Рішення № 34355419, 23.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р.Справа № 922/3659/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Ніколаєвої О.В. доручення №1 від 10.01.2013 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний медичний університет (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, заборгованості, у вигляді неустойки за користування майном в сумі 134 2010,98 грн., відшкодування комунальних послуг у розмірі 10 863,39 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та надав документи згідно супровідного листа за вх.№33164, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 02 лютого 2010 року повернулась ухвала від 19 вересня 2013 року про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, з відміткою пошти: зі спливом терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

31.12.2003 року між Державним підприємством "Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань" було укладено договір оренди № 36 із Дочірнім підприємством "Укртек" про тимчасове, платне користування (оренду) нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 109,17 кв.м. терміном дії до 31.12.2010 р.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до договору уступки майнових прав орендатора від 01.10.2005 р. №10/012 ДП "Укртек" передав свої права та обов'язки орендатора Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

У зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання "Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань" до Харківського державного медичного університету на правах структурного підрозділу, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №189-0 від 12.10.2006 року, а також у зв'язку з наданням Харківському державному медичному університету статусу національного, який надалі іменовано Харківським національним медичним університетом відповідно до Указу Президента України № 1135/2007 від 22.11.2007 р. та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 784 від 05.12.2007 р., тому саме Харківський національний медичний університет (далі - ХНМУ) є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків орендодавця.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися договірні зобов'язання у відповідності до яких на відповідача було покладено зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати за оренду майна.

Договором оренди № 36 від 31.12.2003 року п. 6.2. передбачено обов'язок орендаря, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Але відповідач свої зобов'язання не належним чином, у зв'язку із чим виникла заборгованість, що утворилась з жовтня 2008 року по червень 2013 року, у розмірі: 434213,96 грн., що підтверджується рішеннями господарського суду Харківської області: від 23.09.2009 р. по справі № 62/107-09 (на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 47463,98 грн. за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року); від 18.08.2010 р. по справі № 53/07-10 (на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 57188,08 грн. за період з липня 2009 р. по лютий 2010 р.); від 03.08.2011 р. по справі № 5023/4927/11 (на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 60249,47 грн. за період з березня 2010 року по січень 2011 р.); від 16.11.2011 р. по справі № 5023/7821/11 (на користь університету було стягнуто заборгованість у розмірі 124238,06 грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.07.2011р.); від 08.04.2013 р. по справі №922/538/13-г (на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 101 603,50 грн. за період з 01 травня 2012 р. по 31 жовтня 2012 року).

У зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати та комунальних витрат позивачу, було достроково розірвано договір оренди № 36 віл 31.12.2003 р. та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити приміщення та повернути Харківському національному університету по акту прийому передачі державне майно, передане їй по зазначеному договору оренди № 36 від 31.12.2004 р. - рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2010 р. по справі №59/134-10 яке набрало законної сили. Вказаними рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2010 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. визнано, що договір оренди № 36 від 31.12.2003 р. розірвано з 07 квітня 2010 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. по справі № 5023/1339/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 р., вирішено витребувати у ФОП ОСОБА_1 з незаконного володіння нежиле приміщення, повернути його Харківському національному університету та виселити ФОП ОСОБА_1 з нежилого приміщення.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч.2-3 статті 13 Закону України № 2453 -VI "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідачем до теперішнього часу не звільнено нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 109,17 кв.м., передане в тимчасове користування по договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. та не підписано відповідний акт прийому-передачі. Враховуючи те, що відповідач не повернув орендоване приміщення позивачем нараховано неустойку за період з 01.11.2012 р. по 30.06.2013 р. у розмірі 134 210,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, котрий було обумовлено договором.

Відповідно до п.10.1. договору оренди сторони погодили, що за невиконання та неналежне виконання зобов'язань згідно договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

У разі не виконання зобов'язання щодо повернення речі, відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, рішеннями господарського суду у справах №62/107-09, №53/07-10, №5023/4927/11, №5023/7821/11, №922/538/13-г, №59/134-10, №5023/1339/12, встановлено наступні обставини: ФОП ОСОБА_1 (відповідач), продовжує користуватися орендованим майном після розірвання договору оренди № 36 від 31.12.2003 р., тобто відповідач зобов'язаний сплачувати неустойку за користування майном у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

Судом встановлено, що неустойка за користування майном ФОП ОСОБА_1 за час прострочення повернення орендованого майна відповідно договору оренди 36 від 31.12.2003 р. у період з 01.11.2012 р. по 30.06.2013 р. складає: неустойка за користування майном 134 210,98 грн., тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати за комунальні послуги у розмірі 10 863,39 грн. за період з листопада 2012 року по червень 2013 року. В обґрунтування розглядаємої позовної вимоги позивач посилається на ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій".

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нежитлового приміщення №36 від 31.12.03р. та додаткових угод до нього, сторонами не було встановлено обов'язку відповідача відшкодовувати позивачеві комунальні витрати. Навпаки, відповідно до п.6.8 договору, на відповідача покладено обов'язок в місячний строк, з моменту укладання договору, укласти договори на експлуатаційні витрати та комунальні послуги з відповідними організаціями.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій", установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційно частку витрат на утримання при будинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлений угодою сторін.

За змістом вищевказаної норми суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежилі приміщення на підставі договору сплачують комунальні платежі за тарифами, які встановлені чинним законодавством. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлює відповідальність за несвоєчасне внесення комунальних платежів, а не обов'язку їх сплачувати на підставі цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 109,17 кв.м. не належить відповідачу на праві власності або орендоване ним на підставі договору.

Враховуючи вищенаведене та те, що договір оренди №36 від 31.12.2003 року розірвано з 07.04.2010 року, та сплата комунальних платежів не передбачена умовами договору, суд вважає в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача витрат на комунальні послуги у розмірі 10 863,39 грн. відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, інд. № НОМЕР_1) на користь Харківського національного медичного університету (61023, м. Харків, проспект Леніна, буд. 6, код ЄДРПОУ 01896866, р/р № 35229008004615 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) 134 210,98 грн. неустойки за користування майном та 2 684,22 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог про відшкодування комунальних послуг у розмірі 10 863,39 грн.

Повне рішення складено 24.10.2013 р.

Суддя Светлічний Ю.В.