Рішення № 34355926, 24.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. Справа № 911/926/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна»про стягнення 45 714,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Шпортило Я.І. (довіреність №35-30-26 від 29.08.2013 року);від відповідача: Калашніков О.О. (довіреність №1602 від 14.12.2011 року)секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

18.03.2013 року Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №35-28/7-37 від 14.03.2013 року (вх. №884) до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» (далі - відповідач) про стягнення 45 714,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати відсотку з прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг згідно укладеного між ними договору про оренду приміщень аеропорту №2.6.13-11 від 23.05.1994 року, посилаючись на складений Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області Акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року та завершений період 2011 року від 18.04.2011 року №15-27/34.

У зв'язку з зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача 35 460,00 грн. основного боргу, 8 561,28 грн. пені, 1 693,34 грн. 3% річних, а разом 45 714,62 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 11.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2013 року відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, судове засідання відкладено на 25.04.2013 року.

23.04.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області 23.04.2013 року від відповідача, надійшов відзив на позовну заяву № 58 від 17.04.2013 року (вх. №10300), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволені позову Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в повному обсязі.

25.04.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, надійшли письмові пояснення позивача №35-22/3-299 від 24.04.2013 року (вх. №10487) на відзив відповідача за №58 від 17.04.2013 року, в якому позивач підтримує свої позовні вимоги.

У судовому засіданні 25.04.2013 року представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2013 року строк вирішення спору продовжено з 20.05.2013 року по 03.06.2013 року та, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 30.05.2013 року.

21.05.2013 року через канцелярію суду на виконання ухвали господарського суду Київської області від 25.04.2013 року по справі №911/926/13, листом №10-25-14-14/3986 від 17.05.2013 року (вх.№11719) від Державної фінансової інспекції в Київській області надійшла копія Довідки зустрічної звірки взаєморозрахунків ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з ДП з іноземними інвестиціями «Фірма «Фортуна» №15-27/29 від 23.03.2011 року.

30.05.2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 31.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2013 року відповідно до ст. 41 ГПК України у вищезазначеній справі призначено судову бухгалтерську експертизу документів, та зупинено провадження у справі до надання висновків судової експертизи. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача - Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна».

03.10.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області із супровідним листом № 5858/5889/13-45 від 30.09.2013 року (вх. № 88/13) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 911/926/13 та висновок судово-економічної експертизи № 5858/5859/13-45 від 30.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2013 року, відповідно до ст. 79 ГПК України, провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 22.10.2013 року.

В судове засідання 22.10.2013 року представники сторін по справі з'явились. Судом оголошено перерву до 24.10.2013 року.

24.10.2013 року до початку судового засідання по справі, представником відповідача разом з супровідним листом вих. №129 від 23.10.2013 року (вх. №22224) були надані копії платіжних доручень для приєднання до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.10.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у справі у судовому засіданні 24.10.2013 року заперечив проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, з урахуванням висновку судово-економічної експертизи.

У судовому засіданні 24.10.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

23.05.1994 року між Державним міжнародним аеропортом Бориспіль, яке в подальшому перейменоване на Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «Фортуна», правонаступником якого згідно п. 5.3 Статуту є Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір про оренду приміщень аеропорту №2.6.13-11 (далі - договір).

Відповідно до умов договору Орендодавець надає, а Орендар отримує в оренду приміщення, що умовно позначаються: «Ресторан», «Снек-бар», надалі Приміщення, загальною площею 444,0 кв. м.(п. 1.1. договору)

Цей договір вступає в силу з дня підписання його сторонами та діє до останньої дати оренди. Строк оренди встановлюється: з 18.10.1994р. до 30.06.1999р. (п. 1.2 Договору).

У випадку, якщо за три місяці до терміну закінчення договору жодна з сторін письмово не заявить про свої наміри припинити його, то договір автоматично продовжується на тих же умовах і на такий же строк (п. 1.3. договору).

Порядок розрахунків за договором визначений розділом 3.

