Ухвала суду № 34354300, 24.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"24" жовтня 2013 р. Справа № 817/2424/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представника за дорученням;

від відповідача: не з"явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001482342 від 12.04.2013 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 5 209,00 грн. за основним платежем і 1 302,25 грн. за штрафними санкціями та №0001492342 від 12.04.2013 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3778,00 грн. за основним платежем і 944,50 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що факт здійснення господарських операцій ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор" підтверджується наявними та належним чином оформленими первинними та документами бухгалтерського, складського і податкового обліку позивача, які в повному обсязі були надані до перевірки і щодо змісту та оформлення яких у податкового органу не було жодних зауважень. Надані до перевірки документи повністю розкривають зміст господарських операцій позивача з ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор", належним чином посвідчують реальність здійснення вказаних господарських операцій та свідчать про правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за вказаними господарськими операціями. Усі, без виключення, товари та послуги, придбані позивачем у вказаних контрагентів, належним чином обліковані ним в бухгалтерському та податковому обліку, товарно-матеріальні цінності використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача, а також для потреб господарської діяльності самого позивача, а висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор", зроблено на підставі висновків актів перевірок про безтоварність господарських операцій контрагентів позивача з третіми особами по ланцюгу постачання, не відповідають фактичним обставинам справи, базуються виключно на припущеннях і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. На підставі вищенаведеного позивач просив визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року позов задоволено.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення ДПІ у м. Рівному №0001482342 та №0001492342 від 12.04.2013 року.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.11.2011 р. по 01.02.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 14.11.2011 р. по 01.02.2012 р., результати якої оформлено актом перевірки № 170/22-200/37943182 від 29.03.2013 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем:

пп. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операціям, що носять нереальний товарний характер, придбання товарів (робіт, послуг) всього в сумі 3 778,00 грн., що призвело до заниження нарахування податку на додану вартість в загальній сумі 3 778,00 грн.

пп. 44.1. ст. 44, пп. 138.1.1. п. 138.1., пп.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено показник у рядку 05 Декларацій "Витрати операційної діяльності" всього на суму 24 800,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі всього 5 209,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкові такі повідомлення-рішення:

- № 0001482342 від 12.04.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 5 209,00 грн. за основним платежем і 1 302,25 грн. за штрафними санкціями та №0001492342 від 12.04.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 778,00 грн. за основним платежем і 944,50 грн. за штрафними санкціями.

З акта перевірки позивача вбачається, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки актів перевірок контрагентів позивача ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор", які були отримані відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Зокрема, відповідно до акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП 2АТМ" під час здійснення господарських відносин з контрагентами" зроблено висновок про відсутність поставок по ланцюгу ТОВ "Будівництво та реконструкція", ТОВ "Інфотерм", ТОВ "Пасіфік", БПП "Сура", ПВП "Форест" - ПП "АТМ".

З акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 р. 7200/22-4/31820299 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор" під час здійснення господарських відносин з контрагентами" слідує, що відсутнє реальне здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання з ТОВ "Інфотерм", ТОВ "Олімп", ПП "СВ Гермес", ПВП "Форест", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Пасіфік", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс".

На підставі висновків про безтоварність господарських операцій контрагентів позивача по ланцюгу постачання відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про безтоварність господарських операцій між ПП "АТМ" і ТОВ "Матадор" та позивачем та про укладення ними правочинів без мети настання правових наслідків.

Такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор" фактично не могли здійснювати господарські операції з поставки товарів (робіт, послуг), оскільки відповідно до бази даних ДПС щодо вказаних суб'єктів господарювання внесено запис про відсутність їх за місцезнаходженням, а також у них відсутні персонал, основні фонди, виробничі активи, виробничо-складські приміщення, транспортні засоби тощо, тобто відсутні матеріально-технічні можливості здійснювати господарські операції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган не довів безтоварність господарських операцій між позивачем ПП "АТМ" і ТОВ "Матадор", відтак, позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що 31.10.2012 року між позивачем (замовник) та ПП "АТМ" (виконавець) був укладений договір про надання бухгалтерських послуг, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги по перевірці правильності організації та ведення бухгалтерського обліку, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги.

Суд першої інстанції встановив і це стверджується матеріалами справи, що необхідність в отриманні позивачем вказаних бухгалтерських послуг була зумовлена тим, що на момент надання таких послуг (жовтень-листопад 2012 р.) у позивача був відсутній штатний бухгалтер, що також підтверджується даними акту перевірки, відповідно до яких головний бухгалтер позивача був призначений на посаду лише з 10.12.2012 р. (наказ про призначення № 31 від 10.12.2012 р.).

Господарські операції з надання бухгалтерських послуг оформлені первинними документами, наявними в матеріалах справи: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4450 від 31.10.2012 р. на загальну суму 8 400,00 грн. та податковою накладною № 523 від 31.10.2012 р. на загальну суму 8 400,00 грн., з яких ПДВ складає 1 400,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 5169 від 30.11.2012 р. на загальну суму 6 300,00 грн. та податковою накладною № 482 від 30.11.2012 р. на загальну суму 6 300,00 грн., з яких ПДВ складає 1 050,00 грн.

Послуги, які надавалися позивачеві ПП "АТМ", полягали у перевірці правильності ведення бухгалтерського обліку та подачі звітності до контролюючих органів, виявленні помилок та наданні пропозицій щодо їх виправлення у бухгалтерського обліку, що стверджується бухгалтерською довідкою. Послуги надавались у вигляді консультацій у телефонному режимі та засобами електронного зв'язку, що також підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими судом документами, якими обмінювалися сторони.

Оплата наданих ПП "АТМ" бухгалтерських послуг та здійснення розрахунків між сторонами підтверджується наявною в матеріалах справи та дослідженою судом випискою банку, з якої вбачається, що за платіжним дорученням №230 від 20.11.2012 р. на користь ПП "АТМ" позивачем було сплачено 8 400,00 грн. та за платіжним дорученням №258 від 27.12.2012 р. на користь ПП "АТМ" позивачем було сплачено 6 300,00 грн.

Господарські операції з придбання у ПП "АТМ" послуг належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується карткою рахунку № 631.

Також вказані господарські операції належно відображені в податковому обліку позивача, що підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток за 4-й квартал 2012 р. та податку на додану вартість з додатками за жовтень та листопад 2012 р., а також реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період.

З матеріалів справи також слідує, що 01.03.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Матадор" (продавець) був укладений договір поставки № 010312, згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити кожну партію товару.

Господарські операції з поставки товару оформлені первинними документами, які наявні в матеріалах справи: видатковими накладними № РН-0001537 від 02.03.2012 р. на загальну суму 5 912,00 грн. та № 6380 від 04.09.2012 р. на загальну суму 7 965,80 грн., податковою накладною від 04.09.2012 р. № 275 на загальну суму 7 965,80 грн. в т.ч. ПДВ - 1 327,63 грн., журналом реєстрації довіреностей (витяг).

З вказаних видаткових та податкових накладних вбачається, що позивачем у ТОВ "Матадор" придбавалися манжети, лотки, скотч, стретч-плівка, швидкозшивачі, папір офісний, картридж Canon EP-26.

Оплата поставлених товарів та здійснення розрахунків між сторонами підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку, з якої вбачається, що за платіжним дорученням № 89 від 26.04.2012 р. на користь ТОВ "Матадор" позивачем було сплачено 5 912,00 грн. та за платіжним дорученням № 212 від 31.10.2012 р. на користь ТОВ "Матадор" позивачем було сплачено 7 965,80 грн.

З наявної у матеріалах справи бухгалтерської довідки слідує, що доставку товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "Матадор", здійснював персонально директор позивача ОСОБА_5 особистим легковим автомобілем Subary Forester, який в подальшому був орендований позивачем для потреб господарської діяльності товариства. Це стверджується наявними в справі копіями документів: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, виданого 10.08.2011 р. ВРЕР ДАІ м. Рівне, довіреності на право керування транспортним засобом від 20.08.2011 р., виданої ОСОБА_5, наказів про відрядження ОСОБА_5 № 10 від 29.02.2012 р. та № 22 від 31.08.2012 р., звітів ОСОБА_5 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000002 від 05.03.2012 р. та №АО 0000010 від 05.09.2012 р., карток рахунків 3721 за березень та вересень 2012 р., нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля від 02.11.2012 р.

З матеріалів справи слідує, що господарські операції з придбання товарів у ТОВ "Матадор" належним чином відображені в бухгалтерському та складському обліку позивача, що підтверджується картками рахунків № 631, 22, 201, 281.

Також вказані господарські операції належно відображені в податковому обліку позивача, що підтверджується дослідженими судом податковими деклараціями з податку на прибуток за 1-й та 4-й квартали 2012 р. та податку на додану вартість з усіма необхідними додатками за вересень 2012 р., а також реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період.

З наявної у матеріалах справи бухгалтерської довідки слідує, що частина придбаних у ТОВ"Матадор" товарно-матеріальних цінностей була використана для потреб господарської діяльності позивача, зокрема для забезпечення офісної роботи (картридж, папір офісний, лотки, швидкозшивачі), а інша частина придбаних товарно-матеріальних цінностей була використана у господарській діяльності для продажу (манжет) та для пакування товарів, призначених для продажу (скотч та стретч-плівка перфорована). Це стверджується наявними у справі копіями документів: договору поставки № 1 Р11 від 21.11.2011 р.; наказів про введення в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) № 5/1/1 від 21.12.2011 р., № 13 від 30.03.2012 р., № 15 від 30.04.2012 р., № 23 від 11.09.2012 р., про введення в експлуатацію МШП, списання пакувальних матеріалів та рекламної продукції № 16 від 31.05.2012 р., № 16/А від 29.06.2012 р., № 23/А від 30.09.2012 р.; актів списання № СпТ-000001 від 31.03.2012 р., № СпТ-000006 від 31.05.2012 р., № СпТ-000007 від 29.06.2012 р., № СпТ-000009 від 30.09.2012 р.; карток обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів від 02.03.2012 р., 30.03.2012 р., 30.04.2012 р., 11.09.2012 р.

Як вбачається з акту перевірки, документи, необхідні для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор", були надані позивачем до перевірки в повному обсязі.

З огляду на вказане можна дійти висновку, що первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірні суми валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор", оформлені належним чином, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та як платники податків (в тому числі і податку на додану вартість).

Зауважень щодо змісту та оформлення вказаних первинних документів в акті перевірки не міститься.

Відповідно до пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першої подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної) з урахуванням факту реальності господарської операції.

Відтак, визначальним фактором для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту є наявність підтверджуючих первинних документів та зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків, а також реальність здійснюваних операцій.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками яких погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умов відноситься: законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника провочину та його відповідність внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаних вимог, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання такого правочину недійсним в судовому порядку. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то такий правочин є нікчемним і лише у такому разі визнання вказаного правочину недійсним в судовому порядку не вимагається.

Факт здійснення господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не представлено суду належних доказів про те, що відомості, які містяться у вищевказаних первинних документах, є фіктивними, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що фактично укладені між позивачем та його контрагентами угоди виконувались і висновок про те, що вони укладались не для настання певних юридичних наслідків не відповідає фактичним обставинам по справі.

Відповідачем також не надано і в матеріалах справи відсутні судові рішення, що набрали законної сили, і якими укладені позивачем з ПП "АТМ" та ТОВ "Матадор" угоди визнано недійсними.

Крім того, не виконання контрагентом за договором свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо такого контрагента, а не є підставою для кваліфікації укладених з ним правочинів, як нікчемних.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) Т.В. Іваненко

(підпис) В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023