ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21 жовтня 2013 року Справа № 913/2351/13
Провадження № 7/913/2351/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ", м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ
про стягнення 405 818,25 грн.
Суддя Демидов В.О.
Секретар судового засідання: Круглова Є.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: Євчук О.Я., представник за довіреністю № 168 від 27.08.2013;
від відповідача: ОСОБА_2, свідоцтво від 14.03.2013 НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Артеміським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, 27.11.2003,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 398 000,00 грн. та 3% річних в сумі 7 818,25 грн. за договором б/н та б/д.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.09.2013 було порушено провадження у справі № 913/2351/13.
Відповідач у відзиві б/н та б/д на позовну заяву, який надійшов до відділу документального забезпечення суду 24.09.2013, заперечив проти позову, посилаючись на накладення арешту на грошові кошти на його банківському рахунку, вилучення в результаті обшуку предмету спірного договору та на п. 7.1 спірного договору.
Крім того, відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаних з нею справ по кримінальним провадженням, внесеним до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030010000238 від 11.02.2013 та № 12013030010000702 від 26.04.2013, які слухаються у Ленінському суді м. Луганська.
У судовому засіданні 14.10.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 21.10.2013.
Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники сторін.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі судом відхиляється з огляду на недоведеність пов'язаності вищезазначених кримінальних проваджень з даним спором.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ" (далі - позивач, постачальник) на виконання договору укладеного з Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_2 (далі - відповідач, покупець) поставив відповідачу товар на загальну суму 398 000,00 грн., що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною № РН-1166 від 24.12.2012 та довіреністю № 3 від 19.12.2012, належним чином засвідчені копії яких є наявними в матеріалах справи (а. с. 11, 12).
За умовами п. п. 1.1, 1.2 договору постачальник після узгодження з покупцем, зобов'язується передати у власність покупця товар. Покупець зобов'язався вчасно прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах визначених цим договором.
У відповідності до вимог п. 2.1 договору назва товару і його кількість визначається по видатковим накладним, підписаним представниками покупця, який підтверджує фактичну передачу товару і перехід права власності на нього.
Як вбачається з примірника договору наданого позивачем, згідно п. 3.3 оплата товару здійснюється протягом ____ днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата здійснюється покупцем згідно виставлених рахунків-фактур, ціна за товар дійсна на день оплати і зміні не підлягає (п. 3.4 договору).
В п. 3.3 примірника договору, наданого відповідачем, оплата товару здійснюється протягом 120 днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата здійснюється покупцем згідно виставлених рахунків-фактур, ціна за товар дійсна на день оплати і зміні не підлягає (п. 3.4 договору).
Таким чином, сторони дійшли згоди щодо строку оплати товару тільки в пункті 3.4, тобто оплата здійснюється покупцем згідно виставлених постачальником рахунків-фактур.
У видатковій накладній № РН-1166 від 24.12.2012 в графі "Замовлення" зазначено - рахунок-фактура № СФ-0924 від 11.12.2012, крім того в довіреності № 3 від 19.12.2012, виданій особисто відповідачем, зазначено, що отримання цінностей здійснюється за рахунком-фактурою № СФ-0924 від 11.12.2012. Вищезазначене свідчить про отримання відповідачем від позивача рахунку-фактури № СФ-0924 від 11.12.2012, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 10-12) та не заперечується відповідачем.
Як вбачається з рахунку-фактури № СФ-0924 від 11.12.2012, він дійсний до сплати 29.12.2012, а отже, відповідач повинен був оплатити поставлений позивачем товар до 29.12.2012.
Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 398 000,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1, вих. № 04-239 від 05.04.2013 та претензією № 2, вих. № 415 від 21.05.2013 з вимогами про оплату поставленого товару в сумі 398 000,00 грн.
У повідомленні на претензію б/н та б/д та повідомленні на претензію № 2 б/н та б/д відповідач посилається на те, що 19.02.2013 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Луганська про арешт майна, накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на банківському рахунку відповідача та вилучення слідчим СВ ЛМУ УМВС України в Луганській області на підставі ухвали № 437/3746/13к від 12.03.2013 слідчого судді майна, що є предметом спірного договору. Відповідач вважає викладені вище обставини форс-мажорними у розумінні п. 7.1 договору, та зазначив, що кошти за товар будуть перераховані після перевірки та повернення до Луганської обласної клінічної лікарні оригіналу договору № 94 від 24.12.2012 та вилучення медичного устаткування.
Відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в належним чином оформленому акті звірки взаємних розрахунків б/н від 25.09.2013 (а. с. 89).
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п. п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань щодо поставки відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару підтверджуються матеріалами справи та визнані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в цій частині.
Окрім того, у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, позивач на підставі вищезазначених норм чинного законодавства нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.01.2013 по 27.08.2013 в сумі 7818,25 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з огляду на що вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд перекласти витрати понесені ним у зв'язку з розглядом справи, а саме: витрати на правову допомогу в сумі 1300,00 грн.
В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на договір № 01-19/08 від 19.08.2013 про надання правової допомоги з додатком № 01, укладений позивачем з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та акт приймання-передачі послуг від 27.08.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Зважаючи на те, що правова допомога позивачу була надана особою, яка не має статусу адвоката, суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ", м. Київ, вул. Лумумби Патриса, буд. 4/6, корп. "А", кімн. 601, ідентифікаційний код 36304335 борг в сумі 398000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 7818,25 грн. та судовий збір в сумі 8116,36 грн., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено та підписано - 25.10.2013
Суддя В.О. Демидов
Судове рішення № 34355695, Господарський суд Луганської області було прийнято 21.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/2351/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: