Постанова № 34356123, 14.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа№ 927/844/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

розглядаючи апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 21.08.2013 року

у справі №927/844/13 (суддя - Селівон А.М.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Єгорівка, Прилуцький район, Чернігівська область,

до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, м. Прилуки, Чернігівська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області, м. Прилуки, Чернігівська область,

про стягнення 15 153,36 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - адвокат (свідоцтво НОМЕР_1 від 05.03.2008р., договір від 01.07.2013р.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2.) звернулась до господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про стягнення 45 732,66 грн. боргу, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості, зумовленої неналежним виконанням зобов'язань за договором №15 від 10.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.07.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 15 153,36 грн. боргу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 21.08.2013 року у справі №927/844/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 153,36 грн. відшкодування витрат за перевезення пільгових категорій громадян.

Не погоджуючись із рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 21.08.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник послався на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 14.10.2013 року.

В судовому засіданні 14.10.2013 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність представників скаржника та третьої особи, колегія суддів, порадившись і врахувавши, що вказані особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без їх участі, за наявними у справі матеріалами.

14.10.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 10.10.2012 року між Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради (в тексті договору - організатор перевезень) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (в тексті договору - перевізник) було укладено договір №11 на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування (надалі - договір №11), за умовами якого організатор перевезень надає перевізнику право на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування відповідно з додатком до договору, а перевізник зобов'язався надавати транспортні послуги населенню згідно з Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та на умовах договору (а.с.15-16).

Пунктом 2 договору №11 сторони погодили, що ціна (тариф) на перевезення пасажирів на маршруті встановлюється перевізником за погодженням із організатором перевезень.

Згідно п.1.1.7 договору №11 організатор перевезень зобов'язаний забезпечувати компенсацію втрат від перевезень пасажирів, яким згідно законодавства надано пільги на здійснення оплати поїздки в межах фінансування з державного бюджету.

Договір укладений на 5 (п'ять) років з 10.10.2012 року до 10.10.2017 року та діє з дня видачі даного договору на перевезення (п.5.1 договору №11).

Матеріали справи свідчать, що до договору №11 сторонами були укладені додаток №1 та додаткова угода від 10.01.2013 р., за умовами яких останні погодили номер та назву маршруту «Дослідна-Дачі (Манжосівка)», марку, кількість автобусів та графік руху (а.с.17-18).

Разом з цим, судом встановлено, що з метою компенсації витрат від перевезень пільгових категорій пасажирів 10.10.2012 року між Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради (в тексті договору - замовник), Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради (в тексті договору - Головний розпорядник коштів місцевого бюджету) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (в тексті договору - перевізник) укладено договір №15 на фінансування заходів з виконання державних програм соціального захисту (надалі - договір №15), за умовами якого перевізник зобов'язався належним чином надавати соціальні послуги мешканцям міста Прилуки, які згідно чинного законодавства мають право на безоплатний проїзд, Головний розпорядник коштів місцевого бюджету забезпечує фінансування видатків на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту за рахунок субвенцій з державного бюджету у межах обсягів, затверджених у бюджеті м. Прилуки. Замовник забезпечує контроль за перевезенням пільгових категорій громадян (а.с.19-20).

Відповідно до п.2.1 договору №15 перевізник зобов'язався надавати Головному розпоряднику коштів місцевого бюджету розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування до 25 числа звітного місяця відповідно до методики нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенції з державного бюджету.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє протягом року (п.6.1 договору №15).

За приписами частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають саме ознаки договору перевезення пасажира, за умовами якого, у відповідності до частини 1 статті 910 Цивільного кодексу України, одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Таким чином, укладення сторонами договору №15 від 10.10.2012 р. було спрямоване на отримання Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради послуг перевезення та обов'язку Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради здійснювати оплату отриманих послуг.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 29 вищевказаного Закону встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 4 статті 31 та частин 1, 4 статті 37 цього ж Закону відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати. У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін. Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відшкодування за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Порядок), який визначає механізм фінансування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та Методикою нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенції з державного бюджету м. Прилуки, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 16.08.2011 року № 412 (далі - Методика).

Даною постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 розпорядниками коштів місцевих бюджетів визначено управління праці та соціального захисту населення, зокрема, Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради.

Згідно п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання договору №15 від 10.10.2012 року ним були здійснені автомобільні перевезення пасажирів пільгової категорії громадян за листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року, які Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, в порушення умов договору, не оплачені.

Згідно умов п.2.1 договору № 15 та п.3.2 Методики перевізники до 25 числа звітного місяця подають Розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання договору №15 були подані Розрахунки обсягів компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користування за листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року (а.с.21-23).

Відповідно до поданих розрахунків пасажиромісткості Комісією з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за перевезення пільгової категорії громадян автомобільним транспортом загального користування по м. Прилуки, яка діє при Виконавчому комітеті Прилуцької міської ради, протокольно оформлюються результати визначення розрахункової суми компенсації за перевезення пільгової категорії громадян та розподілу між перевізниками бюджетних коштів, передбачених на зазначені цілі.

Матеріали справи свідчать, що розрахунки обсягів компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користування були затверджені заступником голови Прилуцької міської ради, згідно яких сума компенсації ФОП ОСОБА_2 за листопад 2012 р. складала 15 153,36 грн., за грудень 2012 р. - 15 289,65 грн., за січень 2013 р. - 15 289,65 грн., а всього 45 732,66 грн. (а.с.24-26).

Згідно пункту 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрації, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), зокрема: до 22 числа місяця, що настає за звітним - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених в пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, зокрема: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання договору №15 від 10.10.2012р. сторони підписали акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги перевезення, на які надаються пільги, станом на 01.12.2012 р., 01.01.2013р., 01.02.2013р., 01.03.2013р., 01.04.2013р., 01.05.2013р., 01.06.2013р. (а.с.27-30).

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділ 3 договору №15 передбачає умови та порядок розрахунків.

Відповідно до п.2.3 договору № 15 Головний розпорядник коштів місцевого бюджету протягом 5 днів після отримання сум субвенцій державного бюджету здійснює розрахунки з перевізником за надані послуги за умови виконання останнім вимог п.2.1 даного договору.

Згідно п.3.1 договору №15 Головний розпорядник коштів місцевого бюджету проводить щомісячно розрахунки з перевізником за надані пільги.

Пунктом 3.6 Методики передбачено, що Головний розпорядник коштів місцевого бюджету на підстав наданих перевізниками звітних документів, висновків комісії з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за перевезення пільгової категорії громадян автомобільним транспортом загального користування, враховуючи інформацію про результати перевірки роботи пасажирського транспорту міста, яка надходить від робочої групи по перевірці роботи пасажирського транспорту міста, проводить відшкодування за надані послуги з перевезення пільгової категорії громадян.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач за отримані послуги перевезення з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим заборгованість за послуги перевезення становить 45 732,66 грн.

З метою позасудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 1 від 27.03.2013 року з вимогою оплатити заборгованість по сплаті компенсаційних виплат на суму 45 732,66 грн. (а.с.34).

Своєю відповіддю на претензію від 23.05.2013 року відповідач повідомив позивача про часткове погашення заборгованості в сумі 15 289,65 грн. та запевнив про намір погасити решту боргу після надходження субвенцій з державного бюджету (а.с.35).

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отримання послуг перевезення Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради на виконання договору №15 від 10.10.2012 р. без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку надання послуг перевезення, а отже породжує обов'язок Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради оплатити їх вартість.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради частково оплатило послуги перевезення, у зв'язку з чим позивач звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за листопад 2012 року в сумі 15 153,36 грн. (а.с.150).

Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання скаржника про те, що місцевим судом безпідставно прийнято та враховано при винесенні рішення заяву про зменшення позовних вимог, яка, на думку відповідача, містить неправдиві відомості про відшкодування останнім в липні 2013 року перевезення пільгових категорій громадян за грудень 2012 року та січень 2013 року.

Твердження скаржника про відшкодування ним до липня 2013 року перевезення пільгових категорій громадян за листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року, що, на його думку, підтверджується актом звірки відшкодування перевезень пільгових громадян за період з 10.10.2012 року по 01.08.2013 року та листом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації №04-12/735 від 25.02.2013 р. (а.с.130, 145), судова колегія вважає безпідставним, оскільки такі не є первинними господарськими та фінансовими документами, а викладена в них інформація не підтверджується іншими належними та допустимими доказами.

До того ж варто зазначити, що Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації не є учасником правовідносин за договором №15 від 10.10.2012р., а його лист від 25.02.2013 р. не містить посилань щодо погашення заборгованості саме за цим договором.

Місцевим судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що 05.09.2012 року між Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької райдержадміністрації (в тексті договору - Головний розпорядник коштів районного бюджету) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (в тексті договору - перевізник) було укладено договір №48 на фінансування заходів з виконання державних програм соціального захисту, за умовами якого перевізник зобов'язався належним чином надавати мешканцям Прилуцького району соціальні послуги з безкоштовного перевезення пільгових категорій населення на приміських маршрутах, у т.ч. маршруті «Дослідна-Дачі (Манжосівка)». Даний договір вступив в силу з 05.09.2012 р. та діяв до 31.12.2012 р.(а.с.168).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що в листопаді 2012 року позивачем перевезення пільгових категорій населення здійснювалось на підставі декількох договорів, відповідно, лист від 25.02.2013 р. в розумінні статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України не є належним доказом сплати відповідачем заборгованості в спірний період по договору №15 від 10.10.2012р.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент винесення рішення судом першої інстанції у відповідача існує заборгованість перед позивачем по договору №15 від 10.10.2012р. в сумі 15 153,36 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 21.08.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Чернігівської області від 21.08.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 21.08.2013 року у справі №927/844/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 21.08.2013 року у справі №927/844/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/844/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Остапенко О.М.