Постанова № 34356188, 17.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 року Справа № 904/1221/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Чорноморченко М.Є. представник, довіреність №113юр від 13.08.2012р.;

від відповідача: Мирошниченко М.О. представник, довіреність №б/н від 07.02.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2013р. по справі №904/1221/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м.Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Практика", м. Дніпропетровськ

про визнання укладеним типового договору

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі ПАТ "Дніпрогаз") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Практика" (далі ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Практика") про визнання Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-12466/139413 від 01.01.2013р. укладеним в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2013р. по справі №904/1221/13-г (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково: визнано Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-Пр-12466/139413 від 01.01.2013р. укладеним в редакції позивача з викладенням спірних пунктів у наступній редакції:

- п. 2.2.3 договору викладено в наступній редакції "Постачання газу здійснюється в разі: наявності у споживача комерційного вузла обліку природного газу, який відповідає вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618";

- п. 2.5 договору викладено в редакції позивача: "Споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку у випадку якщо газоспоживання здійснюється протягом місяця нерівномірно; приймання-передача газу протягом місяця поставки здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше +/- 5,0% (п'ять відсотків); при перевищенні добової норми споживання газу споживачем без узгодження з постачальником споживач має самостійно обмежити (припинити) споживання газу власними об'єктами до приведення споживання газу у відповідність до встановлених договором норм; при невиконанні такої вимоги постачальник має право здійснити примусове обмеження (припинення) постачання газу в установленому законодавством порядку";

- п. 2.8.2 договору викладено в редакції відповідача: "У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт або ненадання письмової обґрунтованої відмови від їх підписання у строк, передбачений п. 2.8. цього договору, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника";

- п. 2.8.3 - виключено;

- п. 3.2 договору викладено в редакції відповідача: "Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за № 67/11941 (надалі за текстом - Правила), та Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012р. №1181";

- п. 3.4 договору викладено в редакції типового договору: "Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології; споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території споживача";

- п. 4.6 договору викладено в редакції відповідача: "Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору; авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 50% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу: планові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі в наступному порядку: 30% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу - до 10 числа розрахункового місяця; 20% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу - до 15 числа розрахункового місяця; споживач самостійно розраховує суму платежів, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період; у разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці; у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим; у разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу; у разі, якщо на дату укладення даного договору за споживачем обліковується переплата за договором на постачання природного газу, який діяв у попередньому періоді, то така переплата зараховується, як попередня оплата по цьому договору; у разі, якщо на дату припинення дії даного договору за споживачем обліковується переплата за даним договором, то така переплата зараховується, як попередня оплата за договором, укладеним на наступний період постачання газу, або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу; у разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку";

- п. 6.2.3 - виключено;

-п. 6.5 договору викладено в редакції відповідача: "Постачальник не несе відповідальності перед споживачем за порушення умов договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили";

- п. 6.6 - виключено.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Практика" на користь ПАТ "Дніпрогаз" судовий збір у розмірі 573, 50 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Дніпрогаз" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2013р. по справі №904/1221/13-г скасувати частково та прийняти нове рішення, яким визнати договір №2013/П-ПР-12466/139413 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013р. укладеним з викладенням пунктів 2.2.3, 3.2, 3.4, 4.6 в редакції позивача.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на обґрунтованість та правомірність включення до договору пунктів 2.2.3, 3.2, 3.4, 4.6 договору саме в редакції позивача; на порушення господарським судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Практика" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2013р. у справі №904/1221/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В грудні 2012р. ПАТ "Дніпрогаз" на адресу ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Практика" був направлений проект Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-12466/139413 від 01.01.2013р. у двох примірниках.

Частинами 3 та 4 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Практика" листом №2-Г від 15.01.2013р. направило позивачу один примірник договору №2013/П-ПР-12466/139413 разом з протоколом розбіжностей до нього у двох примірниках.

Протокол розбіжностей розглянуто позивачем та підписано з протоколом узгодження розбіжностей, який отримано відповідачем 04.02.2013р.

Сторонами не було досягнуто згоди щодо пунктів 2.2.3, 2.5, 2.8.2, 2.8.3, 3.2, 3.4, 4.6, 6.2.3, 6.5, 6.6 Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-Пр-12466/139413 від 01.01.2013р.

Згідно п. 5.1.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13.09.2012р. №1181 "Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб", договір на постачання природного газу за регульованим тарифом є документом, який регулює відносини між постачальником природного газу за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на території, затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін; договір на постачання природного газу за регульованим тарифом укладається відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2011р. за №1155/19893; постачання природного газу без укладення договору з гарантованим постачальником не допускається; договір на постачання природного газу за регульованим тарифом не укладається у разі використання природного газу постачальником за регульованим тарифом на власні потреби з власного підтвердженого обсягу.

Гарантований постачальник - визначене у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу (п.1.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб).

В п. 3 постанови НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.2011р. за №1155/19893, "Про затвердження Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом" постановлено суб'єктам господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом до 1 січня 2012 року.

Отже, укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим.

Господарським судом по даній справі: п. 2.2.3 прийнято частково в редакції позивача, п. 2.5. договору прийнято в редакції позивача, п. п. 2.8.3. 6.2.3, 6.6 договору виключено, п. п. 2.8.2, 3.2, 4.6, 6.5 договору прийнято в редакції відповідача, п. 3.4 договору прийнято в редакції Типового договору.

Позивач не погодився з рішенням господарського суду в частині щодо пунктів 2.2.3, 3.2, 3.4 та 4.6 договору та наполягає на їх викладенні в редакції позивача.

Пункт 2.2.3 договору викладено позивачем у наступній редакції: "Постачання газу здійснюється в разі: наявності у споживача комерційного вузла обліку природного газу, який відповідає вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618 та узгоджений з постачальником".

В п. 5.1.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб та в п. 5.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання передбачено, що укладення договору на постачання природного газу за регульованим тарифом та постачання газу споживачу можливе за умови наявності у споживача комерційного вузла обліку природного газу, що відповідає нормативно-технічним характеристикам для проведення розрахунків.

Оскільки постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу, то включення до договору на постачання природного газу положень, що регулюють організацію обліку газу, зокрема щодо наявності комерційного вузла обліку газу, не суперечить чинному законодавству.

Однак, наведеними вище нормативно-правовими актами, не передбачено обов'язкове узгодження комерційного вузла обліку газу з постачальником та його порядок. Пункт 5.4 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання передбачає здійснення представниками облікової організації та споживача обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного, за позитивними результатами перевірки складається акт обстеження вузла обліку газу. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил.

Господарським судом прийнято п. 2.2.3 договору фактично в редакції позивача крім слів "та узгоджений з постачальником".

Позивач посилається на п. 5.4 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, але в ньому мова йде про обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного, а не про узгодження такого вузла обліку. Крім того, наполягаючи на доповненні п. 2.2.3 словами "та узгоджений з постачальником", позивач не зазначає, що конкретно має бути ним узгоджено та в якому порядку це погодження має відбуватися.

Пункт 3.2 договору викладено позивачем у наступній редакції:

"Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за №67/11941 (надалі за текстом - Правила), та Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13.09.2012р. №1181 та згідно з Технічною угодою, укладеною між споживачем та газорозподільним підприємством та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його постачання та розподілу".

Відповідач пропонував п. 3.2. договору викласти в тій же редакції крім слів: "та згідно з Технічною угодою, укладеною між споживачем та газорозподільним підприємством та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його постачання та розподілу".

Відповідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Господарський суд прийняв п. 3.2 договору в редакції відповідача, яка не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки позивач безпідставно відступає від умов Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580.

Пункт 3.4 договору викладено позивачем у наступній редакції:

"Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Порядок та строки перевірок визначено Технічною угодою, укладеною між споживачем та газорозподільним підприємством.

Споживач зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ представників постачальника до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території споживача".

Господарським судом прийнято редакцію цього пункту, викладену у Типовому договорі на постачання природного газу за регульованим тарифом, а саме, в редакції позивача крім другого речення в абзаці першому ("Порядок та строки перевірок визначено Технічною угодою, укладеною між споживачем та газорозподільним підприємством".).

Позивач посилається на п. 3.12.6 Правил користування природним газом для юридичних осіб, пункти 5.2 та 12.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, п. 4.3 Типового договору на розподіл природного газу, вважаючи свою редакцію пунктів 3.2 та 3.4 конкретизацією умов Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно п. 5.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, для визначення об'єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу облікової організації. В разі відсутності вузла обліку газу в облікової організації приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача.

Відповідно визначення облікової організації, наданому в розділі 3 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, облік протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу ведеться газопостачальним підприємством відповідно до умов договору на постачання газу.

Отже, пункти 3.2 та 3.4 договору викладено господарським судом в повній відповідності до умов Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Пункт 4.6. договору викладено позивачем у наступній редакції:

"Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.

Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді. У разі, якщо на дату укладення даного договору за споживачем обліковується переплата за договором на постачання природного газу, який діяв у попередньому періоді, то така переплата зараховується як попередня оплата по цьому договору. У разі, якщо на дату припинення дії даного договору за споживачем обліковується переплата за даним договором, то така переплата зараховується, як попередня оплата за договором, укладеним на наступний період постачання газу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Сторони домовились вважати датою збільшення підтвердженого обсягу дату письмового доведення оператором до газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягу газу на розрахунковий період".

Відповідач пропонував авансовий платіж у розмірі 50% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу. Планові платежі сплатити постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі в наступному порядку:

- 30% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу - до 10 числа розрахункового місяця;

- 20% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу - до 15 числа розрахункового місяця.

Тобто, відповідачем запропоновано зменшення розміру авансового платежу у місяці, що передує місяцю поставки, за умови повної оплати всього запланованого обсягу газу до 15 числа місяця поставки, тоді як позивач пропонував відповідачу сплачувати авансові платежі у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу, посилаючись на те, що отримання оплати в запропонованому відповідачем порядку може призвести до порушення позивачем умов договору купівлі-продажу природного газу №Л/13-011 від 30.10.2012р. з ТОВ "Лідергаз", що включає сплату не тільки заборгованості за спожитий природний газ, а і сплату штрафних санкцій.

Проте, з п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу з ТОВ "Лідергаз" вбачається, що ПАТ "Дніпрогаз" здійснює оплату за газ шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, а саме, оплата за поставлений газ може бути зроблена як на початку місяця поставки, так і в останній день місяця поставки.

Господарським судом прийнято п. 4.6 договору в редакції відповідача, оскільки редакція відповідача (в частині оплати) та за умови дотримання відповідачем встановленого порядку оплати, жодним чином не порушує прав позивача та не призведе до додаткової відповідальності за несвоєчасне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу.

До того ж, пунктами 6.2.1 та 6.2.2 спірного договору передбачена відповідальність відповідача за порушення строків проведення розрахунків за договором.

Наполягаючи на власній редакції п. 4.6 позивач не наводить будь-яких доводів щодо правомірності виключення умови, передбаченої Типовим договором, щодо можливості повернення на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу суми переплати, що утворилась в розрахунковому періоді, та включення до п. 4.6 договору положення про те, що сторони домовились вважати датою збільшення підтвердженого обсягу дату письмового доведення оператором до газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягів, оскільки така дата є відомою лише оператору та газорозподільному підприємству.

Господарський суд з цього приводу правомірно зазначив, що виключення вказаного положення з п. 4.6 договору є відступленням від умов Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом та порушенням права споживача, а з огляду на те, що умовами Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом не передбачено включення положення про те, що сторони домовились вважати датою збільшення підтвердженого обсягу дату письмового доведення оператором до газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягу газу на розрахунковий період (абзац 7 п. 4.6 договору в редакції позивача), доповнення п. 4.6. абзацом наведеного змісту є безпідставним.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення повністю з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми матеріальною та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2013р. по справі №904/1221/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 22.10.2013р.)