Постанова № 34350436, 22.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м.ПолтаваСправа № 816/5407/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі судового засідання - Христич О.С.,

за участю:

представника позивача - Кішко Д.О,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2013 року Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (далі по тексту - ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкових повідомлень - рішень від 27 травня 2013 року №0007701502 та від 29 липня 2013 року №0010841502 (із урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14 жовтня 2013 року вх. №28977/13).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення порушують права та господарські інтереси позивача та є такими, що прийняті всупереч вимог чинного законодавства України. Зазначив, що відповідно до норм податкового законодавства ПрАТ "Полтавське ХПП" у строк визначений Податковим кодексом України подано заяви зі скаргою до податкових декларацій з ПДВ за травень, вересень, жовтень 2012 року та січень 2013 року на ТОВ "Аршиця", ТОВ "Сталеві системи", ФГ "Вільний селянин", ТОВ "Зерноторгівельна компанія", ПАТ "Полтаваобленерго", ФГ "Темп-1", про що перевіряючим вказано у самому акті перевірки. Крім того до заяв подано всі розрахункові документи, та копії податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що проведеною перевіркою встановлено, що ПрАТ "Полтавське ХПП" неправомірно сформовано податковий кредит за травень, вересень-жовтень 2012 року та січень 2013 року по податкових накладних, що не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Зазначив, що до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну додаються копії товаринх чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів-послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Крім того вказував, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця. За таких підстав, спірні податкові повідомлення-рішення винесені за наслідками проведеної перевірки повністю відповідають нормам чинного законодавства та є такими, що не підлягають скасуванню.

Протокольною ухвалою суду від 15 жовтня 2013 року задоволено клопотання представника відповідача про заміну первинного відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві на Державну податкову інспекцію у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 05581898) зареєстровано як юридична особа 02 вересня 1996 року номер запису 1 588 120 0000 005164 (т.1 а.с. 79-84).

Згідно Довідки АА №894549 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача є: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний автотранспорт, постачання інших готових страв (т.1 а.с. 76-77).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 76), та перебуває на обліку платника податків в ДПІ у м. Полтаві (т.1 а.с. 83).

ДПІ у м. Полтаві на підставі статті 78, статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI у період з 17 квітня 2013 року по 23 квітня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" з питань правомірності формування податкового кредиту згідно додатку 8 до декларації з податку на додану вартість за травень, вересень, жовтень 2012 року, січень 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 30 квітня 2013 року №2537/15.2/05581898 за висновками якого встановлено порушення пункту 198.2, статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, в зв'язку з чим:

- завищено податковий кредит за травень 2012 року у сумі 59404 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2012 року в сумі 59404 грн.;

- завищено податковий кредит за вересень 2012 року у сумі 134824 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2012 року в сумі 134824 грн.;

- занижено податковий кредит за жовтень 2012 року у сумі 20175 грн.;

- занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за жовтень 2012 року в сумі 154999 грн.;

- завищено податковий кредит за січень 2013 року у сумі 43447 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2013 року в сумі 43447 грн. (т.1 а.с.8-18).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом досліджено наступні документи: декларація з податку на додану вартість за травень 2012 року з додатками (від 20 червня 2012 року №9035205833), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за травень 2012 року (від 20 червня 2012 року №9035206115), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2012 року (від 11 липня 2012 року №9039767014), декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року з додатками (від 17 жовтня 2012 року №9063856145), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року (від 17 жовтня 2012 року №9063856276), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2012 року (від 27 грудня 2012 року №9081943478), декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року з додатками (від 16 листопада 2012 року №9072094191), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року (від 28 листопада 2012 року №9074941526), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (від 04 січня 2013 року №9000018734), декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року з додатками (від 14 лютого 2013 року №9006387177), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013 року (від 14 лютого 2013 року №9006387189) та використано інформацію комп'ютерних баз даних та інформаційних систем податкової служби: AIC "Бест Звіт for Oracl", Систему автиматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, IC "Податковий блок".

На підставі акту перевірки №2537/15.2/05581898 від 30 квітня 2013 року ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2013 року №0007731502, яким ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 237676 грн. та №0007701502, яким ПрАТ Полтавське хлібоприймальне підприємство" збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 232498,50 грн. в тому числі: за основним платежем у розмірі 154999 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 77499,50 грн. (т.1 а с. 27-28).

Позивач, не погодившись із прийнятими податковими повідомленням-рішенням від 27 травня 2013 року №0007731502 та №0007701502, направив до Державної податкової адміністрації в Полтавській області скаргу від 05 червня 2013 року №941 (т.1 а.с. 19-26), за результатами розгляду якої 18 липня 2013 року Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області:

- залишено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 27 травня 2013 року №0007701502 без змін, а скаргу ПрАТ "Полтавське ХПП" в цій частині без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 27 травня 2013 року №0007731502 в частині зменшеного від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 134824, а в іншій частині залишає оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу ПрАТ "Полтавське ХПП" без задоволення (т.1 а.с. 31-36).

Повторна скарга ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" від 29 липня 2013 року №1274 на податкові повідомлення-рішення №00077001502 та №0007731502 від 27 травня 2013 року подана до Міністерства доходів та зборів України, залишена без задоволення (т.1 а.с. 37-49).

29 липня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0010841502, яким ПрАТ "Полтавське Хлібоприймальне підприємство" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 102852 грн., яке отримане позивачем 25 вересня 2013 року (т.2 а.с. 211-212).

Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями №0007701502 від 27 травня 2013 року та №0010841502 від 29 липня 2013 року в зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку вказаним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок головного державного податкового інспектора в акті перевірки про відсутність права у платника податку на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ за попередні періоди, тоді як ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну включило до складу податкового кредиту за травень, вересень-жовтень 2012 року та січень 2013 року податкові накладні, виписані постачальником у попередньому звітному податковому періоді, а саме - березні, липні, вересні 2012 року.

З метою з'ясування правомірності висновків відповідача суд встановив, що позивачем:

- 20 червня 2012 року до ДПІ у м. Полтаві подано декларацію з ПДВ за травень 2012 року, в якій до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 59403,63 грн. згідно податкової накладної, виписаної ТОВ "Аршиця" за № 1 від 20 березня 2012 року (т.1 а.с. 188-208);

- 16 жовтня 2012 року до ДПІ у м. Полтаві подано декларацію з ПДВ за вересень 2012 року, в якій до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 134824 грн. згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Сталеві системи" за №110 та №115 від 31 липня 2012 року, ФГ "Вільний селянин" за №7/2 від 08 вересня 2012 року та ТОВ "Зерноторгівельна компанія" №1 від 01 вересня 2012 року (т.2 а.с.1-20);

- 15 листопада 2012 року до ДПІ у м. Полтаві подано декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року, в якій до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 20175,12 грн., згідно податкової накладної, виписаної ПАТ "Полтаваобленерго" за №508/4 від 30 вересня 2012 року (т.2 а.с. 53-74);

- 05 лютого 2013 року до ДПІ у м. Полтаві подано декларацію з ПДВ за січень 2013 року, в якій до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 43447,50 грн. згідно податкової накладної, виписаної ФГ "Темп-1" за № 9 від 17 вересня 2012 року (т.1 а.с. 147-161), які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з податковими деклараціями з ПДВ позивач надав Додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому заявив про порушення постачальниками порядку реєстрації податкових накладних у зв'язку з відсутністю податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" та його контрагентами підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: Договорами та додатковими угодами (т.1 а.с. 85-86, 99-108, 113, 117-119, 124), податковими накладними (т.1 а.с. 91-93, 111, 115, 121-122, 126,130), видатковими накладними (т.1 а.с. 88-89, 94-98, 114, 125, 129), виписками банку (т.2 а.с. 188-193), актами приймання-передачі (т.1 а.с.90, 120, т.2 а.с. 194, 227), платіжними дорученнями (т.1 а.с. 131-141), журналом реєстрації доручень (т.2 а.с. 224-225).

Слід відмітити, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами податковим органом під сумнів не ставиться.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1402/18697) та наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року №1340 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2013 року за №201/2733) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит.

Суд зазначає, що надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних: за травень 2012 року (т.1 а.с. 210-252), податкові накладні, виписані контрагентом позивача в березні 2012 року, позивачем фактично були отримані від вказаного контрагента у травні 2012 року; за вересень 2012 року (т.2 а.с. 21-52) податкові накладні, виписані контрагентами позивача в липні-вересні 2012 року позивачем фактично були отримані від вказаного контрагента у вересні 2012 року; за жовтень 2012 року (т.2 а.с.75-142), податкові накладні, виписані контрагентом позивача в вересні 2012 року позивачем фактично були отримані від вказаного контрагента у жовтні 2012 року; за січень 2013 року (т.1 а.с. 162-187), податкові накладні, виписані контрагентом позивача у вересні 2012 року після чого ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" суми ПДВ за березень, липень, вересень 2012 року включено до податкових декларацій за травень, вересень, жовтень 2012 року, січень 2013 року, що підтверджується додатком №5 до вказаних декларацій.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагентами позивача порушено порядок заповнення та/або дотримання порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із деклараціями з ПДВ за травень, вересень, жовтень 2012 року, січень 2013 року ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" поданий додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (т.1 а.с. 161, 197, т.2 а.с 20, 74).

Посилання представника відповідача на той факт що позивачем до "Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)" не додано всіх необхідних первинних документів, суд оцінює критично, оскільки вказані документи надані позивачем під час розгляду справи.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" правомірно включило до складу податкового кредиту за спірний період суми ПДВ згідно податкових накладних за березень, липень, вересень 2012 року виписаних контрагентами позивача, та заяв зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна була подаватися позивачем разом з декларацією за відповідний період, у якому відбувалися господарські операції із ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №2537/15.2/05581898 від 30 квітня 2013 року, на підставі висновків якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0007701502 від 27 травня 2013 року та №0010841502 від 29 липня 2013 року.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень №0007701502 від 27 травня 2013 року та №0010841502 від 29 липня 2013 року не довів, а відтак позовні вимоги ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007701502 від 27 травня 2013 року та №0010841502 від 29 липня 2013 року.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0007701502 від 27 травня 2013 року та №0010841502 від 29 липня 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27 травня 2013 року №0007701502 та від 29 липня 2013 року №0010841502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2294 /дві тисячі двісті дев'яносто чотири/ гривні.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 25 жовтня 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко