Постанова № 3435701, 24.06.2008, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а - 1552/ 08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2008 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

при секретарі судового засідання Мезнер О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція (далі Ізмаїльська ОДПІ) звернулась до суду з позовом у якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. заборгованість в сумі 128451,81грн. до бюджету: -податок на додану вартість в сумі 85086,81грн, податок з доходів фізичних осіб -СПД в сумі 43365грн.,

В судовому засіданні представник ОДПІ позовні вимоги підтримав, мотивуючи це тим, що протягом 2004 року ФОПОСОБА_1. був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності на звичайній системи оподаткування, та зареєстрований як платник податку на додану вартість. Протягом 2004 року він подавав декларації у яких зазначав відсутність діяльності та доходу, але на його рахунок у банку у 2004 році надходили кошти від господарської діяльності, які не декларувались їм, внаслідок чого були донараховані суми з податку на додану вартість та податок з доходів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, але до суду надійшли письмові заперечення відповідача у яких він просив відмовити у стягненні штрафних санкцій, так як строк для звернення до суду встановлений ст.250ГК України становить шість місяців, який позивач на його думку пропустив.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 05.09.2002 року (а.с.5), та знаходиться на обліку як платник податків в Ізмаїльській об'єднаної державної податкової інспекції з 06.09.2002 року (а.с.6).

Протягом 2004 року відповідач подавав звітність до позивача з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість у яких зазначав відсутність господарської діяльності та доходу взагалі (а.с.41,42,47-59).

В зв'язку з подачею ОСОБА_1. заяви до відповідача про припинення платника податків (а.с.60) 21.11.2006 року працівниками Ізмаїльської ОДПІ була проведена документальна позапланова перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів ФОПОСОБА_1. у період з 01.01.2004 по 02.11.2006 року за наслідками якої був складений акт НОМЕР_1 від 21.11.2006 року, з змістом якого був ознайомлений відповідач, про що свідчить його підпис наприкінці акту (а.с.7-11).

В акті були встановлені порушення податкового законодавства, а саме незадекларування податкових зобов'язань з ПДВ при відвантажені товарів та несплата до бюджету ПДВ на суму 56790грн. протягом січня -липня 2004 року, та несплата податку з доходів від підприємницької діяльності: сума валового доходу за 2004 рік склала 533730,13грн.

На підставі висновків вказаного акту ОДПІ 23 листопаду 2006 року направило відповідачу податкові повідомлення рішення НОМЕР_2 у якому визначило відповідачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 56790грн. та штрафними санкціями на суму 28395грн. та повідомлення -рішення НОМЕР_2 у якому визначило відповідачу податкове зобов'язання з податку з доходів від підприємницької діяльності на суму 43365(а.с.13).

В зв'язку з поверненням листів направлених до відповідача вказані повідомлення рішення були розташовані на дошці податкових оголошень(а.с.61).

15 січня 2007 року на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога на суму 128451,81грн., а 22 лютого 207 року направлена друга податкова вимога (а.с.15,16).

На вказані повідомлення -рішення скарги від відповідача не надходили та в адміністративному порядку оскаржені не були та є узгодженими.

Судом встановлено, що протягом 2004 року на рахунок відповідача у Одеському обласному філіалу АППБ „АВАЛЬ” надійшли кошти на суму 533730,13 в т.ч. ПДВ 88956,80грн. від господарських операцій, про що свідчить копії виписок з поточного рахунку за період 01.01.2004-01.01.2006 року (а.с.43-46).

Проте відповідач податок з доходу фізичної особи відповідно до вимог ст.3 та ст.22.3 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” №889 від 22.05.2003 року з розрахунку- 13 відсотків з доходу  фізичних осіб у розміру 43365грн. не сплатив. Крім того відповідач порушив п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” - занизив суму зобов'язань зі сплати ПДВ на 56790грн., про що свідчать копії податкових декларацій з ПДВ за 2004 рік (а.с.49-59).

На суму заборгованості було нараховано штрафні санкції згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2002року (надалі ЗУ №2181), який визначає, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тому суд погоджується з розрахунком відповідача (а.с.12) та застосуванням до відповідача штрафних санкцій з несвоєчасної сплати ПДВ у 2004 році на суму 28395грн.

Суд також погоджується з розрахунком суми доходу отриманим відповідачем у 2004 році з застосуванням розділу ІV Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян” та сумою податку який підлягав до сплаті до бюджету за 2004 рік.

Щодо заяви відповідача про пропущення строку звернення до суду за стягненням штрафних санкцій, то суд з цим не погоджується, так як ст..250 Господарського кодексу України поширюється на адміністративно-господарські санкції, які встановлюються за порушення правил здійснення господарської діяльності та не розповсюджується на штрафні санкції які виникли з податкових зобов'язаннь.

Згідно ст.17.3 ЗУ №2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Термін стягнення податкового боргу визначений п.п. 15.2.1 ст.15 ЗУ №2181: у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене суд приходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7-9,158,160,163КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (код 2537005336) до бюджету:

податок на додану вартість в сумі 85086,81грн. на рахунок 31118029700014 код платежу 14010100, одержувач УДК в Ізмаїльському районі ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214695, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області МФО 828011;

податок з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 43365 грн. на рахунок 33215801700014 код платежу 11010200, одержувач УДК в Ізмаїльському районі ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214695, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області МФО 828011.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Е.А.Іванов