Рішення № 34355153, 23.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2013 р. Справа № 903/1004/13

за позовом підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

про стягнення 12 976,76 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Ткачук А.А. - старший юрисконсульт (дов. № 2085 від 01.07.2013р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 12 976,76 грн., з них: 6195,70 грн. заборгованості за надані на підставі договорів № 513 від 16.12.2009р., № 513 від 01.01.2011р. за період жовтень 2010р. - березень 2012р. послуги по теплопостачанню, 6195,70 грн. пені за період з 23.03.2013р. по 22.09.2013р., 375 грн. процентів річних за період листопад 2010р. - вересень 2013р., 210,46 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2010р. - серпень 2013р.

В судовому засіданні представник позивача подала розрахунок пені, виконаний відповідно до умов договорів № 513 від 16.12.2009р., № 513 від 01.01.2011р. та вимог п. 6 ст. 232 ГК України, просить стягнути з відповідача 6195,70 грн. заборгованості за надані послуги по теплопостачанню, 6195,70 грн. пені, 375 грн. процентів річних, 210,46 грн. збитків, завданих інфляцією.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням №4301031940650 про вручення йому поштового відправлення суду.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові пояснення міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника чи з'явитись особисто, господарський суд визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

16.12.2009р. між підприємством теплових мереж "Ковельтепло" і підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 513 на відпуск теплової енергії в приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 62,32 кв.м.

01.01.2011р. між підприємством теплових мереж "Ковельтепло" і підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 513 на відпуск теплової енергії в приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,22 кв.м.

Згідно з п. 12 договору № 513 від 16.12.2009р. всі розрахунки проводяться згідно рахунків, оплата яких проводиться до 15 числа наступного місяця.

Пунктом 3.2. розділу 3 договору № 513 від 01.01.2011р. передбачено, що розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця.

На виконання умов договорів № 513 від 16.12.2009р., № 513 від 01.01.2011р. позивач за період жовтень 2010р. - березень 2012р. передав відповідачу теплової енергії на суму 6195,70 грн.

Відповідач оплату за надані послуги по теплопостачанню не проводив взагалі.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 6195,70 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 6195,70 грн. заборгованості за надані йому послуги по теплопостачанню обґрунтована і підлягає до задоволення.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності із ст.610, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, з відповідача за порушення строку оплати, встановленого п. 10 договору № 513 від 16.12.2009р., п. 2.9. розділу 2 договору № 513 від 01.01.2011р., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України слід стягнути 375 грн. процентів річних, 210,46 грн. збитків, завданих інфляцією.

Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 2 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 14 договору № 513 від 16.12.2009р., підпунктом 4.1. розділу 4 договору № 513 від 01.01.2011р. визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

У зв'язку із несвоєчасним перерахуванням плати за послуги теплопостачання позивачем згідно з уточненим розрахунком, поданим 23.10.2013р., на підставі Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нараховано 11 207,42 грн. пені окремо від кожного щомісячного нарахування, починаючи з 16.10.2010р.

Пеня позивачем нарахована від прострочених сум з дотриманням вимог п.6 ст.232 ГК України в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання по оплаті мало бути виконано.

Однак, за змістом п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Як випливає із змісту ст.256 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

У відповідності із ч.2 ст.258, ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

16.04.2012р. позивачу остаточно стало відомо про невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті 6 195,70 грн. за надані послуги теплопостачання.

Згідно із поштовим штемпелем на конверті позовну заяву було надіслано до суду 26.09.2013р., тобто після спливу одного року з часу, коли позивачу стало відомо про порушене право.

Оскільки згідно із ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" пеня за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги не повинна перевищувати 100% загальної суми боргу, позивач з нарахованих 11 207,42 грн. просить стягнути 6 195,70 грн. пені.

Враховуючи наведене, позивачем пропущено строки позовної давності для стягнення з відповідача 6195,70 грн. пені.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач не заявив про застосування позовної давності щодо стягнення пені.

З огляду на викладене, є правові підстави для стягнення з відповідача пені у зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати за спожиту теплову енергію.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись, ст.ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (м. Ковель, вул. Володимирська, 97а, р/р 260013013488 в Ковельському відділенні АТ Ощадбанку, МФО 303398, код 30514446) 6195 грн. 70 коп. заборгованості, 6195 грн. 70 коп. пені, 375 грн. процентів річних, 210 грн. 46 коп. збитків, завданих інфляцією, 1720 грн. 50 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 25.10.2013р.

Суддя І. О. Якушева