Постанова № 34351110, 21.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року справа №812/6852/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання:

за участю сторін:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

ОСОБА_3

не з'явився

Попадюк С.П. - за дов. від 18 жовтня 2013 року

Кабінету Міністрів України в особі Головного управління юстиції у Луганській області

на постанову

Луганського окружного адміністративного суду

від

4 вересня 2013 року (повний текст складений та підписаний 9 вересня 2013 року)

по адміністративній справі

№ 812/6852/13-а (суддя Цицюра О.О.)

за позовом

ОСОБА_5

до

Кабінету Міністрів України

про

визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року у справі № 812/6852/13-а, прийнятою за результатами нового розгляду, після направлення на новий розгляд до суду першої інстанції Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2013 року, задоволений частково позов ОСОБА_5 (далі позивач) до Кабінету Міністрів України (далі відповідач) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, внаслідок чого зобов'язано Кабінет Міністрів України розглянути по суті заяву ОСОБА_5 від 30 березня 2009 року та надати відповідь заявнику. У задоволені решти позовних вимог відмовлено (арк. справи 158-160).

В апеляційній скарзі Кабінет Міністрів України в особі Головного управління юстиції у Луганській області з посиланням на те, що при винесенні постанови судом першої інстанції не в повному обсязі дослідженні матеріали справи, неправильно застосовані норми права та прийнята необґрунтована постанова в частині зобов'язання відповідача розглянути звернення позивача по суті, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання Кабінету Міністрів України розглянути по суті заяву позивача та надати відповідь заявнику, в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі ( арк. справи 168-172).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач звернулась до Кабінету Міністрів України із письмовою заявою від 30 березня 2009 року. У заяві зазначила, що відповідно до рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15 червня 1981 року Луганський міський автобусний парк, як власник джерела підвищеної небезпеки, визнаний винним у заподіянні шкоди її здоров'ю. Підприємство зобов'язано до відшкодування на її користь заподіяного збитку в сумі 126102,94 грн. та до сплати щомісячних виплат по 1100 грн.

Проте, це підприємство ліквідоване, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків відмовляється прийняти на себе зобов'язання щодо здійснення відповідних виплат на її користь. Рішення суду залишено без виконання. А вона, як інвалід 2-ої групи, залишилася без засобів до існування.

Нею запропоновано Кабінету Міністрів України до прийняття відповідного нормативно-правового акту, яким буде встановлений порядок відшкодування громадянам шкоди, заподіяної здоров'ю, у разі ліквідації підприємств, з вини яких ця шкода заподіяна, через своїх уповноважених представників у Правлінні Фонду соціального страхування від нещасних випадків посприяти прийняттю Фондом рішення про виплату їй у відшкодування шкоди, заподіяного здоров'ю, сум у відповідності із рішенням суду.

3 квітня 2009 року листом № 41 -А-014041/12 Секретаріат Кабінету Міністрів України звернення позивача від 30 березня 2009 року відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслав для розгляду до Міністерства юстиції України.

На це звернення відповідь позивачу надав Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 28 квітня 2009 року № А-10852-25.

З урахуванням порушених питань та в обсязі своїх повноважень Департамент повідомив про результати перевірки обставин, які стосуються виконання судового рішення.

Проте, відповіді на інші порушені у заяві питання, у тому числі й щодо сприяння у прийнятті Фондом соціального страхування від нещасних випадків рішення про виконання судового рішення, позивачу не надані. Саме на розгляді Кабінетом Міністрів України у цій частині заяви наполягає позивач.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції наполягав на тому, що суду першої інстанції слід більш повно встановити обставини справи з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, та в залежності від встановленого - вирішити спір. Зокрема, за позицією суду касаційної інстанції, суду першої інстанції необхідно з'ясувати в якому саме обсязі Кабінет Міністрів України уповноважив Міністерство юстиції України розглянути заяву позивача, чи не було доручено Міністерству підготувати проект відповідного нормативно-правового акту з порушеного питання, або здійснити перевірку законності рішень, дій Фонду соціального страхування від нещасних випадків тощо. У випадку, коли Міністерство юстиції України не виконало доручення Кабінету Міністрів України, які випливали із заяви позивача, або якщо вона розглянута неповно, - то відсутні підстави для визнання неправомірними дій та бездіяльності останнього.

Як вбачається з матеріалів справи Секретаріат Кабінету Міністрів листом від 03 квітня 2009 року листом за № 41-А-014041/12 направив звернення позивача від 30 березня 2009 року відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» Міністерству юстиції України (арк. справи 9).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Аналізуючи наведені норми та спірні відносини суд першої інстанції дійшов висновку про те, що є необґрунтованим надіслання звернення позивача від 30 березня 2009 року до Міністерства юстиції України, оскільки позивач звернулась до Кабінету міністрів України з проханням звернутися до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з проханням прийняти відповідне рішення про виплату їй страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком, та нею не порушувалося питання щодо стану виконавчого провадження на виконання рішення суду про призначення їй відповідних виплат. З огляду на зазначене суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Кабінет Міністрів України розглянути по суті заяву позивача та надати відповідь заявнику, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Колегія суддів, зазначає, що звернення позивача пов'язане з невиконанням рішення суду у цивільній справі вирішено на користь позивача. Кабінет Міністрів України уповноважив Міністерство юстиції України розглянути заяву позивача, при цьому не було доручено Міністерству підготувати проект відповідного нормативно-правового акту з порушеного питання, або здійснити перевірку законності рішень, дій Фонду соціального страхування від нещасних випадків тощо. Міністерство юстиції України виконало частково доручення Кабінету Міністрів України, які випливали із заяви позивача, обмежившись розглядом питання щодо виконання судового рішення, з урахуванням особливостей ліквідації (арк. справи 10).

В частині запропонованого позивачем врегулювання питання погашення заборгованості внаслідок ліквідації - підприємства підвищеної небезпеки (відповідача у справі) зміни нормативно - правового забезпечення, заява не розглянута, тобто заява позивача розглянута неповно, внаслідок чого відсутні підстави для визнання неправомірними дій та бездіяльності відповідача.

Доводи апелянта стосовно дотримання порядку розгляду ним заяви колегія суддів погоджує з огляду на положення статті 7 Закону України «Про звернення громадян», статтю 42 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою від 18 липня 2007 року № 950.

Крім того, колегія суддів зазначає, що існуючий Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат відповідно до пункту сьомої частини сьомої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» належить до компетенції Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Зазначеним Законом питання відшкодування шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки не врегульовані, ці питання є виключно інститутом Цивільного Кодексу України.

В межах спірних відносин позивач намагається виконати рішення у цивільній справі шляхом розгляду заяви у межах звернення громадян, що унеможливлюється положеннями статті 12 Закону України «Про звернення громадян».

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 18, 41, 100, 185, 195, 197, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України в особі Головного управління юстиції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року по справі № 812/6852/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року по справі № 812/6852/13-а - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 жовтня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 21 жовтня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар М.М. Яковенко