Постанова № 34351082, 18.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року 10:13 № 826/13194/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кірєєв О.О. (керівник), Лисенко В.А. (представник)

від відповідача: Харченко Р.І. (представник), Літвінов О.А. (представник)

від третьої особи: Безручко В.В. (представник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство»до Головного управління Міндоходів у Київській областітретя особаДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011 № 000023820,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство Київської обласної ради «Автогосподарство» з позовом до Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011 № 000023820, яке прийнято Державною податковою адміністрацією в Київській області, правонаступник якої є Головне управління Міндоходів у Київській області.

Відповідно до зазначеного рішення за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ та затримку на 10 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 14 767,12 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 1 476,71 грн.

Позивач, з урахуванням додаткових пояснень, зазначає, що висновки податкового органу ґрунтуються на оцінки своєчасності сплати податкових зобов'язань з ПДВ, визначених у податковій декларації за квітень 2011 р. Позивач погоджується з фактом прострочки сплати податкових зобов'язань, але вважає, що в силу приписів пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, розмір санкції не може перевищувати 1 грн.

Виходячи з наведеного, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав викладених в акті перевірки та запереченнях на позов, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Третя особа підтримала позицію відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Державною податковою адміністрацією в Київській області, правонаступником якої є Головне управління Міндоходів у Київській області, проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Комунальним підприємством Київської обласної ради «Автогосподарство» (код з ЄДР 04012477; адреса на час звернення до суду: 04053, м. Київ, Шевченківський район, узвіз Кудрявський, 3) податку на додану вартість за період з 30.05.2011 р. по 09.06.2011 р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 203.2. ПК України платник зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання, підприємством КП КОР «Автогосподарство» - несвоєчасно сплачено узгоджену суму ПДВ задекларовану в податковій декларації за квітень 2011 року.

За наслідками камеральної перевірки на узгоджену суму податкового зобов'язання згідно з абз. 2 п. 126.1. ПК України була застосована штрафна санкція за несвоєчасно сплачену суму податкового зобов'язання.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, дата нарахування - 30.05.2011 р., дата сплати - 09.06.2011 р., сума сплаченого боргу 14 797,12 грн., кількість днів затримки - 10, % ставка - 10, сума штрафних санкцій - 1 476,71 грн.

У свою чергу, під час розгляду справи встановлено, що згідно із декларацією позивача з ПДВ за квітень 2011 року (від 19.05.2011 р.), що була подана ДПА у Київській області, позивачем визначена сума ПДВ до сплати - 16 755 грн.

Як вбачається з банківської виписки, зазначена вище сума ПДВ була сплачена 09.06.2011 р. пл. дор. № 555.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6.1. ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 16.1.4. ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3. ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5. ПК України).

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ПК України).

Відповідно до п. 54.1. ПК України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, згідно з п/п. 14.1.39. ПК України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.

Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1. ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 9.3. ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно із ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Щодо строків сплати податкових зобов'язань, слід зазначити, що відповідно до п. 57.1. ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу п. 203.2. ПК України (відносно ПДВ) передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Зазначеним п. 203.1. ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, останній день граничного строку подання декларації з ПДВ за квітень 2011 року - 20.05.2011 р. (п'ятниця), граничний строк сплати грошових зобов'язань з ПДВ, визначених у зазначеній декларації, - 30.05.2011 р.

Щодо сплати цього податкового зобов'язання, слід зазначити, що зазначена вище сума ПДВ була сплачена 09.06.2011 р. пл. дор. № 555.

У той же час, як визнається позивачем та підтверджується відомостями з облікової картки позивача, станом на час сплати позивачем поточного грошового зобов'язання за позивачем рахувався податковий борг з ПДВ, в рахунок якого і було зараховані кошти зі сплати поточного грошового зобов'язання, що відповідає умовам застосування п. 87.9. ПК України.

Так, згідно з п. 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, в силу п/п. 14.1.152. ПК України під погашенням податкового боргу розуміється зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу враховується у погашення цього податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

Виходячи з наведеного, дії податкового органу щодо зарахування поточних платежів в погашення податкового боргу минулих періодів є правомірними.

Внаслідок цього, однак, вищезгадані поточні зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року не були погашені своєчасно у зв'язку з чим та в силу п. 31.1. та п/п. 14.1.175 ПК України вважалися не сплаченими своєчасно, набули статусу податкового боргу, та були фактично погашені з прострочкою за рахунок наступних платежів з ПДВ, що також відповідає умовам застосування п. 87.9. ПК України.

Як вже зазначалося, позивачем визнається факт прострочки сплати податкових зобов'язань.

За загальним правилом, згідно з 126.1. ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У той же час, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З вказаної вище норми вбачається, що її метою є створення більш сприятливих умов для поступової адаптації, пристосування платників податків до основних положень оновленого податкового законодавства та формування практичних навичок здійснення підприємницької діяльності з урахуванням зміни умов оподаткування, що пов'язане з прийняттям Податкового кодексу України.

Разом з цим, вказаною статтею недвозначно визначено, що за період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції за порушення платниками податків податкового законодавства не можуть перевищувати одну гривню за кожне таке порушення, а відтак даною нормою встановлений сприятливий (адаптаційний) режим відповідальності платника податків у чітко визначений період.

Аналізуючи зміст вказаної статті, слід також зазначити, що відповідно до п. 3.1. Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відтак, під терміном «податкове законодавство» слід розуміти сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін, зокрема, як і в даному випадку, відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Положення цього Кодексу, зокрема, щодо строків сплати узгоджених податкових зобов'язань є складовою частиною податкового законодавства, як і положення щодо відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов'язань, а відтак порушення строків сплати податкових зобов'язань є порушенням податкового законодавства, відповідальність за що встановлена ПК України з урахуванням положень пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто шляхом застосування у вищенаведений період санкцій у розмірі 1 гривня.

Відтак, враховуючи те, що позивачем визнається та не заперечується обставин прострочки сплати вищезгаданих податкових зобов'язань, що також підтверджується і матеріалами справи, розмір санкцій за спірним рішенням не може перевищувати 1 грн.

Доводи відповідача та третьої особи щодо зворотного, не відповідають наведеним вимогам податкового законодавства та є помилковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, враховуючи наведене та виходячи встановлених судом обставин та положень податкового законодавства, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафу лише у розмірі 1 грн., а відтак, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, - шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення в частині, що перевищує 1 грн.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 № 000023820 в частині визначення штрафу у розмірі 1 475,71 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 18.10.2013 р.