Рішення № 34355955, 03.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р.Справа № 922/3877/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт", м.Харків; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", м. Харків; до Компанії "GRAXTIZ GmbH", м. Ессен (Німеччина) про повернення нежитлових приміщень за участю представників:

позивача - Максічко Д.О., ліквідатор, свідоцтво №1196 від 14.06.2013р.

3-ої особи - Халабурдін С.В. за довіреністю № 33-21/27326 від 21.08.2013 р.

відповідача - Малиновська С.О. за посвідченням адвоката № 3348/10 від 21.06.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Харківенергоремонт» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Компанії «GRAXTIZ GmbH», третя особа Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про повернення майна з чужого незаконного володіння. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що продаж спірного нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13 відбувся незаконно, всі договори купівлі-продажу цього майна визнані недійсними, враховуючи відсутність волі ЗАТ «Харківенергоремонт» на відчуження цього майна, останнє підлягає поверненню з підстав, встановлених ст. 388 ЦК України.

В судовому засіданні ліквідатор ЗАТ «Харківенергоремонт» підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, вказує, що, на її думку, правові підстави для задоволення позову відсутні, відповідач є добросовісним набувачем майна, при його придбанні жодних вимог чинного законодавства не порушував, а тому є законним власником цього майна.

Представник 3-ої особи, АТ «УкрСиббанк», позов підтримує, зазначає, що у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України. У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно. За таких обставин, спірне майно підлягає поверненню ЗАТ «Харківенергоремонт».

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, проаналізувавши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та 3-ої особи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за ЗАТ «Харківенергоремонт», на підставі свідоцтва про право власності, було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13.

16 серпня 2006 року між ЗАТ «Харківенергоремонт» та АТ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 2209, за яким у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Ватерпас Прінт» в іпотеку банку передано нерухоме майно: нежитлові приміщення літ. А-5», по провулку Театральному, 11/13 у м. Харкові.

В межах ліквідаційної процедури ЗАТ «Харківенергоремонт» проведені відкриті торги з продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень у літері А-5, що розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний 11/13, загальною площею 410,7 кв. м та загальною площею 3724,0 кв. м.

За результатами торгів позивачем укладені два договори купівлі-продажу від 30.03.2011 року, посвідчені ПН ХМНО Ємцем І.О., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій під №86, за якими позивач передав у власність Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" нежитлові приміщення у літері А-5 загальною площею 410,7 кв. м, а також договір зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій під №89, за яким позивач передав у власність Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" нежитлові приміщення у літері А-5 загальною площею 3724,0 кв. м.

06 квітня 2011 року, тобто через шість днів після цього, Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" та Компанією «GRAXTIZ GmbH» був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений ПН ХМНО Ємцем І.О., та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій під №105, за яким компанія "Джавелін Бізнес Лімітед" передала у власність відповідачу нежитлові приміщення у літері А-5 загальною площею 410,7 кв. м. та нежитлові приміщення у літері А-5 загальною площею 3724,0 кв. м.

Отже, за результатами торгів у межах ліквідаційної процедури ЗАТ «Харківенергоремонт», право власності на спірне майно спочатку зареєстровано за компанією "Джавелін Бізнес Лімітед", яка через шість днів після цього, продала його відповідачеві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2011 у справі №5023/3660/11 задоволено позов АТ "УкрСиббанк" - кредитора позивача, визнані недійсними результати відкритих торгів на універсальній товарній біржі "Харків" щодо продажу нежитлових приміщень згідно протоколу № 1 від 30.03.2011 р. та протоколу №2 від 30.03.2011р.; визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 30.03.2011 року, укладений між ЗАТ "Харківенергоремонт", в особі ліквідатора Куштим О.М. та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед", який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 89; визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 30.03.2011 року, укладений між ЗАТ "Харківенергоремонт", в особі ліквідатора Куштим О.М., та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед", який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 86; визнаний недійсним Договір купівлі-продажу від 06.04.2011 року, укладений між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" та Компанією "GRAXTIZ GmbH", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 105. Зазначене рішення набуло чинності 24.01.2012р. після завершення процедури апеляційного та касаційного оскарження.

Таким чином, договори купівлі-продажу, за якими спірне майно було придбано і Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед", і Компанією "GRAXTIZ GmbH" є недійсними.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Разом з тим, в даному випадку відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Так, статтею 330 Цивільного кодексу України закріплено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України закріплено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На відміну від статті 387 Цивільного кодексу України, в якій закріплюється право власника на витребування майна від особи, що незаконно або без достатньої правової підстави набула майно, статті 388 Цивільного кодексу України, встановлює права власника на витребування майна від особи, що є добросовісним набувачем.

Частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України закріплюється, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірне майно належало та в подальшому було реалізовано ліквідатором ЗАТ «Харківенергоремонт» за договором купівлі-продажу, що був визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 липня 2011 року у справі № 5023/3660/11 встановлено, що ліквідатором ЗАТ «Харківенергоремонт» не дотримано вимог спеціальних законів, якими регулюється порядок реалізації предмету іпотеки в процедурі банкрутства, чим порушено законні права банку, які полягають у продажу предмета іпотеки за ціною нижчою ніж ним погоджена.

Продаж ліквідатором ЗАТ «Харківенергоремонт» спірного майна, а, отже, і вибуття спірного майна з володіння позивача у цій справі, відбувався за відсутності необхідних погоджень у відповідності до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Верховним судом України у постанові від 28.03.2011 у справі № 3-17гс11 сформульовано правову позицію про те, що вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку статей 387-388 Цивільного кодексу України, судам необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника, або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника вказаного майна.

Відповідно до частини першої та третьої ст. ст. 92, 154 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; установчим документам акціонерного товариства є його статут; статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити, зокрема, відомості про склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.

Нормами ст. ст. 97, 99, 161 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи (загальні збори і виконавчий орган); виконавчий орган створюють загальні збори в складі однієї або кількох осіб і він діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Зі змісту наведених положень чинного законодавства України вбачається, що від імені юридичної особи договір має бути підписаний особою, яка діє відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Водночас, незаконний продаж майна, незаконні дії призначеного ліквідатора у справі про банкрутство, що встановлено рішенням суду у справі № 5023/3660/11, яке набрало законної сили, свідчить про продаж майна ЗАТ «Харківенергоремонт» за відсутності згоди його уповноважених органів на продаж та, відповідно, волі позивача на вибуття майна з володіння.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу (постанова Верховного Суду України від 21 листопада 2012 р. у справі 6-136цс12).

Викладене спростовує твердження представника відповідача про те, що майно не може бути витребуване у Компанії "GRAXTIZ GmbH", оскільки особа, яка продала це майно відповідачу - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Джавелін Бізнес Лімітед" мала право його відчужувати.

Також суд зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2013 року у справі № 5023/1091/12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12 червня 2013 року, віндикаційний позов позивача задоволено, повернуто позивачеві нежитлові приміщення у літері А-5, що розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13, загальною площею 3 724 кв. м; зобов'язано відповідача повернути позивачеві технічний паспорт на нежитлові приміщення у літері А-5, що розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13, загальною площею 410,7 кв. м, та загальною площею 3724 кв. м.

Так, у цій справі вирішено питання про повернення приміщення площею 3724 кв. м та не вирішено питання про повернення позивачеві належного йому приміщення площею 410,7 кв. м., у зв'язку з тим, що ліквідатором Куштим О.М. такі позовні вимоги не заявлялися.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 12 червня 2013 року у справі № 5023/1091/12 встановлено, що незаконно продані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13 підлягають поверненню ЗАТ «Харківенергоремонт» на підставі ст. 388 ЦК України, оскільки майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що приміщення за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13 площею 3724 кв. м, витребувані судовими рішеннями у справі № 5023/1091/12, продавалися, а, отже, вибували з володіння позивача за ідентичних обставин, за одними договорами, а тому, приміщення, витребування яких є предметом цього позову, також підлягають поверненню від відповідача у власність позивача.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

З огляду на викладене, наявність поточної реєстрації права власності на спірне майно не може бути перешкодою для повернення нежитлових приміщень їх власнику, яким є ЗАТ «Харківенергоремонт». Більше того, рішення суду про повернення нежитлових приміщень цокольного поверху № 2-4, 6, 8, 10, 13, 3а, 3б, 3в, 3г, 3д, 4а, 8а, 86 площею 338,5 кв. м; 1-го поверху № 20-22, 22а, 24, 24а, 29, 30 площею 72,2 кв. м в літ. А-5 загальною площею 410,7 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13 є підставою для проведення державної реєстрації права власності за ЗАТ «Харківенергоремонт», а також скасування попередньої реєстрації права власності за іншою особою.

На підставі викладеного, врахувавши факти, встановлені постановою Харківського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України у справі № 5023/1091/12, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а нежитлові приміщення цокольного поверху № 2-4, 6, 8, 10, 13, 3а, 3б, 3в, 3г, 3д, 4а, 8а, 86 площею 338,5 кв. м; 1-го поверху № 20-22, 22а, 24, 24а, 29, 30 площею 72,2 кв. м в літ. А-5 загальною площею 410,7 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13 поверненню у власність позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Харківенергоремонт» задовольнити повністю.

Повернути Закритому акціонерному товариству «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ», код ЄДРПОУ 25456741, нежитлові приміщення цокольного поверху № 2-4, 6, 8, 10, 13, 3а, 3б, 3в, 3г, 3д, 4а, 8а, 86 площею 338,5 кв. м; 1-го поверху № 20-22, 22а, 24, 24а, 29, 30 площею 72,2 кв. м в літ. А-5 загальною площею 410,7 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 11/13.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Компанії «GRAXTIZ GmbH» (Німеччина, м. Ессен, Рюттеншайдер штрассе, 142) на користь Закритого акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ» (м. Харків, пров. Театральний, 11/13, код ЄДРПОУ 25456741) судові витрати у розмірі 8420, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2013 р.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа №922/3877/13/