Ухвала суду № 34349736, 09.10.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

Провадження № 11-кп/792/190/13

Справа № 686/6104/13-к Головуючий в 1-й інстанції Вітушинська О.О.

Категорія: Доповідач Кобрін І. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Кобріна І.Г.,

суддів: Бондар В.В., Бережного С.Д.,

з участю секретаря Томусяка Р.В.

прокурора Гунько О.Б.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_2, прокурора на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, працює на посаді маляра ДП «Новатор», неодружений, в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений :

- за ч.1 ст. 115 КК України - у виді 12 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 296 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України -у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 12 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню - утримання під вартою.

Строк відбування покарання зараховано з 03.07.2013 року, зарахувавши в строк відбування покарання час утримання під вартою з 28.12.2012 року по 02.07.2013 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_4 па користь ОСОБА_1 6 482 грн. 57 коп. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, а всього 106 482 грн. 57 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь обласного бюджету Хмельницької області (р/р 35428003001234 в ГУДКСУ в Хмельницькій області в м. Хмельницькому, МФО 815013, код ЗКГЮ 02004717) 3177 грн. 19 коп.

За вироком суду ОСОБА_4, влітку 2012 року на ринку «Ранковий», що по вул. Кам'янецькій в м. Хмельницький, придбав, зберігав та носив при собі без передбаченого законом (п. 9 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року; 2.3.3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ країни від 21.08.1998 року №622) дозволу вісім бойових припасів.

ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 22 год. 00 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи біля адміністративного корпусу ДП «Новатор», що по вул. Тернопільській в м. Хмельницький, проявляючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із наявного при собі спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого пневматичного револьвера «SСНМЕISSЕR mod.430», спорядженою боєприпасами, здійснив один постріл у напрямку незнайомої йому групи людей, спричинивши при цьому ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді округлого крововиливу м'яких тканин біля краю нігтя першого пальця правої стопи.

В послідуючому, цього ж дня, біля 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 на грунті особистих неприязних відносин умисно вбив ОСОБА_5 за наступних обставин.

Так, перебуваючи в дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла суперечка, яка переросла в бійку. В ході даної бійки ОСОБА_4 умисно, з метою вбивства, із наявного при собі пневматичного револьвера «SСНEІSSER mod.430», спорядженого боєприпасами, здійснив з близької відстані три прицільних постріли у голову ОСОБА_5, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді двох непроникаючих в порожнину черепа вогнепальних ран потиличної ділянки голови зліва, саден в ділянці спинки носа, в лобній ділянці, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також вогнепального проникаючого кульового поранення лівої скроневої ділянки з ушкодженням луски лівої скроневої кістки, забою речовини головного мозку лівої скроневої та правої скроневої часток, субарахноїдального крововиливу, які відносяться до категорії тяжких, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких потерпілий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Хмельницькій обласній лікарні.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_4 та в його інтересах захисник ОСОБА_3, просять вирок суду змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 зі ч. 4 ст. 296 КК та ч. 1 ст. 125 КК України; по ч. 1 ст.263 КК України ОСОБА_4 виправдати; за ч. 1 ст. 115 КК України міру покарання стосовно ОСОБА_6 знизити. Моральну шкоду знизити до 50000 гривень.

Вважають, що вирок суду підлягає скасуванню через суворість незаконно винесеного вироку та невірну кваліфікацію дій обвинуваченого.

Зазначають, що при винесені вироку, судом не враховано дії під час конфлікту саме потерпілого, а також не враховано матеріальний стан обвинуваченого і те, що у нього є на утриманні малолітня дитина.

В своїй апеляції представник потерпілої ОСОБА_2, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, призначивши ОСОБА_4 покарання у виді 15 років позбавлення волі.

Вважає, що дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані вірно, однак, при обранні міри покарання суд не в повній мірі врахував тяжкість кримінального правопорушення і особу обвинуваченого та призначив відносно м'яке покарання.

Вказує, що судом не враховано те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до відповідальності за насильницький злочин та лише частково визнав свою вину.

Зазначає, що відшкодування шкоди тривало лише кілька днів під час перебування потерпілого в реанімації і одразу ж припинилось після смерті потерпілого. Сам же ОСОБА_7 як свою вину у скоєнні злочину так і цивільні позови не визнав. З метою уникнення відповідальності або застосування до нього більш м'якого покарання ОСОБА_4 під час кримінального провадження постійно змінював свої покази, які є очевидно неправдивими.

В своїй апеляції прокурор, просить вирок відносно ОСОБА_4 скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч .4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 115 КК України - у виді 14 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 296 КК України - у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст.263 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді 14 років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 6703,2 грн.

Не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_4 та правильності кваліфікації його дій, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Вказує, що всупереч вимог закону судом у мотивувальній частині вироку не викладено обставини, за яких у ОСОБА_4 виникла суперечка з ОСОБА_5, яка переросла у бійку, в ході якої у підсудного виник умисел на умисне вбивство потерпілого. Також, мотиви кримінального правопорушення належним чином не наведені, не зазначено рішення щодо процесуальних витрат, хоча до обвинувального акта, в якому зазначено відомості щодо розміру витрат на залучення експерта, додано та досліджено в судовому засіданні довідки-рахунки, які підтверджують витрати на залучення експертів в загальній сумі 6703,2 грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1, прокурора на підтримання апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами.

Так, обвинувачений показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з пневматичного револьвера «SСHМEISSER mod. 430», який разом із набоями придбав влітку 2012 року на ринку «Ранковий», що по вул. Кам'янецькій в м.Хмельницький, та зберігав і носив при собі, біля ДП «Новатор» здійснив постріл в сторону групи людей, які боролися між собою, та попав при цьому ОСОБА_5 в ногу, спричинивши тілесні ушкодження. В послідуючому, цього ж дня, біля 23 год., перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_5 виникла суперечка, яка переросла в бійку. В ході даної бійки відбувся постріл із вказаного револьвера й куля поцілила в голову потерпілого.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 19 від 14.02.2013 р. у ОСОБА_5 виявлений округлий крововилив м'яких тканин біля краю нігтя першого пальця правої стопи, який виник від дії твердого тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо внаслідок дії округлого металевого предмету діаметром не більше 0.4 см., при пострілі, та має ознаки легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 19 від 14.02.2013 року причиною смерті ОСОБА_5 є вогнепальне кульове проникаюче поранення лівої скроневої ділянки з ушкодженням луски лівої скроневої кістки, забоєм речовини головного мозку, субарахноїдальним крововиливом з розвитком набряку та набухання речовини головного мозку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №14-мк від 07.02.2013 року на зовнішній поверхні двох клаптів шкіри, вилучених відповідно із потиличної та лівої скроневої ділянок голови трупа ОСОБА_5 виявлені пошкодження: - клапоть шкіри за №1 із потиличної ділянки волосистої частини голови - дві окремі, досліджувані під №№1,2, проникаюче наскрізні вхідні вогнепальні рани шкіри; - клапоть шкіри за №2 із лівої скроневої ділянки голови - одиночна проникаюче-наскрізна вхідна вогнепальна рана шкіри. Дані рани утворились від одноразової, стосовно кожної із цих трьох ран, пробивної дії якихось трьох окремих твердих тупих, скоріш за все округлої форми на їхньому поперечному перерізі, травмуючих предметів (снарядів), що були приведені в рух газами трьох різних пострілів, здійснених із близької дистанції, яка знаходилась в межах зон дії на шкіру голови потерпілого ОСОБА_1 . таких супутніх факторів пострілу як зерна пороху та татуювання металом.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 19 від 14.02.2013 року у ОСОБА_5 виявленні тілесні ушкодження утворилися від твердого тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, а саме металевого округлого предмету схожого на кулю, вилученого при розтині порожнини черепа, який був приведений в рух пороховими газами при одному посірілі з близької відстані, про що свідчать характер пошкоджень та наявність «супутніх» факторів пострілу зерен пороху та татуювання металом виявлених при судово-криміналістичному дослідженні рани лівої скроневої ділянки голови. Дані тілесні ушкодження могли утворитися ІНФОРМАЦІЯ_3, біля 23 год., під час здійснення пострілів в голову потерпілого, та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.

Крім того, є вірною і кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджено доказами, що обвинувачений здійснюючи постріл в напрямку невідомих йому людей, під надуманим приводом, мав умисел на порушення громадського порядку, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи №4-Б від 28.01.2013 р. виявлена в барабані наданого на експертизу револьвера гільза, боєприпасом не являється - є складовою частиною - гільзою, довгого набою калібру 4мм Флобер кільцевого спалаху, виробництва фабрики Rheinich Westfalische Sprengstoff A.G., Нюрнберг, Німеччина (фірма Dinamit Nobel). Шість набоїв, що знаходились в барабані револьвера «SСНМЕІSSЕR mod.430», являються боєприпасами, виготовленими саморобним способом, із використанням куль та гільз довгих набоїв Флобера кільцевого спалаху калібру 4 мм. Два набої мають ознаки боєприпасів, споряджених саморобним способом.

Отже, твердження обвинуваченого на відсутність в його діях складу злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України є необґрунтованими. Крім того, слід зазначити, що здійснюючи постріли в голову потерпілому обвинувачений знав, що пістолет споряджений бойовими набоями, оскільки напередодні з цього ж пістолета він спричинив постріл, який заподіяв потерпілому тілесне ушкодження.

Міра покарання судом першої інстанції призначена ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як обставини, що пом'якшують покарання, судом враховано те, що ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий, він є людиною молодого віку, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, частково відшкодував моральну шкоду.

Обставинами, що обтяжують покарання, судом визнано вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, суспільну небезпечність скоєного, особу обвинуваченого, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому покарання лише у виді реального позбавлення волі, що є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, покарання у виді позбавлення волі призначено в межах строку, передбаченого санкцій ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, а тому, на думку колегії суддів, немає підстав як для обтяження, так і для пом'якшення призначеного судом покарання.

Визначений судом розмір моральної шкоди відповідає ступеню понесених моральних втрат і є адекватним спричиненій шкоді.

Відповідно до ст.. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ, органів у випадках встановлених законом.

З огляду на вказану норму та відповідно до п. 14 ст. 537 КПК України прокурор має право вирішити питання стягнення з обвинуваченого судових витрат шляхом звернення з відповідним поданням до суду, що постановив вирок.

Керуючись ст.ст. 404, 407, КПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_2, прокурора залишити без задоволення, а вирок Хмельницького міськрайонного суду щодо ОСОБА_4 від 03 липня 2013 року - без зміни.

Судді / підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.Г. Кобрін