань останнього, змінило звичний для нього спосіб життя та вимагало додаткових зусиль для його організації.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер допущеного відповідачем порушення, а саме те, що воно не було безпідставним (зумовлене існуванням значної дебіторської заборгованості (а.с. 44-94)), розмір та глибину душевних страждань позивача, його стан здоров'я, те, що вже на наступний день після припинення трудових відносин з відповідачем він працевлаштувався на інше місце роботи, де отримував заробіток, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково - в розмірі 500 грн., в задоволенні решти вимог відмовити.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому на підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 229,40 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, п. 1 ч. 1 ст. 5 Законом України «Про судовий збір», Постановою КМУ № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року, п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-64\13, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208 ч.1 п. 2, 213, 215, ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО» код ЄДРПОУ 03048837 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 11 997 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 56 копійок, в рахунок заборгованості по заробітній платі, 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 88 копійок, в рахунок середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, та 500 (п'ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО» код ЄДРПОУ 03048837 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 19 388 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 44 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКЕ «РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО» код ЄДРПОУ 03048837 на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять гривень) грн. 40 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах заробітної плати, але не більш ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: