Постанова № 34350052, 09.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4708/13-a

категорія 8.2

09 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С., Корольовій О.С.,

Бортнік О.Г.,

за участю представників позивача Галицької І.П., Толкач Ж.Г.,

представника відповідача Кислого О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №3" Житомирської міської ради до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003371502, №0003361502, №0003341502 та №0003341502 від 31.05.2013 р.,-

встановив:

Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3" Житомирської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0003371502, № 0003361502, № 0003341502, № 0003341502 від 31.05.2013 року про сплату штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 98883,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті на підставі акту перевірки від 22.05.2013 року № 2584, в якому податковим органом встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57, п.100.6 ст.100 Податкового кодексу України, зокрема щодо порушення строків сплати розстроченого податкового зобов"язання з податку на додану вартість. Вказав, що згідно рішення податкового органу від 20.01.2012 року № 3 та на підставі договору № 3 від 20.01.2012 року було надано розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість на суму 186104,42 грн. під проценти строком з 20.01.2012 року по 14.12.2012 року. КП "ВЖРЕП №3" виконало умови договору про розстрочення, повністю погасивши податковий борг та проценти в порядку та в строки, визначені у вказаному договорі. Тому, вважає, що оскаржувані рішення винесені з порушенням вимог ст. 100 Податкового кодексу України, оскільки жодних повідомлень про скасування рішення про розстрочку податкового боргу, розірвання договору про розстрочення податкового боргу на адресу КП "ВЖРЕП №3" не надходило, а тому підстав для застосування штрафних санкцій не було.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх вищенаведеними вимогами, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Зокрема, пояснив, що Житомирською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість по рішенням ОДПС України про розстрочення податкового боргу № 121 від 20.09.2010 року, № 3 від 20.01.2012 року, деклараціям з ПДВ за травень 2010 року - листопад 2012 року. Перевіркою встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов"язання, визначеного п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. Нарахування фінансових санкцій відбувалось на підставі документів, які досліджуються та аналізуються в розрахунку штрафних санкцій з ПДВ. Зазначив, що позивач не виконав умови договору про розстрочення, повністю не погасивши податковий борг та проценти в порядку та строки, визначені договором та відповідним рішенням податкового органу, тому вважає, що оскаржувані рішення прийняті правомірно та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об"єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №3" Житомирської міської ради (інд. код 13552103) з питань своєчасності сплати податку на додану вартість по рішенням ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 121 від 30.09.2010 року, № 3 від 20.01.2012 року, деклараціям з ПДВ за травень 2010 року - листопад 2012 року, про що складено акт перевірки № 2584 від 22.05.2013 року (а.с.10).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем не сплачені у встановлений законом термін самостійно узгоджені податкові зобов"язання по податку на додану вартість визначені рішенням ОДПС України про розстрочення податкового боргу № 121 від 30.09.2010 року, № 3 від 20.01.2012 року, чим порушено вимоги п. 57.1 ст. 57, п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

На підставі акту перевірки Житомирською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003371502 від 31.05.2013 року про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21742,42 грн.;

- № 0003361502 від 31.05.2013 року про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20867,21 грн.;

- № 0003341502 від 31.05.2013 року про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24416,28 грн.;

- № 0003341502 від 31.05.2013 року про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31857,74 грн. (а.с. 21-24).

Однак, суд вважає, що вказані рішення податковим органом прийняті з порушенням закону, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 57.1. ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 100.1., 100.2., 100.4., 100.6., 100.7. ст. 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Згідно п.п. 100.9., 100.11. ст. 100 ПК України, рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення).

Підпунктом 100.12.1., 100.12.2. пункту 100.12. статті 100 ПК України встановлено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані, з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення ОДПС України № 3 від 20.01.2012 року, в порядку ст. 100 ПК України, КП "ВЖРЕП № 3" було надано розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість на суму 186104,42 грн. під проценти строком з 20.01.2012 року по 14.12.2012 року, розмір процентів, визначений відповідно до п. 100.1 ст. 100, п. 129.4 ст. 129 ПК України та становить 4781,29 грн. (а.с. 25).

На підставі вищевказаного рішення між Житомирською ОДПІ та КП "ВЖРЕП № 3" було укладено договір про розстрочення податкового боргу № 3 від 20.01.2012 року, відповідно до якого орган державної податкової служби надає платнику розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 212104, 42 грн. під проценти строком з 20.01.2012 року по 14.12.2012 року (а.с. 26-28).

Пунктом 4.2. вказаного договору, передбачено, що достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення та пред"явити до сплати невнесену суму податкового боргу, а також процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням, якщо:

- з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

- платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

- платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Фактів, що рішення ОДПС України №3 від 20.01.2012 року про розстрочення податкового боргу органом державної податкової служби скасовувалось, а відповідний договір про розстрочення податкового боргу розривався, судом не встановлено.

Даних про те, що укладений з КП "ВЖРЕП № 3" договір не виконується та є розірваним відповідачем суду також не надано.

В свою чергу, матеріали справи містять копії платіжних доручень, про сплату КП "ВЖРЕП № 3" податкового боргу та процентів в порядку та строки, визначені вказаним договором (а.с. 67-170).

Таким чином, вказані обставини дають підстави для висновку, що позивачем умови договору про розстрочення податкового боргу виконані в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 N 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за N 2135/22447 (далі- Порядок N 1236), структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, уносить його до реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам (додаток 12), або реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - фізичним особам (додаток 13), які ведуться в цілому в органі державної податкової служби в електронному вигляді.

Відповідальним за достовірність інформації про податкове повідомлення-рішення у реєстрах податкових повідомлень-рішень є структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав таке податкове повідомлення-рішення. Відповідальним за збереження інформації у реєстрах податкових повідомлень-рішень є структурний підрозділ, на який покладено функції із супроводження та збереження баз даних.

При складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень та складається з таких частин:

- порядковий номер у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 6 цифр номера;

- номер підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера.

З матеріалів справи вбачається, що двом податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2013 року присвоєно один номер № 0003341502, однак сума штрафу в них вказана різна.

В судовому засіданні представнику відповідача неодноразово наголошувалось на ці недоліки, однак обґрунтованого пояснення з приводу даних розбіжностей суду надано не було, а вказані недоліки не усунуті.

Крім того, відповідно до п.58.1 ст.58 ПК до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Також, п 2.4. Порядку N 1236, встановлено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що до кожного податкового повідомлення-рішення обов"язково додається розрахунок визначеного грошового зобов'язання.

Однак, в порушення даної норми відповідачем на підтвердження обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень не надано детального розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до кожного рішення, а тому суд позбавлений можливості перевірити за які саме періоди позивачем було прострочено сплату грошового зобов"язання та застосовані штрафні санкції, а наданий відповідачем розрахунок до акту перевірки не є належним доказом проведеного нарахування (а.с. 11-19).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки в ході розгляду справи відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень №0003371502, №0003361502, №0003341502 та №0003341502 від 31.05.2013 року, тому суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог Податкового кодексу, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №3 у вигляді 988,84 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.05.2013 р. № 0003371502, №0003361502, №0003341502 та №0003341502 Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Відшкодувати Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №3 з Державного бюджету України судові витрати в сумі 988,84 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 15 жовтня 2013 р.