Постанова № 34350218, 14.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 р. Справа № 804/10172/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Єпіфанової Ю.О. Книжник Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдінг» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейдінг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222204 від 26.02.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що пода ткове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, суперечить діючому пода тковому законодавству та підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдінг» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Зороківське» (код ЄДРПОУ 35684787) та їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року, результатами якої складено акт від 02.01.2013 року №4/224/30458110.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

26.02.2013 року на підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000222204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 416 668,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивачем було подано первинну скаргу до ДПС у Дніпропетровській області від 14.03.2013 року №14/3-1. Рішенням про результати розгляду скарги від 08.05.2013 року №1972/10/10-25 скаргу товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, ТОВ «Агротрейдінг» подало повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України, яке Рішенням про результати розгляду скарги від 13.06.2013 року №4857/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу товариства - без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податкова накладна, заповнена особою, що зареєстрована як платник податку на додану вартість без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця.

Судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Зороківське» був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ним у позивача не було.

ТОВ «Агротрейдінг» (покупець) укладено контракт від 22.04.2011 року №28394 з ТОВ «Зороківське» (продавець), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених контрактом. Продавець зобов'язується передати покупцеві товар на умовах франко-заготівельне підприємство ТОВ «Вільнянський елеватор» (згідно Інкотермс 2000).

Відповідно до умов вказаного контракту на поставлені товари (роботи) суб'єктом господарювання - постачальником виписано накладні та податкові накладні, складено акти приймання-передачі. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Транспортування товару підтверджено товаро-транспортними накладними та актами здачі-приймання робіт, згідно яких були надані послуги по перевезенню с/г культур з ТОВ «Вільнянський елеватор» на ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат».

ТОВ «Вільнянський елеватор» має Сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку. Вказане підприємство як зерновий склад на умовах поставки ЕХW («франко заготівельне підприємство», «франко зерновий склад» тощо) здійснило поставку шляхом переоформлення зерна, що перебуває у зерносховищах сертифікованого зернового складу, з особового рахунку одного поклажодавця на особовий рахунок іншого поклажодавця (згідно Наказу Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008 року).

Отже, за таких умов доказами поставки (крім накладних, які складені покупцем і постачальником) є не товарно-транспортні накладні, а документи зернового складу про переоформлення зерна від ТОВ «Зороківське» на ТОВ «Агротрейдінг».

Судом встановлено, що ТОВ «Агротрейдінг», подаючи заперечення на акт перевірки від 02.01.2013 року №4/224/30458110, надало до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (вхідний від 01.02.2013 року) в порядку статті 44 Податкового кодексу України копії складських квитанцій, проте при розгляді заперечень вони не були взяті до уваги податковим органом.

Товар, придбаний у ТОВ «Зороківське», в подальшому не реалізовувався іншим підприємствам, а був завезений на ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» для переробки на олію соняшникову нерафіновану.

Так, ТОВ «Агротрейдінг» (замовник) та ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» (виконавець) укладено Договір №808/271 від 14.04.2011 року, предметом якого є виконання виконавцем робіт по переробці постачаємої замовником сировини в готову продукцію.

Відповідно до умов вказаного договору сировина прийнята на відповідальне зберігання виконавцем, що підтверджується актами приймання-передачі. На виконання умов угоди суб'єктом господарювання - виконавцем виписаний відповідний акт надання послуг (робіт) та товаро-транспортні накладні.

Акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків вказаних первинних бухгалтерських документів товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдінг» та обставин, які б свідчили про факт відмови позивача від надання перевіряючим відповідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Агротрейдінг» та ТОВ «Зороківське» зроблені відповідачем на підставі акту Володарськ-Волинської МДПІ №14/23-107/35684787 від 17.06.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Зороківське» (код ЄДРПОУ 35684787) з питання правомірності нарахування податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року».

Проте суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з

питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентами позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за таке невиконання або неналежне виконання пода ткового обов'язку повинні нести самі ці підприємства. Це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд зауважує, що висновки про порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, зафіксовані в актах перевірки, не можуть бути підставою для обмеження права позивача на податковий кредит за умови реальності господарської операції. Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави, з метою отримання матеріальних благ.

Таким чином, посилання податкового органу на акти перевірки контрагентів позивача не може вважатись обґрунтованим.

Враховуючи викладене, документи, які були досліджені судом, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що спростовується матеріалами справи, а отже підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2294,00 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдінг» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000222204 від 26.02.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдінг» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко