Рішення № 34356168, 17.10.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 925/369/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Комзюк О.Л., за участю представників сторін: позивача - Гамарц О.С. за довіреністю, відповідача - Іванов С.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень", м.Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско", м.Черкаси, про стягнення 29845,00 грн. штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" (позивач) подано позовну заяву, у якій воно просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско" (відповідач) 29 845 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при переважуванні на станції призначення вантажу "Ячмінь" у вагоні № 95634648, накладна №42084434, відправленим відповідачем, встановлена невідповідність фактичної ваги вантажу вазі, зазначеній у перевізних документах, а саме: у цьому вагоні виявлено вага брутто 62100 кг, тара з документа - 21250 кг, нетто 40850 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 7750 кг, про що станцією "Котовськ" 03.09.2012 складений комерційний акт №391790/50/573; за неправильне зазначення у накладній маси вантажу згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що в сумі становить 29845,00 грн. (5969,00 грн. провізна плата х 5).

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач не визнав позовні вимоги, просить відмовити у позові, посилаючись на те, що в ході комісійного переважування вагону №95634648 з 7 справних запірно-пломбувальних пристроїв, 5 відповідають документам, а 2 - С796505 та С796509 не відповідають перевізному документу, що свідчить про неналежний прийом до перевезення даного хопера залізницею; в комерційному акті БК 391790/50/573 від 03.09.2012 не вірно зазначено тара вагона, згідно технічного паспорту тара вагону становить 21,3 тони; відповідач є потерпілою стороною, оскільки несе матеріальну відповідальність за кількість та якість товару, що перевозиться; невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній може бути шахрайство з вагами під час завантаження хопера.

Ухвалою господарського суду від 04 квітня 2013 у цій справі позов Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 ухвалу суду від 04.04.2013 скасовано, а матеріали справи повернуто до господарського суду Черкаської області для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 касаційна скарга ТОВ "ТЕП Транско" залишена без задоволення, постанова КАГС від 03.06.2013 залишена без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 вересня 2013 року задоволено заяву судді Єфіменка В.В. про самовідвід.

Відповідно до ст.2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду справу розподілено судді Курченко Н.М.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 вересня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

17 вересня 2013 року відповідач подав клопотання про зменшення суми штрафу та зазначив, що у разі, якщо суд не погодиться із запереченнями відповідача, просить зменшити розмір штрафу на 80%, до суми провізної плати, оскільки обставини, на які вказує позивач, не спричинили негативних наслідків для залізниці, розмір штрафу є занадто великим, його сплата значно погіршить фінансовий стан підприємства. Провізна плата становить 5969 грн., а сума штрафу 29845 грн., тобто в п'ять разів більше.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить позов задовольнити, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу;

- представник відповідача заперечив проти позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, також підтримав заяву про зменшення розміру штрафу, щодо клопотання про витребування від позивача документу, який підтверджує точну дату відправлення відповідачу позовної заяви, пояснив, що дана інформація уже отримана, тому клопотання відкликає.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до залізничної накладної від 31 серпня 2012 року ТОВ "ТЕП Транско" (відправник вантажу, відповідач у справі) зі станції Умань відправив у вагонах вантаж - насип ячменю, який є власністю ТОВ "Луі Дрейфус Коммодітіз Україна ЛТД" (експортер) для вивезення водним транспортом у Швейцарію; одержувач вантажу ТОВ " Трансбалктермінал" для "Луі Дрейфус Суіс" ; станція призначення - Іллічівськ (експ.). У відомості вагонів зазначений вагон №95634648 із масою вантажу 48600 кг.

На станції Котовськ Одеської залізниці 03.09.2012 року складено комерційний акт БК 391790/50/573, у якому вказано на невідповідність фактичної ваги, вазі, зазначеній у перевізних документах, та зафіксовано, що згідно протоколу зважування на тензометричних вагах ВТВ 25 ДР-2 поїзда 3011 від 02/09-12 інд. 4085-022-4068 у вагоні 95634648 виявлена недостача 7200 кг. По документу значиться вантаж "ячмінь", вагою відправника 48600 кг, тара 21250 кг, вантажопідйомність 70 тон. При комісійній перевірці на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ 150 Е станції Котовськ виявилось: вага брутто 62100 кг, тара 12150 кг, нетто 40850 кг, недостача 7750 кг; течі вантажу із вагона не виявлено, вагон прибув із справними ЗПУ відправника із них 5 справних із номерами, що відповідають вказаним у документі, 2 справні, але не відповідають документу (згідно накладної значаться на іншому вагоні). 05.09.2012 при переважуванні вагону, різниці із даним комерційним актом не виявлено.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері залізничного перевезення вантажу.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Вищенаведеними доказами у справі підтверджено виникнення між сторонами господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом шляхом складення перевізного документа - накладної від 31.08.2012 року

Згідно ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Отже, цивільним та господарським законодавством України встановлено, що відповідальність суб'єктів господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом визначається, у тому числі транспортним статутом залізниць.

Згідно ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №457 затверджено Статут залізниць України, до якого вносились зміни і доповнення, які враховані судом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Статут залізниць).

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 цього Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту, за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Згідно зі 118 Статуту залізниць за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно пунктом 1.2 розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (далі - Правила) накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т. ч. масу вантажу, встановлено також розділом 2 Правил, у якому зазначено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Відповідно до п.2.6 Правил якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 %.

З матеріалів справи вбачається, що після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж, на станції одержання вантажу була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною відповідачем у перевізних документах. Різниця у вазі відповідачем не спростована.

Пунктом 5.5 Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.

Таким чином, суд вважає, що зазначення у накладній маси вантажу є обов'язком вантажовідправника, яким є відповідач, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці; факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується комерційним актом, а з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З огляду на викладене, застосування позивачем до відповідача штрафу в сумі 29845,00 грн. відповідає фактичним обставинам та наведеним правовим нормам. Розрахунок суми штрафу перевірено судом, він зроблений правильно.

Підстав для звільнення відповідача від відповідальності суд не вбачає, оскільки наведеними нормами чинного законодавства не передбачено звільнення вантажовідправника від сплати штрафу в залежності від причин невідповідності маси вантажу та його вини, оскільки штраф, нарахований на підставі ст. 122 Статуту залізниць відповідно до ст. 118 Статуту підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає доведеним факт порушення відповідачем, як вантажовідправником, правил перевезення вантажу залізничним транспортом, що виразилось у неправильному зазначенні у транспортній накладній маси вантажу. Відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення правил перевезення.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 29845,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд виходить з наступного.

У мотивованому та підтвердженому відповідними доказами вищенаведеному клопотанні відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 80% від заявленої суми.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив зменшення розміру штрафу.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що штраф п'ятикратно перевищує розмір провізної плати; позивач не навів доказів, які б підтверджували, що внаслідок невідповідності маси вантажу у вищевказаних вагонах, йому завдано збитків; перед власником відповідач несе відповідальність за втрату зерна. Ці обставини суд вважає такими, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зменшення, нарахованого позивачем штрафу на 80%, суд вважає таким, що підлягає задоволенню, і зменшує суму штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, на 80% від суми штрафу, нарахованої позивачем.

При розгляді клопотання про зменшення розміру штрафу, суд врахував правові позиції Президії Вищого господарського суду України, викладені у п.6.4 Роз'яснення від 29.09.2008 р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Заперечення представника позивача на зменшення суми штрафу, суд вважає необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу в сумі 5969,00 грн. (29845,00 грн. сума штрафу, нарахована позивачем, - 23876,00 (80%). Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи зменшення судом суми штрафних санкцій, судом не застосовується, встановлена ч.5 ст.49 ГПК України, пропорційність стягнення судових витрат при частковому задоволенні позову. Отже відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско" (м.Черкаси, проспект Хіміків, 4 поверх 2, ідентифікаційний код 32291375) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" (м.Одеса, вул.Пантелеймонівська,17, ідентифікаційний код 25426332) - 5969,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 25 жовтня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко