Постанова № 34350774, 21.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року справа № 823/1143/13-а

м. Черкаси

16 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Кулика О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

02 квітня 2013 року до суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за 2012 рік у розмірі 4572 грн 42 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України. Відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в розмірі 4572 грн 42 коп., яку позивач просить стягнути на його користь та надав до суду клопотання яким позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглянути без його участі.

Відповідач по справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р. (далі по тексту - Закон № 2464), що набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону № 2464 є, зокрема:

- роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) тощо;

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Статусу платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначені вище суб'єкти господарювання набувають з дня взяття їх на облік Пенсійним фондом, зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

З дня набрання чинності Законом № 2464 платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

З огляду на викладені вище норми Закону № 2464 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний, зокрема:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики тощо.

Так, згідно ч. 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 статті 9 Закону № 2464).

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників - роботодавців - фізичних осіб-підприємців, які використовують працю інших осіб, та фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, - календарний рік.

При цьому для платників фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Так, для платників фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Мінімальний страховий внесок, в свою чергу, визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено розмір на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1 073 гривні, з 1 квітня - 1 094 гривні, з 1 липня - 1 102 гривні, з 1 жовтня - 1 118 гривень, з 1 грудня - 1 134 гривні.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску на місяць у першому кварталі 2012 року становив 372 грн 33 коп., у другому кварталі - 379 грн 62 коп., у третьому кварталі - 382 грн 39 коп., у четвертому кварталі - 387 грн 95 коп. за жовтень-листопад та 393 грн 50 коп. за грудень 2012 року.

Отже, загальний розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, належний до сплати відповідачем у 2012 році становить 4572 грн 42 коп.

В той же час, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік відповідач в установлені статтею 9 Закону № 2464 строки в повному обсязі не перерахував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України за відповідний період в розмірі 4572 грн. 42 коп.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, в тому числі обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою.

Згідно ч. 4 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

29 січня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області у зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в установлені строки на адресу відповідача направлена вимога № Ф-06 .

Відповідачем подано позов до Черкаського окружного адміністративного суду про скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-06 від 29.01.2013р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. скасовано оскаржувану вимогу про сплату боргу від 29.01.2013р. № Ф-06.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013р., яка набрала законної сили, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. скасовано та прийнято нову, якою у задоволені позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. У постанові зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є страхувальником та платником страхових внесків в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; протягом 2012 року здійснював підприємницьку діяльність та сплачував податок до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції; 31.01.2013 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 особисто поданий звіт до відділу персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області за 2012 рік на суму 4572 грн 42 коп., таким чином суд апеляційної інстанції зауважив, що подачею вищевказаного звіту фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самостійно підтверджено обов'язок сплати єдиного соціального внеску та розмір заборгованості.

Згідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку про достатність доказів та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 56, 58, 72, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого: АДРЕСА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул..Черкаська, 6, код за ЄДРПОУ 21366610, 4572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні 42 коп. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст підписаний та виготовлений 24 жовтня 2013 року