Так згідно п. 3.1. договору оплата за договором складається:

а) з орендної оплати - за договірними ціпами за кв. м. площі орендованого приміщення - з початку діяльності;

б) з оплати за надані комунальні послуги - за державними цінами - з початку діяльності;

в) з відсотку з прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг - через рік після початку діяльності.

Згідно п. 3.2 договору, Орендар сплачує вартість оренди та комунальних послуг за Договором до 15 чиста місяця, що йде за звітним, згідно виставлених, рахунків на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Оплата за комунальні послуги здійснюється з врахуванням змінення цін на ці послуги.

Згідно п. 3.3 договору Орендар сплачує відсоток з прибутку, і одержаного від продажу товарів та надання послуг щомісячно на підставі бухгалтерської звітності про прибуток підприємства.

Оскільки сторонами не надано суду доказів звернення одна до одної із заявами, передбаченими п. 1.3 договору, а також доказів його розірвання, господарський суд дійшов висновку, що укладений договір про оренду приміщень аеропорту №2.6.13-11 від 23.05.1994 року автоматично продовжувався сторонами і є чинним на момент розгляду спору у суді.

Факт приймання-передачі приміщення «Снек-бар» загальною площею 167 кв.м., в оренду відповідачу підтверджується Ордером, що є додатком №3 до договору №2.6.13-11 від 23.05.1994 року, складеним і підписаним обома сторонами.

Згідно вказаного Ордеру сторони встановили, що відсоток від прибутку, який має сплачувати орендар (відповідач) складає 5,0%

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору найму (оренди), за яким відповідно до ст. 759 ЦК України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З огляду на те, що майно, яке було передано в оренду за договором є державною власністю (п. 4.2 Статуту Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»), то до правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року N 2269-XII.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено, що оплата за договором складається, зокрема, з відсотку з прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг - через рік після початку діяльності, розмір якого, згідно додатку 3 до договору, становить 5%.

Господарським судом встановлено, що в квітні 2011 року Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за період 2009,2010 роки та завершений звітний період 2011 року.

За результатами ревізії було складено Акт ревізії від 18.04.11 № 15-27/34, копія якого наявна в матеріалах справи.

Як зазначено у вказаному Акті, фахівцями Контрольно-ревізійного управління в Київській області було встановлено, що в довідках про фінансовий результат у Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» (відповідача) за IV квартал 2009 року та 9 місяців 2010 року, які були надані позивачем, відповідач зазначив не операційний прибуток, а чистий прибуток, а саме: вказаний у довідці прибуток у IV кварталі 2009 року у розмірі 23,0 тис. грн. є прибутком, отриманим відповідачем за 12 місяців 2009 року.

При опрацюванні звітності форма № 2 «Звіт про фінансові результати» відповідача перевіркою було встановлено, що за звітні періоди 2009 - 2010 роки (за І квартал, І півріччя, 9 місяців та за рік) визначено фінансові результати діяльності поквартально:

за І квартал 2009р. операційний прибуток/збиток - збиток 487,0 тис. грн.;

за II квартал 2009р. операційний прибуток/збиток - збиток 38,0 тис. грн.;

за III квартал 2009р. операційний прибуток/збиток - прибуток 387,0 тис. грн.;

за IV квартал 2009р. операційний прибуток/збиток - прибуток 235,0 тис. грн.;

за І квартал 2010р. операційний прибуток/збиток - збиток 28,0 тис. грн.;

за II квартал 2010р. операційний прибуток/збиток - збиток 42,0 тис. грн.;

за III квартал 2010р. операційний прибуток/збиток - прибуток 326,0 тис. грн.;

за IV квартал 2010р. операційний прибуток/збиток - збиток 260,0 тис. грн.

У вказаному Акті ревізії зазначено, що відповідач за період 2009-2010 роки, а саме: у ІІ ті IV кварталах 2009 року та ІІІ кварталі 2010 року отримав операційний прибуток на загальну суму 948,0 тис. грн., з яких 5% від чистого доходу, отриманого від діяльності в приміщеннях аеропорту складає 47 400,00 грн., крім того ПДВ 9480,00 грн., загальна сума складає 56 880,00 грн. При цьому, станом на 05.04.2011 року відповідачем оплачено відсотки від чистого доходу, отриманого від діяльності в приміщеннях аеропорту лише на суму 17 220,00 грн. Таким чином, ревізією зроблено висновок. Що загальна сума недоотриманих позивачем від відповідача коштів по сплаті відсотків від чистого доходу, отриманого від діяльності в приміщеннях аеропорту, складає 39 660,00 грн. (з ПДВ).

26.05.2011 року Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольну-ревізійну службу в Україні» пред'явлено позивачу вимогу вих. №10-15-13-14/3816 (копія наявна в матеріалах справи) про усунення виявлених порушень, зокрема, донарахувати та відобразити в обліку суму недоотриманих аеропортом відсотків за користування Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Фірма «Фортуна» інфраструктурою в сумі 39 660,00 грн. (з ПДВ) та забезпечити надходження вказаних коштів на рахунок аеропорту.

На виконання вказаної вимоги позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №897/274 від 08.06.2011 року на суму 39 660,00 грн. згідно акту ревізії №15-27/34 від 18.04.2011 року (в тому числі, як зазначає позивач, 35 460,00 грн. за договором від 23.05.1994 року №2.6.13-11) з урахуванням ПДВ.

Вказаний рахунок відповідачем оплачений не був, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Здійснивши розрахунок суми основної заборгованості по сплаті 5% з прибутку, що належить до сплати за договором про оренду приміщень аеропорту № 2.6.13-11 від 23.05.1994 року, позивач вважає, що всього до сплати за період 2009-2010 роки підлягало 52 320,00 грн., з яких за 2009 рік - 32 820,00 грн. (з ПДВ), а за 2010 рік - 19 500,00 грн. (з ПДВ).

Як вбачається з розрахунку позивача, він здійснювався на підставі звітності форми №2 «Звіт про фінансові результати» виходячи з операційного прибутку/збитку, з урахуванням часткової сплати відповідачем на загальну суму 16 860,00 грн., а саме:

- 04.03.2010 року згідно рахунку-фактури №897/37 від 31.01.2010 року у сумі 1 140,00 грн.;

- 25.11.2010 року згідно рахунку-фактури №897/407 від 31.10.2010 року у сумі 15 720,00 грн.

Проте, доказів на підтвердження сплати відповідачем коштів саме у зазначених вище сумах позивачем суду не надано.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунку-фактури №897/37 від 31.01.2010 року % від чистого доходу отриманого від діяльності в приміщеннях аеропорту складав 1 380,00 грн. та згідно рахунку-фактури №897/407 від 31.10.2010 року - 15 840,00 грн.

Рахунок-фактура №897/37 від 31.01.2010 року був виставлений на підставі довідки Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» вих. №17 від 10.02.2010 року, згідно якої за 4 квартал 2009 року прибуток підприємства складав 23,0 тис. грн. (двадцять три тисячі гривень 00 копійок).

Рахунок-фактура №897/407 від 31.10.2010 року був виставлений на підставі довідки Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» вих. №104 від 22.10.2010 року, згідно якої за 9 місяців 2010 року прибуток підприємства складав 264,0 тис. грн. (двісті шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок).

Відповідно, до наданої Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» довідки № 103 від 20.12.2012 року, за договором № 2.6.13-11 від 23.05.1994 р., фінансові результати визначені наступним чином:

за 1 квартал 2009 року збиток підприємства складає 487,0 тис. грн.

за 1 півріччя 2009 року збиток підприємства складає 528,0 тис. грн.

за 9 місяців 2009 року збиток підприємства складає 151,0 тис. грн.

за рік 2009 прибуток підприємства складає 19,0 тис. грн.

за 1 квартал 2010 року збиток підприємства складає 19,0 тис. грн.

за 1 півріччя 2010 року збиток підприємства складає 63,0 тис. грн.

за 9 місяців 2010 року прибуток підприємства складає 262,0 тис. грн.

за рік 2010 збиток підприємства складає 109,0 тис. грн.

Копії вищевказаних довідок наявні в матеріалах справи.

Враховуючи, що суд не має можливості встановити розмір отриманого прибутку відповідача в період з 2009-2010 р.р. для визначення відсотку прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг задля визначення дійсної заборгованості за договором №2.6.13-11 від 23.05.1994 року, судом було призначено у даній справі судову бухгалтерську експертизу документів.

За результатами проведення судово-економічної експертизи, було складено висновок №5858/5859/13-45 від 30.09.2013 року, згідно якого експертом на підставі наданих на дослідження звітів про фінансові результати Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року встановлено, що відповідач за 2009 рік отримав прибуток в сумі 23,0 тис. грн., за 2010 отримав збитки в сумі 112,0 тис. грн.

Згідно п. 3.3 договору, орендар сплачує відсоток з прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг щомісячно на підставі бухгалтерської звітності про прибуток підприємства. Відповідно до додатку 3 до договору, який підписаний від імені економіста ВБОФ з одного боку та від імені представника ПП «Фортуна» та скріплений його печаткою з другого боку, розмір частини прибутку до сплати складає 5%.

Таким чином, за 2009 рік Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» повинно було сплатити на користь Державного міжнародного аеропорту Бориспіль кошти в сумі 1,15 тис.грн. (23,0 тис. грн. *5%). Разом з податком на додану вартість сума складає 1,38 тис. грн.

Так як за 2010 рік Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» отримано збитки від господарської діяльності в сумі 112,0 тис. грн., господарський суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок оплачувати, встановлений п. 3.3 договору, відсоток за 2010 рік.

Результати проміжної фінансової звітності до розрахунків не приймаються, з огляду на наступне.

Згідно ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, з подальшими змінами, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Згідно п. 12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 (далі - П(С)БО № 1), яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин (зі змінами і доповненнями станом на 14.10.2008 року звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства/установи складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Згідно п 8 ПСБО № 1, фінансова звітність складається з: балансу, звіту 1 про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Згідно п. 7.6. ст.7 Статуту Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а також сплати податків та інших платежів, що встановлені чинним законодавством України. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні підприємства та використовується згідно з рішенням власника.

З огляду на вищевикладене, враховуючи висновок судово-економічної експертизи, господарський суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити відсоток з прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг згідно договору про оренду приміщень аеропорту №2.6.13-11 від 23.05.1994 року, на користь позивача за 2009 рік у сумі 1 380,00 грн. За 2010 рік обов'язку зі сплати відсотку, встановленого п. 3.3. договору, у відповідача не виникло.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем в повному обсязі, сплативши на користь позивача 1 380,00 грн. відсотку з прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг згідно рахунку-фактури №897/37 від 31.01.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №433 від 04.03.2010 року на вказану суму.

Враховуючи, що заборгованість по сплаті відповідачем відсотку, встановлено п. 3.3. договору, за 2010 рік відсутня, а за 2009 рік - оплачена повністю (31.01.2010 року), господарський суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість нарахування позивачем пені та 3% річних за період з 12.02.2011 року по 14.03.2013 року.

Посилання ж позивача на неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати відсотку з прибутку, одержаного від продажу товарів та надання послуг, а саме, існування заборгованості за період 2009-2010 роки у сумі 35 460,00 грн., що, на його думку, підтверджується Актом ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року та завершений період 2011 року від 18.04.2011 року №15-27/34, складеним Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області, оцінюється судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно п. 10 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 до участі в ревізії за письмовим зверненням керівника контролюючого органу можуть залучатися спеціалісти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій.

Приписами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року та завершений період 2011 року від 18.04.2011 року №15-27/34, складений Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області, який покладений в основу обґрунтування позовних вимог, не є підставою для визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки відносини між сторонами щодо розрахунків регулюються лише умовами спірного договору та законодавством України, яке регулює дані господарські правовідносини.

До того ж, обставини, встановлені КРУ за результатами проведених перевірок та відображені у відповідних актах, не є преюдиціальними фактами у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, та потребують доказування в загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.08.2012 року у справі №5006/35/21/2012.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Фірма Фортуна» 35 460,00 грн. основного боргу та, як наслідок, стягнення 8 561,28 грн. пені та 1 693,34 грн. 3% річних, є необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 25.10.2013 року