Постанова № 34356128, 21.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Справа № 917/1563/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ПАТ КБ "Приватбанк" - Педоряка О.М. (дов.№2383-О від 14.08.2013 року)

ДП "Дібрівський кінний завод № 62" - Співак І.С. (дов. від 02.10.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. №3016П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 у справі № 917/1563/13

за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Дібрівський кінний завод № 62", с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року у справі №917/1563/13 (суддя Білоусов С.М.) відмовлено Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" у порушенні справи про банкрутство Державного підприємства "Дібрівський кінний завод № 62", скасовано застосовану п.6 ухвали суду у даній справі від 02.08.2013 р. заборону власнику майна боржника (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року у справі №917/1563/13 і прийняти постанову, якою задовольнити вимоги апелянта щодо порушення справи про банкрутство боржника. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо відмови у порушенні справи про банкрутство з підстав відсутності безспірних вимог та наявності застави майна, оскільки безспірність вимог підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відсутність заставного майна, на яке можливо було б звернути стягнення передано згідно передавальному акту Державному підприємству "Конярство України".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) від 07.10.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 17.10.2013 року.

У зв'язку з відпусткою судді Кравець Т.В. розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.

17.10.2013 року від ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" надійшли додаткові матеріали до апеляційної скарги (вх.№9888).

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року у справі №917/1563/13 і прийняти постанову, якою задовольнити вимоги апелянта щодо порушення справи про банкрутство боржника.

Представник ДП "Дібрівський кінний завод № 62" проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.13 у справі № 917/1563/13 - без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.12.2006 року у справі №8/442 стягнуто з ДП "Дібрівський кінний завод № 62" на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" заборгованість в розмірі 1885000,00 грн., 351482,76 грн. відсотків за користування за користування кредитом, 167022,07 грн. пені, 22837,33 грн. витрати по оплаті державного мита, 118,00 витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

06.01.2007 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

20.11.2008 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби ГУЮ у Полтавській області прийнято постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження з примусового виконання наказу №8/442 виданий 06.01.2007 року господарським судом Полтавської області про стягнення 2426460,16 грн.

Апелянт посилаючись на те, що до теперішнього часу рішення господарського суду про стягнення з Державного підприємства "Дібрівський кінний завод № 62" заборгованості за кредитом, не виконано ні в добровільному, ні в примусовому порядку, станом на 23.07.2013 року заборгованість ДП "Дібрівський кінний завод № 62" по кредитному договору №99мл від 10.04.2006 року становить:10537066,65 грн., звернувся до суду як кредитор із заявою про порушення справи, в якій просив визнати ПАТ КБ "Приватбанк" кредитором з грошовими вимогами у сумі 10535066,65 грн., а саме 1630000,00 грн. - заборгованості по кредиту, 4166060,43 грн. - заборгованість по відсотках, 4741006,22 грн. - заборгованість по пені. Визнати банкрутом Державне підприємство "Дібрівський кінний завод № 62"

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.08.2013 року прийнято заяву про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду. Визначено автоматизованою системою арбітражного керуючого Бихно Олександра Миколайовича.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу від 17.09.2013 року, з посиланням на п.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відмовив у порушенні провадження у справі вказавши, що заявником не доведено, що сума його вимог не забезпечена повністю заставою майна боржника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності.

Згідно зі ст. 16 Закону про банкрутство суд у підготовчому засіданні здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Згідно ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Суд першої інстанції у підготовчому засіданні встановив, що ДП "Дібрівський кінний завод №62" є боржником ПАТ КБ "Приватбанк", заборгованість в сумі 2426460,16 грн. підтверджена рішенням господарського суду Полтавської області від 26.12.2006 у справі № 8/442, яке набрало законної сили, при цьому, сума безспірної заборгованості перевищує суму трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Також щодо примусового стягнення даної заборгованості органами ДВС 20.11.2008 р. відкрито виконавче провадження, однак заборгованість не стягнута протягом більше ніж три місяці.

Хоча, у відповідності до ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу безспірних вимог, у тому числі, щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, у зв'язку з чим сума безспірних вимог становить 2236482,76 грн. (заборгованість за кредитом - 1885000,00 грн., 351482,76 грн. відсотків за користування за користування кредитом), сума безспірної заборгованості перевищує суму трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності у кредитора безспірних вимог у сумі, що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати.

Разом з тим, відповідно п. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Згідно ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

До заяви про порушення справи про банкрутство заявником не надані докази того, що сума його вимог не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Ухвалами господарського суду Полтавської області 02.08.2013 року, 13.08.2013 року, 27.08.2013 року зобов'язано заявника, зокрема, надати суду докази того, що сума вимог кредитора не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави). Однак, заявник не надав суду документальних відомостей стосовно того, що сума вимог кредитора не забезпечена повністю заставою майна боржника, а лише зазначив, що у боржника відсутнє майно, що було предметом застави за зобов'язаннями останнього перед ПАТ КБ "Приватбанк".

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 26.12.2006 року у справі № 8/422 встановлено, що боржником в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 10.04.2006 р. №99мл було укладено договори застави майна від 13.04.2006 року та договори іпотеки №99мл/1 , №99мл/2 , № 99мл/3 від 13.04.2006 року.

Однак заявником не надано доказів того, що сума його вимог до боржника перевищує вартість переданого в заставу майна.

Посилання ПАТ КБ "Приватбанк" на те, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України №33 від 01.02.2011 року "Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства" ДП "Дібрівський кінний завод №62" реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Конярство України" та згідно з передавальним актом від 05.08.2011 року ДП "Дібрівський кінний завод №62" передало, а ДП "Конярство України" прийняло майно, майнові та немайнові права станом на 31.07.2011 року у сумі 103993000,00 грн., згідно передавального балансу, в т.ч. і заставне майно ПАТ КБ "Приватбанк", у зв'язку з чим на думку заявника у ДП "Дібрівський кінний завод №62" відсутнє майно, що було предметом застави за зобов'язаннями перед ПАТ КБ "Приватбанк" не приймається до уваги судом враховуючи наступне.

По-перше, пунктом 2 ухвали господарського суду Полтавської області від 21.05.2012 року у справі №16/285 роз'яснено ухвалу від 27.03.2012 року наступного змісту: правонаступництво для ДП "Конярство України" від ДП "Дібрівський кінний завод №62" (Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Дібрівка, код ЄДРПОУ 31622837) відбувається з моменту внесення до ЄДР запису щодо припинення юридичної особи Державного підприємства "Дібрівський кінний завод № 62" та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів(ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") Однак, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.07.2013 р. ДП "Дібрівський кінний завод №62" з 17.02.2011 р. знаходиться в стані припинення за рішенням засновників.

По-друге, колегія суддів зазначає, що зміна власника заставного майна не припиняє дію договору застави (іпотеки), у зв'язку з чим, кредитор не позбавлений права звернути стягнення на заставлене майно.

Так, відповідно положень ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Згідно ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Дібрівський кінний завод №62", оскільки заявником не доведено, що його вимоги не забезпечені повністю заставою майна боржника.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", а ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 у справі №917/1563/13 залишити без змін.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 у справі № 917/1563/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.10.2013 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя І.А. Шутенко