Постанова № 34351212, 16.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2013 року 15:30 № 826/14297/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкон» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - закритого акціонерного товариства «Макарово» про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Рейкон» (далі - позивач, ТОВ «Рейкон») до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - відповідач), за участю третьої особи - закритого акціонерного товариства «Макарово» (далі - ЗАТ «Макарово») про зобов'язання внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про припинення обтяжень та виключення записів про реєстрацію обтяження з Реєстру за реєстраційним № 13556517 від 04.03.2013 року та № 13556561 від 04.03.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що записи про обтяження рухомого майна внесені за заявою обтяжувача на підставі договору про відступлення права вимоги є помилковими та внесені на підставі неправдивих даних, що призвело до порушення прав позивача як власника рухомого майна.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, письмових заперечень проти позовних вимог також не надав.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки при поданні заяви на обтяження були дотримані ним всі вимоги законодавства, а отже позов є необґрунтованим.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ЗАТ «Макарово» та ПАТ «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір, відповідно до якого цільовим використанням даного кредиту було придбання нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43 та складається із 12 будівель.

Судом встановлено, що відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 26/058-11, виданого 03.05.2012 року Господарським судом Київської області про стягнення з ЗАТ «Макарово» на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитом в розмірі 17510726,27 грн., заборгованості за процентами в розмірі 7150925,89 грн., пені за порушення строку сплати кредиту в розмірі 173802,66 грн., за порушення сплати процентів в розмірі 109249,12 грн., інфляційних витрат за порушення сплати кредиту в розмірі 1629141,94 грн., інфляційних витрат за порушення сплати процентів в розмірі 597101,13 грн., державного мита в розмірі 25500,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та наказу Господарського суду Київської області виданого 03.05.2012 року № 26/058-11 в розмірі 1400513,23 грн. заборгованості за кредитом в Євро, заборгованості за процентами в Євро розмірі 405564,63 грн., заборгованості за кредитом у гривні в розмірі 8684238,15 грн., заборгованості за процентами у гривні в розмірі 3969860,20 грн., інфляційної складової боргу - 1240451,53 грн., державного мита - 25500,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Відповідно до протоколу №00-0026/12-1 від 04.02.2013 року ТОВ «ТД «Еліт Сервіс» проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що є власністю ЗАТ «Макарово», за результатами яких переможцем торгів визнано ТОВ «Рейкон».

На підставі протоколу №00-0026/12-1 від 04.02.2013 року про проведення прилюдних торгів державним виконавцем складено акт № 32766964-1 про реалізацію предмета іпотеки ТОВ «Рейкон», що затверджений начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 08.02.2013 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме запису 2 від 04.03.2013 року № 13556517 (далі - запис 2) зареєстровано обтяження корпоративних прав у розмірі 100% статутного капіталу в ТОВ «Рейкон», обтяження проведені за заявою ЗАТ «Макарово» на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.02.2012 року № 22/02.

Також, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за записом 3 від 04.03.2013 року № 13556561 (далі - запис 3) зареєстровано обтяження на майнові права на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43, який належить на праві власності ТОВ «Рейкон» на підставі свідоцтва, зареєстрованого під №248; на майнові права на земельну ділянку площею 4,9293 га, кадастровий номер 3222755102:00:003:0008, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 43, яка належить на праві власності ТОВ «Рейкон» на підставі свідоцтва, зареєстрованого під №249; на майнові права на комплект обладнання для переробки курячих яєць, які належать на праві власності ТОВ «Рейкон» на підставі свідоцтва, зареєстрованого під №250.

Зазначені обтяження проведені за заявою ЗАТ «Макарово» на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.02.2012 року № 22/02.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рейкон» дізналось про вказані обтяження, отримавши витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 41056883 від 25.06.2013 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_1

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція про проведення виконавчих дій, інші нормативно-правові акти.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ст. 41 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-IV реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Статтею 50 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.

Як уже встановлено судом, на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 26/058-11, виданого 03.05.2012 року про стягнення заборгованості з ЗАТ «Макарово» на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра».

На виконання статей 61, 66 Закону України «Про виконавче провадження» та до прийняття Законів України «Про порядок проведення прилюдних торгів», «Про здійснення операцій з нерухомим майном», якими буде встановлено порядок проведення прилюдних торгів, визначено статус спеціалізованих організацій, на які покладаються реалізація нерухомого майна та умови здійснення операцій з нерухомим майном затверджено наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Відповідно до п. 6.1 розділу 6 зазначеного Положення після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 6.4 зазначеного Положення визначено, що на підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством (п.6.5 Положення).

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем складено акт № 32766964-1 про реалізацію предмета іпотеки ТОВ «Рейкон», якого визнано переможцем торгів 04.02.2013 року.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна позивачу стало відомо, що майно боржника, яке винесено на прилюдні торги перебуває в забороні відчуження, чим порушує права власника.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Держатель Державного реєстру виконує такі функції, зокрема, організує ведення Державного реєстру; приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження тощо.

Держатель та реєстратор Державного реєстру, їх посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за внесення чи надання недостовірних відомостей.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: 1) відомості про обтяжувача та боржника; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису, що регулюється Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.

Згідно з п. 7 Порядку у заяві зазначаються:

1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована особа; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер; для фізичних осіб - іноземців чи осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України;

2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст.

Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача.

Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача;

3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації;

4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження;

5) відомості про випуск заставної або її відсутність (у разі проведення державної реєстрації застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів).

Реєстратору забороняється вимагати додаткові відомості крім тих, що зазначені в пунктах 6 і 7 цього Порядку.

Відповідно до п.8 Порядку у разі обтяження рухомого майна до Реєстру вносяться:

1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована особа; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер; для фізичних осіб - іноземців чи осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України;

2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст.

Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача.

Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача;

3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.

4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження;

4-1) відомості про випуск заставної або її відсутність (у разі проведення державної реєстрації застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів);

5) відомості про реєстратора;

6) дата державної реєстрації відомостей.

Згідно п. 9 Порядку реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру в разі, коли:

у заяві відсутні чи наведено не повністю або з виправленням відомості, зазначені у пунктах 6 і 7 цього Порядку;

обтяжувач не пред'явив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність;

відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру;

плату внесено не в повному обсязі.

Із дослідженого в судовому засіданні витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що реєстратором внесено запис 3, проте не дотримано вимог п. 7 Порядку, зокрема, не ідентифіковано майно, на яке накладено обтяження.

Також, із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що записи 2 та 3 про накладення обтяження внесені на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.02.2012 року №22/02, сторонами за яким є ЗАТ «Макарово» та ТОВ «Рейкон», проте не зазначено відомості про особу, на користь якої здійснено відступлення прав на предмет обтяження.

Окрім того, позивач стверджує, що договору про право відступлення права вимоги з ЗАТ «Макарово» не укладав.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2013 року, залучаючи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЗАТ «Макарово», суд запропонував третій особі подати пояснення щодо заявлених позовних вимог та надати всі матеріали, наявні на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові.

Проте, представником третьої особи не надано суду відповідних доказів на виконання зазначеної ухвали суду, зокрема, договору про відступлення права вимоги від 22.02.2012 року №22/02, що ставить під сумнів його існування та не спростовує твердження позивача.

Разом з тим, відповідач також не виконав вимоги ухвали суду від 10.09.2013 року, не надав доказів, що були або мали бути взяті ним до уваги при вчиненні дій, з приводу яких подано позов та не доведено правомірність внесення записів до Державного реєстру.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що обтяжувачем - ЗАТ «Макарово» подано відповідачу заяву, в якій наведено неповні відомості, зазначені у пунктах 6 і 7 Порядку, що є підставою для відмови у внесенні запису до Державного реєстру.

Таким чином, суд приходить до висновку про неналежне виконання реєстратором своїх обов'язків, передбачених п. 9 Порядку та про безпідставність внесення записів 2 та 3 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та вважає за необхідне зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внести запис про припинення обтяжень і виключення записів за реєстраційним № 13556517 від 04.03.2013 року та № 13556561 від 04.03.2013 року з Державного реєстру.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність вчинених дій.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, врахувавши те, що позивачем доведено порушення своїх прав та інтересів неправомірними діями відповідача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкон» задовольнити повністю.

Зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 25287988) внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про припинення обтяжень та виключення записів про реєстрацію обтяження з Реєстру (тип обтяження - інше обмеження рухомого майна) за реєстраційним номером 13556517 від 04.03.2013 року, контрольна сума 9В6ДВГ05-8, терміном дії до 04.03.2018 року та за реєстраційним номером 13556561 від 04.03.2013 року, контрольна сума АД9ГД95АГ9, терміном дії до 04.03.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко