Рішення № 34355725, 14.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи № 15/83/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2013 Справа № 908/3084/13

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с № 1800

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення коштів я 39 736,54 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Суберляк Д.В., представник за дов. №4007-О від 31.10.2012р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2013р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 02.10.2013. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 14.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору банківського рахунку, укладеного між позивачем та відповідачем, та додатку №7 від 27.04.2007р. відповідачу надано кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 23.04.2009р. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 32 199,65 грн., яка складається з 8 118,69 грн. заборгованості за тілом кредиту, 14 124,52 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 9 956,44 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

16.04.2007р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (Позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Відповідач) було підписано договір банківського рахунку № Z01G0Q.

За умовами пункту 1.1 Договору банківського рахунка позивач (Банк) відкриває відповідачу (Клієнт) поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору банківського рахунка Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. п. 2.1.24, 2.1.25 Договору банківського рахунка Банк зобов'язався, у разі потреби, за заявою Клієнта, відкрити картковий (карткові) рахунок (рахунки) для здійснення уповноваженими особами Клієнта за допомогою корпоративних платіжних карток (КПК) розрахункових операцій у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, правилами Міжнародних платіжних систем і чинним законодавством. Типи, види і термін дії платіжних карток, а також розмір незнижуваного залишку коштів на картрахунку визначені в Анкеті-заяві на випуск корпоративної платіжної картки. Клієнт доручає Банку утримувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених Клієнтом або його довіреними особами операцій згідно з правилами Міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, що визначена тарифами Банку, на момент настання терміну платежу. У разі потреби, за вимогою Клієнта, Банк зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта, що передбачає проведення його платіжних доручень та платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному (поточних) та картковому (карткових) рахунку (рахунках) Клієнта, відкритому в Банку (далі - "поточному рахунку"), за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання Клієнту овердрафту обумовлюються у Додатковій угоді до Договору банківського рахунка або окремому договорі про надання овердрафтового кредиту на поточний або картковий рахунок, що укладений між Клієнтом та Банком.

Згідно з пунктом 2.2.7 Договору банківського рахунка Клієнт взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату за виконання Банком операцій і надання послуг за цим Договором згідно з тарифами, строками та порядком оплати, передбаченими додатком 1.

27.04.2007р. сторонами у даній справі був підписаний Додаток № 7 до Договору банківського рахунка № Z01G0Q від 16.04.2007р. "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (далі - Додаток № 7).

Відповідно до пункту 1.1 Додатку № 7 Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснити овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього додатка, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим Додатком до Договору терміни. (п. 1.2 Додатку № 7).

Пунктом 1.3 Додатку № 7 від 27.04.2007р. сторони обумовили, що ліміт, згідно з цим Додатком до Договору, являє собою суму коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється Банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб Клієнта, і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що Банк встановлює згідно з Анкетою-заявою (додаток 8 цього Договору). На момент підписання цього Додатку до Договору ліміт складає: 2 500,00 грн. Проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому цим Додатком до Договору, здійснюється Банком у термін до 23.04.2008р.

Відповідності до п. 1.4 Додатку № 7 від 27.04.2007р. овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3 цього Додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта під час закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Згідно з пунктом 1.5 Додатку № 7 Клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п., п. 3.1, 3.2, 3.3 цього Додатка до Договору.

Пунктом 1.6. Додатку № 7 до Договору встановлено, що Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.4. цього Додатку.

Розділом 4 "Процентні ставки" Додатку № 7 до Договору встановлені процентні ставки. Для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом. (п. 4.1.1 Додатку № 7).

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитний ліміт у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином.

17.06.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією №70427ZPS0О517 з вимогою сплатити 8 118,69 грн. заборгованості за тілом кредиту, 14 124,52 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 9 794,15 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Пунктом 3.1 Додатку № 7 від 27.04.2007р. передбачено, що за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом і встановлений в Розділі 4 Додатку №7.

Статтею 212 ЦК України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Сторони пунктом 3.2 Додатку № 7 до Договору банківського рахунка визначили, що відповідно до статті 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 118,69 грн. заборгованості за кредитом, 14 124,52 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9 956,44 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 27.04.2007р. по 25.07.2013р. за наданим розрахунком.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 Додатку №7 від 27.04.2007р. сторони узгодили, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту й інших витрат; винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктами 5.3 та 5.4 Додатку № 7 нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим Додатком до Договору сторонами встановлені тривалістю 5 років.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Разом із тим, приписами ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Враховуючи вище наведені норми діючого законодавства пункти 5.3 та 5.4 Додатку № 7 цілком відповідають приписам статті 259 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що стягненню підлягає 9 956,44 грн. пені за період з 27.04.2007р. по 25.07.2013р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса - 49027 м. Дніпропетровськ, а/с 1800; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 8 118 (вісім тисяч сто вісімнадцять) грн. 69 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 14 124 (чотирнадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 52 коп., 9 956 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн.44 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 21.10.2013р.